Барзіллай — розсудливий чоловік

«ПОЩО буде ще раб твій тягарем для свого пана?» — сказав царю Давиду 80-річний Барзіллай. У Біблії згадується, що він «був дуже заможною людиною» (2 Самуїла 19:33, 36). Барзіллай жив у Ґілеадському краї, гористій місцевості на схід від річки Йордан (2 Самуїла 17:27; 19:32).

За яких обставин Барзіллай промовив ці слова? Чому цей літній чоловік вважав себе тягарем?

Бунт проти царя

Життю Давида загрожувала небезпека. Його син Авесалом «крав... серця Ізраїлевих людей» і завдяки цьому захопив царську владу. Кожен, хто був вірний Давидові, ставав ненависним ворогом Авесалома. Тож Давид зі своїми слугами мусив утікати з Єрусалима (2 Самуїла 15:6, 13, 14). Коли Давид прибув до Маханаїма, Барзіллай дуже йому допоміг.

Барзіллай та ще двоє чоловіків, Шові й Махір, подбали про Давида і його людей. Ці троє підданих царя Давида розуміли, в якій ситуації він опинився. Вони сказали про Давида і його людей: «Цей народ голодний і змучений та спрагнений у пустині».  Барзіллай, Шові та Махір поприносили Давидові і його слугам постелі, пшеницю, ячмінь, муку, пражене зерно, мед, масло, овець та інші необхідні речі (2 Самуїла 17:27—29).

Виявляти прихильність Давидові було доволі небезпечно. Адже Авесалом не пощадив би нікого, хто підтримує законного царя. Тому Барзіллай, допомігши Давиду, виявив неабияку мужність.

Обставини змінюються

Через деякий час у Єфремовому лісі, очевидно, в околицях Маханаїма, відбулася битва між військами Авесалома і Давида. Давид переміг Авесалома, і «була там того дня велика поразка». Авесалом намагався втекти, але його наздогнали і вбили (2 Самуїла 18:7—15).

Давид знову став царем Ізраїлю, і його прихильникам уже не треба було переховуватись. Більш того, своєю відданістю вони заслужили в Давида повагу і вдячність.

Коли Давид збирався повернутись до Єрусалима, «ґілеадянин Барзіллай зійшов з Роґеліму, і перейшов з царем Йордан, щоб провести його за Йордан». Тоді Давид запропонував цьому літньому чоловікові: «Перейди зо мною, і я буду годувати тебе при собі в Єрусалимі» (2 Самуїла 19:16, 32, 34).

Давид був дуже вдячний Барзіллаю за його допомогу. Цар не просто хотів віддячити йому матеріальними дарами, адже заможний Барзіллай не мав у цьому потреби. Давид бачив його чудові риси і тому хотів запросити до царського двору. Для Барзіллая було б великою честю — стати другом царя.

Скромність і усвідомлення своїх обмежень

У відповідь на запрошення царя Барзіллай сказав: «Скільки ще часу життя мого, що я піду з царем до Єрусалиму? Я сьогодні віку восьмидесяти літ. Чи можу я розпізнавати між добрим та злим? Чи розкуштує твій раб, що буду їсти та що буду пити? Чи послухаю я ще голосу співаків та співачок?» (2 Самуїла 19:35, 36). Барзіллай тактовно відмовився прийняти Давидове запрошення. Чому?

Можливо, він відчував, що йому залишилось вже недовго жити, адже був у дуже похилому віці (Псалом 90:10). Барзіллай зробив усе, що міг, аби допомогти Давидові. Проте він усвідомлював свої обмеження через старість і не дозволив засліпити себе думці про славу чи визначне становище. На відміну від честолюбного Авесалома, Барзіллай виявив скромність (Приповістей 11:2).

Барзіллай вирішив так, можливо, ще й тому, що не хотів бути тягарем для призначеного Богом царя. Він запитав: «Пощо буде ще раб твій тягарем для свого пана?» (2 Самуїла 19:36). Хоча він сильно допоміг Давидові, все ж, напевно, думав, що молодші  чоловіки значно ліпше послужать цареві. Барзіллай сказав Давидові: «Ось раб твій, син мій Кімган перейде з паном моїм, із царем, а ти зроби йому, що добре в очах твоїх». Давид не образився і зробив так, як попросив Барзіллай. Але перш ніж перейти Йордан, Давид «поцілував Барзіллая, та й поблагословив його» (2 Самуїла 19:38—40).

Приклад поміркованості

Історія про Барзіллая показує, наскільки важливо бути поміркованим. Коли нам доручають додаткові завдання у зборі, не ставмось до них легковажно і не уникаймо їх через якісь клопоти або власне почуття непридатності. Бог допоможе, якщо ми покладатимемось на його силу і мудрість (Филип’ян 4:13; Якова 4:17; 1 Петра 4:11).

З іншого боку, потрібно усвідомлювати свої обмеження. Наприклад, якщо християнин має багато обов’язків у зборі, то, погодившись взяти додаткові обов’язки, не зможе належно дбати про духовні і матеріальні потреби своєї родини. У такому разі скромний і поміркований християнин відмовиться від додаткових завдань у зборі (Филип’ян 4:5; 1 Тимофія 5:8).

Барзіллай подав християнам гарний приклад. Він був відданим, мужнім, щедрим і скромним. А передусім Божі інтереси завжди були для нього важливіші, ніж власні (Матвія 6:33).

[Карта на сторінці 15]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Барзіллай у 80-літньому віці вирушив у нелегку дорогу, аби допомогти Давидові.

ҐІЛЕАД

Роґелім

Суккот

Маханаїм

річка Йордан

Ґілґал

Єрихон

Єрусалим

ЄФРЕМ

[Ілюстрація на сторінці 13]

Чому Барзіллай не прийняв Давидового запрошення?