Чому донині існує зло

У БІБЛІЇ написано: «Господь справедливий на кожній дорозі Своїй» (Псалом 145:17; Об’явлення 15:3). Пророк Мойсей сказав про Бога: «Діло Його досконале, всі-бо дороги Його справедливі,— Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він» (Повторення Закону 32:4). А в Якова 5:11 читаємо: «Єгова дуже ніжний у виявах почуттів та милосердний». Отже, Бог не може спричиняти зло.

Учень Яків написав ще такі слова: «Під час випробування нехай ніхто не говорить: «Мене випробовує Бог», тому що Бога неможливо випробовувати злом і він сам нікого не випробовує» (Якова 1:13). Бог не випробовує людей злом та не спонукує їх до поганих учинків. Хто ж тоді винен в існуванні зла і страждань?

Хто винен?

Яків писав, що в існуванні зла частково винні самі люди: «Кожен випробовується, коли його захоплює та зваблює власне прагнення. Відтак прагнення, ставши здатним родити, породжує гріх, а вчинений гріх несе смерть» (Якова 1:14, 15). Це значить, що люди нерідко чинять зло, керуючись неправильними бажаннями. А ще не забуваймо, що всі ми недосконалі. Схильність до гріха підсилює порочні прагнення, які нерідко призводять до гірких наслідків (Римлян 7:21—23). Отже, успадкований гріх «царював» над людьми, спонукуючи їх до зла і приносячи лише страждання (Римлян 5:21). Крім того, лиходії можуть підштовхувати до поганих учинків також інших (Приповістей 1:10—16).

Проте головним джерелом зла є Сатана Диявол. Саме він приніс у світ зло. Ісус Христос назвав Сатану Злим і сказав, що він — «правитель цього світу», тобто неправедного людського суспільства. Люди зазвичай слухаються Сатану, який спонукує їх порушувати праведні закони Бога (Матвія 6:13; Івана  14:30; 1 Івана 2:15—17). Також у Біблії сказано: «Весь світ лежить у владі Злого» (1 Івана 5:19). Сатана зі своїми демонами «вводить в оману всю населену землю», і це приносить мешканцям землі велике горе (Об’явлення 12:9, 12). Тож першопричиною зла є Сатана Диявол.

Біблія розкриває нам ще одну причину існування бід і страждань: «Час і випадок панують над усіма» (Екклезіяста 9:11, Москаленко). Ісус розповів про трагедію, яка трапилась у Сілоамі. Внаслідок падіння вежі там загинуло 18 людей (Луки 13:4). Вони постраждали, оскільки опинились у невідповідному місці в невідповідний час. Подібне буває і нині. Скажімо, з високого будинку впала цеглина і травмувала перехожого. Хіба можна винуватити за це Бога? Ні. Це лихо непередбачуване й ніким не плановане. Так само часто буває непередбачуваною хвороба чи смерть когось з рідних.

Як бачимо, Бог не винен в існуванні зла і він не спричиняє страждань. Навпаки, Творець має намір усунути всяке зло та всіх злочинців (Приповістей 2:22). Крім того, як сказано в Біблії, Бог призначив Ісуса «розладнати діла Диявола» (1 Івана 3:8). Тому теперішня система з її пожадливими, злими та ненависними людьми буде назавжди знищена. Бог «витре кожну сльозу», поклавши край усім стражданням (Об’явлення 21:4). Але хтось може запитати: «Чому Бог досі не зробив цього? Чому донині існує зло і страждання?» Відповісти на ці запитання нам допоможе біблійна розповідь про Адама і Єву.

Спірне питання

Щоб зрозуміти, чому Бог так довго допускає зло, розгляньмо події, які відбулися на зорі людської історії. У зв’язку з цими подіями постало важливе питання, яке стосувалось самого Творця і яке не можливо було вирішити швидко й легко.

Бог Єгова створив перших чоловіка й жінку і поселив їх у Раю. Ці люди були досконалими. Вони відрізнялись від тварин тим, що отримали від Бога чудовий дар — свободу волі (Буття 1:28; 2:15, 19). Адам і Єва могли свідомо обирати свій життєвий шлях. Вони мали змогу вирішити, чи любити, слухатися Бога, і служити йому, чи ні.

Бог дав Адаму і Єві нагоду виявити свою любов до нього. Він встановив одне обмеження: «Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш» (Буття 2:16, 17). Якби Адам і Єва дотримались цієї вимоги, Бог був би ними задоволений, а вони та їхні нащадки мали б вічні благословення. Чи перші люди виявили послух?

Далі у Біблії розповідається, що Сатана Диявол промовив до Єви через змія: «Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?» Коли Єва підтвердила Божу заборону, Сатана сказав: «Умерти — не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло». Після цього заборонене дерево стало для Єви настільки принадним, що вона «взяла з його плоду, та й з’їла». Потім Єва «дала теж чоловікові своєму,— і він з’їв» (Буття 3:1—6). Так Адам і Єва зловжили свободою волі, не послухались Бога і цим згрішили проти нього.

Чи знаєте, чому цей гріх був настільки серйозним? Диявол піддав сумніву  правдивість того, що Бог сказав Адамові. Сатана також натякнув, ніби Адам і Єва не потребують керівництва Єгови, вирішуючи, що добре, а що погане. Крім того, Сатана піддав сумніву право і спроможність Єгови керувати людьми. А найважливіше те, що Диявол поставив під сумнів право Єгови посідати найвищу владу в усесвіті. Як Бог відповів на всі ці закиди?

Вирішення спірного питання вимагає часу

Єгова міг одразу знищити трьох бунтівників — Сатану, Адама та Єву, адже Він значно сильніший від них. Але Сатана не ставив під сумнів Божу силу. Він піддав сумніву право Єгови керувати своїми створіннями. Спірне питання стосувалося всіх, хто наділений свободою волі. І ангели, і люди мусили впевнитись, наскільки важливо послуговуватись свободою волі правильно, зважаючи на моральні, духовні та фізичні закони Бога. Порушення цих законів завжди призводить до негативних наслідків. Скажімо, якщо хтось знехтує законом земного тяжіння і стрибне з високого будинку, то може зазнати травм чи загинути (Галатів 6:7, 8). Мусило пройти багато часу, аби кожна розумна істота зрозуміла, що незалежність від Бога приносить лише проблеми.

Справді, щоб залагодити це спірне питання, треба багато часу. Ось приклад. Один батько піддав сумніву силу іншого батька. Аби з’ясувати, хто з них сильніший, не потрібно багато часу. Той, хто підніме важчий тягар, і є сильнішим. Проте уявіть, що цей батько заявив, ніби інший батько не щиро любить своїх дітей і що діти теж не люблять його. Або ж треба з’ясувати, котрий з батьків найліпше дбає про свою родину. Щоб вирішити ці питання, недостатньо самих слів і не треба показувати свою силу. Для цього мусить пройти певний час, адже сторонні люди мають поспостерігати за двома сім’ями і зробити висновки.

Що показав час

Відколи Сатана піддав сумніву Боже право на верховну владу, пройшло вже 6000 років. І що показав час? Розгляньмо, які два звинувачення висунув Сатана проти Бога. Він зухвало сказав Єві: «Умерти — не вмрете» (Буття 3:4). Цими словами Сатана фактично назвав Єгову брехуном. Це було серйозне звинувачення. Якщо Бог сказав неправду, то як у майбутньому можна йому довіряти? Але чи справді Бог обманював перших людей?

Адам і Єва стали хворіти, страждати, вони постарілись і зрештою повмирали. У Біблії сказано: «Всіх Адамових днів було, які жив, дев’ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він» (Буття 3:19; 5:5). Цей спадок — смерть — Адам передав усім своїм нащадкам (Римлян 5:12). Час показав, що насправді Сатана «брехун і батько брехні», а Єгова — «Бог правди» (Івана 8:44; Псалом 31:6).

Також Сатана сказав Єві: «Відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти [заборонений плід], ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло» (Буття 3:5). Цими словами Диявол підступно запропонував людям самим керувати своїм життям. Він заявив, що незалежність від Бога зробить людей щасливішими. Чи це справді так?

Протягом історії при владі був уже не один уряд. Люди перепробували найрізноманітніші  форми правління, але за ввесь той час вони зазнавали нещастя за нещастям. Приблизно 3000 років тому мудрий цар Соломон сказав: «Запанувала людина над людиною на лихо для неї» (Екклезіяста 8:9). А пророк Єремія написав: «Не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23). Попри наукові та технологічні досягнення останніх років ці слова і далі залишаються правдивими.

А що виберете ви?

Час показав, що Сатана безпідставно піддав сумніву право Єгови на найвищу владу в усесвіті. Єгова є Всевладним Богом і має право керувати своїм творивом. Саме його володарювання є найліпшим. Духовні створіння, котрі вже довгий час підкоряються Божому правлінню, визнають: «Єгово, Боже наш, достойний ти слави, честі й сили, бо ти все створив і з твоєї волі все існує та створене» (Об’явлення 4:11).

А що ви думаєте про Боже правління? Чи погоджуєтесь, що Бог має право керувати вами? Якщо так, то ви повинні визнати його як Всевладного Правителя. А як це робити? В усіх сферах життя застосовуйте чудові поради з Божого Слова, Біблії. «Бог є любов», і його накази та закони базуються на любові до нас (1 Івана 4:8). Єгова не стримує від людей чогось доброго. Візьміть до серця біблійне заохочення: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки» (Приповістей 3:5, 6).

[Ілюстрація на сторінці 7]

Той, хто вивчає Біблію і застосовує її поради, підкоряється Божому правлінню.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 4]

© Jeroen Oerlemans/Panos Pictures