Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Що значить для вас присутність Христа?

Що значить для вас присутність Христа?

Що значить для вас присутність Христа?

«За якою ознакою можна буде побачити час твоєї присутності та закінчення цієї системи?» (МАТВ. 24:3).

1. Яке цікаве запитання поставили апостоли Ісусові?

БЛИЗЬКО двох тисячоліть тому четверо Ісусових апостолів наодинці розмовляли зі своїм Господом на Оливковій горі. Вони запитали його: «Коли це станеться і за якою ознакою можна буде побачити час твоєї присутності та закінчення цієї системи?» (Матв. 24:3). У запитанні апостолів містяться два дуже цікавих вирази: «твоя присутність» і «закінчення цієї системи». Що вони означають?

2. Що означає слово «закінчення»?

2 Розгляньмо спочатку другий вислів, зокрема слово «закінчення», яким перекладене грецьке слово сінтеле́йа. У «Перекладі нового світу» воно завжди передається як «закінчення», а споріднене з ним грецьке слово те́лос — як «кінець». Відмінність у значенні двох згаданих слів можна зрозуміти, якщо подумати про виголошення промови в Залі Царства. Закінчення промови — це її остання частина, в якій промовець відводить трохи часу на те, щоб нагадати присутнім розглянуті думки, і потім показує, як почуту інформацію можна застосувати. А кінець промови — це момент, коли промовець сходить зі сцени. Подібно біблійний вираз «закінчення цієї системи» стосується періоду, який підводить до кінця і включає його в себе.

3. Що відбувається впродовж присутності Ісуса?

3 А як щодо «присутності», про яку питали апостоли? Цим словом перекладене грецьке слово пароусı́а *. Христова пароусı́а, тобто присутність, почалась у 1914 році, коли Ісус став Царем у небі, триває тепер і включатиме «велике лихо», під час якого він прийде з метою знищити злих (Матв. 24:21). З присутністю Ісуса пов’язані «останні дні» цієї безбожної системи, збирання вибраних, їхнє воскресіння до небесного життя тощо (2 Тим. 3:1; 1 Кор. 15:23; 1 Фес. 4:15—17; 2 Фес. 2:1). Можна сказати, що період, названий «закінченням цієї системи» (сінтеле́йа), відповідає відрізку часу, який визначено як Христова присутність (пароусı́а).

Тривалий період

4. Як Ісусову присутність можна порівняти з подіями за днів Ноя?

4 Слово пароусı́а стосується тривалого періоду, і це узгоджується зі словами Ісуса про його присутність. (Прочитайте Матвія 24:37—39). Зверніть увагу, що Ісус не прирівнював свою присутність до відносно короткого періоду, впродовж якого стався Потоп за днів Ноя. Натомість він порівняв її до набагато довшого проміжку часу, який передував Потопові. Тоді Ной будував ковчег і проповідував аж до початку Потопу протягом багатьох десятиліть. Так само Христова присутність охоплює події, які відбуваються до і під час великого лиха (2 Фес. 1:6—9).

5. Як 6-й розділ книги Об’явлення показує, що Ісусова присутність — це тривалий період?

5 З інших біблійних пророцтв також чітко видно, що присутність Христа стосується тривалого періоду, а не лише моменту його приходу, коли він буде нищити злих. У книзі Об’явлення говориться, що Ісус їде на білому коні і що йому дано корону. (Прочитайте Об’явлення 6:1—8). Після свого коронування в 1914 році Ісус виїхав, «щоб перемагати й здобути остаточну перемогу». Далі в цій же книзі показано, що за ним їдуть вершники на конях різної масті. Вони символізують війни, брак харчів і епідемії. Усе це відбувається впродовж тривалого періоду, який названо «останніми днями». Ми на власні очі бачимо сповнення згаданого пророцтва.

6. Як 12-й розділ Об’явлення допомагає нам зрозуміти, що значить присутність Христа?

6 У 12-му розділі книги Об’явлення детально описано встановлення небесного Божого Царства. Там ми читаємо про війну в духовній сфері. Михаїл — Ісус Христос у своїй славі на небі — і його ангели воювали з Дияволом та його демонами. Сатану Диявола з його ордами було скинуто на землю. Згідно з розповіддю, Диявол тоді надзвичайно лютував, оскільки знав, «що йому залишилось мало часу». (Прочитайте Об’явлення 12:7—12). Тож очевидно, що після того як у небі було встановлене Царство Христа, почався період, що відзначається більшим «горем» для землі та її мешканців.

7. Про що розповідає 2-й Псалом і про яку нагоду в ньому згадано?

7 Також у 2-му Псалмі пророче говориться про те, що Ісус мав посісти престол на небесній горі Сіон. (Прочитайте Псалом 2:5—9; 110:1, 2). Водночас цей псалом показує, що земним правителям та їхнім підданим відведено певний час, впродовж якого вони мають можливість підкоритися владі Христа. Їм варто ‘помудріти’, або виявити проникливість, і піддатися виправленню. У цей період будуть «блаженними усі, хто на Нього [Єгову] надіється», служачи йому і призначеному ним Царю. Тож протягом присутності Ісуса як правлячого Царя перед людьми відкрита чудова нагода (Пс. 2:10—12).

Хто розпізнає ознаку

8, 9. Хто мав розпізнати ознаку Христової присутності і збагнути її значення?

8 Якось фарисеї запитали Ісуса, коли прийде Царство. Він відповів: «Боже царство прийде не так, що всі відразу помітять його» (Луки 17:20, 21). Невіруючі не могли усвідомити, що Царство прийшло. Чому? Вони навіть не визнавали Ісуса своїм майбутнім Царем. Хто ж тоді мав розпізнати ознаку Христової присутності і збагнути її значення?

9 Ісус далі сказав, що для його учнів ознака буде такою ж видимою, як і «блискавка, [яка] спалахнувши, засяє від одного краю неба до іншого». (Прочитайте Луки 17:24—29). Варто зазначити, що слова в Матвія 24:23—27 пов’язують те саме порівняння з ознакою присутності Христа.

Покоління, яке бачить ознаку

10, 11. а) Як раніше пояснювали поняття «покоління», згадане в Матвія 24:34? б) Хто, на думку Ісусових учнів, мав належати до цього «покоління»?

10 Раніше в журналі «Вартова башта» пояснювалося, що в першому столітті «цим поколінням», згаданим у Матвія 24:34, було «покоління невіруючих євреїв, що жили в один і той же час» *. Таке пояснення здавалось логічним, тому що в інших випадках Ісус вживав поняття «покоління» в негативному значенні. Також для опису покоління Ісус здебільшого послуговувався прикметниками з негативним відтінком, наприклад, називаючи його «злим» (Матв. 12:39; 17:17; Марка 8:38). Тому вважалося, що в наш час «покоління», згадане Ісусом, стосується безбожних людей, які бачать події, що вказують на «закінчення цієї системи» (сінтеле́йа), і будуть свідками кінця (те́лос) теперішньої системи.

11 Слід визнати, що Ісус вживав слово «покоління» в негативному значенні, коли звертався до злих людей свого часу або ж говорив про них. Але чи це обов’язково стосується Ісусових слів з Матвія 24:34? Пригадайте, що четверо учнів Ісуса розмовляли з ним «наодинці» (Матв. 24:3). Говорячи їм про «це покоління», Ісус не використав прикметників з негативним відтінком. Тому апостоли, безумовно, зрозуміли, що вони самі і їхні одновірці мали належати до «покоління», котре не промине, «як усе це станеться».

12. Що ми дізнаємося з контексту про тих, кого Ісус назвав «поколінням»?

12 На основі чого можна зробити такий висновок? На основі уважного дослідження контексту. Як записано в Матвія 24:32, 33, Ісус сказав: «Візьміть для прикладу фігове дерево: як тільки його пагінці набрякають і випускають листя, відомо, що близько літо. Так само, коли ви побачите все це, то знайте, що Син людський близько, при дверях». (Порівняйте Марка 13:28—30; Луки 21:30—32). Далі в Матвія 24:34 говориться: «Правду кажу вам: не промине це покоління, як усе це станеться».

13, 14. Чому можна сказати, що Ісус, говорячи про «покоління», ймовірно, мав на увазі своїх учнів?

13 Ісус сказав, що саме його учні (які незабаром були помазані святим духом) мали дійти певних висновків, побачивши, що «усе це» відбувається. Тому він, очевидно, мав на увазі своїх послідовників, коли промовив: «Не промине це покоління, як усе це станеться».

14 На противагу невіруючим, учні Ісуса мали не тільки бачити ознаку, але й збагнути її значення. Вони повинні були б зрозуміти особливості цієї ознаки і ‘знати’, на що вони вказують. Учні мали чітко усвідомлювати, що «Син людський близько, при дверях». У першому столітті як невіруючі юдеї, так і вірні помазані християни певною мірою бачили сповнення слів Ісуса. Проте в той час лише його помазані послідовники могли чогось навчитися з тих подій, тобто зрозуміти справжнє значення того, що відбувалося.

15. а) Хто утворює сучасне «покоління», про яке говорив Ісус? б) Чому неможливо точно визначити тривалість життя «цього покоління»? (Дивіться інформацію на сторінці 25).

15 У наш час багато людей не розуміє духовних речей. На їхню думку, не відбувається жодних подій, які вказують на ознаку Ісусової присутності і які б ‘всі відразу помітили‘. Такі люди вважають, що все віддавна залишається без змін (2 Пет. 3:4). Вірні ж помазані брати Христа — сучасний клас Івана — розпізнали ознаку його присутності. Для них вона очевидна, немов спалах блискавки. Також вони збагнули справжнє значення пов’язаних з цим подій. Як клас, помазанці утворюють сучасне «покоління», яке не промине, «як усе це станеться» *. Можна зробити висновок, що дехто з помазаних братів Христа все ще буде на землі, коли почнеться передречене велике лихо.

«Пильнуйте»

16. Що повинні робити всі учні Христа?

16 Однак не достатньо лише розпізнати ознаку. Ісус далі говорить: «Проте що́ кажу вам, кажу всім: пильнуйте» (Марка 13:37). Пильнувати важливо всім нам: і помазанцям, і великому натовпу. Відтоді як 1914 року Ісус став Царем у небі, пройшло дев’ять десятиліть. Ми повинні бути готовими і постійно пильнувати, хоча це, можливо, нелегко. Що нам може допомогти? Усвідомлення того, що Христос уже править у небі як Цар. Тоді ми будемо також пам’ятати, що невдовзі він прийде, аби знищити ворогів ‘о тій годині, про котру ми навіть не здогадуємось’ (Луки 12:40).

17. Як має впливати на нас розуміння того, що значить присутність Христа, і що нам слід постановити?

17 Коли ми розуміємо значення Христової присутності, то ліпше усвідомлюватимемо невідкладність часу. Ми знаємо, що з 1914 року Ісус уже присутній і невидимо править у небі як Цар. Незабаром він знищить злих і зробить значні зміни по цілій землі. Тому будьте сповнені рішучості брати активну участь у праці, яку передрік Ісус. Він сказав: «Цю добру новину про царство будуть проповідувати по цілій населеній землі на свідчення всім народам, а тоді прийде кінець [те́лос]» (Матв. 24:14).

[Примітки]

^ абз. 3 Значення слова пароусı́а стає зрозумілим, якщо проаналізувати поняття присутності і відсутності, про які апостол Павло згадує в 2 Коринфян 10:10, 11 і Филип’ян 2:12. Детальна інформація міститься в праці «Проникливість у суть Святого Письма», том 2, сторінки 676—679 (англ.).

^ абз. 10 Дивіться «Вартову башту» за 1 листопада 1995 року, сторінки 11—15, 19, 30, 31.

^ абз. 15 Схоже, що «це покоління» живе у час сповнення першого видіння з книги Об’явлення (Об’яв. 1:10—3:22). Ця особливість Господнього дня притаманна періоду, який почався у 1914 році і закінчиться, коли помре і воскресне останній з вірних помазанців. (Дивіться «Об’явлення. Його величний апогей вже близько!», сторінка 24, абзац 4).

Як би ви відповіли?

• Звідки ми знаємо, що присутність Ісуса — це тривалий період?

• Хто розпізнає́ ознаку Ісусової присутності і розуміє її значення?

• Хто утворює теперішнє покоління, згадане в Матвія 24:34?

• Чому неможливо точно визначити, як довго існуватиме «це покоління»?

[Запитання для вивчення]

[Рамка на сторінці 25]

Чи можливо визначити, як довго існуватиме «це покоління»?

Слово «покоління» зазвичай стосується людей різного віку, які живуть у певний проміжок часу чи під час якоїсь події. Наприклад, у Вихід 1:6 говориться: «І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід [«все те покоління», НС]». Йосип і його брати були різного віку, але в один і той самий період в їхньому житті відбувалися події, до яких усі вони були причетні. До «того покоління» належали деякі з братів Йосипа, що народилися перед ним. Дехто з них пережив Йосипа (Бут. 50:24). А інші з «того покоління», як-от Веніамин, народилися пізніше від Йосипа і, можливо, жили після його смерті.

Отож, коли поняття «покоління» стосується людей, що живуть у певний проміжок часу, неможливо точно визначити тривалість такого проміжку, хіба що він має кінець і не триває надто довго. Звідси випливає, що Ісус, згадавши про «це покоління» (як записано в Матвія 24:34), не дав своїм учням формулу, за якою вони визначили б, коли закінчаться «останні дні». Натомість Ісус наголосив, що учні не знатимуть про «день той чи годину» (2 Тим. 3:1; Матв. 24:36).

[Ілюстрація на сторінках 22, 23]

Після того як 1914 року Ісус став Царем, він виїхав, «щоб перемагати».

[Ілюстрація на сторінці 24]

«Не промине це покоління, як усе це станеться».