Чи ви можете розширитися в любові?

ЛАНЦЮГ, до якого прикріплено якір, витримує неймовірний натяг, аби не дати кораблю дрейфувати. Проте це можливо лише тоді, коли ланки ланцюга надійні та міцні, інакше він обірветься.

Щось подібне можна сказати про християнський збір. Щоб збір був сильним і здоровим, всім його членам слід перебувати в єдності одне з одним. Що ж їх пов’язує між собою? Любов, яка є наймогутнішим чинником єдності. Не дивно, чому Ісус Христос сказав своїм послідовникам: «Даю вам нову заповідь: любіть одні одних. Як я вас полюбив, так любіть одні одних і ви. По тому всі розпізнають, що ви мої учні, коли між вами буде любов». Дійсно, правдиві християни виявляють одні до одних таку любов, яка більша за товариську прив’язаність і взаємоповагу. Вони розвивають саможертовну любов (Івана 13:34, 35).

Поважаймо одновірців

До багатьох зборів належать люди різних рас, національностей, культур, мовних груп, віку і соціального походження. Кожен член збору має свої уподобання, сподівання та побоювання, і кожен має власну ношу — можливо, хворобу чи фінансову скруту. Через такі відмінності буває нелегко зберігати християнську єдність. Що ж допоможе нам розширятися в любові й залишатись об’єднаними попри труднощі? Ми зможемо поглибити свою любов одне до одного, якщо щиро поважатимемо кожного члена збору.

Що означає виявляти повагу? Згідно з «Великим тлумачним словником сучасної української мови», слово «поважати» означає «ставитися з повагою до кого- чого-небудь, мати почуття поваги до когось, чогось; високо цінувати що-небудь, рахуватися з чим-небудь, брати до уваги щось». Якщо ми поважаємо наших одновірців, то ставимося до них з повагою, високо цінуємо їх за те, що вони разом з нами поклоняються Богу, рахуємося з їхніми потребами і беремо до уваги їхні достоїнства. Завдяки цьому наша любов до них сильно зростає. Коротко розгляньмо, що написав апостол Павло раннім християнам у Коринфі. Це допоможе нам якнайповніше виявляти братерську любов.

Коринфянам «тісно»

Свого першого листа до коринфян Павло написав 55 року н. е., а другого — через рік. Його слова показують, що декому в коринфському зборі бракувало поваги до одновірців. Павло описав ситуацію такими словами: «Коринфяни! Ми говоримо до вас з усією відвертістю, серця наші широко відкриті. Вам не тісно в нас, вам тісно у ваших ніжних почуттях» (2 Коринфян 6:11, 12). Що мав на увазі Павло, коли писав, що коринфянам «тісно»?

Апостол вказував на те, що вони не великодушні й обмежені у своїх почуттях.  На думку одного біблеїста, коринфяни не виявляли любові до Павла «через численні негаразди, які були викликані необґрунтованими підозрами... і враженим себелюбством».

Ось яку пораду дав Павло: «Звертаюсь до вас як до дітей, відплатіть тим самим — широко відкрийте свої серця» (2 Коринфян 6:13). Апостол заохочував коринфських християн розширитися в любові до співвіруючих. Для цього їм треба було розвивати позитивне мислення та великодушність у серці, а не керуватися дріб’язковістю і недовір’ям.

Розширяймось у любові

Радісно бачити, як сьогодні правдиві поклонники Бога з усіх сил намагаються розширятись у любові одні до одних. І справді, для цього потрібно докладати зусиль. Недостатньо лише знати, що робити. Розширятися в любові означає, що ми будемо поводитись інакше, ніж люди, які не живуть за біблійними нормами. Таким особам часто бракує поваги до інших. Вони можуть діяти бездумно і ставитися до людей нешанобливо та з сарказмом. Ніколи не переймаймо такого способу мислення і дій. Наскільки ж буде сумно, якщо у вияві любові нам перешкоджатиме недовіра, як це сталося з християнами в Коринфі. Те саме може трапитися й сьогодні, якщо ми будемо зосереджуватися на вадах християнських братів, а не на їхніх хороших рисах. Крім того, нам могло б стати тісно в почуттях до якоїсь людини через те, що вона належить до іншої культури.

На противагу цьому Божий служитель, який розширяється в любові, глибоко поважає  своїх одновірців. Він високо цінує їх, бере до уваги їхні достоїнства і зважає на їхні потреби. Навіть якщо існує певна причина для невдоволення, такий християнин щиро намагається простити і не затаювати злоби. Він не приписує співвіруючим поганих мотивів. Великодушне серце допомагає йому виявляти таку любов, про яку Ісус говорив: «По тому всі розпізнають, що ви мої учні, коли між вами буде любов» (Івана 13:35).

Намагайтесь знаходити нових друзів

Справжня любов допоможе нам розширити коло друзів і шукати дружби зі співхристиянами, з якими ми не так часто спілкуємося. Хто може належати до цих людей? Ті брати і сестри, які сором’язливі або з тих чи інших причин мають мало друзів. Спочатку нам може здатися, що, окрім поклоніння, в нас з ними мало спільного. Та хіба Біблія не розповідає про близьку дружбу між людьми, яких на перший погляд мало що об’єднувало?

Скажімо, Рут і Ноомі належали до різних поколінь, народів та культур і навіть говорили різними мовами. Незважаючи на це, їхня дружба була вищою за такі відмінності. А візьмімо Йонатана і Давида — один виховувався як син царя, а другий був пастухом. Хоча між ними була істотна вікова різниця, їхні взаємини є одним з прикладів найміцнішої дружби, про які згадує Біблія. В обох випадках спілкування приносило друзям насолоду і духовно підтримувало їх (Рут 1:16; 4:15; 1 Самуїла 18:3; 2 Самуїла 1:26).

Так само сьогодні зав’язується дружба між правдивими християнами, які належать до різних поколінь або життєві ситуації яких цілком відрізняються. Реґіна, приміром, сама виховує двох дітей-підлітків *. У неї напружений графік і мало часу для спілкування з іншими. Харальт і Юте — це літнє подружжя, яке не має дітей. Здається, що в цих двох сімей мало спільного. Але Харальт і Юте застосували біблійну пораду розширятися. Вони намагались якомога більше спілкуватися з Реґіною та її дітьми, проводячи з ними час у служінні і разом відпочиваючи.

Чи можемо й ми розширити коло своїх друзів? Чому б не спробувати ближче познайомитися з одновірцями іншої національності, культури чи вікової групи?

Уважні до потреб інших

Великодушне серце спонукуватиме нас зважати на потреби інших. Що це за потреби? Ми помітимо їх, якщо ближче придивимось до членів збору. Молоді потребують керівництва, старші — підбадьорення, повночасні служителі — похвали і підтримки, а ті, що засмучені, потребують, щоб хтось їх вислухав. Кожен має свої потреби. Ми хочемо задовольняти їх, наскільки нам дозволяють можливості.

Крім того, розширятися в любові також означає виявляти розуміння до братів з особливими потребами. Мабуть, ви знаєте тих, хто довгий час хворіє або зносить якісь життєві труднощі. Якщо ви будете розширятися в любові і розвивати великодушність, то вам вдасться розуміти й підтримувати нужденних.

Коли повністю сповняться біблійні пророцтва на майбутнє, непорушні узи єдності в зборі будуть набагато ціннішими від чиїхось статків, здібностей чи досягнень (1 Петра 4:7, 8). Тому кожному з нас варто зробити особистий внесок у зміцнення цих уз, розширяючись у любові до співвіруючих. Можемо бути впевнені, що Єгова рясно поблагословить нас за те, що ми слухаємося вказівок його Сина. Ісус Христос сказав: «Даю вам заповідь: любіть одні одних, як я вас полюбив» (Івана 15:12).

[Примітка]

[Вставка на сторінці 10]

Глибоко поважати наших братів і сестер означає високо цінувати їх, брати до уваги їхні достоїнства й зважати на їхні потреби.