Запитання читачів

Як християнам ставитися до полювання і рибальства?

Біблія не засуджує полювання чи рибальства (Повторення Закону 14:4, 5, 9, 20; Матвія 17:27; Івана 21:6). Все ж християни, які полюбляють ходити на полювання чи рибалити, повинні зважати на деякі біблійні принципи.

Бог дозволив Ною і його нащадкам вбивати та їсти тварин, але перед тим як споживати їх, слід було випустити кров (Буття 9:3—5). Ця вказівка показує, що до життя тварин треба ставитися з повагою, оскільки воно походить від Бога. Тому християни не вбивають безжалісно тварин просто задля спортивного інтересу чи розваги. Це показувало б нешанобливе ставлення до дару життя (Приповістей 12:10).

Також варто проаналізувати своє мислення. Апостоли, які займалися рибальством, схоже, були задоволені багатим уловом. Але в Біблії немає жодного натяку, що вони хвалилися своїм умінням ловити рибу чи полювати. Нічого не говориться й про те, що вони рибалили або займалися полюванням, аби змагатися з іншими чи доводити свою чоловічу силу. Апостоли не робили цього і заради гострих відчуттів від погоні, боротьби чи від убивства (Псалом 11:5; Галатів 5:26).

Отже, можна запитати себе: «Чи я подаю добрий приклад, поважаючи погляд Єгови на життя? Чи полювання та рибальство полонить усю мою увагу і є постійною темою моїх розмов? На що вказує спосіб мого життя: чи я затятий мисливець, чи служитель Бога? Або, можливо, через полювання і рибальство я близько спілкуюся з невіруючими чи занедбую свою сім’ю?» (Луки 6:45).

Дехто полює або рибалить заради їжі і, ймовірно, не почувається винним, нехтуючи духовними справами в сезон полювання чи рибної ловлі. Проте ми виявляємо віру в Єгову і покладаємось на нього, коли не дозволяємо нічому ставати головнішим за його волю (Матвія 6:33). Крім того, християни слухаються всіх законів «кесаря» про полювання і рибальство, незважаючи на те, втілюють органи влади ці закони в життя чи ні (Матвія 22:21; Римлян 13:1).

Щоб перейняти погляд Єгови на полювання і риболовлю, декому необхідно узгодити своє мислення з Божими нормами (Ефесян 4:22—24). Водночас нам слід поважати рішення інших, продиктовані їхнім сумлінням. Апостол Павло дає доречну пораду: «Більше не судімо одні одних. Натомість постановімо не давати братові підстави для спотикання» (Римлян 14:13). Така безкорислива любов і повага сприяє миру в зборі та подобається нашому Творцю, Джерелу життя (1 Коринфян 8:13) *.

[Примітка]