Будьте поступливими і зрівноваженими

«І далі нагадуй, щоб вони... були поміркованими [«поступливими», Хом.]» (ТИТА 3:1, 2).

1, 2. Що сказано у Святому Письмі про поміркованість, або поступливість, і чому варто бути поступливим?

НАШ дбайливий небесний Батько Єгова безмежно мудрий. Ми, його творива, звертаємось до нього за керівництвом (Пс. 48:14). Учень Яків каже: «Мудрість, що згори, передусім чиста, потім мирна, поміркована, готова слухатися, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелицемірна» (Як. 3:17).

² Апостол Павло настійно радить: «Нехай про вашу поміркованість знають усі» * (Фил. 4:5). Ісус Христос є Господом і Головою християнського збору (Еф. 5:23). Наскільки ж важливо, щоб кожен з нас діяв помірковано, підкоряючись вказівкам Христа і виявляючи поступливість у стосунках з іншими!

3, 4. а) Поясніть на прикладі, чому корисно бути поступливим. б) Що ми розглянемо далі?

³ Якщо ми зрівноважено виявлятимемо поступливість, то це принесе нам великий пожиток. Наведімо приклад. Після того як у Великобританії викрили злісні плани терористів, пасажири здебільшого охоче дотримувалися певних правил і не брали на борт літака речей, які раніше дозволялося мати з собою. Ще один приклад: коли ми ведемо автомобіль, то розуміємо, що необхідно багато кому поступатися, скажімо, уступати дорогу іншим водіям на кільцевих транспортних розв’язках задля безпеки злагодженого вуличного руху.

⁴ Часто буває нелегко виявляти поступливість. Що ж нам у цьому допоможе? Розгляньмо три чинники, які сприяють поступливості, а саме: наші спонуки, ставлення до влади, а також те, до якої міри слід бути поступливим.

Чому варто бути поступливим?

5. Що могло спонукати раба-єврея з власної волі залишатися підвладним своєму господарю?

⁵ Приклад з дохристиянських часів показує, що́ має спонукувати до поступливості. Згідно з Мойсеєвим Законом, євреїв, які служили рабами, слід було звільнити на сьомий рік їхнього рабства або в ювілейний рік (залежно від того, який з них наступав раніше). Але раб міг з власної волі залишитися підневільним. (Прочитайте Вихід 21:5, 6). Що спонукало його до цього? Любов. Саме з любові він хотів і далі служити своєму дбайливому господарю.

6. Як любов допомагає нам бути поступливими?

⁶ Подібно і нас спонукує любов до Єгови присвятитися йому і жити згідно зі своїм присвяченням (Рим. 14:7, 8). «То любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі»,— написав апостол Іван (1 Ів. 5:3). Така любов не шукає власної вигоди (1 Кор. 13:4, 5). Коли ми маємо справу з людьми, любов до них спонукує нас поступатися і ставити їхні інтереси вище від власних. Ми не  поводимось егоїстично, а дбаємо про благополуччя інших (Фил. 2:2, 3).

7. Наскільки важливо бути поступливим у служінні?

⁷ Нам не слід доводити людей до спотикання ні словами, ні вчинками (Еф. 4:29). Власне любов допоможе уникати всього, що могло б перешкодити представникам різних культур і прошарків суспільства наближатися до Єгови. А це часто означає виявляти поступливість. Приміром, місіонерки звикли користуватися косметикою і носити капронові панчохи. Але вони готові пожертвувати цими звичками в місцевостях, де такий зовнішній вигляд вважається непристойним і є для інших каменем спотикання (1 Кор. 10:31—33).

8. Як любов до Єгови допоможе кожному з нас поводитись «як меншому»?

⁸ Якщо ми любимо Єгову, то не будемо гордими. Якось учні Ісуса сперечалися, хто з них найбільший. Тоді він поставив перед ними дитину і пояснив: «Якщо хтось приймає цю малу дитину в моє ім’я, той приймає мене. Хто ж приймає мене, приймає і того, хто мене послав. Бо хто поводиться серед усіх вас як менший, той і є великий» (Луки 9:48; Марка 9:36). Кожному з нас іноді нелегко поводитись «як меншому». Успадкована недосконалість і схильність до гордості часом спонукує нас домагатися слави. Однак смирення допоможе бути поступливими (Рим. 12:10).

9. Що нам слід визнавати, аби виявляти поступливість?

⁹ Щоб виявляти поступливість, ми повинні визнавати встановлену Богом владу. Усі правдиві християни усвідомлюють, наскільки важливим є принцип головування. Апостол Павло чітко сформулював його в Листі до коринфян: «Хочу ж, аби ви знали: кожному чоловікові голова — Христос, жінці голова — чоловік, а голова Христові — Бог» (1 Кор. 11:3).

10. Про що ми засвідчуємо нашим підкоренням владі Єгови?

¹⁰ Підкоряючись владі Бога ми засвідчуємо, що покладаємось і надіємось на нього як на турботливого Батька. Він знає, що́ з нами відбувається, і може винагородити нас. Варто пам’ятати про це, коли інші виявляють до нас неповагу, сердяться і виходять з себе. Павло написав: «Якщо можливо, наскільки це залежить від вас, будьте в мирі з усіма людьми». Павло наголосив на цій думці, сказавши: «Любі, не мстіться самі за себе, а дайте місце гніву Божому, бо написано: „«Помста моя, я відплачу»,— говорить Єгова“» (Рим. 12:18, 19).

11. Як ми покажемо, що коримось головуванню Христа?

¹¹ Встановлена Богом влада виявляється, наприклад, у християнському зборі. У 1-му розділі Об’явлення говориться, що Ісус Христос тримає в правиці «зорі» збору (Об’яв. 1:16, 20). У широкому розумінні «зорі» представляють ради старійшин, тобто наглядачів. Ці призначені наглядачі  підкоряються владі Христа і, наслідуючи його, добре обходяться з іншими. Також усі члени збору смиренно визнають, що Ісус призначив «вірного і розсудливого раба» давати духовну поживу своєчасно (Матв. 24:45—47). Якщо ми намагаємось набувати біблійне знання і застосовувати його, то показуємо, що коримось головуванню Христа. А це сприятиме миру та єдності (Рим. 14:13, 19).

До якої міри треба поступатися?

12. Чому не завжди треба виявляти поступливість?

¹² Проте бути поступливими не означає, що ми можемо нехтувати своєю вірою чи біблійними принципами. Як повелися ранні християни, коли релігійні провідники наказали їм не проповідувати від Ісусового імені? Петро й інші апостоли сміливо сказали: «Ми повинні підкорятися Богові, а не людині» (Дії 4:18—20; 5:28, 29). Так само й сьогодні, коли уряди хочуть, щоб ми припинили звіщати добру новину, ми не робимо цього. Ми змінюємо методи свідчення, мудро пристосовуючись до обставин. Якщо накладено заборону на служіння від дому до дому, ми стараємось проповідувати людям в інший спосіб і продовжуємо виконувати Божий наказ. А коли «вища влада» забороняє нам проводити зібрання, ми, виявляючи обачність, збираємося невеликими групами (Рим. 13:1; Євр. 10:24, 25).

13. Що Ісус сказав про підкорення людям, наділеним владою?

¹³ У Нагірній проповіді Ісус зазначив, що необхідно підкорятися владі: «І якщо хтось захоче судитися з тобою та забрати в тебе спідній одяг, віддай йому ще й верхній. І якщо хтось, наділений владою, змусить тебе пройти з ним милю, пройди з ним дві» * (Матв. 5:40, 41). Турбота про людей і щире прагнення допомогти їм спонукує нас іти з ними, так би мовити, додаткову милю (1 Кор. 13:5; Тита 3:1, 2).

14. Чому ми не повинні йти на поступки відступникам?

¹⁴ А втім, ми нізащо не підемо на поступки відступникам. Наша непорочність і стійкість у цьому питанні сприяє чистоті вчень і єдності збору. Про «фальшивих братів» Павло написав: «Ми ні на мить їм не поступились і не підкорилися, аби ви й далі тримались правди, яку вам принесла добра новина» (Гал. 2:4, 5). Коли все-таки виникає відступництво, віддані християни непохитно тримаються того, що правильне.

Наглядачі повинні виявляти поступливість

15. Як християнським наглядачам виявляти поступливість під час спільних зустрічей?

¹⁵ Однією з вимог до тих, хто служить наглядачами, є готовність йти на поступки. Павло написав: «Наглядач має бути... поміркований [«поступливий», примітка в НС, англ.]» (1 Тим. 3:2, 3). Призначеним чоловікам особливо треба бути поступливими, коли вони розглядають справи збору. Перед прийняттям рішення будь-який старійшина може вільно висловлювати свої думки, хоча й не вимагається, щоб висловлювався кожен. Під час обговорення погляд якогось старійшини може змінитися, коли інші наводять відповідні біблійні принципи. Зрілий старійшина виявляє поступливість, а не впирається і обстоює власну думку. На початку зустрічі брати можуть мати різні погляди, але роздуми і молитва допоможуть досягти єдності серед скромних і поступливих старійшин (1 Кор. 1:10; прочитайте Ефесян 4:1—3).

16. Який дух повинен виявляти старійшина?

¹⁶ Християнський старійшина має у всьому дотримуватися теократичних вказівок. Він повинен виявляти такий дух і тоді, коли пасе отару. Завдяки цьому старійшина буде уважно й ніжно поводитися з іншими. Петро написав: «Пасіть  доручену вам Божу отару не з примусу, а добровільно, не через любов до нечесної наживи, а виявляючи завзяття» (1 Пет. 5:2).

17. Як усі члени збору можуть виявляти поступливість у стосунках з іншими?

¹⁷ Літні члени збору вдячні за цінну допомогу молодших братів та сестер і поважають їх. Молоді ж з пошаною ставляться до старших, які вже багато років служать Єгові (1 Тим. 5:1, 2). Старійшини звертають увагу на вправних чоловіків, яким можуть передати певні обов’язки, і навчають їх піклуватися про Божу отару (2 Тим. 2:1, 2). Кожен християнин має зважати на натхнену пораду Павла: «Слухайтесь тих, хто бере серед вас провід, і виявляйте їм покору [«поступливість», примітка в НС, англ.], бо вони безперестанку пильнують душі ваші як ті, хто має дати звіт. Тоді вони робитимуть це з радістю, а не зітхаючи, що завдавало б вам шкоди» (Євр. 13:17).

Поступайтесь одне одному в сім’ї

18. Чому поступливість необхідна в колі сім’ї?

¹⁸ Поступливість необхідна також в сім’ї. (Прочитайте Колосян 3:18—21). Біблія говорить про роль кожного члена християнської родини. Чоловік є головою дружини, і передусім на ньому лежить обов’язок виховувати дітей. Дружина має визнавати владу свого чоловіка, а діти мусять слухатися батьків, бо це приємно Господу. Всі члени сім’ї можуть сприяти єдності й миру в домі, належно і зрівноважено виявляючи поступливість. У Біблії містяться приклади, які ілюструють цю думку.

19, 20. а) Чим різнилися поступливість Ілія і поступливість Єгови? б) Чого вчаться батьки з цих прикладів?

¹⁹ Коли Самуїл був ще хлопчиком, Ілій служив первосвящеником в Ізраїлі. Однак Хофні і Пінхас, сини Ілія, були «людьми негідними» і «не знали Господа». Ілій чув про їхні погані вчинки, скажімо про те, що вони чинили блуд з жінками, які служили при вході в скинію заповіту. Як він зреагував? Ілій сказав синам, що ніхто не зможе молитись за них, якщо вони грішать проти Єгови. Але батько не виправив їх і не вжив ніяких виховних заходів. Тому сини Ілія продовжували грішити. Зрештою Єгова справедливо постановив покарати їх смертю. Коли Ілій дізнався про смерть синів, то й сам помер. Який сумний кінець! Отже, те, що Ілій виявляв неналежну поступливість, чуючи про злі діла  синів,— тобто дозволяв їм і далі грішити,— було неправильним (1 Сам. 2:12—17, 22—25, 34, 35; 4:17, 18).

²⁰ Зовсім інакше поводиться зі своїми синами Бог. Пророк Міхей у дивовижному видінні побачив зустріч Єгови з ангелами. Єгова запитав, хто з них може обманути ізраїльського царя Ахава і зробити так, щоб цей злий цар зазнав падіння. Єгова слухав пропозиції багатьох духовних синів. Тоді один з них заявив, що зробить це. Бог поцікавився, як саме. Єгові сподобався план ангела, і він доручив йому здійснити задумане (1 Цар. 22:19—23). Якщо говорити про людей, хіба членам сім’ї не варто також поступливо обходитись одне з одним? Християнському чоловікові й батькові було б добре брати до уваги погляди і пропозиції дружини та дітей. А дружина і діти мають пам’ятати: якщо вони висловили свою думку або побажання, то їм, можливо, слід виявляти поступливість і поважати рішення чоловіка. Адже Біблія вповноважила його на роль голови.

21. Що ми розглянемо в наступній статті?

²¹ Які ж ми вдячні Єгові за мудрі й сповнені любові нагадування про поступливість! (Пс. 119:99). У наступній статті ми розглянемо, як поступливість і зрівноваженість сприяють щастю в подружжі.

[Примітки]

Як би ви відповіли?

• Які хороші плоди приносить поступливість?

• Як наглядачі можуть виявляти поступливість?

• Чому поступливість необхідна в сім’ї?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 4]

Старійшини, як і Христос, ставляться до інших з добротою

[Ілюстрація на сторінці 6]

Молитви, роздуми і поступливість сприяють єдності під час зустрічей старійшин збору