Що робить ваше життя змістовним?

КЕННІ працював в солідній маклерській фірмі, їздив на дорогій іномарці та жив у розкішній квартирі в престижному районі великого міста. У вільний час він займався стрибками з парашута. Ширяючи кілька сотень метрів над землею, він відчував неймовірне задоволення. Чи таке життя приносило Кенні щастя? Ось що він сказав кореспонденту «Уолл-стрит джорнел»: «Мені 45 років, а я не бачу змісту в житті... Моє життя пусте».

Елін наполегливо тренувалася, аби стати відомою фігуристкою. Вона досягла своєї мети і здобула славу. Елін із сумом запитувала себе: «Чому я і далі нещаслива? Я почуваюсь такою самотньою. Зрештою я постарію. Так, у мене багато грошей, але якщо багатство — це єдина моя мета, то життя не має змісту».

 Гідео жив заради мистецтва. Його картини вирізнялись багатою палітрою. Він не продавав свої роботи, бо вважав це не шляхетним для справжнього митця. Наприкінці життя 98-літній Гідео подарував більшість написаних ним картин музею. Своє життя він присвятив мистецтву. Але Гідео не був щасливим, бо розумів, що йому не вистачить життя, аби досягти досконалості в мистецтві.

Чимало людей намагаються з усіх сил допомагати іншим. Для прикладу візьмімо віце-президента однієї з найбільших голлівудських телекомпаній. Він знався з різними знаменитостями і жив у престижному районі. Якось він поїхав у відпустку до Камбоджі. Під час обіду в кафе у Пномпені до нього підійшла дівчинка і стала просити гроші. Він замовив їй газовану воду і дав долар. Дівчинка дуже зраділа, але наступного вечора вона знову прийшла до нього просити милостиню. Тоді він усвідомив, що таким людям потрібно більшої допомоги.

Через рік він залишив індустрію розваг і почав допомагати бідним у Камбоджі. Він заснував школу, в якій бідні могли не лише вчитись, але й жити та харчуватися. Хоча його праця приносила йому задоволення, він не був цілковито щасливим. Через проблеми, яких ставало щораз більше, він відчував пригнічення та розчарування.

Усі четверо згаданих людей чітко знали, чого хотіли досягти. Та коли вони досягали мети, до якої наполегливо йшли, то відчували порожнечу. А заради чого живете ви? Що є найголовнішим у вашому житті? Чи наприкінці життя ви не жалкуватимете за тим, як його прожили?