Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

По-справжньому змістовне життя

По-справжньому змістовне життя

По-справжньому змістовне життя

«Все, що дихає,— хай Господа хвалить» (ПСАЛОМ 150:6).

1. Як один чоловік з Кореї шукав зміст у житті?

«Я ПОЧАВ вивчати медицину, бо хотів допомагати людям. Мені здавалось, що, здобувши престижну і добре оплачувану роботу лікаря, я почуватимусь щасливим,— розповідає Сенґ Джін з Кореї *.— Я дуже розчарувався, коли побачив, як мало лікарі можуть зробити для людей. Тож я вирішив присвятитись мистецтву, але й далі не був щасливим, адже моя праця приносила користь і задоволення тільки мені. Я став учителем, та невдовзі зрозумів, що можу лише передавати учням певну інформацію і мені не під силу дати їм надійне керівництво у житті». Сенґ Джін, як і багато інших людей, прагнув, аби його життя було змістовним.

2. а) Що значить розуміти, в чому зміст життя? б) Звідки відомо, що ми створені з конкретною метою?

2 Той, хто знає, в чому зміст життя, розуміє, заради чого живе. Він має мету, якої прагне досягти. Чи люди можуть зрозуміти, для чого вони живуть? Так. Бог дав людині розум, сумління і здатність мислити. Отже, вона була створена з конкретною метою. Тому, тільки слухаючись Творця, ми знайдемо справжню мету в житті.

3. Що необхідно для того, аби жити в згоді з Божим наміром?

3 З Біблії видно, що Божий намір стосовно людей включає багато чого. Те, як ми створені, свідчить про Божу безкорисливу любов (Псалом 40:6; 139:14). Тому, щоб жити в згоді з Божим наміром, потрібно безкорисливо любити інших, наслідуючи в цьому нашого Творця (1 Івана 4:7—11). Крім того, необхідно дотримуватись у житті Божих законів (Екклезіяста 12:13; 1 Івана 5:3).

4. а) Як знайти справжню мету в житті? б) Яка найвища мета людини?

4 Бог теж мав намір, щоб люди жили щасливо й мирно одні з одними та з іншими творивами (Буття 1:26; 2:15). А що необхідно людям, щоб бути щасливими й мати внутрішній мир? Дитина є щасливою і відчуває безпеку, коли поряд батьки. Подібно й ми, наблизившись до небесного Батька, будемо щасливими і почуватимемось безпечно, а також знайдемо справжню мету в житті (Євреїв 12:9). Бог хоче, щоб ми мали близькі стосунки з ним, тому заохочує нас наближатись до нього і вислуховує наші молитви (Якова 4:8; 1 Івана 5:14, 15). Ми прославляємо нашого Батька і приносимо йому радість, коли ходимо з Ним у вірі та стаємо Його друзями (Буття 6:9; Приповістей 23:15, 16; Якова 2:23). А це — найвища мета людини. Псалмописьменник сказав: «Все, що дихає,— хай Господа хвалить!» (Псалом 150:6).

Яка ваша мета в житті?

5. Чому матеріальними речами неможливо задовольнити всі свої потреби?

5 Божий намір полягає ще й у тому, щоб ми піклувалися про себе і свої сім’ї. Нам необхідно дбати як про фізичні потреби, так і про духовні. Але потрібна поміркованість, щоб особисті буденні справи не стали важливішими за духовні (Матвія 4:4; 6:33). На жаль, багато людей присвячує все своє життя накопиченню матеріальних речей. Проте матеріальними благами неможливо задовольнити всі свої потреби. Недавнє опитування, проведене серед мільйонерів Азії, виявило, що чимало з них «відчувають тривогу та непевність попри високий соціальний статус та успіхи, які вони досягнули завдяки багатству» (Екклезіяста 5:10).

6. Що Ісус сказав стосовно накопичення матеріальних скарбів?

6 Ісус говорив, що «багатство... може ввести в оману» (Марка 4:19). Це стається з тими, хто думає, ніби матеріальний достаток зробить їх щасливими. Мудрий цар Соломон сказав: «Хто срібло кохає, той не насититься сріблом» (Екклезіяста 5:9). Чи людина, поглинута гонитвою за матеріальним, може щиросердо служити Богові? Ісус пояснив: «Ніхто не може бути рабом двох панів, бо якщо одного з них він буде любити й горнутися до нього, то іншого він обов’язково зненавидить або принаймні ним знехтує. Не можете бути рабами Бога і Багатства». Ісус не заохочував своїх послідовників накопичувати матеріальні скарби. Він радив складати «скарби на небі», тобто здобувати добре ім’я у Бога, який «знає, що́ вам потрібно, ще до того, як ви попросите в нього» (Матвія 6:8, 19—25).

7. Що означає «міцно вхопитися за справжнє життя»?

7 Апостол Павло радив своєму співпрацівникові Тимофію: «Наказуй тим, хто багатий... щоб покладали надію не на багатство непевне, а на Бога, який рясно дає нам усе для задоволення... були щедрі й готові ділитися, зберігаючи собі, немов скарб, добру основу на майбутнє, щоб завдяки цьому міцно вхопитися за справжнє життя» (1 Тимофія 6:17—19).

Що таке «справжнє життя»?

8. а) Чому для більшості людей багатство та видатне становище стали змістом життя? б) Що важко збагнути таким людям?

8 Більшість людей пов’язує «справжнє життя» з розкошами й задоволеннями. В одному азійському часописі зазначалося: «Багато хто мріє про те, що бачить у телепередачах чи кінофільмах». Заради матеріального добробуту люди готові пожертвувати молодістю, здоров’ям, родинним щастям та духовними справами. Але подумайте, чи життя, показане на телеекрані, не відображає «духу світу» — способу мислення, який впливає на мільярди людей і спонукує їх діяти всупереч Божому наміру? (1 Коринфян 2:12; Ефесян 2:2). Тож не дивно, чому в наш час стільки людей почуваються нещасливими (Приповістей 18:11; 23:4, 5).

9. Чого люди самі ніколи не досягнуть і чому?

9 А що сказати про тих, хто заради інших самовіддано бореться з голодом, хворобами та несправедливістю? Їхня жертовність та зусилля справді приносять користь багатьом людям. Та попри всі свої старання їм ніколи не вдасться змінити цю зіпсовану систему. Чому? Тому що «весь світ лежить у владі Злого» — Сатани, який не хоче таких змін (1 Івана 5:19).

10. Коли віддані Богові служителі втішатимуться «справжнім життям»?

10 Як же шкода тих людей, котрі плекають надію на щасливе життя лише в цій системі. Апостол Павло писав: «Якщо ми надіємось на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей». «Їжмо та пиймо, бо завтра і так помремо»,— так думають ті, хто вважає, що життя дається тільки раз (1 Коринфян 15:19, 32). Але насправді за Божою обітницею християни чекають «нових небес і нової землі, на яких перебуватиме праведність» (2 Петра 3:13). Тоді вони втішатимуться «справжнім життя», тобто досконалим «вічним життям», або в небі, або на землі під правлінням найліпшого уряду — Божого Царства (1 Тимофія 6:12).

11. Чому ті, хто підтримує справи Божого Царства, веде найзмістовніше життя?

11 Тільки Боже Царство розв’яже всі проблеми людства. Якщо ми підтримуємо справи Царства і чинимо Божу волю, то справді ведемо найзмістовніше життя (Івана 4:34). Служіння Єгові зміцняє наші взаємини з ним. До того ж дуже приємно співпрацювати разом з мільйонами братів і сестер, які мають таку ж мету в житті, як і ми.

Правильний вибір

12. Чим відрізняється «справжнє життя» від життя в цьому світі?

12 У Біблії сказано, що світ «минається, і його прагнення». Світ Сатани, у тому числі ті, хто має в ньому славу та успіх, будуть знищені, а «хто виконує Божу волю, той залишається навіки» (1 Івана 2:15—17). На відміну від оманливого багатства, скороминущої слави та пустих задоволень цього світу, «справжнє життя», тобто вічне життя під правлінням Божого Царства,​— це чудова мета, і заради неї варто йти на будь-які жертви.

13. Як одна подружня пара зробила правильний вибір у житті?

13 Подружжя Генрі та Сузан вірили, що Бог завжди допомагає тим, для кого справи Царства найважливіші в житті (Матвія 6:33). Вони вирішили жити в недорогому будинку, щоб більше часу приділяти духовним справам і вихованню двох доньок (Євреїв 13:15, 16). Але один їхній приятель, не маючи поганих намірів, якось сказав: «Сузан, якщо ваша сім’я хоче жити в ліпшому домі, то ви мусите чимось жертвувати». Проте Генрі та Сузан знали, що відданість Богові «має обітницю життя теперішнього і майбутнього» (1 Тимофія 4:8; Тита 2:12). Їхні доньки виросли і віддано служать Єгові. Нині ця сім’я може з упевненістю сказати, що нічого не втратила, а, навпаки, багато набула, зробивши «справжнє життя» своєю основною метою (Филип’ян 3:8; 1 Тимофія 6:6—8).

Не користуйтесь сповна «тим, що пропонує світ»

14. Що стається з тими, хто перестає триматись за «справжнє життя»?

14 Вкрай небезпечно втратити правдиву мету та перестати триматися за «справжнє життя». Адже тоді нас поглинуть «тривоги, багатство та втіхи цього життя» (Луки 8:14). У цій системі дуже легко піддатися непогамовним бажанням і життєвим тривогам (Луки 21:34). На жаль, деякі християни потрапили в пастку матеріалізму, який відвів «їх від віри». Цим вони «завдали собі величезних страждань», а навіть втратили дорогоцінну дружбу з Єговою. Яку ж велику ціну заплатили вони за те, що не вхопилися міцно за вічне життя! (1 Тимофія 6:9, 10, 12; Приповістей 28:20).

15. Як одна сім’я відчула благословення, застосувавши пораду з 1 Коринфян 7:31?

15 Павло радив усім, «хто користується тим, що пропонує світ», бути як «ті, хто не користується цим сповна» (1 Коринфян 7:31). Кейт і Бонні взяли цю пораду до серця. Кейт розповідає: «Я вчився на стоматолога і відразу після закінчення навчання став Свідком Єгови. Переді мною постав вибір: заробляти великі гроші чи приділяти більше часу духовному. Я вирішив менше працювати, щоб належно дбати про духовні та емоційні потреби дружини та п’ятьох доньок. Ми заробляли небагато, але навчились економити і завжди мали все необхідне. Наша сім’я була дружньою, а в домі панувала чудова і радісна атмосфера. Зрештою всі ми розпочали повночасне служіння. Сьогодні наші доньки одружені, і троє з них виховують своїх дітей. Їхні родини дуже щасливі й теж ставлять служіння Єгові на перше місце».

Нехай Божий намір буде завжди найголовнішим

16, 17. Які приклади талановитих людей згадано в Біблії і чим ці люди відомі?

16 У Божому Слові є чимало прикладів тих людей, які жили в гармонії з Божим наміром, і тих, які не хотіли підкорятись волі Бога (Римлян 15:4; 1 Коринфян 10:6, 11). Приміром, Німрод будував великі міста і діяв усупереч намірам Єгови (Буття 10:8, 9). Але зосередьмо увагу на позитивних прикладах, з яких можуть багато чого навчитися люди різного віку та походження. Мойсей міг поставити собі за мету досягти високого становища в Єгипті, проте не захотів цього. Для Мойсея духовні справи були «більшим багатством, ніж скарби Єгипту» (Євреїв 11:26). Лікар Лука, мабуть, лікував Павла й інших, все ж для багатьох він знаний як проповідник і один з письменників Біблії. Апостол Павло не став відомим юристом, а присвятив своє життя місіонерській діяльності та був «апостолом для інших народів» (Римлян 11:13).

17 Давид відомий передусім не як військовий командувач, музикант і чудовий композитор, а як «муж за серцем» Бога (1 Самуїла 13:14). Даниїла ми знаємо не тому, що він служив при вавилонському дворі, а тому, що він був відданим пророком Єгови. Естер мало кому відома як цариця Персії, та для багатьох вона є прикладом мужності й віри. Або ж пригадаймо Петра, Андрія, Якова та Івана. Хоча вони були досвідченими рибалками, їх знають як учнів Ісуса. І зрештою приклад самого Ісуса. Він був теслею, але донині відомий як Христос (Марка 6:3; Матвія 16:16). Тож незалежно від того, які в нас таланти, матеріальні статки чи суспільне становище, зосереджуймо своє життя не на кар’єрі, а на служінні Богові. Адже найпочесніша мета в житті людини — бути служителем Бога, і саме це приносить справжні благословення.

18. Якій справі присвятив своє життя один молодий християнин і що він зрозумів?

18 Сенґ Джін, про якого згадувалося на початку статті, зрозумів, у чому мета життя. Він каже: «Замість того щоб присвятитись медицині, мистецтву або вчителюванню, я вирішив жити згідно з наміром Бога. Сьогодні я служу там, де є більша потреба, і допомагаю людям ставати на дорогу, що веде до вічного життя. Я думав, що повночасні служителі не мають великих труднощів. Але їхнє життя доволі нелегке, адже доводиться постійно працювати над собою та вживатися з людьми різних культур. Усе ж по-справжньому змістовне життя мають лише ті, хто живе в згоді з волею Єгови».

19. Що необхідно, аби наше життя було по-справжньому змістовним?

19 Ми отримали чудові благословення — життєдайні знання і надію на спасіння (Івана 17:3). Тому уважаймо, щоб ми «не випустили з уваги мети, з якою Бог виявив до вас незаслужену доброту» (2 Коринфян 6:1). Натомість кожного дня прославляймо Єгову своїм життям. Ділімося з іншими знаннями, які роблять нас по-справжньому щасливими і дають надію на вічне життя. Так ми ще раз переконаємось у правдивості Ісусових слів: «Більше щастя — давати, а не брати» (Дії 20:35). Ви обов’язково втішатиметеся дійсно змістовним життям.

[Примітка]

^ абз. 1 Деякі імена змінено.

Чи можемо пояснити?

• Яка найвища мета людини?

• Чому немудро присвячувати життя гонитві за матеріальним?

• Що таке обіцяне Богом «справжнє життя»?

• Як узгодити своє життя з наміром Єгови?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 18]

Християнам важливо робити правильний вибір.