Самуїл обстоює правдиве поклоніння

ПРОРОК докоряє своїм одновірцям, які домагалися царя з-поміж людей, і закликає їх слухатись Бога. Щоб підтвердити свою пророчу місію, він просить Єгову засвідчити це через бурю. Коли в Ізраїлі збирають урожай пшениці, там майже немає проливних дощів. Однак Єгова посилає грім з дощем. Ізраїльтян проймає великий страх перед Єговою і його представником Самуїлом (1 Самуїла 12:11—19).

Пророк Самуїл був теж письменником. У його розповідях йдеться про багато історичних подій. Вони охоплюють приблизно 330 років і описують діяльність ізраїльських суддів. Візьмімо для прикладу правдиву розповідь про Самсона, найсильнішу людину на землі. Ця оповідь надихала митців на створення поетичних творів та опер, а також п’єс і кінофільмів (Суддів, розділи 13—16). Крім того, Самуїл написав про Рут і її свекруху Ноомі, які овдовіли та збідніли. Ця правдива історія зі щасливим кінцем теж дуже захоплива (Рут, розділи 1—4).

Чого ми можемо навчитися з розповідей Самуїла і з його життя? Як він обстоював правдиве поклоніння?

Юність Самуїла

Самуїлів батько, Елкана, був поклонником Єгови і люблячим чоловіком. Дружина Елкани, Анна, виявляла сильну віру. У домі Єгови в Шіло бездітна Анна палко молилась і присягала: «Господи Саваоте, якщо дійсно споглянеш на біду Твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш Своєї невільниці, і даси Своїй невільниці нащадка чоловічої статі, то я дам його Господеві на всі дні життя його, а бритва не торкнеться його голови» (1 Самуїла 1:1—11). Це означало, що дитина буде присвячена служінню Єгові.

Анна молилася мовчки. «Тільки губи її порушувалися»,— говориться в оповіді. Первосвященик Ілій хибно вирішив, що вона п’яна, і докорив їй. Проте Анна шанобливо пояснила свою ситуацію, і Ілій сказав: «Іди з миром! А Бог Ізраїлів дасть тобі бажання твоє, яке ти від Нього жадала». Єгова так і зробив, як про це свідчить подальша розповідь: «Сталося по році, і завагітніла Анна, та й сина породила. І назвала вона ім’я йому: Самуїл, бо від Господа жадала його» (1 Самуїла 1:12—20).

Самуїла виховували, «використовуючи ті виховні заходи, які радить Єгова, і допомагаючи... розвинути таке ж мислення, як у нього» (Ефесян 6:4). Коли Анна відлучила Самуїла від грудей, вона одразу привела його до Божого дому в Шіло і віддала первосвященику Ілію. Під його опікою хлопчик став служителем Єгови. Свою велику радість Анна зворушливо виразила словами вдячності, які згодом записав її син Самуїл (1 Самуїла 2:1—11).

Чи ви, батьки, заохочуєте своїх дітей зробити служіння Єгові справою життя? Обстоювати правдиве поклоніння — це найкращий спосіб використовувати свої сили.

Самуїл звик до життя при святині. Він «ріс із Господом» та «здобував ласку як у Господа, так і в людей». Самуїл виявляв богоугодні риси, які приваблювали до нього інших (1 Самуїла 2:21, 26).

Зовсім не таке життя вели негідні сини Ілія, Хофні та Пінхас, які «не знали Господа». Вони чинили розпусту і забирали собі найліпші куски жертв, котрі люди приносили у святині. Бог уже посилав пророка, щоб оголосити вирок Ілію.  Цей вирок стосувався також смерті його двох синів (1 Самуїла 2:12, 15—17, 22—25, 27, 30—34). Через Самуїла Єгова збирався проголосити ще один присуд.

Самуїл служить пророком

Бог промовив до Самуїла: «Ти об’явиш йому, що я скараю його дім повіки за те злодіяння, бо він знав, як його сини зневажали Бога, а не скартав їх». Нелегко було передати таку звістку, але Ілій наполягав, щоб Самуїл не втаїв від нього ні слова. Тому Самуїл розповів усе, що йому сказав Єгова. Це вимагало неабиякої мужності! (1 Самуїла 3:10—18; 3:13, Хом.).

Коли Самуїл став дорослим, усі ізраїльтяни зрозуміли, що він — Божий пророк (1 Самуїла 3:19, 20). Присуд, проголошений Самуїлом, почав сповнятися після того, як філістимляни завдали Ізраїлю нищівної поразки. Хофні і Пінхас загинули в битві, а філістимляни захопили Божий ковчег угоди. Дізнавшись про смерть своїх синів і втрату ковчега, Ілій упав зі стільця на спину, скрутив собі шию і помер (1 Самуїла 4:1—18).

Через двадцять років Самуїл закликав ізраїльтян відкинути фальшиве поклоніння. У відповідь на заклик вони знищили своїх ідолів, постили і зізнавалися в гріхах. Самуїл помолився за них і приніс жертву цілопалення. Яким був результат? Коли філістимляни пішли в наступ, Бог викликав паніку в їхніх рядах, після чого контрнаступ ізраїльтян закінчився перемогою. Завдяки благословенню Єгови життя ізраїльтян значно покращилось і вони повернули собі землі, які свого часу загарбали філістимляни (1 Самуїла 7:3—14).

Безумовно, Самуїл обстоював правдиве поклоніння. Приміром, він подбав про те, щоб частину здобичі після воєн використовували для підтримки скинії. Він допоміг організувати свято Пасхи і служіння левитів при дверях Господнього дому (1 Хронік 9:22; 26:27, 28; 2 Хронік 35:18). Щороку Самуїл вирушав зі своєї оселі в Рамі до різних міст, щоб здійснювати суд. Він заслужив репутацію чесної і безсторонньої людини. Ізраїльтяни поважали Самуїла і тому він міг допомагати їм духовно (1 Самуїла 7:15—17; 9:6—14; 12:2—5). Чесність і духовність Самуїла спонукала багатьох наслідувати його приклад. А чи приклад цього чоловіка впливає так само на вас?

Ізраїльтяни вимагають царя

На старість Самуїл призначив суддями своїх синів, Йоїла та Авійю. Вони «не йшли його дорогою,— і вхилялись до зиску, і брали підкупа, і ламали Закона». Через їхню поведінку Ізраїлеві старші почали вимагати царя (1 Самуїла 8:1—5). Така вимога дуже не сподобалася Самуїлу. Однак коли він молився про це, Єгова відказав: «Не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними» (1 Самуїла 8:6, 7). Бог звелів Самуїлу задовольнити бажання людей і застерегти їх, що, маючи монарха, вони втратять певні свободи. Народ і далі наполягав, тому Єгова звелів Самуїлу помазати Саула на царя (1 Самуїла 8:6—22; 9:15—17; 10:1).

Незважаючи на особисті побоювання, Самуїл погодився з цим устроєм.  Після перемоги ізраїльтян над аммонітянами він зібрав народ у Ґілґалі і підтвердив повноваження Саула (1 Самуїла 10:17—24; 11:11—15). Самуїл пригадав ізраїльтянам їхню історію і настійно заохотив царя і народ слухатись Єгову. Бог відповів на Самуїлову молитву не властивою для тієї пори зливою, про яку згадувалось на початку. Це спонукало людей визнати, що вони зробили помилку, відкинувши Єгову. Коли ізраїльтяни попросили Самуїла помолитися за них, він відповів: «Не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставляти вас на дорогу добру та просту». Який же чудовий приклад відданої любові до Єгови і його народу! (1 Самуїла 12:6—24). Чи ви так само охоче підтримуєте теократичний устрій і молитеся за одновірців?

Двоє перших царів Ізраїлю

Саул був скромним чоловіком, якого схвалював Бог (1 Самуїла 9:21; 11:6). Але з часом він перестав підкорятися Божим вказівкам. Наприклад, Самуїл докорив йому за те, що він не почекав, а приніс жертву, знехтувавши даним йому наказом (1 Самуїла 13:10—14). Іншого разу Саул виявив непослух і пощадив амаликського царя Аґаґа. Пророк Самуїл сказав Саулу: «Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе». Пророк власноруч убив Аґаґа і був вельми засмучений через Саула (1 Самуїла 15:1—35).

Зрештою Єгова промовив до Самуїла: «Аж доки ти сумуватимеш за Саулом? Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем». Тоді Єгова посилає Самуїла до Віфлеєма, щоб той помазав Єссеєвого сина на царя. Самуїл по черзі підходить до кожного сина Єссея, аж поки Єгова не наказує помазати наймолодшого — Давида. Того дня Самуїл навчився важливої істини: «Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік-бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1 Самуїла 16:1—13).

Саулів непослух сильно засмутив Самуїла. Якого ж болю Саул, мабуть, завдавав йому тим, що виношував люту ненависть до Давида! Попри такі випробування, Самуїл залишився діяльним у старості і робив усе можливе в служінні Єгові (1 Самуїла 19:18—20).

Спадщина, залишена Самуїлом

Коли Самуїл помер, ізраїльтяни оплакували цього смиренного і мужнього пророка, який вплинув на життя багатьох (1 Самуїла 25:1). Самуїл був недосконалим і деколи допускався помилок у судових справах. Але, незважаючи на недосконалість, він виявляв виключну відданість Єгові і невтомно допомагав іншим робити те саме.

З часу Самуїла багато чого змінилось. Однак з його життя ми можемо взяти цінні уроки. А найважливіше те, що Самуїл всім серцем обстоював правдиве поклоніння Єгові. Чи можна це сказати й про вас?

[Рамка на сторінці 16]

ПОМІРКУЙТЕ ПРО ЖИТТЯ САМУЇЛА

• Подібно як батьки навчали Самуїла Божих слів, виховуйте своїх дітей, «використовуючи ті виховні заходи, які радить Єгова, і допомагаючи їм розвинути таке ж мислення, як у нього» (Ефесян 6:4).

• Заохочуйте дітей наслідувати Самуїла і зробити служіння Єгові справою їхнього життя.

• Самуїл виявляв богоугодні риси, які приваблювали до нього інших, і цим подав нам гарний приклад.

• Самуїл робив усе можливе, щоб обстоювати правдиве поклоніння; так само повинні робити й ми.

[Ілюстрація на сторінці 15]

Самуїл обстоював правдиве поклоніння і охоче надавав духовну допомогу.