Коли щезне етнічна нетерпимість

В ІСПАНІЇ суддя перериває футбольний матч. Чому? Багато вболівальників ображають гравця з Камеруну, і він каже, що взагалі піде з поля. У Росії дедалі частіше стаються брутальні напади на африканців, азіатів і латиноамериканців. Протягом 2005 року тут вчинено 394 расистські напади, а це 55-відсотковий зріст у порівнянні з попереднім роком. У Великій Британії одне опитування показало: третина вихідців з Азії та Африки вважає, що втратила роботу через расову дискримінацію. Подібне відбувається по цілому світі.

Етнічна * нетерпимість проявляється по-різному. Це можуть бути бездумні зневажливі висловлювання про іншу людину, а навіть національна політика, спрямована на винищення цілих етнічних груп. Що спричиняє таку нетерпимість? Як її уникати? І чи колись усі люди житимуть у мирі й злагоді? Відповіді на ці запитання можна знайти в Біблії.

Гніт і ненависть

У Біблії сказано: «Нахил людського серця лихий від віку його молодого» (Буття 8:21). Дехто справді отримує задоволення, коли утискає інших. В Екклезіяста 4:1 говориться: «Я побачив... і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять».

З Біблії видно, що етнічна ненависть існує віддавна. Наприклад, у XVIII столітті до н. е. єгипетський фараон запросив єврея Якова і його велику родину переселитись до Єгипту. Але з часом інший фараон почав думати, що єврейський народ може загрожувати його державі. Тож цей фараон звернувся до єгиптян: «Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас! Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився... І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами» (Вихід 1:9—11). Єгиптяни навіть наказали вбивати всіх новонароджених єврейських хлопчиків (Вихід 1:15, 16).

Що є причиною нетерпимості

Чи провідним релігіям світу під силу подолати етнічну неприязнь? Окремі представники різних релігій справді докладали героїчних зусиль у боротьбі з насиллям, проте більшість релігій часто підтримувала гнобителів. Приміром, у США існували закони, які обмежували права чорношкірих людей. Не раз їх лінчували, тобто вчиняли над ними жорстоку розправу. Аж до 1967 року існувала заборона на змішані шлюби. Щось подібне відбувалось і в Південно-Африканській Республіці за часу апартеїду: привілейована меншість намагалась узаконити свої позиції, зокрема наклавши заборону на змішані шлюби. Слід зауважити, що нерідко ті, хто сіяв расову ненависть, були глибоко релігійними людьми.

Однак Біблія показує, що причина етнічної нетерпимості є значно  серйознішою. Боже Слово пояснює, чому одні люди утискують інших: «Хто не любить, той Бога не пізнав, оскільки Бог є любов. Якщо хтось твердить: „Я люблю Бога“, а брата свого ненавидить, той брехун. Бо хто не любить брата, якого бачить, не може любити Бога, якого не бачить» (1 Івана 4:8, 20). З цих слів чітко видно, що є причиною етнічної нетерпимості. Незалежно від того, чи люди релігійні, чи ні, вони виявляють ненависть до інших, тому що не знають і не люблять Бога.

Знання про Бога об’єднує людей

Як знання про Бога і любов до нього можуть об’єднати людей? Які біблійні вчення допомагають людям позбутися ненависті до людей іншої раси чи національності? У Біблії сказано, що Єгова є Батьком усіх людей: «Для нас лише один Бог, Батько, від якого з’явилося все» (1 Коринфян 8:6). А в Дії 17:26 читаємо: «Від одного чоловіка він створив усі народи». Отже, всі люди є братами.

Усі народи можуть пишатися тим, що мають життя від Бога. Але, на жаль, усі вони отримали від спільних прабатьків спадок, який приносить їм страждання. Павло, один з письменників Біблії, писав: «Через одного чоловіка у світ увійшов гріх». Тому «всі люди згрішили й не можуть віддзеркалювати Божу славу» (Римлян 3:23; 5:12). Єгова — Бог, який любить різноманіття, серед його творив немає двох однакових. А втім, він не створив жодної нації, яка була б вищою від інших. Тож немає біблійних підстав, щоб вивищуватись. Крім того, Бог дає знання, яке сприяє єдності між людьми.

Бог дбає про всі народи

На думку декого, Бог не є безсторонній, бо він з особливою прихильністю ставився до ізраїльтян і наказував їм триматись осторонь сусідніх народів (Вихід 34:12). Ізраїльський народ став вибраний тому, що його прабатько, Авраам, виявляв велику віру в Бога. Стародавніми ізраїльтянами правив сам Бог — він настановляв для них правителів і давав їм свої закони. Коли вони слухались Бога, інші народи могли бачити, наскільки Боже правління перевищує людське. Також Єгова допоміг зрозуміти ізраїльтянам, що потрібна жертва, завдяки якій усі люди могли б  відновити з Ним добрі стосунки. Отже те, що ізраїльтяни були вибраними Богом, принесло благословення всім народам. Бог колись сказав Авраамові: «Всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу» (Буття 22:18).

Крім того, Бог відкривав євреям свої священні таємниці і вони стали народом, з якого походив Месія. Це мало принести благословення всім народам. Святі Писання, які отримав ізраїльський народ, містять чудовий опис того часу, коли різні народи будуть по-справжньому щасливими: «Підуть численні народи та й скажуть: Ходімо, і вийдім на гору Господню та до дому Якового, і Він буде навчати доріг Своїх нас... Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни! І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив» (Михея 4:2—4).

Хоча Ісус Христос проповідував лише євреям, він сказав: «Цю добру новину про царство будуть проповідувати по цілій населеній землі на свідчення всім народам» (Матвія 24:14). Добру новину мають почути всі народи. Тож Єгова дав досконалий приклад безстороннього ставлення до людей з різних націй. «Бог дійсно неупереджений і в кожному народі йому до вподоби той, хто боїться його та чинить праведність» (Дії 10:34, 35).

Закони, дані Богом стародавнім ізраїльтянам, теж свідчать, що Він дбає про різні народи. Ось як, згідно з тими законами, треба було ставитись до чужинців, котрі жили в ізраїльському краї: «Ти будеш любити його, як самого себе, бо приходьки були ви в єгипетськім краї» (Левит 19:34). Багато Божих законів учили ізраїльтян добре ставитись до приходьків. І Боаз, прародич Ісуса, чудово показав це на ділі. Якось він побачив бідну чужинку, котра збирала на його полі залишки врожаю. Боаз наказав своїм женцям залишити достатньо збіжжя, яке вона могла зібрати для себе (Рут 2:1, 10, 16).

Ісус навчає доброти

Ісус досконало застосовував у своєму житті Божі вчення. Він дуже добре ставився до різних людей. Одного разу він почав розмову з самарянкою. Жінка сильно здивувалась цьому, адже євреї зневажали інші народи, у тому числі й самарян. У розмові Ісус допоміг зрозуміти тій жінці, як отримати вічне життя (Івана 4:7—14).

Іншим разом, коли Ісус знову навчав, як ставитись до чужинців, він навів приклад про милосердного самарянина. Цей чоловік натрапив на пограбованого і сильно побитого розбійниками єврея.  Самарянин міг подумати: «Чому я повинен допомагати єврею? Його народ зневажає наших людей». Але Ісус показав, що самарянин так не думав. Хоча інші подорожні пройшли повз того чоловіка, самарянин «пройнявся жалем» і зробив для нього все, що міг. Розповівши цю історію, Ісус заохотив усіх, хто хоче мати Боже схвалення, робити так само (Луки 10:30—37).

Апостол Павло радив людям, котрі прагнуть догоджати Богові, змінювати свою особистість і ставитись до всіх так, як ставиться Бог. Павло писав: «Скиньте із себе стару особистість разом з її поведінкою та одягніться в нову, яка завдяки точному знанню обновлюється за образом Того, хто її створив. Там немає ні грека, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, ні чужинця, ні скіфа... А понад усе, одягніться в любов, бо вона — досконалі узи єдності» (Колосян 3:9—14).

Знання про Бога змінює людей

Знання про Бога Єгову справді допомагає з повагою ставитись до людей іншої національності. Ось приклад. Жінка, котра переїхала з Азії до Канади, відчувала упереджене ставлення до себе. Це дуже її засмучувало. Якось вона познайомилась зі Свідками Єгови і почала вивчати Біблію. Пізніше та жінка написала їм листа: «Ви такі приємні і добрі білі люди. Я побачила, що ви дуже відрізняєтеся від інших білих, але не розуміла чому. Я багато думала і дійшла висновку, що ви — Божі Свідки. Отже вам допомагає Біблія. На ваші зібрання приходять різні люди: білі, чорні, жовті. Але колір шкіри не впливає на ваші серця, бо всі ви об’єднані братською любов’ю. І тепер я знаю, що цього ви навчились від свого Бога».

У Божому Слові передрікається, що настане час, коли «земля буде повна пізнання Господнього» (Ісаї 11:9). Навіть тепер, згідно з біблійним пророцтвом, правдиве поклоніння об’єднує мільйони людей з «усіх націй, племен, народів та мов» (Об’явлення 7:9). Ці люди прагнуть дочекатись часу, коли у світі замість ненависті пануватиме любов. Адже тоді сповниться обіцянка Єгови, дана Авраамові: «Всі сім’ї на землі отримають благословення» (Дії 3:25).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінках 4, 5]

Божий закон вимагав від ізраїльтян любити приходьків.

[Ілюстрація на сторінці 5]

Чого ми вчимося з Ісусового прикладу про милосердного самарянина?

[Ілюстрації на сторінці 6]

Бог не створив жодної нації, яка була б вищою від інших.