«Продовжуйте ходити згідно з духом»

«Продовжуйте ходити згідно з духом — і не піддастеся жодному плотському бажанню» (ГАЛАТІВ 5:16).

1. Як людині позбутись відчуття, ніби вона згрішила проти святого духу?

ЯК ЛЮДИНІ позбутися відчуття, ніби вона згрішила проти святого духу Єгови? Апостол Павло радив: «Продовжуйте ходити згідно з духом — і не піддастеся жодному плотському бажанню» (Галатів 5:16). Якщо ми будемо підкорятись керівництву Божого духу, то нас не здолають гріховні плотські бажання (Римлян 8:2—10).

2, 3. Як на людину впливає те, що вона ходить згідно з духом?

² Якщо «ходити згідно з духом», то ця діюча сила спонукуватиме нас слухатись Єгову. Всюди — вдома, у зборі та в служінні — ми виявлятимемо приємні Богові риси. Вплив Божого духу буде відчутний у стосунках з нашим подружнім партнером, дітьми, з одновірцями та з іншими людьми.

³ Коли будемо жити «з погляду Бога... духовним життям», то зможемо стримуватись від гріха (1 Петра 4:1—6). Підкоряючись впливу Божого духу, ми ніколи не вчинимо непростимого гріха. А як ще Божий дух може впливати на нас?

Підтримуймо близькі стосунки з Богом та Христом

4, 5. Як ми будемо ставитись до Ісуса, якщо ходимо згідно з духом?

⁴ Ми ходимо згідно з духом, тому можемо підтримувати близькі стосунки з Богом та його Сином. Про духовні дари Павло писав братам у Коринфі: «Хочу, аби ви [колишні ідолопоклонники] знали, що ніхто не скаже під дією Божого духу: «Ісус проклятий», так само як ніхто не зможе сказати: «Ісус є Господом», не будучи під дією святого духу» (1 Коринфян 12:1—3). Дух, який спонукує людей проклинати Ісуса, походить від Сатани Диявола. Оскільки ми ходимо згідно з духом, то переконані, що Єгова воскресив Ісуса і підніс його над усіма іншими творивами (Филип’ян 2:5—11). Крім того, ми віримо в Ісусову викупну жертву та приймаємо Ісуса як свого Господа, котрого призначив Бог.

⁵ Деякі люди, що належали до християнського збору в першому столітті, заперечували, що Ісус прийшов на землю в тілі (2 Івана 7—11). Через такий помилковий погляд дехто відкинув правдиві вчення про Ісуса, Месію (Марка 1:9—11; Івана 1:1, 14). Якщо ми ходитимемо згідно з духом, то не підемо за такими відступниками. Залишаючись духовно пильними, ми зможемо й далі втішатися незаслуженою добротою Єгови і «ходити у правді» (3 Івана 3, 4). Тож відкидаймо всякі відступницькі ідеї. Тільки тоді ми зможемо підтримувати тісні стосунки з нашим небесним Батьком.

6. Які риси розвиваються під впливом Божої діючої сили в тих, хто ходить згідно з духом?

⁶ Павло згадав ідолопоклонство та сектантство серед таких «учинків плоті», як блуд і розгнузданість. Він пояснив: «Ті, хто належить Христу Ісусу, прибили до стовпа плоть разом з її похотями та бажаннями. Якщо ми живемо згідно з духом, то продовжуймо дотримуватися  керівництва духу» (Галатів 5:19—21, 24, 25). А які риси розвиваються під впливом Божої діючої сили в тих, хто живе і ходить згідно з духом? «Плід духу — любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, великодушність, віра, лагідність, самовладання» (Галатів 5:22, 23). Обговорімо ці складові плоду духу.

Любіть одні одних

7. Що таке правдива любов і як її можна описати?

⁷ Однією зі складових плоду духу є любов — сильне почуття прихильності до інших та безкорислива турбота про них. У Святому Письмі сказано, що «Бог є любов», він — саме уособлення любові. Бог і його Син виявили найбільшу любов до людства через викупну жертву (1 Івана 4:8; Івана 3:16; 15:13; Римлян 5:8). Правдивих послідовників Ісуса пізнають по любові, яку вони мають між собою (Івана 13:34, 35). Нам навіть дано наказ, щоб ми «любили одні одних» (1 Івана 3:23). А Павло сказав, що любов довготерпелива і добра. Вона не ревнує, не хвастає, не поводиться непристойно, не шукає власної вигоди. Любов не дратується, не веде лічби обра́зам. Любов не тішиться неправедністю, але радіє правді. Вона усе зносить, в усе вірить, на все надіється, все терпить. Любов ніколи не згасає (1 Коринфян 13:4—8).

8. Чому треба любити наших одновірців?

⁸ Коли святий дух породжує в нас любов, вона впливатиме на наші стосунки з Богом і ближніми (Матвія 22:37—39). Апостол Іван писав: «Хто ж не любить, той залишається мертвим. Кожен, хто ненавидить брата свого, той убивця, а ви знаєте, що в жодному вбивці не залишається вічного життя» (1 Івана 3:14, 15). Людина, яка вбила когось не через ненависть, могла втекти до міста сховища і залишатись там у безпеці (Повторення Закону 19:4, 11—13). Якщо нами керує святий дух, ми постійно виявлятимемо любов до Бога, одновірців та інших людей.

«Радість у Господі — це ваша сила»

9, 10. Що приносить нам справжню радість?

⁹ Коли людина щаслива, вона радіє. Єгова — «щасливий Бог» (1 Тимофія 1:11; Псалом 104:31). Його Син отримував радість від того, що чинив волю свого Батька (Псалом 40:9, Хом.; Євреїв 10:7—9). Отже, «радість у Господі — це [наша] сила» (Неемії 8:10).

¹⁰ Радість, яка походить від Бога, допомагає нам з великим задоволенням виконувати Божу волю попри труднощі, пригнічення чи переслідування. По-справжньому щасливими нас робить «пізнання Бога» (Приповістей 2:1—4; 2:5, Хом.). Близькі стосунки з Творцем, що ґрунтуються на точному знанні, вірі в Нього та у викупну жертву Ісуса, приносять нам багато радості (1 Івана 2:1, 2). Нашу радість збільшує і те, що ми належимо до міжнародного братства (Софонії 3:9; Огія 2:7). Надія на Царство й велика честь звіщати добру новину також є джерелом радості (Матвія 6:9, 10; 24:14). А маючи прекрасну надію на вічне життя, ми справді будемо радісні (Івана 17:3; Повторення Закону 16:15).

Мир і довготерпіння

11, 12. а) Що таке мир? б) Як на нас впливає Божий мир?

¹¹ Ще однією складовою плоду духу є мир. Це стан спокою, відсутність тривог. Наш небесний Батько є Богом миру, тому можна бути певними, що «Господь поблагословить миром народ Свій» (Псалом 29:11; 1 Коринфян 14:33). Ісус сказав своїм учням: «Я залишаю вам мир, свій мир» (Івана 14:27). Як це має впливати на його послідовників?

¹² Мир Христа заспокоював серця і розуми його послідовників та зменшував їхні переживання. Учні Ісуса відчули мир особливо  тоді, коли отримали обіцяний святий дух (Івана 14:26). Ми теж маємо «Божий мир», коли на нас впливає святий дух і коли ми молимось до Бога. Цей Божий мир заспокоює серця та розуми (Филип’ян 4:6, 7). Крім того, дух Єгови допомагає нам бути миролюбними у стосунках з одновірцями та іншими людьми (Римлян 12:18; 1 Фессалонікійців 5:13).

13, 14. Що таке довготерпіння і чому його треба виявляти?

¹³ З миром тісно пов’язане довготерпіння. Воно допомагає терпеливо зносити зло або погане ставлення до нас і надіятись на краще. Бог довготерпеливий (Римлян 9:22—24). Ісус також виявляє цю рису. Його довготерпіння йде нам на добро. Павло писав: «Мені ж було виявлено милосердя, щоб на прикладі такого грішника, як я, Христос Ісус міг показати все своє довготерпіння тим, хто повірить у нього і чекатиме на вічне життя» (1 Тимофія 1:16).

¹⁴ Довготерпіння допомагає нам зносити недоброзичливе ставлення чи байдужість. Павло заохочував співхристиян «бути довготерпеливими до всіх» (1 Фессалонікійців 5:14). Оскільки всі ми недосконалі і помиляємось, то хочеться, щоб інші з розумінням ставились до нас і були терпеливими, коли ми їх чимось ображаємо. Тому стараймось з радістю виявляти довготерпіння іншим (Колосян 1:9—12).

Виявляймо доброту і великодушність

15. Що таке доброта і в чому вона виявляється?

¹⁵ Доброту ми виявляємо, коли цікавимось іншими і допомагаємо їм словом чи ділом. Єгова добрий і таким є теж його Син (Римлян 2:4; 2 Коринфян 10:1). Служителі Бога і Христа також мають виявляти доброту (Михея 6:8; Колосян 3:12). Іноді навіть ті, хто не знає Бога, поводяться «дуже людяно» (Дії 27:3; 28:2). Тим більше той, хто  ходить згідно з духом, повинен ставитись до інших з добротою.

16. Коли потрібно виявляти доброту?

¹⁶ Доброту можна виявляти і тоді, коли в нас є підстава ображатись на когось через дошкульні слова чи нерозсудливі вчинки. Павло сказав: «Гнівайтесь, але не грішіть; коли заходить сонце, не залишайтесь роздратованими, а також не давайте місця Дияволу... Будьте добрі одні до одних, виявляйте сердечне співчуття та з готовністю прощайте одні одних, як і Бог через Христа вас простив» (Ефесян 4:26, 27, 32). З особливою добротою належить ставитися до тих, хто зазнає випробувань. Звичайно, коли хтось через неправильні вчинки чи мислення ризикує втратити «великодушність, праведність і правду», старійшинам слід дати такій особі чітку біблійну пораду і не боятись, що це зачепить її почуття. Так старійшини виявлять доброту (Ефесян 5:9).

17, 18. Що таке великодушність і наскільки важливо виявляти її в нашому житті?

¹⁷ Великодушність — це доброчесність, добропорядність, добрість. Найповніше цю рису виявляє Бог (Псалом 25:8; Захарія 9:17). Ісус також є доброчесним і добропорядним. Проте він не захотів, аби його називали «Учителем Добрим», бо в цьому випадку слово «добрий» було вжито як титул (Марка 10:17, 18). Ісус вважав, що лише Бог є найвищим взірцем доброти.

¹⁸ Через нашу недосконалість ми не в стані завжди чинити добро (Римлян 5:12). Усе ж ми зможемо бути добрими й великодушними, коли проситимемо в Бога «доброго розуму» (Псалом 119:66). Павло писав до одновірців у Римі: «Я ж переконаний, що й ви, брати мої, сповнені великодушності, що вам не бракує знання» (Римлян 15:14). Християнські наглядачі мають «любити великодушність» (Тита 1:7, 8). Якщо нами керуватиме Божий дух, то ми зможемо вповні виявляти великодушність. І Єгова, безперечно, пам’ятатиме все добро, яке ми робимо іншим (Неемії 5:19; 13:31).

Нелицемірна віра

19. Що таке віра, згідно з Євреїв 11:1?

¹⁹ Частиною плоду духу є також віра. «Віра — це обґрунтоване сподівання того, на що надіються, чіткий вияв речей реальних, хоча й невидимих» (Євреїв 11:1). Якщо ми маємо віру, то впевнені, що Єгова обов’язково сповнить усі свої обіцянки. Докази існування невидимих речей настільки переконливі, що для людини, яка вірить, такі речі є реальними. Скажімо, ми переконані, що існує Творець, адже про це свідчить його твориво. Свою віру ми зможемо виявляти, коли ходитимемо згідно з духом.

20. Який гріх «може легко нас обплутати» і як його уникати та не піддаватись учинкам плоті?

 ²⁰ Брак віри — це «гріх, що може легко нас обплутати» (Євреїв 12:1). Треба покладатись на Божий дух, щоб нашу віру не зруйнували учинки плоті, матеріалізм або фальшиві вчення (Колосян 2:8; 1 Тимофія 6:9, 10; 2 Тимофія 4:3—5). Святий дух зміцнює віру сучасних служителів Єгови так само, як зміцняв віру дохристиянських слуг (Євреїв 11:2—40). Своєю нелицемірною вірою ми можемо підкріпляти віру наших братів і сестер (1 Тимофія 1:5; Євреїв 13:7).

Виявляймо лагідність і самовладання

21, 22. Що таке лагідність і чому ми хочемо бути лагідними?

²¹ Лагідність — це сумирність, ласкавість. Бог є лагідний. Ми впевнені у цьому, бо Ісус, який досконало відображав особистість Єгови, був лагідною людиною (Матвія 11:28—30; Івана 1:18; 5:19). А що вимагається від нас?

²² Як християни, ми маємо виявляти «лагідність до всіх людей» (Тита 3:2). У служінні ми ставимось до людей з лагідністю. Духовно зрілі християни повинні виправляти тих, хто провинився, «в дусі лагідності» (Галатів 6:1). Усі ми сприяємо нашій єдності та миру, якщо виявляємо «смиренність і лагідність» (Ефесян 4:1—3). А лагідність можна виявляти тоді, коли постійно «ходити згідно з духом» і мати самовладання.

23, 24. Що таке самовладання і як воно нам допомагає?

²³ Самовладання допомагає нам контролювати свої думки, язик та вчинки. Єгова «стримувався» в стосунках з вавилонянами, які спустошили Єрусалим (Ісаї 42:14). Божий Син залишив нам приклад, як виявляти самовладання, коли зазнаємо страждань. І апостол Петро радив співхристиянам: «Доповнюйте... знання — самовладанням» (2 Петра 2:21—23; 1:5—8).

²⁴ Християнські старійшини повинні мати самовладання (Тита 1:7, 8). Усі, хто ходить згідно з духом, будуть виявляти самовладання і, отже, уникатимуть неморальності, грубої мови і того, через що можна втратити прихильність Єгови. Якщо дозволяти Божому духу зміцняти в нас самовладання, то інші бачитимуть це в наших учинках і мові.

Завжди ходімо згідно з духом

25, 26. Якщо ми ходимо згідно з духом, то якими будуть наші стосунки з іншими і як це вплине на наше майбутнє?

²⁵ Якщо ми ходимо згідно з духом, то будемо ревними вісниками Царства (Дії 18:24—26). Людям і особливо нашим одновірцям буде приємно перебувати в нашому товаристві. Ми зможемо стати джерелом духовного підбадьорення для співпоклонників (Филип’ян 2:1—4). Власне такими нам треба бути.

²⁶ У цьому світі править Сатана, тому нелегко «ходити згідно з духом» (1 Івана 5:19). Все ж мільйони наших братів і сестер щодня доводять, що людині це під силу. Якщо ми довіряємо Єгові всім серцем, то навіть тепер зможемо вести повноцінне життя. А в майбутньому ми вічно ходитимемо дорогами справедливості, дорогами Того, хто щедро дає нам святий дух (Псалом 128:1; Приповістей 3:5, 6).

Як би ви відповіли?

• Коли будемо «ходити згідно з духом», то як це впливатиме на наші стосунки з Богом та його Сином?

• Які складові плоду святого духу?

• Коли християнин може виявляти плід Божого духу?

• Якщо ми ходимо згідно з духом, то як це впливає на наше теперішнє життя і на наше майбутнє?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 23]

Святий дух Єгови зміцнює нашу любов до одновірців.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Виявляймо доброту своїми словами та вчинками.