Живіть з думкою про майбутнє

«НІКОЛИ не тривожтеся про завтра,— сказав Ісус Христос у своїй відомій Нагірній проповіді.— Бо завтрашній день принесе свої тривоги» (Матвія 6:34).

Що, на вашу думку, означають Ісусові слова? Чи він мав на увазі, що треба жити лише нинішнім днем і не думати про завтрашній? Чи це узгоджується з тим, у що вірив Ісус і його послідовники?

«Перестаньте тривожитись»

Розгляньмо сказані Ісусом слова в Матвія 6:25—32: «Перестаньте тривожитись про свої душі — що вам їсти чи що пити, і про свої тіла — у що одягатися... Поспостерігайте уважно за птахами небесними: вони не сіють, не жнуть, не збирають у комори, але ваш небесний Батько їх годує... Хто з вас тривогою може продовжити собі життя хоча б на лікоть? І чому тривожитеся про одяг? Навчіться з того, як ростуть польові лілії: вони не трудяться і не прядуть... Тому ніколи не тривожтеся і не кажіть: „Що нам їсти?“ або „Що пити?“ або „У що одягатися?“ Бо за всім цим постійно женуться інші народи. Але ваш небесний Батько знає, що ви всього цього потребуєте».

Потім Ісус дав дві поради. Перша: «Далі шукайте найперше царства і Божої праведності, а все те інше вам додасться». Друга порада: «Ніколи не тривожтеся про завтра, бо завтрашній день принесе свої тривоги. Кожен день має досить своїх клопотів» (Матвія 6:33, 34).

 Ваш небесний Батько знає, чого ви потребуєте

Чи Ісус спонукував своїх послідовників, багато з яких працювали на землі, перестати сіяти, жати та збирати врожай у комори? Чи їм не треба було трудитися і прясти, щоб мати одяг? (Приповістей 21:5; 24:30—34; Екклезіяста 11:4). Звичайно, що ні. Якби вони цього не робили, то не мали б ні їжі, ні одягу (Приповістей 20:4).

А може, Ісус заохочував своїх слухачів повністю перестати тривожитись? Навряд. Ісус сам відчував тривогу і мав глибокі переживання перед арештом (Луки 22:44).

Ісус пояснив важливу істину — надмірна тривога не допоможе вирішити жодної проблеми і не продовжить життя. «Хто з вас,— сказав Ісус,— тривогою може продовжити собі життя хоча б на лікоть?» (Матвія 6:27). Навпаки, надмірна затяжна тривога вкорочує життя.

Які ж правдиві Ісусові слова. Переважно те, чого ми дуже боїмось, так ніколи й не стається. Це зрозумів британський державний діяч Уїнстон Черчілль. Ось що він писав про часи Другої світової війни: «Роздумуючи про тривоги, які в мене тоді були, я пригадую одного старого чоловіка. Помираючи, він сказав, що більшість його хвилювань виявилися безпідставними». Як же мудро не перейматися занадто завтрашнім днем, особливо тоді, коли стикаємось з важкими обставинами та життєвими труднощами.

І далі шукайте найперше Божого царства

Ісус знав, що надмірна тривога завдає фізичної та емоційної шкоди. Більш того, він розумів, що турбота навіть про найнеобхідніше, так само як нестримне прагнення задоволень і накопичення матеріальних статків, може відвертати нас від значно важливіших справ  (Филип’ян 1:10). «Але хіба може бути щось важливіше, ніж турбота про наші щоденні потреби?» — запитаєте ви. Безперечно, що так. Це служіння Богові. Ісус наголосив, що ми повинні шукати «найперше царства і Божої праведності» (Матвія 6:33).

За днів Ісуса чимало людей присвячували своє життя накопиченню матеріальних речей. Дехто прагнув стати дуже багатим. Проте Ісус заохочував своїх слухачів мати інший погляд на життя. Він навчав, що присвяченим Богові людям належить боятися Бога та чинити Його заповіді (Екклезіяста 12:13).

Сильні клопоти про матеріальне, тобто «тривоги цієї системи та багатство, яке може ввести в оману», могли заглушити в Ісусових слухачів бажання служити Богові (Матвія 13:22). Апостол Павло писав: «Ті, хто має мету розбагатіти, потрапляють у пастку й піддаються спокусі та багатьом безумним і шкідливим бажанням, які ведуть до знищення і загибелі» (1 Тимофія 6:9). Ісус хотів, щоб його слухачі уникали такої пастки, тому нагадав їм, що небесний Батько знає про їхні потреби. Якщо Бог дбає про птахів, то хіба не подбає про своїх служителів? (Матвія 6:26, 32). Отже не варто занадто тривожитись. Потрібно робити все, що в наших силах, і в усьому покладатись на Єгову (Филип’ян 4:6, 7).

У перекладі Огієнка Матвія 6:34 звучить так: «Не журіться про завтрашній день,— бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи». Згідно зі словами Ісуса, не слід занадто переживати про те, що станеться завтра, адже кожен з нас уже сьогодні має достатньо проблем.

«Нехай прийде твоє царство»

Невже Ісус заохочував своїх послідовників байдуже ставитись до майбутнього? Аж ніяк. Навпаки, він радив цікавитись тим, що принесе майбутнє. Хоча Ісус казав, що потрібно молитися про свої потреби, наприклад про щоденний хліб, однак він навчав спершу молитись про майбутнє, а саме про прихід Божого Царства і виконання Божої волі на землі (Матвія 6:9—11).

Не будьмо подібними до людей, які жили за днів Ноя. Вони занадто клопотались щоденними справами — «їли, пили, женилися й виходили заміж», і при цьому «не звертали уваги» на майбутнє. Чим усе закінчилось? «Прийшов потоп та... змів їх усіх» (Матвія 24:36—42). Апостол Петро згадав цю історичну подію, аби показати, наскільки важливо думати про майбутнє: «Якщо все це так розтопиться, то, коли говорити про святу поведінку та побожну відданість, якими повинні бути ви, чекаючи приходу дня Єгови» (2 Петра 3:5—7, 11, 12).

«Складайте собі скарби на небі»

Отже, пам’ятаймо про прихід дня Єгови. Тоді ми будемо мудро використовувати свій час, сили, засоби, таланти і здібності. Ми не повинні занадто перейматись накопиченням матеріальних речей, інакше в нас не залишиться часу на вчинки, що відображають «побожну відданість». Звичайно, той, хто зосереджується на теперішньому, може досягти певних успіхів, проте такі успіхи будуть лише тимчасовими. Значно розумніше, як радив Ісус, складати собі скарби на небі, а не на землі (Матвія 6:19, 20).

Щоб підкреслити цю думку, Ісус розповів приклад. В одного чоловіка рясно  вродила земля, і він настільки зайнявся своїм господарством, що забув про Бога. Чоловік вирішив побудувати більші комори для врожаю. Він був упевнений, що матиме легке життя, буде їсти, пити та веселитись. Але так не сталося? Той чоловік через передчасну смерть не встиг насолодитися плодами своєї праці. Та найгірше, він не встиг розвинути міцну віру в Бога. Ісус зробив висновок: «Так буває з тим, хто нагромаджує скарби для себе, але не є багатий у Божих очах» (Луки 12:15—21; Приповістей 19:21).

Що оберете ви?

Ми не хочемо бути подібними до чоловіка з Ісусового прикладу. Тому мудро довідатись, що Бог зробить у майбутньому, і відповідно до цього будувати своє життя. Бог не приховує від людей свої наміри. Стародавній пророк Амос написав, що «не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам» (Амоса 3:7). Про те, що Єгова виявив своїм пророкам, можна дізнатись зі сторінок Біблії, натхненого Божого Слова (2 Тимофія 3:16, 17).

Біблія розповідає, що в недалекому майбутньому станеться подія, котра вплине на всіх мешканців землі. Ісус передрік: «Настане велике лихо, якого не було від початку світу аж дотепер і вже ніколи не буде» (Матвія 24:21). Жодна людина не уникне великого лиха. Але правдиві поклонники Бога не бояться цієї події. Чому? Тому що Бог усуне з лиця землі всяке зло і встановить «нове небо та нову землю», тобто новий небесний уряд і нове людське суспільство. Бог «витре кожну сльозу з їхніх очей. І вже не буде ані смерті, ані жалоби, ані голосіння, ані болю» (Об’явлення 21:1—4).

Отже, мудро вже тепер довідатися, що Біблія говорить про майбутнє. Якщо вам потрібна в цьому допомога, зверніться до місцевих Свідків Єгови або напишіть видавцям цього журналу. Намагайтеся жити не лише нинішнім днем, а завжди пам’ятайте про чудове майбутнє, яке обіцяє Бог.

[Ілюстрації на сторінці 7]

«Не тривожтеся... бо завтрашній день принесе свої тривоги».