Поширення християнства у Малій Азії

У I СТОРІЧЧІ н. е. в Малій Азії (значна частина сучасної Туреччини) було багато християнських зборів. Чимало євреїв та язичників відгукнулось на добру новину. В одному біблійному словнику сказано: «Окрім Сирії та Палестини, саме в Малій Азії найраніше і з найбільшим розмахом поширювалось християнство».

Розгляньмо, що в різних джерелах говориться про те, як зароджувалось християнство в Малій Азії. А також подумаймо, чим повчальна для нас історія ранніх християн.

Перші християни в Малій Азії

Перша важлива подія, пов’язана з поширенням християнства в тій території, відбулась 33 року н. е. у день П’ятдесятниці. Тоді в Єрусалимі зібралась велика кількість людей. Серед них були євреї, котрі жили за межами Палестини, та юдейські прозеліти. Ісусові апостоли проповідували всім цим людям добру новину. Туди прибули жителі з багатьох куточків Малої Азії — з Каппадокії, Понту (провінція Азія) *, Фригії та Памфілії. Приблизно 3000 присутніх відгукнулись на добру новину та охрестилися. Прийнявши нову віру, вони повернулись до своїх домівок (Дії 2:5—11, 41).

У Біблії також описані місіонерські подорожі Павла по Малій Азії. Під час першої подорожі (приблизно 47—48 роки н. е.) Павло зі своїми супутниками поплив з Кіпру до Малої Азії та зупинився в місті Пергії, що в Памфілії. З Пергії вони вирушили до міста Антіохії в Пісідії, де їхнє ревне проповідування викликало роздратування і гнів євреїв. Тоді Павло вирушив у південно-східному напрямку до Іконії. Тамтешні євреї задумали познущатися з місіонерів. А коли Павло опинився в Лістрі, місцеві люди з великим захопленням проголосили Павла богом. Тим часом з Антіохії та Іконії прибули юдеї: вони підбурили людей з натовпу, і ті побили Павла камінням та залишили його, думаючи,  що він мертвий. Потім Павло з Варнавою вирушили до міста Дервії, що в римській провінції Галатія, де люди розмовляли лікаонською мовою. Там місіонери організовували збори та призначали старійшин. Отож через 15 років після П’ятдесятниці 33 року християнство вже міцно вкоренилося в Малій Азії (Дії 13:13—14:26).

Вирушивши у другу місіонерську подорож (приблизно 49—52 роки н. е.), Павло спершу прибув до Лістри, а потім на свою батьківщину в Тарс, що в Кілікії. Згодом він знову відвідав братів у Лістрі та попрямував на північ, аби «сповіщати слово» у Віфінії та Азії. Однак святий дух не дозволив йому, тож у тих територіях проповідування почалось пізніше. Бог скерував Павла через північно-західну частину Малої Азії до узбережного міста Троади. Тоді у видінні Павлові було наказано проповідувати добру новину в Європі (Дії 16:1—12; 22:3).

 Під час третьої місіонерської подорожі (приблизно 52—56 роки н. е.) Павло знову проповідував у Малій Азії. Він прибув до важливого портового міста Ефеса у провінції Азія. Павло вже зупинявся в Ефесі, повертаючись зі своєї другої подорожі. У тому місті була група християн, і Павло разом зі своїми співпрацівниками прожив там майже три роки. Тоді його спіткало багато труднощів та небезпек, у тому числі заворушення, вчинене ефеськими майстрами срібних справ, які виступили на захист свого прибуткового ремесла (Дії 18:19—26; 19:1, 8—41; 20:31).

Місіонерська праця в Ефесі та його околицях принесла чудові плоди. У Дії 19:10 читаємо: «Всі жителі провінції Азія — як юдеї, так і греки — почули слово Господнє».

Духовний зріст у Малій Азії

Під кінець перебування в Ефесі Павло написав коринфським християнам: «Передають вам свої вітання збори з Азії» (1 Коринфян 16:19). Про які збори згадував Павло? Можливо, про збори в Колосах, Лаодикії та Гієраполі (Колосян 4:12—16). У книжці «Життя Павла» сказано: «Цілком ймовірно, що громади в Смирні, Пергамі, Сардах і Філадельфії з’явились завдяки зусиллям місіонерів з Ефеса... Ці міста лежали в радіусі 192 кілометрів довкола Ефеса, і до них вели чудові дороги».

Десь через 20 років після П’ятдесятниці 33 року на півдні й заході Малої Азії вже існувало кілька християнських зборів. А чи ширилось християнство на сході та півночі півострова?

Петрові листи до християн у Малій Азії

Приблизно між 62 і 64 роками апостол Петро написав свій перший натхнений лист до християн у Понті, Галатії, Каппадокії, Азії та Віфінії. Тож можна зробити висновок, що там уже існували християнські збори, адже апостол заохочував  старійшин тих зборів пасти «Божу отару». А коли були засновані ті збори? (1 Петра 1:1; 5:1—3).

У деяких місцевостях, куди писав Петро, скажімо в Азії та Галатії, раніше проповідував Павло. Але Павло не бував у Каппадокії та Віфінії. Біблія не повідомляє, як ширилось християнство в цих територіях. Можливо, там проповідували євреї та прозеліти, які прийняли правду в Єрусалимі під час П’ятдесятниці 33 року. Тому, коли через 30 років Петро писав свої листи, християнські збори, як сказав один науковець, «можна було знайти в будь-якому куточку Малої Азії».

Сім зборів з книги Об’явлення

Євреї збунтувались проти Риму, і через це 70 року н. е. був зруйнований Єрусалим. Можливо, після цього деякі юдейські християни оселились у Малій Азії *.

Наприкінці I століття н. е. Ісус Христос передав через апостола Івана звістки семи зборам у Малій Азії. Ці послання були скеровані до зборів у Ефесі, Смирні, Пергамі, Тиятирах, Сардах, Філадельфії та Лаодикії. З тих звісток видно, що тамтешні християни стикалися з неморальністю, сектантством та відступництвом (Об’явлення 1:9, 11; 2:14, 15, 20).

Смирення і відданість

Про поширення християнства в І сторіччі розповідає не лише книга Дії апостолів. У тій книзі описано події, пов’язані з діяльністю відомих апостолів Петра і Павла. Однак у той час проповідувала велика кількість невідомих нам християн. Зріст зборів у Малій Азії показує, що перші християни послухалися Ісусового наказу: «Ідіть та робіть учнями людей з усіх народів» (Матвія 28:19, 20).

Сьогодні міжнародному братству відомі лише окремі приклади віри сучасних Свідків Єгови. Як християни з Малої Азії у I столітті, так і більшість відданих християн сьогодні є скромними проповідниками, і ми мало що про них знаємо. Але всі вони ведуть змістовне й активне життя. Вони з радістю виконують проповідницьку працю, знаючи, що вона рятує життя людей (1 Тимофія 2:3—6).

[Примітки]

[Рамка на сторінці 11]

ПЕРШІ ХРИСТИЯНИ У ВІФІНІЇ ТА ПОНТІ

Об’єднана провінція Віфінія та Понт лежала в Малій Азії на березі Чорного моря. Про життя цієї провінції можна дізнатися з листів Плінія Молодшого (який був там урядовцем) до римського імператора Траяна.

Через 50 років після того, як Петро писав тамтешнім зборам, Пліній звернувся до Траяна за порадою, що робити з християнами. «Я ніколи не був на допитах християн. Тож не знаю, які покарання на них зазвичай накладають,— писав Пліній.— Багатьох чоловіків та жінок різного віку і статусу приводять на суд, і це, ймовірно, триватиме далі. Ця ганебна секта шириться не тільки в містах, але і в селах».

[Схема/Карта на сторінці 9]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ПОДОРОЖІ ПАВЛА

Перша місіонерська подорож

КІПР

ПАМФІЛІЯ

Пергам

Антіохія (в Пісідії)

Іконія

Лістра

Дервія

Друга місіонерська подорож

КІЛІКІЯ

Тарс

Дервія

Лістра

Іконія

Антіохія (в Пісідії)

ФРИГІЯ

ГАЛАТІЯ

Троада

Третя місіонерська подорож

КІЛІКІЯ

Тарс

Дервія

Лістра

Іконія

Антіохія (в Пісідії)

Ефес

АЗІЯ

Троада

[Сім зборів]

Пергія

Тиятири

Сарди

Смирна

Ефес

Філадельфія

Лаодикія

[Інші міста]

Гієраполь

Колоси

ЛІКІЯ

ВІФІНІЯ

ПОНТ

КАППАДОКІЯ

[Ілюстрація на сторінці 9]

Антіохія.

[Ілюстрація на сторінці 9]

Троада.

[Відомості про джерело]

© 2003 BiblePlaces.com

[Ілюстрація на сторінці 10]

Театр в Ефесі (Дії 19:29).

[Ілюстрація на сторінці 10]

Підвалини жертовника Зевса у Пергамі. Християни в цьому місті жили «там, де престол Сатани» (Об’явлення 2:13).

[Відомості про джерело]

Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.