«Пильнуй за тим, щоб... виконувати служіння, яке ти прийняв як послідовник Господа»

«Пильнуй за тим, щоб належно виконувати служіння, яке ти прийняв як послідовник Господа» (КОЛ. 4:17).

1, 2. Яку відповідальність мають християни перед людьми?

МИ МАЄМО серйозну відповідальність перед іншими людьми. Від рішень, які вони приймають сьогодні, залежить, чи залишаться вони живими в час «великого лиха» (Об’яв. 7:14). Письменник книги Приповістей під натхненням сказав: «Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться,— хіба не підтримаєш їх?» Які ж вражаючі слова! Якби ми нехтували обов’язком попереджати інших про те, що їм слід зробити вибір, на нас могла б бути вина крові. Адже у тому ж уривку говориться: «Якщо скажеш: „Цього ми не знали!“ — чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її». Зрозуміло, служителі Єгови не можуть казати, що не знають про небезпеку, яка загрожує людям (Прип. 24:11, 12).

² Єгова дорожить життям. Він настійно заохочує своїх поклонників докладати всіх зусиль, щоб врятувати якомога більше людей. Кожен служитель Бога повинен звіщати життєдайну звістку з Його Слова. Адже наше завдання таке саме, як у вартового, котрий попереджає про навислу небезпеку. Ми не хочемо бути винними в крові тих, кому загрожує загибель (Єзек. 33:1—7). Тому дуже важливо, щоб ми всім серцем слухалися поради: «Завзято проповідуй слово»! (Прочитайте 2 Тимофія 4:1, 2, 5).

3. Що обговорюватиметься в цій та наступних двох статтях?

³ У цій статті розглядатиметься, як нам долати труднощі у служінні, котре рятує життя, і як ми можемо допомагати якомога більшій кількості людей. У наступній статті ми обговоримо, як нам стати вмілими вчителями Божого Слова. У третій статті для вивчення йтиметься про те, яких відсвіжних результатів досягають по цілому світі вісники Царства. Та, перш ніж ми розглянемо все це, проаналізуймо, чому наші дні такі вирішальні.

Чому в багатьох немає надії

4, 5. З чим стикається людство і як багато хто почувається через це?

⁴ Події у світі вказують на те, що ми живемо в період «закінчення цієї системи» і кінець вже дуже близько. Люди зазнають нещасть і страждають від обставин, які, за словами Ісуса та його учнів, мали позначити «останні дні». Людське суспільство потерпає від «нестерпних мук»: війн, голоду, землетрусів та інших лих. Повсюди панує беззаконня, егоїзм і безбожність. Ці «часи, коли жити... дуже важко» є скрутними навіть для тих, хто намагається дотримуватись біблійних норм (Матв. 24:3, 6—8, 12; 2 Тим. 3:1—5).

 ⁵ А втім, більшість людей не усвідомлюють, на що вказують світові події. Тому вони занепокоєні власною безпекою і безпекою рідних. Багатьом душевного болю завдає смерть дорогих їм осіб та інші особисті нещастя. Ці люди не знають, чому насправді все це трапляється і в чому полягає вирішення, тому вони не мають надії (Еф. 2:12).

6. Чому «Вавилон Великий» не в змозі допомогти своїм прибічникам?

⁶ «Вавилон Великий» — світова імперія фальшивої релігії — приносить людям мало потіхи. Натомість фальшива релігія напоює мешканців землі «вином її блуду», і через це вони відчувають духовне сум’яття. Крім того, вона поводиться як повія і спокушає та контролює «земних царів». За допомогою брехливих учень і спіритичних дій Вавилон Великий змушує маси людей сліпо підкорятися їхнім політичним володарям. Таким чином фальшива релігія здобула силу й владу і водночас повністю відкинула біблійну правду (Об’яв. 17:1, 2, 5; 18:23).

7. Що чекає на більшість людей і як можна декому з них допомогти?

⁷ Ісус говорив, що більшість людей йдуть широкою дорогою, яка веде до знищення (Матв. 7:13, 14). Дехто йде цією дорогою, тому що свідомо відкидає вчення з Біблії. Багато ж інших осіб крокують нею, бо обмануті і не знають, чого насправді від них вимагає Єгова. Можливо, дехто змінив би свій спосіб життя, якби чітко зрозумів біблійні підстави для цього. Ті, хто й далі належить до Вавилону Великого й ігнорує біблійні норми, не переживуть «великого лиха» (Об’яв. 7:14).

Безупинно проповідуйте

8, 9. Як діяли ранні християни, коли зіткнулися з переслідуванням, і чому?

⁸ Ісус сказав, що його учні будуть проповідувати добру новину про Царство і робити людей учнями (Матв. 28:19, 20). Тому правдиві християни завжди вважали участь у праці проповідування виразом відданості Богу і переконливим доказом своєї віри. Ранні послідовники Ісуса продовжували проповідувати, навіть коли їх переслідували. Вони черпали сили в надії на Єгову і молилися, щоб він допоміг їм невпинно говорити його «слово з повною сміливістю» (Дії 4:18, 29). У відповідь Єгова сповнив їх святим духом, і вони сміливо звіщали Боже слово (Дії 4:18, 29, 31).

⁹ З часом протидія проповідуванню стала вкрай запеклою. Чи припинили Ісусові учні проповідувати добру новину? Ні. Юдейські релігійні провідники, роздратовані проповідуванням, заарештували апостолів, пригрозили цим чоловікам і висікли їх. Однак апостолів це не спинило  і вони «безупинно навчали й звіщали добру новину про Христа Ісуса». Ці послідовники Ісуса розуміли, що повинні «підкорятися Богові, а не людині» (Дії 5:28, 29, 40—42).

10. Яких труднощів зазнають сьогодні християни і які плоди приносить їхня гарна поведінка?

¹⁰ Сьогодні більшість Божих служителів не зазнає побоїв і їх не ув’язнюють через проповідницьку діяльність. Однак усі правдиві християни зносять певні труднощі та випробування. Скажімо, слухаючись навченого Біблією сумління, ви не переймаєте поширених у суспільстві поглядів і своєю поведінкою вирізняєтесь з-поміж інших. Можливо, ви виглядаєте диваками в очах однокласників, сусідів чи колег по роботі, бо керуєтесь біблійними принципами. Проте негативне ставлення інших не повинне перешкоджати вам далі поводитись правильно. Світ лежить в духовній темряві, але християни мають ‘сяяти, немов світила’ (Фил. 2:15). Деякі щиросердні люди, ймовірно, побачать і оцінять ваші добрі вчинки та прославлять Єгову. (Прочитайте Матвія 5:16).

11. а) Як дехто реагує на проповідування? б) З якою протидією зіткнувся апостол Павло і як він реагував?

¹¹ Щоб продовжувати проповідувати про Царство, нам необхідна сміливість. Деякі люди, навіть родичі, глузують над нами або ще якось намагаються знеохотити нас (Матв. 10:36). Апостола Павла не раз били через те, що він вірно виконував своє служіння. Зверніть увагу, як він реагував на таку протидію. Павло написав: «Спочатку ми зазнали страждань і наруги... але з допомогою нашого Бога відважились звіщати вам Божу добру новину, ведучи при цьому велику боротьбу» (1 Фес. 2:2). Безумовно, Павлові було нелегко й далі звіщати добру новину після того, як його схопили, здерли з нього одяг, висікли різками і кинули до в’язниці (Дії 16:19—24). Що додало апостолу сміливості? Його палке бажання проповідувати — виконувати завдання, дане Богом (1 Кор. 9:16).

12, 13. З якими труднощами борються деякі християни і як їм вдається подолати їх?

¹² Також нелегко зберігати ревність у територіях, де люди рідко бувають вдома чи є байдужими до новини про Царство. Що нам робити за таких обставин? Можливо, потрібно стати сміливішими, щоб свідчити неформально. Або ж слід змінити графік чи зосередитися на проповідуванні там, де вдасться порозмовляти з більшою кількістю людей. (Порівняйте Івана 4:7—15; Дії 16:13; 17:17).

¹³ Багато хто змушений боротися з труднощами, які пов’язані з похилим віком чи слабким здоров’ям. Через це брати і сестри часом не можуть робити в проповідницькій праці стільки, скільки хотіли б. Якщо так і у вашому випадку, не розчаровуйтесь. Єгова добре знає обмеження кожного і цінує те, що ви можете робити. (Прочитайте 2 Коринфян 8:12). Тож хоч би які лиха на вас спадали — переслідування, байдужість чи погане здоров’я,— робіть все можливе, щоб ділитися з іншими доброю новиною (Прип. 3:27; порівняйте Марка 12:41—44).

«Пильнуй за тим, щоб... виконувати служіння»

14. Який приклад подав одновірцям апостол Павло і що він порадив?

¹⁴ Апостол Павло дуже серйозно ставився до свого служіння і заохочував одновірців робити так само (Дії 20:20, 21; 1 Кор. 11:1). Особливе заохочення Павло дав християнину I століття, на ім’я Архип. У Листі до колосян Павло написав: «Скажіть Архи́пу: „Пильнуй за тим, щоб належно виконувати служіння, яке ти прийняв як послідовник Господа“» (Кол. 4:17). Ми не знаємо, хто такий Архип і які в нього були обставини, але, очевидно, він прийняв призначення проповідувати. Якщо ти присвячений християнин, то теж прийняв подібне призначення. Чи ти й  далі пильнуєш, щоб належно виконувати служіння?

15. Що включає в себе християнське присвячення і які запитання у зв’язку з цим виникають?

¹⁵ Перед хрещенням ми в палкій молитві присвятили своє життя Єгові. Це означало, що ми рішуче постановили виконувати його волю. Тож нам слід і тепер запитувати себе: «Чи виконання Божої волі — справді найголовніша справа в моєму житті?» У нас може бути чимало обов’язків, котрі доручив нам Єгова, як-от турбота про сім’ю (1 Тим. 5:8). Але яким заняттям ми присвячуємо решту часу й сил? Що для нас найважливіше? (Прочитайте 2 Коринфян 5:14, 15).

16, 17. Які можливості відкриваються перед юними християнами або тими, хто має порівняно мало обов’язків?

¹⁶ Можливо, ти юний присвячений християнин і недавно закінчив або невдовзі закінчиш школу. Ти, напевно, ще не маєш численних сімейних обов’язків. Якщо так, то який життєвий шлях тобі обрати? Які рішення ти приймеш, щоб якнайліпше сповняти свою обіцянку: чинити волю Єгови? Багато молодих людей влаштували свої справи так, щоб служити піонерами, і вони почуваються щасливими й задоволеними (Пс. 110:3; Еккл. 12:1).

¹⁷ Або ж ти зріла молода людина. Ти працюєш повний робочий день, але на тобі лежить мало обов’язків — хіба що утримувати себе. Ти, безсумнівно, з радістю береш участь у діяльності збору і робиш це в тій мірі, в якій тобі дозволяє графік. Чи хочеш відчувати ще більше радості? Чи ти вже думав про те, щоб розширити служіння? (Пс. 34:9; Прип. 10:22). У певних територіях все ще залишається багато роботи — донести всім життєдайну правду. Чи ти можеш щось змінити у своєму житті, щоб служити там, де є більша потреба у вісниках Царства? (Прочитайте 1 Тимофія 6:6—8).

18. Які зміни зробило одне молоде подружжя і які були результати?

¹⁸ Розгляньмо приклад Кевіна та Елени зі Сполучених Штатів *. У їхній місцевості прийнято, щоб молоде подружжя мало власну домівку. Тому вони теж вирішили купити будиночок. Обоє працювали повний робочий день і змогли зручно влаштувати своє життя. Та через роботу і домашні справи у них залишалося мало часу на служіння. Вони усвідомили,  що віддають майже увесь час і сили накопиченню матеріальних речей. Спостерігаючи за простим життям одного щасливого подружжя піонерів, Кевін та Елена вирішили змінити свої пріоритети. Вони просили в молитві до Єгови керівництва і вирішили продати будинок та переселитися в квартиру. Елена почала присвячувати роботі менше часу і стала піонером. Кевін бачив, яку радість отримує від служіння його дружина. Це спонукало його звільнитися з роботи, котрій він присвячував цілий день, і розпочати піонерське служіння. Згодом ця пара переїхала до однієї країни в Південній Америці, щоб служити в місцевості, де існує велика потреба у вісниках Царства. Кевін каже: «Подружнє життя завжди приносило нам щастя. Але коли ми поставили собі духовні цілі, то стали ще щасливішими». (Прочитайте Матвія 6:19—22).

19, 20. Чому проповідування доброї новини — найважливіша справа на сьогоднішній день?

¹⁹ Проголошення доброї новини — найважливіша справа на сьогоднішній день (Об’яв. 14:6, 7). Проповідуючи, ми освячуємо ім’я Єгови (Матв. 6:9). Щороку біблійну правду приймають тисячі людей. Вона поліпшує їхнє життя і веде їх до спасіння. Апостол Павло ставить слушне запитання: «Як почують без проповідника?» (Рим. 10:14, 15). І справді, хіба це можливо? Чому б вам не постановити робити все, що у ваших силах, аби виконувати служіння?

²⁰ Як ще можна допомогти людям усвідомити, у який важливий час вони живуть і до чого приведуть їхні рішення? Вдосконалюючи своє мистецтво навчати. У наступній статті ми розглянемо, як це зробити.

[Примітка]

Як би ви відповіли?

• Яку відповідальність мають християни перед людьми?

• Як долати труднощі в праці проповідування?

• Як нам виконувати служіння, котре ми прийняли?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 5]

Щоб проповідувати, незважаючи на протидію, потрібно сміливості.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Що робити, якщо ви проповідуєте в території, де людей рідко можна застати вдома?