Єгова завжди виявляє вдячність

«Не є Бог неправедний, щоб забути вашу працю і любов, яку виявляли ви до його імені» (ЄВРЕЇВ 6:10).

1. Як Єгова виявив вдячність моавітянці Рут?

ЄГОВА глибоко цінує зусилля тих, хто прагне виконувати його волю і рясно винагороджує їх (Євреїв 11:6). Боаз, вірний Божий слуга, знав що Бог виявляє вдячність. Він сказав моавітянці Рут, яка з любов’ю піклувалася про свою овдовілу свекруху: «Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагорода твоя повна від Господа» (Рут 2:12). Чи Бог поблагословив Рут? Безперечно! Про її життя розповідається у Біблії. Крім того, вона вийшла заміж за Боаза і стала прародичкою царя Давида та Ісуса Христа (Рут 4:13, 17; Матвія 1:5, 6, 16). У Біблії міститься багато розповідей, які засвідчують, що Єгова завжди виявляє вдячність своїм слугам.

2, 3. а) Чим унікальна вдячність Єгови? б) Чому Єгова виявляє вдячність? Проілюструйте.

² Якщо б Єгова не виявляв вдячності, то вважав би це виявом неправедності. У Євреїв 6:10 сказано: «Не є Бог неправедний, щоб забути вашу працю і любов, яку виявляли ви до його імені, коли служили святим, і, зрештою, й далі їм служите». Ці слова набувають ще глибшого змісту, якщо взяти до уваги те, що Бог цінує відданих йому людей, хоча вони грішні та не можуть віддзеркалювати його славу (Римлян 3:23).

³ Оскільки ми недосконалі, то можемо думати, що наше служіння у Божих очах є незначним і ми не заслуговуємо його благословення. Однак Єгова повністю розуміє наші спонуки та обставини, тому по-справжньому цінує служіння йому від усієї душі (Матвія 22:37). Проілюструймо це так. Мама побачила на своєму столі подарунок — недороге намисто. Для неї воно не має великої цінності, тож вона може просто знехтувати ним. Проте вона зовсім інакше дивитиметься на подарунок, коли довідається, що це намисто придбала її донечка, витративши всі свої заощадження. Можливо, навіть зі слізьми на очах мати обійме свою дитину і від усього серця подякує їй.

4, 5. Як Ісус наслідував Єгову у вияві вдячності?

⁴ Єгова знає наші спонуки та обмеження. Він вдячний, коли у служінні ми робимо все, що в наших силах,— багато це чи мало. Ісус досконало наслідував  у цьому свого Батька. Пригадаймо біблійну розповідь про бідну вдову: «Ісус побачив, як заможні люди кидали пожертви в скриньки для дарів. Потім він помітив нужденну вдову, котра вкинула дві монетки, які майже нічого не були варті, і сказав: «Правду говорю вам: ця вдова, хоча й бідна, вкинула більше, ніж усі вони. Бо всі кидали дари через те, що мають надмір, а ця убога жінка кинула все, що мала на прожиток» (Луки 21:1—4).

⁵ Ісус знав, що ця жінка — бідна вдова. Тому він сповнився вдячністю до неї, бо добре розумів цінність її дару. Подібне можна сказати і про Єгову (Івана 14:9). Як же потішає нас те, що попри різні обставини ми можемо здобути прихильність Бога і його Сина, які виявляють справжню вдячність.

Єгова винагороджує побожного ефіопа

6, 7. Чому і як Єгова виявив вдячність Евед-Мелехові?

⁶ У Святому Письмі не раз згадується, як Єгова виявляв вдячність тим, хто виконував його волю. Розгляньмо оповідь про побожного ефіопа Евед-Мелеха. Він був сучасником пророка Єремії та служив при дворі невірного юдейського царя Седекії. Евед-Мелех почув, що юдейські князі несправедливо звинуватили пророка Єремію у заколоті і вкинули його до ями, прирікши на голодну смерть (Єремії 38:1—7). Єремію дуже ненавиділи за звістку, яку він звіщав. Тому Евед-Мелех ризикував своїм життям, коли відважно заступився за пророка перед царем: «Пане мій царю, ці люди вчинили зло в усьому, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями,— і помре він на своєму місці через голод». За наказом царя Евед-Мелех  взяв 30 чоловіків і витягнув Божого пророка з ями (Єремії 38:8—13).

⁷ Єгова бачив, що Евед-Мелех мав віру, яка допомогла йому побороти страх. Тому Єгова виявив Евед-Мелехові вдячність, сказавши через Єремію: «Ось Я наводжу Свої слова на це місто на зло, а не на добро... Але тебе врятую цього дня... і ти не будеш відданий в руку цих людей, яких ти боїшся. Бо конче врятую тебе... і буде тобі душа твоя за здобич, бо ти надіявся на Мене, говорить Господь» (Єремії 39:16—18). Єгова врятував Евед-Мелеха і Єремію від злих князів Юди, а пізніше і від вавилонян, які зруйнували Єрусалим. Справді, «[Єгова] рятує душі святих Своїх... визволить їх із руки несправедливих» (Псалом 97:10).

«Батько, що непомітно спостерігає за всім, винагородить тебе»

8, 9. Які молитви є цінними в очах Єгови і який приклад у цьому подав Ісус?

⁸ Єгова також вдячний, коли в молитвах ми виявляємо йому відданість. Подивімось, що Біблія говорить про молитву: «Молитва невинних — Його [Бога] уподоба» (Приповістей 15:8). За днів Ісуса релігійні провідники любили молитися прилюдно, бажаючи справити враження на людей, а не тому, що були дійсно побожними. Про них Ісус сказав: «Вони вже отримали свою нагороду сповна». А своїм учням пояснив: «Ти ж, коли молишся, увійди до своєї кімнати і, зачинивши за собою двері, помолися до Батька, якого не видно, і Батько, що непомітно спостерігає за всім, винагородить тебе» (Матвія 6:5, 6).

⁹ Ісус не казав, що молитись прилюдно — погано, оскільки сам деколи молився у присутності інших (Луки 9:16). Для Єгови важливо, щоб ми молились від щирого серця, а не прагнули справляти враження на людей. Наші особисті молитви можуть вказувати на глибину нашої любові до Бога та довір’я до нього. Ось чому Ісус неодноразово усамітнювався для молитви. Якось він молився «рано-вранці, поки ще було темно». Іншого разу Ісус «пішов на гору, щоб помолитися на самоті». А перед тим, як вибрати 12 апостолів, він усю ніч наодинці молився до Бога (Марка 1:35; Матвія 14:23; Луки 6:12, 13).

10. У чому ми будемо впевнені, коли наші молитви щирі та палкі?

¹⁰ Без сумніву, Єгова дуже уважно слухав сердечні молитви свого Сина. «Христос із сильним голосінням та слізьми звертав свої прохання й палкі молитви» до Бога «і був прихильно вислуханий за свій побожний страх» (Євреїв 5:7; Луки 22:41—44). Коли ми щиро й палко молимося, то можемо бути певними, що небесний Батько уважно слухає наші молитви і цінує їх. «Господь близький всім... хто правдою кличе Його» (Псалом 145:18).

11. Чому Єгова радіє, коли ми правильно поводимось наодинці?

¹¹ Отже, Єгові подобаються молитви, які ми заносимо до нього наодинці. А ще більше йому подобається наша слухняність, яку ми виявляємо навіть тоді, коли нікого нема поруч. Єгова все бачить, у тому числі й те, як ми поводимось на самоті (1 Петра 3:12). Коли ми наодинці виявляємо вірність та слухняність, то цим засвідчуємо, що віддані Єгові «всім серцем» (1 Хронік 28:9). Це означає, що ми маємо чисте серце і непохитно налаштовані робити правильне. Така поведінка приносить Єгові радість (Приповістей 27:11; 1 Івана 3:22).

12, 13. Як можна оберігати свій розум і серце, щоб Ісус похвалив нас так, як вірного учня Нафанаїла?

¹² Вірний християнин уникає таємних  гріхів, скажімо, перегляду порнографії чи насилля, оскільки вони псують розум і серце. Деякі гріхи можна приховати від людей, але пам’ятаймо, що «все наге й повністю відкрите перед очима Його — Того, кому здамо звіт» (Євреїв 4:13; Луки 8:17). Коли ми уникаємо всього, що не подобається Єгові, то збережемо чисте сумління і матимемо його схвалення. Безперечно, Єгова любить тих, хто «в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм» (Псалом 15:1, 2).

¹³ Як нам оберігати свій розум і серце у світі, просякнутому злом? (Приповістей 4:23; Ефесян 2:2). Треба приймати все, що дає Єгова для зміцнення нашої духовності. Крім того, ми мусимо докладати всіх зусиль, аби відкидати зло і робити добро. Потрібно рішуче викорінювати неправильні бажання, поки вони не стали здатними родити і не привели до гріха (Якова 1:14, 15). Усім нам було б приємно, коли б Ісус похвалив нас так, як Нафанаїла: «Ось [чоловік], в якому немає обману» (Івана 1:47). Нафанаїл, якого також називали Варфоломій, пізніше став одним з 12 апостолів (Марка 3:16—19).

Милосердний та вірний первосвященик

14. Як Ісус, на відміну від інших, поставився до вчинку Марії?

¹⁴ Ісус є «образ невидимого Бога» Єгови (Колосян 1:15). Тому, досконало наслідуючи свого Батька, він виявляє вдячність тим, хто служить Богові з чистим серцем. Приміром, за п’ять днів до своєї смерті Ісус з учнями гостювали в Симона у Віфанії. Увечері Марія, сестра Лазаря і Марти, «взяла близько трьохсот грамів пахучої олії,— дуже дорогого щирого нарду» і вилила її на Ісусові ноги та голову (Івана 12:3). Оскільки ціна олії становила приблизно річний заробіток людини, дехто казав: «Навіщо таке марнотратство?» Проте Ісус дивився на вчинок Марії зовсім по-іншому. Він сприйняв це як вияв щедрості і як щось дуже важливе з огляду на його близьку смерть та поховання. Тож замість того, щоб осудити Марію, Ісус виявив їй шану, сказавши: «Хоч би де у світі проповідувалася добра новина, розповідатимуть і про вчинок цієї жінки, на згадку про неї» (Матвія 26:6—13).

15, 16. Як те, що Ісус служив Богові на землі, впливає на його ставлення до нас?

¹⁵ Які ж ми щасливі, що Ісус — наш Провідник — так чудово виявляє вдячність! Ісус, живучи на землі, збагатився досвідом, необхідним для виконання важливого доручення від Єгови. Він мав стати первосвящеником та царем спочатку для помазанців, а згодом і для цілого світу (Колосян 1:13; Євреїв 7:26; Об’явлення 11:15).

¹⁶ Ісус виявляв глибоке зацікавлення та особливу прихильність до людства ще перед тим, як прийшов на землю (Приповістей 8:31). А ставши людиною, він глибше зрозумів, яких випробувань зазнаю́ть Божі служителі. Апостол Павло написав: «[Ісусові] належало в усьому уподібнитися до своїх «братів», щоб стати милосердним та вірним первосвящеником... оскільки він сам зазнав страждань, зносячи випробування, то в стані допомогти й тим, хто також їх зносить». Ісус може «співчувати нашим слабкостям», тому що «був випробуваний у всьому, проте залишився безгрішний» (Євреїв 2:17, 18; 4:15, 16).

17, 18. а) Що ми довідуємося про Ісуса з послань до семи зборів Малої Азії? б) До чого помазані християни мусять бути приготовленими?

¹⁷ Після свого воскресіння Ісус став  ще більше розуміти, наскільки важкі випробування зносять його послідовники. Це видно з послань до семи зборів Малої Азії, які записав Іван. До збору в Смирні Ісус сказав: «Знаю про твоє горе та бідність». Цими словами він показав, що співчуває їм, а також повністю розуміє їхні проблеми, знає, з якими випробуваннями вони стикаються. Потім Ісус додав: «Будь вірний аж до смерті, і я дам тобі вінок життя» (Об’явлення 2:8—10). Він міг дати таке запевнення, бо колись самому довелося страждати аж до смерті.

¹⁸ З послань до семи зборів видно, що Ісус повністю розумів, які труднощі спіткали його послідовників, і що він вдячний за їхню непохитну вірність (Об’явлення 2:1—3:22). Ті, до кого звертався Ісус, були помазані духом християни. Вони мали надію царювати разом з ним у небі. Подібно до свого Господа, помазані християни мусили бути приготовленими виконувати важливе завдання. Виявляючи співчуття, вони разом з Христом мали нести грішним людям благословення, які дає його викупна жертва (Об’явлення 5:9, 10; 22:1—5).

19, 20. Як «великий натовп» виявляє свою вдячність Єгові та його Сину?

¹⁹ Звичайно, Ісус любить не лише своїх помазаних послідовників, але й відданих «інших овець» — мільйони людей з різних народів. Вони утворюють «великий натовп», який переживе «велике лихо» (Івана 10:16; Об’явлення 7:9, 14). Ці люди приходять до Ісуса, бо вдячні за його викупну жертву і надію на вічне життя. Вони виявляють свою вдячність тим, що «день і ніч... віддано служать» Богові (Об’явлення 7:15—17).

²⁰ Всесвітній звіт за 2006 службовий рік, поміщений на сторінках 27—30, засвідчує, що ці вірні служителі справді «день і ніч... віддано служать» Єгові. Протягом тільки цього року вони разом з невеликою кількістю помазаних християн присвятили 1 333 966 199 годин проповідницькій праці. А це понад 150 000 років.

Не переставайте виявляти вдячність

21, 22. а) Чого слід остерігатись християнам, щоб і далі виявляти вдячність? б) Що ми розглянемо в наступній статті?

²¹ Єгова та його Син виявляють недосконалим людям глибоку вдячність. На жаль, більшість людей не звертає уваги на Бога, а зосереджується на власних інтересах. Про тих, хто живе в «останні дні», Павло написав: «Тоді люди будуть самолюбні, грошолюбні... невдячні» (2 Тимофія 3:1—5). Як же відрізняються від таких людей правдиві християни! Своїми щирими молитвами, справжньою слухняністю та служінням від усього серця вони виявляють вдячність Богові за все, що він для них робить (Псалом 62:9; Марка 12:30; 1 Івана 5:3).

²² У наступній статті ми розглянемо деякі з багатьох духовних дарів Єгови, які він з любов’ю нам дає. Якщо ми будемо роздумувати над цими добрими дарами, то наша вдячність зростатиме ще більше (Якова 1:17).

Як би ви відповіли?

• Як Єгова показав, що є вдячним Богом?

• Як можна потішати серце Єгови, коли ми наодинці?

• Як Ісус виявляв вдячність?

• Як те, що Ісус жив на землі, допомогло йому стати більш співчутливим і вдячним правителем?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 17]

Єгова, подібно до дбайливих батьків, вдячний за все, що ми для нього робимо.