Коли сподівання не справджуються

ЗДАВАЛОСЬ, хлопець і дівчина були створені одне для одного. Вони побрались. Минав час, і поступово зростало розчарування. Кожен з них бачив, що подружній партнер не оправдує його сподівань. Таке трапляється досить часто. Але чому?

Біблія каже, що одружені люди «зазнаватимуть страждань у житті» (1 Коринфян 7:28). Зазвичай причиною таких страждань є наша недосконалість (Римлян 3:23). Крім того, обставини погіршуються, коли один партнер або й обоє не застосовують біблійних порад (Ісаї 48:17, 18). Дехто, починаючи родинне життя, має нереалістичні сподівання. Тоді непорозуміння можуть довести до серйозних проблем.

Нереалістичні сподівання

Перед одруженням ви, мабуть, плекали немало сподівань. Пригадайте, чого ви очікували від шлюбу. Чи ваші сподівання справдились? Якщо ні, то не спішіть робити висновок, ніби нічого вже не вдасться змінити. Застосовуючи біблійні засади, можна багато що виправити * (2 Тимофія 3:16). Але спершу розгляньмо, чого люди зазвичай сподіваються від шлюбу.

Ось кілька прикладів. Дехто думав, що родинне життя — це казка, сповнена суцільної романтики, що чоловік і дружина завжди будуть разом. Вони легко і вміло вирішуватимуть кожне непорозуміння. Багато хто вважав, що в подружжі непотрібно стримувати свої сексуальні бажання. Але здебільшого такі сподівання нереалістичні, тому люди зазнають розчарувань (Буття 3:16).

Ще інші сподівались, що саме одруження зробить їх щасливими. Безперечно, подружній партнер може стати джерелом великої радості (Приповістей 18:22; 31:10; Екклезіяста 4:9). Але чи варто вважати, що шлюб — то панацея від усіляких незгод? Хто так думає, може гірко розчаруватись.

Невисловлені бажання

Багато сподівань цілком реалістичні та обґрунтовані. Але навіть такі сподівання можуть породжувати проблеми. Один консультант зі шлюбно-сімейних стосунків пояснює: «Коли хтось з подружніх партнерів очікує здійснення якогось бажання, а інший про це не здогадується, тоді виникають обра́зи».

 Уявіть собі таку ситуацію: Таня виходить заміж за Андрія, який живе за сотні кілометрів від її міста. Перед одруженням Таня розуміла, що їй буде важко на новому місці, особливо через її сором’язливість. Але вона вірила, що Андрій поможе їй призвичаїтись до змін. Наприклад, Таня думала, що він буде поряд і познайомить її зі своїми друзями. А втім, так не сталось. Андрій настільки захопився розмовою з ними, що забув про Таню. Вона почувалась знехтуваною, навіть покинутою. «Як можна бути таким байдужим?» — думала Таня.

Чи Таня мала нереалістичні сподівання? Ні, вона просто хотіла, щоб чоловік допоміг їй призвичаїтись до нових обставин. Таня сором’язлива і дуже ніяковіє серед незнайомих людей. Проте вона ніколи не розповідала цього Андрієві. Тому він і не здогадувався, як їй було важко. А що могло б трапитись, якби так продовжувалось далі? У Тані зростало б почуття образи, і з бігом часу вона зробила б висновок, що Андрій зовсім бездушний.

Ви також, можливо, іноді відчували розчарування й гіркоту, коли здавалось, що подружній партнер байдужий до ваших почуттів. Що тоді робити?

Говоріть про свої почуття

Нездійснені сподівання приносять чимало розчарувань (Приповістей 13:12). А втім, багато що можна змінити. «Щоб переконати інших, треба бути мудрим та говорити розсудливо» (Приповістей 16:23, «Сучасна англійська Біблія»). Отже, якщо подружній  партнер не справджує ваших обґрунтованих сподівань, поговоріть з ним про це.

Для такої розмови постарайтесь вибрати відповідний час, місце та слова (Приповістей 25:11). Говоріть спокійно і з повагою. Ваша мета — не звинуватити, а пояснити подружньому партнеру свої почуття і те, чого ви очікуєте від нього (Приповістей 15:1).

Проте ви можете думати: «Чому я маю розповідати про свої почуття? Хіба уважний подружній партнер не повинен без слів мене розуміти?» Так, але партнер може мати на це свій погляд. Тому, довідавшись вашу думку, він у майбутньому, напевно, зважатиме на неї. Інколи треба пояснювати, які у вас почуття і потреби, і це зовсім не означає, що ваш партнер байдужий, а шлюб — невдалий.

Отже, не вагайтесь розповідати про свої проблеми. Скажімо, Таня, про яку згадувалось вище, могла б сказати Андрієві: «Знаєш, я ніяковію в товаристві багатьох чужих мені людей. Чи міг би ти знайомити мене з кожним своїм другом, поки я до них звикну?»

Будьмо швидкими до слухання

Тепер подивімось на цю справу з іншого погляду. Наприклад, подружній  партнер каже вам, що почувається розчарованим, бо ви не справджуєте його сподівань. У такому разі вислухайте його. Не старайтесь оправдовуватися. Пам’ятайте пораду: «Кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною на слова, повільною на гнів» (Якова 1:19; Приповістей 18:13). Апостол Павло заохочував християн: «Нехай кожен шукає користі не для себе, а для іншого» (1 Коринфян 10:24).

Якщо поставити себе на місце свого подружнього партнера, то буде легше застосовувати ці біблійні поради. Крім того, у Біблії сказано: «Чоловіки, продовжуйте жити з ними [з дружинами]... керуючись знанням» або, як передають деякі переклади, намагайтесь їй розуміти (1 Петра 3:7). Ця порада, звичайно ж, стосується і дружин.

Хоч би якою ідеальною парою ви були, неможливо мати однаковий погляд на все. (Читайте «Один пейзаж — різні погляди»). Навчіться дивитись на справи під іншим кутом. Одружуючись, кожен має притаманні лише йому сподівання, які сформувались під впливом батьків і оточення. Тому ви можете дуже кохати одне одного і при цьому мати досить різні сподівання.

Приміром, подружні партнери добре знають біблійну засаду щодо головування (Ефесян 5:22, 23). Але як саме головує чоловік у своїй родині і як саме кориться йому дружина? Чи кожен у подружжі керується біблійними порадами та з усіх сил намагається їх застосовувати?

У вас теж можуть різнитися погляди на побутові справи. Які домашні обов’язки виконуватиме чоловік, а які дружина? Коли і як часто відвідувати родичів? Як ставити справи Царства на перше місце в житті? (Матвія 6:33). Як керувати сімейним бюджетом, щоб не влізти в борги? А що значить ощадливо витрачати гроші? Усі такі питання треба відверто і з повагою обговорювати. Це сприятиме злагоді й миру в сім’ї.

Такі обговорення допоможуть поліпшити стосунки у подружжі, хоча деякі сподівання залишились не сповненими. Тоді ви зможете жити згідно зі словами апостола Павла: «Терпеливо зносьте один одного і продовжуйте з готовністю прощати, якщо маєте підстави на когось поскаржитись» (Колосян 3:13).

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 10]

ОДИН ПЕЙЗАЖ — РІЗНІ ПОГЛЯДИ

«Уявіть собі юрбу туристів, що милується мальовничим пейзажем. Хоча ціла група споглядає одну й ту ж картину, кожен бачить її по-різному. Чому? Тому що кожна особа має власний пункт спостереження. Ніколи не буває такого, щоб дві особи стояли на одному і тому ж місці. Крім цього, не буває такого, щоб всі зосереджували свою увагу на одному і тому ж фрагменті картини. Кожен знаходить собі той аспект, котрий його особливо цікавить. Те ж саме можна сказати про шлюб. Навіть якщо партнери дуже підходять одне одному, не буває випадків, щоб двоє різних людей поділяло однаковий погляд на різні речі... Спілкування охоплює зусилля поєднати всі ці відмінності в стосунках, коли двоє — це одне тіло. Для цього вимагається час на розмови» («Вартова башта» за 1 серпня 1993 року, стор. 4).

[Рамка на сторінці 11]

КІЛЬКА ПОРАД

• Проаналізуйте свої сподівання. Чи вони реалістичні? Чи не забагато ви очікуєте від подружнього партнера? (Филип’ян 2:4; 4:5).

• Спробуйте змінити всякі нереалістичні сподівання. Скажімо, замість думати: «Між нами ніколи не буде суперечностей», налаштовуйте себе спокійно вирішувати незгоди (Ефесян 4:32).

• Говоріть про свої сподівання. Вільно висловлюючи думки, ви навчитесь виявляти любов і повагу одне до одного (Ефесян 5:33).

[Ілюстрація на сторінці 9]

Будьте швидкими до слухання, коли подружній партнер розповідає про свої переживання.