Обрізання. Чи це символ зрілості?

У БАГАТЬОХ народів світу обрізання хлопчикам роблять з гігієнічних міркувань. А, скажімо, юдеї та мусульмани, здійснюють обрізання через релігійні приписи. В деяких народів узагалі не заведено робити обрізання.

Зазвичай ритуал обрізання здійснюють, коли хлопців починають вважати повнолітніми. Їх забирають у спеціальну «школу», де проводять обрізання, і на кілька тижнів залишають в ізоляції, доки вони не відновлять сили. Там вони повинні виконувати певні ритуали і вчитись, як бути дорослими чоловіками. Чи справді треба робити обрізання, аби показати, що хлопець досяг зрілості? Що говорить Біблія про обряд обрізання? (Приповістей 3:5, 6).

Божий погляд на обрізання

З давніх-давен деякі народи, наприклад, єгиптяни, мали звичай обрізати хлопців, тобто обтинати крайню плоть чоловічого статевого органу. Однак Авраам не належав до таких народів. Більшу частину життя він був необрізаним. Та це не завадило йому довести, що він мужній чоловік. Якось чотири царі захопили в полон його племінника Лота. З невеликою кількістю слуг Авраам пустився за нападниками і переміг їх (Буття 14:8—16). Приблизно через чотирнадцять років Бог наказав Авраамові зробити обрізання собі і всім чоловікам, які були в його домі. Чому Бог дав такий наказ?

Безумовно, обрізання Авраама не мало бути символом того, що він дорослий і мужній. На час обрізання йому вже виповнилось дев’яносто дев’ять років (Буття 17:1, 26, 27). Ось як Бог пояснив свою вимогу: «Будете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами» (Буття 17:11). Згідно з цим заповітом, Бог обіцяв, що через Авраама «благословляться... всі племена землі». Отже, з погляду Бога обрізання — це не доказ зрілості, а знак того, що ізраїльтяни є нащадками Авраама, яким «були довірені Божі священні слова» (Римлян 3:1, 2).

Проте, коли ізраїльський народ відкинув правдиве Насіння Авраама, Ісуса Христа, він став недостойним Божого довір’я. Тому Бог відкинув цей народ, а обрізання втратило в Божих очах своє значення. Все ж дехто з християн у I столітті н. е. вважав, що Бог і далі вимагає здійснювати обрізання (Дії 11:2, 3; 15:5). У зв’язку з цим апостол Павло доручив Титові виправити недоліки у деяких зборах. Павло писав Титові: «Є чимало непокірних людей, особливо тих, хто обстоює обрізання; ці базіки брехнею затуманюють розуми. Таким треба закривати уста, оскільки вони руйнують цілі доми, навчаючи  того, чого не повинні, заради нечесної наживи» (Тита 1:5, 10, 11).

Павлова порада актуальна і нині. Згідно з Біблією, правдивий християнин не буде наполягати на тому, щоб інші обрізали своїх дітей. Він залишить це на розсуд батьків і не втручатиметься «в чужі справи» (1 Петра 4:15). Крім того, про обрізання, яке виконувалось за Мойсеєвим Законом, Павло під натхненням написав: «Чи був хтось покликаний обрізаним? Хай не стає необрізаним. Чи був хтось покликаний необрізаним? Хай не стає обрізаним. Бо як обрізання, так і необрізання не мають жодного значення, головне — виконувати Божі заповіді. Нехай кожен залишається в такому стані, в якому був покликаний» (1 Коринфян 7:18—20).

Чи посилати дитину в «школу для обрізання»?

Чи варто Свідкам Єгови посилати в таку «школу» своїх синів? Чи не буде це суперечити Біблії? У тій «школі» не лише усувають крайню плоть. Кілька тижнів дитина змушена перебувати серед підлітків і вчителів, які не поклоняються Єгові. Там навчають того, що суперечить високим моральним принципам Біблії. Святе Письмо застерігає: «Погане товариство псує корисні звички» (1 Коринфян 15:33).

Крім того, «школи» становлять загрозу фізичному здоров’ю хлопців. У 2003 році «Південноафриканський медичний журнал» писав: «Цього року знову стало відомо про жахливі наслідки обрізання. Головні інформаційні агентства світу повідомляють про смертельні випадки і каліцтва... Коротко кажучи, так званими «школами для обрізання» заправляють шахраї, до того ж хлопцям нерідко загрожує смертельна небезпека».

Ті «школи», на жаль, ще й загрожують духовності християнина. Вчення і ритуали, з якими там знайомлять хлопців, тісно пов’язані зі спіритизмом і культом предків. Приміром, коли через халатність і антисанітарію хлопець помирає, людям пояснюють, що смерть трапилась внаслідок чар або незадоволення предків. Біблія попереджає, щоб ми не мали нічого спільного з фальшивою релігією: «Не впрягайтесь з невіруючими в одне ярмо, адже таке ярмо нерівне. Бо що може бути спільного між праведністю і беззаконням? Або що спільного між світлом і темрявою?.. „Тож вийдіть з-поміж них та відділіться,— говорить Єгова,— та більше не торкайтесь нечистого“, „і тоді я вас прийму“» (2 Коринфян 6:14—17). З цих слів видно, що правдиві християни не будуть посилати своїх дітей у «школи для обрізання».

Що свідчить про зрілість християнина?

Обрізання не є символом зрілості християнина. Правдиві християни передусім стараються догоджати Богу, а не «вихвалятися... тілами» (Галатів 6:12, 13).

Щоб догоджати Богові, християнин повинен обрізати «крайню плоть свого серця» (Повторення Закону 10:16; 30:6; Матвія 5:8). Обрізати крайню плоть свого серця означає відмовитись від неправильних бажань і від помилкової думки, ніби тілесне обрізання дає право вважати себе вищим за інших. Християнин, обрізаний він чи ні, доводить свою зрілість тим, що мужньо зносить випробування і міцно стоїть у вірі (1 Коринфян 16:13; Якова 1:12).