Йдіть до світла

МАЯКИ врятували життя незліченній кількості людей. Світло в далечині не тільки попереджає стомленого мандрівника про небезпечні рифи, а й підказує йому, що близько берег. Християни сьогодні теж наближаються до кінця своєї довгої подорожі, подорожі в темному, духовно деградованому світі. Відчужене від Бога людство порівнюється в Біблії з «морем розбурханим, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають» (Ісаї 57:20). У такому середовищі живуть Божі служителі. Все ж вони з вірою сподіваються на спасіння, яке для них немовби надійне світло (Михея 7:8). Завдяки Єгові та його записаному Слову «світло сіється для справедливого, а для простосердих — розрада» (Псалом 97:11) *.

А втім, деякі християни допускають, аби щось відвертало їх від світла Єгови. Тоді їхня віра зазнає́ краху, немов корабель, адже вона стикається з підступними «скелями» — матеріалізмом, неморальністю чи навіть відступництвом. Як і в I столітті, нині в декого «віра розбилась, немов корабель» (1 Тимофія 1:19; 2 Петра 2:13—15, 20—22). Новий світ можна порівняти з рідним берегом, до якого ми прямуємо. Оскільки новий світ уже дуже близько, якою ж трагедією було б втратити прихильність Єгови!

Не дозвольте, щоб ваша «віра розбилась»

У минулі століття кораблі могли безпечно плавати у безкрайньому морі, а на підході до порту іноді розбивалися. Нерідко найнебезпечнішим для корабля було причалювати до берега. Так само ці «останні дні» теперішньої системи є найбільш небезпечним періодом людської історії. Біблія точно описала нинішній час як період, «коли жити... дуже важко», особливо присвяченим християнам (2 Тимофія 3:1—5).

Чому ж ці останні дні такі важкі? Сатана знає, що йому залишилось зовсім «мало часу», аби воювати з Божим народом. Тож він нещадно посилює свій тиск, щоб розбити нашу віру (Об’явлення 12:12, 17). Але ми не покинуті напризволяще. Єгова продовжує бути сховком для тих, хто дотримується його законів (2 Самуїла 22:31). Він дав нам застережливі приклади, які викривають хитрі і злісні наміри Сатани. Розгляньмо два таких приклади з життя ізраїльського народу, який ось-ось мав увійти в Обіцяний край (1 Коринфян 10:11; 2 Коринфян 2:11).

На порозі Обіцяної землі

Ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм вийшли з Єгипту. Невдовзі вони підійшли до південних кордонів Обіцяної землі. Тоді Мойсей послав 12 чоловіків розвідати край. Десять маловірних розвідників принесли Ізраїлевим синам невтішне повідомлення. Вони сказали, що Ізраїль не зможе перемогти ханаанеян, тому що ті надзвичайно «високі на зріст» і є сильними воїнами. Як це вплинуло на ізраїльтян? Біблійна розповідь повідомляє,  що вони почали нарікати на Мойсея та Аарона, кажучи: «Нащо Господь провадить нас до того Краю, щоб нам попадати від меча? Жінки наші та діти наші стануть здобиччю... Оберімо собі голову, та й вертаймось до Єгипту» (Числа 13:1, 2, 28—32; 14:1—4).

Тільки-но уявіть собі, ці люди бачили, як Єгова могутньою рукою поставив на коліна Єгипет — світову державу того часу. Бог навів на Єгипет десять нищівних кар і біля Червоного моря вчинив чудо, що вселяло трепет. Тепер Обіцяна земля лежала прямо перед ізраїльським народом, і йому треба було лише дійти до неї, подібно як кораблю доплисти до маяка, а значить до берега. Але ізраїльтяни не вірили, що Єгова здатний перемогти незначні і поділені міста-царства Ханаану. Як же такий віроломний погляд народу, мабуть, засмутив Бога! І як же це розчарувало двох відважних розвідників, Ісуса Навина і Калева, котрі вважали, що Ханаан — немов «хліб для [Ізраїля]»! Адже вони розвідали ханаанський край і бачили все на власні очі. Коли народ не ввійшов до Обіцяної землі, Ісус Навин і Калев мусили разом з ним десятиліттями бродити пустелею. Але ці чоловіки не померли там, як це сталося з невірними ізраїльтянами. Ісус Навин і Калев допомагали вивести наступне покоління з пустині і ввести його в Обіцяний край (Числа 14:9, 30). Підійшовши удруге до краю, Ізраїль мав зазнати іншого випробування. Як він поведеться?

 Моавський цар Балак намагався проклясти Ізраїль з допомогою фальшивого пророка Валаама. Проте Єгова розладнав цей задум, змусивши Валаама поблагословити, а не проклясти ізраїльтян (Числа 22:1—7; 24:10). Не здавшись, той пророк взявся за втілення в життя ще однієї інтриги. Він мав замір зробити так, щоб Божий народ не був достойний отримати в спадок землю. Як йому це вдалося? Валаам хитрістю підштовхнув ізраїльтян до неморальності й поклоніння Ваалу. Хоча в цілому ця тактика зазнала невдачі, все ж 24 тисячі Ізраїлевих синів піддалися спокусі. Вони мали неморальні стосунки з моавітянками і пристали до поклоніння пеорському Ваалу (Числа 25:1—9).

Багато з тих ізраїльтян бачили, як Єгова безпечно перевів їх через «велику й страшну пустиню» (Повторення Закону 1:19). А втім, на порозі обіцяної їм у спадок землі 24 тисячі членів Божого народу піддалися плотським бажанням і загинули від руки Єгови. Ця трагедія є протверезним застереженням для служителів Бога в наш час, оскільки вони ось-ось мають отримати значно більшу спадщину.

Сатані тепер не потрібно видумувати нових тактик, для того щоб востаннє перешкодити служителям Єгови отримати нагороду. Він використовує подібну тактику, як і у випадку ізраїльтян, коли вони вперше підійшли до Обіцяної землі. Сатана часто старається посіяти в нас страх і сумніви, використовуючи погрози, переслідування або насмішки. Деякі християни піддаються страху (Матвія 13:20, 21). Інша з перевірених часом тактик Сатани полягає в тому, щоб втягувати людей у неморальність. Іноді певні особи, які проникли в християнський збір, намагаються спонукати духовно слабких не ходити впевнено в Божому світлі (Юди 8, 12—16).

Мораль у світі швидко занепадає, і духовно зрілі та пильні християни вбачають у цьому відчайдушні спроби Сатани зводити людей. Сатана знає, що незабаром він уже не зможе впливати на відданих служителів Бога. Тому особливо тепер нам слід духовно пильнувати.

Як залишатися духовно пильними

Апостол Петро назвав Боже пророче слово «світильником, котрий світить у темному місці» (2 Петра 1:19—21). Адже настанови Бога допомагають християнам добре розуміти, як виконується його намір. Люди, які поглиблюють свою любов до Божого Слова і продовжують керуватися ним, переконуються, що Єгова випростовує їхні стежки (Приповістей 3:5, 6). Такі вдячні особи сповнені надії і немовби співають «від радости серця свого». А ті, хто не знає Єгову чи полишає його шляхи, зрештою відчувають «сердечний біль» і потерпають від «скрушення духа» (Ісаї 65:13, 14). Тож коли ми старанно вивчаємо Біблію і застосовуємо те, про що довідуємось, тоді зможемо зосереджувати свій погляд на непорушній надії, а не на скороминучих задоволеннях теперішнього світу.

Крім того, залишатися духовно пильними нам допоможе молитва. Згадуючи про кінець нинішньої системи, Ісус сказав: «Пильнуйте і повсякчас благайте, аби ви змогли уникнути всього того, що має відбутися, і стати перед Сином людським» (Луки 21:34—36). Зверніть увагу, Ісус вжив тут слово «благайте», що вказує на дуже палкі молитви. Ісус знав, що в ці критичні часи на карту буде поставлене вічне життя людей. Чи ваші молитви відображають сильне бажання залишатися духовно міцними?

Не забуваймо, що на нашому шляху до отримання спадщини найбільш небезпечним є останній рубіж. Тому дуже важливо не зводити очей зі світла, яке приведе нас до спасіння.

Стережіться оманливого світла

У минулому особливу загрозу для кораблів створювали розбійники. Вони діяли  в безмісячні ночі, коли морякам було важко побачити берег. Ці люди могли розпалювати багаття вздовж небезпечних ділянок узбережжя, щоб збивати капітанів суден з правильного курсу. Через такий обман кораблі розбивались, лиходії розграбовували їхнє майно, а люди гинули.

Сатана, оманливий «ангел світла», теж хоче, так би мовити, пограбувати Божих служителів, зруйнувавши їхні стосунки з Богом. Диявол може послуговуватися «фальшивими апостолами» і відступниками, які видають себе за «служителів праведності», щоб зводити необачних (2 Коринфян 11:13—15). Малоймовірно, щоб пильний досвідчений капітан і його команда були зведені на манівці підступними багаттями. Так само християн, які «привчили своє чуття відрізняти добре від поганого», не обмануть ті, хто пропагує фальшиві вчення і згубні філософії (Євреїв 5:14; Об’явлення 2:2).

Моряки мали список маяків, на які вони мусили орієнтуватись. У цьому списку було описано кожен маяк, у тому числі його неповторний сигнал. «Уорлд бук енсайклопідія» каже: «Звертаючи увагу на особливості маяка і звіряючись зі списком, моряки визначають, що це за маяк, а отже, і своє місцеположення». Подібним чином Боже Слово допомагає щиросердим людям розпізнавати справжніх служителів Бога в ці останні дні, коли Єгова підніс правдиве поклоніння над фальшивою релігією (Ісаї 2:2, 3; Малахії 3:18). В Ісаї 60:2, 3 показано чітку різницю між правдивим і фальшивим поклонінням: «Бо темрява землю вкриває, а морок — народи, та сяє Господь над тобою, і слава Його над тобою з’являється! І підуть народи за світлом твоїм, а царі — за ясністю сяйва твого».

Мільйони осіб з усіх народів продовжують керуватися світлом Єгови. Тому їхня віра не розіб’ється, немов корабель на останньому етапі подорожі. У позосталі дні теперішньої системи ці вірні служителі будуть безпечно прямувати до тихої гавані нового світу.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 15]

Подібно до моряків, християни пильнують, щоб їх не звело оманливе світло.