Цікаві думки з книги Єремії
Слово Єгови живе
Цікаві думки з книги Єремії
ЯК ЖЕ, мабуть, вразили народ звістки, котрі проголосив Єремія! Величний храм Єгови, який служив центром поклоніння понад три століття, мав бути спалений дощенту. Єрусалим та Юдин край мали спустошити, а їхніх мешканців — взяти в полон. Запис цих та інших вироків міститься в другій найбільшій книзі Біблії, книзі Єремії. У ній також розповідається про те, що пережив Єремія, вірно виконуючи служіння протягом 67 років. Інформація в цій книзі подається не в хронологічному порядку, а тематично.
Чому біблійна книга Єремії має цікавити нас? Сповнені пророцтва, записані в ній, зміцнюють нашу віру в Єгову як Виконавця своїх намірів (Ісаї 55:10, 11). Служіння Єремії пророком та відгук людей на його звістки багато в чому нагадує наш час (1 Коринфян 10:11). Також з розповіді про те, як Єгова повівся зі своїм народом, чітко видно його риси, тож вона повинна справляти на нас могутній вплив (Євреїв 4:12).
«ДВІ РЕЧІ ЛИХІ МІЙ НАРОД УЧИНИВ»
Єремії доручено пророкувати в тринадцятий рік правління Йосії, царя Юди, за 40 років до знищення Єрусалима в 607 році до н. е. (Єремії 1:1, 2). Звістки, які Єремія проголошує здебільшого в період позосталих 18 років царювання Йосії, викривають зіпсуття Юди й містять вироки Єгови цьому краю. «Я Єрусалим на руїни віддам,— каже Єгова,— на мешкання шакалів, а юдські міста на спустошення дам,— і не буде мешканця у них» (Єремії 9:10). Чому? «Бо дві речі лихі Мій народ учинив»,— говорить Бог (Єремії 2:13).
Сказане пророком стосується також повернення розкаяного останку (Єремії 3:14—18; 12:14, 15; 16:14—21). Однак Єремію не сприймають. «Старший наглядач у Господньому домі» б’є Єремію і садить його на ніч у колоди (Єремії 20:1—3, Хом.).
Відповіді на біблійні запитання:
1:11, 12. Яким чином те, що Єгова пильнує своє слово, пов’язане з «мигдалевою галузкою»? Мигдалеве дерево одне з перших розцвітає навесні. Єгова, образно кажучи, прокидався рано-вранці і посилав пророків, щоб повідомити своєму народу про вироки, а також пильнував, аби вони виконалися (Єремії 7:25).
2:10, 11. Чому дії невірних ізраїльтян були дуже дивними? Поганські народи, які розселились на захід до Кіттіму та на схід до Кедару, маючи своїх богів, могли запозичувати богів в інших народів. Але вони ніколи не відкидали власних богів. Ізраїльтяни ж залишили Єгову, коли замінили славу живого Бога на безжиттєвих ідолів.
3:11—22; 11:10—12, 17. Чому Єремія згадав про десятиплемінне царство, хоча Самарія вже впала 740 року до н. е.? Тому що знищення Єрусалима в 607 році до н. е. було виявом Божого осуду не лише Юді, а й цілому Ізраїлю (Єзекіїля 9:9, 10). Крім того, навіть після падіння десятиплемінного царства його справи представлялися в Єрусалимі. Адже звістки пророків Єгови і далі стосувались також Ізраїлю.
4:3, 4. Що означає цей наказ? Невірним юдеям слід було приготувати, розпушити та очистити «ґрунт» своїх сердець. Вони мали обрізати «крайні шкірки» своїх сердець, тобто позбутися нечистих думок, почуттів і спонук (Єремії 9:24, 25; Дії 7:51). Це вимагало від них змінити спосіб життя — відкинути зло і чинити те, що приносить Божі благословення.
4:10; 15:18. В якому значенні Єгова обманув свій відступницький народ? За днів Єремії були пророки, які ‘віщували неправду’ (Єремії 5:31; 20:6; 23:16, 17, 25—28, 32). І Єгова не перешкоджав їм проголошувати неправдиві звістки.
16:16. Що мав на увазі Єгова, кажучи: «Пошлю по численних рибалок... по численних мисливців»? Це могло означати, що Єгова посилав ворожі війська шукати невірних євреїв з наміром виконати на них свій вирок. А втім, згідно з Єремії 16:15, вищенаведені слова можуть стосуватися і пошуку розкаяних ізраїльтян.
20:7 (Кул.). Яким чином Єгова, використавши свою силу, звів Єремію? Проголошуючи вироки Єгови, Єремія стикався з байдужістю, негативною реакцією і переслідуванням, тому він міг почуватися безсилим, щоб продовжувати служіння. Проте Єгова своєю силою допоміг Єремії подолати такі почуття і зміцнив його для подальшого служіння. Єгова звів Єремію в тому розумінні, що спонукав пророка виконати завдання, для якого той не вважав себе придатним.
Уроки для нас:
1:8. Єгова іноді захищає своїх служителів від переслідувань. Він може послуговуватися справедливими суддями, замінювати вороже налаштованих урядовців на неупереджених чи наділяти своїх поклонників силою, щоб вони зносили випробування (1 Коринфян 10:13).
2:13, 18. Невірні ізраїльтяни вчинили дві лихі речі. Вони покинули Єгову, надійне джерело благословень, керівництва і захисту. Цей народ висік власні образні водозбори, тобто шукав захисту, укладаючи військові угоди з Єгиптом і Ассирією. Якщо сьогодні людина полишає правдивого Бога заради людських філософій і теорій чи світської політики, то вона замінює «джерело живої води» на «водозбори поламані».
6:16. Єгова закликає свій бунтівний народ спинитися, перевірити себе і повернутись на «давні стежки», якими ходили їхні вірні прабатьки. Нам теж варто час від часу аналізувати, чи ми дійсно ходимо шляхами Єгови.
7:1—15. Євреї покладалися на храм, вважаючи його свого роду талісманом. Однак це не вберегло їх. Ми повинні ходити вірою, а не тим, що бачимо (2 Коринфян 5:7).
15:16, 17. Подібно до Єремії, ми можемо долати знеохочення. Для цього нам необхідно глибоко вивчати Біблію, звеличувати ім’я Єгови в проповідницькому служінні й уникати поганого товариства.
17:1, 2. Єгова не схвалював жертв юдеїв через їхні гріхи. Якщо ми станемо морально нечистими, то наші жертви хвали будуть неприйнятними в Божих очах.
17:5—8. Ми можемо довіряти людським організаціям та окремим особам, поки їхня діяльність не суперечить Божій волі й біблійним принципам. Але нам варто пам’ятати, що справжній мир, наше спасіння і безпека залежать від Єгови (Псалом 146:3).
20:8—11. Нам не слід дозволяти, щоб байдужість, протидія чи переслідування послабили нашу ревність у праці проповідування Царства (Якова 5:10, 11).
«ВКЛАДІТЬ ВАШІ ШИЇ В ЯРМО ВАВИЛОНСЬКОГО ЦАРЯ»
Єремія проголошує вироки останнім чотирьом царям Юди, а також фальшивим пророкам, безвідповідальним пастирям і продажним священикам. Єгова порівнює вірний останок з хорошими фігами і каже: «Зверну Я Своє око на них на добро» (Єремії 24:5, 6). Три пророцтва в 25-му розділі вказують на вироки, які детально описані в подальших розділах.
Священики та пророки мають намір убити Єремію. Він пророкує, що вони повинні служити царю Вавилону. «Вкладіть ваші шиї в ярмо вавилонського царя»,— промовляє Єремія до царя Седекії (Єремії 27:12). Проте Єремія каже: «Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його» (Єремії 31:10). Вірні рехавіти отримують обіцянку. Єремію поміщають «в подвір’ї в’язниці» (Єремії 37:21). Єрусалим знищений, а більшість мешканців узяті в полон. До тих, хто залишився, належить Єремія і його писар Барух. Незважаючи на застереження Єремії, його налякані співвітчизники втікають до Єгипту. У розділах 46—51 розповідається про звістку Єремії для всіх народів.
Відповіді на біблійні запитання:
22:30. Чи ця постанова скасовувала право Ісуса Христа посісти престол Давида? (Матвія 1:1, 11). Аж ніяк. Постанова позбавляла нащадків Єгояхіна права «сидіти на троні Давидовім... в Юді». Ісус мав царювати з неба, а не посідати престол в Юдеї.
23:33 (Кул.). Що таке «тягар від Господа?» Єремія проголошував знищення Єрусалима, і ці важливі присуди були тягарем для співвітчизників пророка. А народ, що не відгукувався, був для Єгови тягарем, якого він мав позбутися. Так само біблійна звістка про прийдешнє знищення релігій загальновизнаного християнства є для них тягарем. А люди, які не відгукуються на цю звістку,— тягар для Бога.
31:33. В якому розумінні Божий закон записаний на серцях? Коли людина настільки любить Божий закон, що прагне виконувати волю Єгови, то можна сказати, що цей закон записаний у неї на серці.
32:10—15. Чому необхідно було складати два документи тієї ж самої угоди? Відкритим документом користувалися під час подальших ділових угод. Запечатаний документ був копією, яка при потребі підтверджувала точність відкритого документа. Єремія подав нам приклад у тому, щоб дотримуватися правових вимог, навіть коли маємо якусь ділову справу з родичами чи одновірцями.
33:23, 24. Про які «обидва... роди» йде мова? До першого належав царський рід, який походив від царя Давида, а до другого — священство з роду Аарона. Після того як було знищено Єрусалим та його храм, здавалося, що Єгова відкинув ці два роди і більше не царюватиме над землею й не відродить правдиве поклоніння.
46:22. Чому голос Єгипту порівнюється з сичанням змії? Це може стосуватися «сичання» Єгипту, що відступав, або його стогону через лихо. Або ж це порівняння показує, наскільки марним було те, що єгипетські фараони носили головний убір із зображенням священної змії, яке символізувало захист богині-змії Уаджет.
Уроки для нас:
21:8, 9; 38:19. Навіть в останній момент Єгова дав право вибору нерозкаяним мешканцям Єрусалима, які заслуговували смерті. Справді, «велике Його милосердя» (2 Самуїла 24:14; Псалом 119:156).
31:34. Як же потішає те, що Єгова не пригадує гріхів людині, якій він простив, і не каратиме за них у майбутньому!
38:7—13; 39:15—18. Єгова не забуває нашого вірного служіння, в тому числі служіння святим (Євреїв 6:10).
45:4, 5. Так само як це було в останні дні Юди, в «останні дні» теперішньої системи не час шукати «для себе великого», як-от багатства, добробуту чи слави (2 Тимофія 3:1; 1 Івана 2:17).
ЄРУСАЛИМ СПАЛЕНО
Іде 607 рік до н. е. Седекія сидить на престолі 11-й рік. Вавилонський цар Навуходоносор вже 18 місяців тримає Єрусалим в облозі. У сьомий день п’ятого місяця 19-го року правління Навуходоносора «начальник царської сторожі» Невузар’адан підходить до Єрусалима (2 Царів 25:8). Можливо, Невузар’адан споглядає на місто зі свого табору, вивчає ситуацію і обдумує тактику дій. Через три дні, десятого числа того ж місяця, Невузар’адан входить у Єрусалим і спалює місто (Єремії 52:12, 13).
Єремія детально описує падіння Єрусалима. Його розповідь служить основою для жалобних пісень. Ці пісні містяться в біблійній книзі Плач Єремії.
[Ілюстрація на сторінці 8]
Серед вироків, які проголошував Єремія, був судовий вирок Єгови Єрусалиму.
[Ілюстрація на сторінці 9]
Як Єгова використав свою силу проти Єремії?
[Ілюстрація на сторінці 10]
«Як фіґи ці добрі, так оберну Я на добре вигнанців Юдиних» (Єремії 24:5).