Ернст Ґлюк — невтомний перекладач

ПОНАД 300 років тому Ернст Ґлюк вирішив взятись за працю, на яку мало хто б відважився. Він хотів перекласти Біблію мовою, котрої не знав.

Ґлюк народився 1654 року в німецькому містечку Веттін, що неподалік міста Галле. Його батько служив пастором лютеранської церкви, тому родина була релігійною. Зрозуміло, чому Ернст з дитинства прагнув пізнавати Бога. У 21 рік він закінчив вивчати теологію в Німеччині та переїхав у Лівонію, як тоді називали частину Латвії. У ті часи майже не існувало книг латиською мовою і більшість тамтешнього люду була неосвічена. Згодом Ґлюк писав: «Коли в молодості я приїхав сюди, то зразу побачив, що в латиських церквах майже немає Біблій... Тому я пообіцяв Богові досконало вивчити цю мову». Ґлюк вирішив перекласти для латишів Біблію.

Підготовка до перекладу

Тоді Лівонія була під пануванням Швеції. Уповноважений представник шведського короля Йоганнес Фішер прагнув зробити народ освіченішим та водночас мати з цього прибутки. Ґлюк поділився з Фішером, який мав друкарню у Ризі, столиці Лівонії, своїми планами щодо перекладу Біблії латиською мовою. Видання латиської Біблії підняло б рівень освіти простого люду та принесло б чималі прибутки. Фішер звернувся  до шведського короля Карла XI за дозволом перекласти Біблію. Король погодився і навіть виділив на це кошти. Офіційний дозвіл для перекладу було дано 31 серпня 1681 року.

Тим часом Ернст Ґлюк готувався до своєї праці. Оскільки він народився в Німеччині, то йому зручніше було б при перекладі користуватись Біблією Мартіна Лютера. Але, бажаючи зробити точний переклад, Ґлюк вирішив перекладати з мов оригіналу — єврейської та грецької. Проте він не дуже добре володів цими мовами, тому поїхав вивчати їх у Німеччину до Гамбурга. Там він зустрів священика з Лівонії, Яніса Рейтерса, який, очевидно, допомагав йому вдосконалювати латиську та старогрецьку мови.

Роки праці, роки чекання

Вивчення мов Ернст Ґлюк закінчує 1680 року. Він повертається до Латвії, стає пастором і невдовзі починає працю над перекладом. У 1683 році Ґлюка переводять до великої парафії в Алуксне і там він перекладає більшу частину Біблії.

У тогочасній латиській мові не існувало слів для передачі багатьох біблійних понять. Отже Ґлюк мусив ужити в своєму перекладі деякі німецькі слова. Все ж він старався якнайліпше передавати думки латиською мовою. Сучасні мовознавці відзначають високий рівень його перекладу. Ґлюк навіть придумав нові слова. Декотрі з них донині широко використовуються в латиській мові, як-от: «приклад», «бенкет», «велетень», «розвідувати» та «засвідчувати».

Йоганнес Фішер регулярно повідомляв шведського короля, як іде праця над перекладом. З їхнього листування видно, що Ґлюк у 1683 році закінчив перекладати Християнські Грецькі Писання. Робота над цілою Біблією була завершена 1689 року. Лише за вісім років виконано таку грандіозну працю *! Проте з друкуванням довелось чекати аж до 1694  року, саме тоді уряд дав офіційний дозвіл на розповсюдження латиської Біблії.

Деякі історики сумніваються в тому, що Ґлюк сам переклав Біблію. Він, безперечно, звертався до перекладу Лютера, а також використав у своїй Біблії кілька уривків зі Святого Письма, які вже існували латиською мовою. Але то були лише невеликі фрагменти. Чи Ґлюку допомагали інші перекладачі? Відомо, що в нього був помічник і що дехто помагав коректувати та звіряти переклад з текстом оригіналу. А втім, ці люди не перекладали тексту, тому можна сказати, що Ернст Ґлюк самостійно переклав усю Біблію.

Переклад Ґлюка став важливою віхою у формуванні латиської писемності. Але найважливіше, що завдяки його праці латиші познайомилися з Біблією рідною мовою і відкрили для себе Божі життєдайні істини. У Латвії донині пам’ятають про Ернста Ґлюка. Ось уже понад 300 років мешканці Алуксне доглядають за двома дубами, які посадив на згадку про латиську Біблію сам Ґлюк. Їх називають дубами Ґлюка. Крім того, в місті є невеликий музей, де зібрано різні переклади Святого Письма. Серед них — екземпляр першого видання Біблії Ґлюка. На гербі міста Алуксне зображена Біблія і напис — 1689 рік, тобто дата, коли Ґлюк завершив свій переклад.

Його останній переклад

Невдовзі після приїзду до Латвії Ґлюк взявся за вивчення російської мови. У 1699 році він писав, що сповняється ще одна його мрія — перекласти Біблію російською. А з листа, датованого 1702 роком, стало відомо, що Ґлюк почав працю над виправленим виданням своєї Біблії латиською мовою. Однак завершити роботу йому завадили події тих часів. Після довгого періоду спокою на території Латвії розгорнулись воєнні дії. Російські війська 1702 року перемогли шведів і захопили Алуксне. Ґлюка з родиною депортували до Росії *. У ті бурхливі часи Ґлюк втратив рукописи нової латиської Біблії та російського перекладу. Він помер 1705 року в Москві.

Шкода, що не збереглися останні роботи Ґлюка. Усе ж його перекладом Біблії латиші користуються дотепер.

Ернст Ґлюк був одним з невтомних перекладачів, завдяки яким багато народів світу познайомились з Божим Словом. Сьогодні мільйони людей мають доступ до безцінних вод біблійної правди, адже Біблія перекладена понад 2000 мовами. Люди в кожному куточку землі можуть пізнавати Єгову.

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 13]

Переклад Ґлюка.

[Ілюстрація на сторінці 14]

Свідки Єгови проповідують у місті, де працював Ґлюк.