Від чого нам слід утікати

«Роде гадючий, хто напоумив вас утікати від прийдешнього гніву?» (МАТВ. 3:7).

1. Наведіть з Біблії приклади тих, хто рятувався втечею.

ЩО ВИ уявляєте, коли чуєте слово «утікати»? Дехто пригадає гарного молодого чоловіка, Йосипа, який утік від Потіфарової дружини, що чіплялася до нього з неморальними пропозиціями (Бут. 39:7—12). Інші згадають християн, котрі втекли з Єрусалима 66 року н. е., послухавшись Ісусового застереження: «Коли побачите, що Єрусалим оточений військовими таборами... тоді нехай ті, що в Юдеї, втікають у гори, і хто в місті, хай виходить з нього» (Луки 21:20, 21).

2, 3. а) Що означали слова, якими Іван Хреститель осуджував релігійних провідників? б) Як Ісус підсилив попередження Івана?

² У вищезгаданих прикладах ідеться про буквальну втечу. Сьогодні правдивим християнам, які живуть майже в усіх країнах світу, теж необхідно в певному розумінні втікати. Іван Хреститель використав слово «утікати» са́ме в переносному значенні. Серед тих, хто приходив подивитися на Івана, були лицемірно-праведні юдейські провідники, які вважали, що їм не треба каятись. Вони звисока дивилися на простих людей, котрі хрестилися на символ каяття. Іван безстрашно викрив лицемірство цих провідників словами: «Роде гадючий, хто напоумив вас утікати від прийдешнього гніву? Приносьте плоди, що свідчать про каяття» (Матв. 3:7, 8).

³ Іван не говорив про буквальну втечу. Він попереджав про прийдешній суд, день гніву. Релігійні вожді могли уникнути цього дня, якби послухалися поради Івана і приносили плід, що свідчив про каяття. Пізніше релігійних лідерів сміливо засудив Ісус. Лихі наміри цих людей показували, що їхній батько — Диявол (Ів. 8:44). Підсилюючи попередження Івана, Ісус назвав таких осіб «родом гадючим» і запитав: «Як ви утечете від засудження до геєни?» (Матв. 23:33). Що Ісус мав на увазі, згадавши «геєну»?

4. Що мав на увазі Ісус, коли говорив про геєну?

⁴ Геєна була долиною за мурами Єрусалима, де спалювали сміття і трупи мертвих тварин. Ісус використав геєну як символ вічної смерті. (Дивіться сторінку 27). Його запитання про втечу від геєни означало, що ті релігійні провідники як клас заслуговували вічного знищення (Матв. 5:22, 29).

5. Як історія підтверджує сповнення пересторог Івана та Ісуса?

⁵ Юдейські вожді додали до своїх гріхів ще й переслідування Ісуса і його послідовників. Згодом, як перестерігали Іван та Ісус, настав Божий день гніву. У той час «прийдешній гнів» мав вилитися лише на одну територію, Єрусалим і Юдею, тому можна було врятуватися буквальною втечею. Гнів прийшов, коли в 70 році н. е. римські війська знищили Єрусалим і його храм. Тодішнє «лихо», що спало на Єрусалим, перевершило всі попередні. Чимало людей загинуло або потрапило в полон. Це вказувало на більше знищення, яке чекає багатьох так званих християн і представників інших релігій (Матв. 24:21).

Від якого прийдешнього гніву треба втікати

6. Що почало розвиватися в ранньому християнському зборі?

⁶ Дехто з ранніх християн став відступником і збирав собі послідовників (Дії 20:29, 30). Апостоли Ісуса ‘стримували’  такий дух відступництва, але після їхньої смерті в християнстві з’явилося багато сект. У наші дні існують сотні релігій загальновизнаного християнства, які ворогують одна з одною. Біблія передрекла появу духівництва так званого християнства, назвавши клір як групу «беззаконником» і «сином загибелі... якого Господь Ісус знищить... і погубить виявленням своєї присутності» (2 Фес. 2:3, 6—8).

7. Чому визначення «беззаконник» підходить духівництву загальновизнаного християнства?

⁷ Духівництво християнського світу є беззаконником у тому розумінні, що обманює мільйони людей, схвалюючи вчинки, свята і вчення, які не узгоджуються з Біблією. Подібно до релігійних провідників, котрих засудив Ісус, сучасних священнослужителів, які належать до «сина загибелі», чекає знищення без надії на воскресіння (2 Фес. 1:6—9). А що очікує людей, обманених духівництвом християнського світу і служителями інших фальшивих релігій? Відповісти на це запитання нам допоможе розгляд подій, що відбулися після знищення Єрусалима в 607 році до н. е.

«Утікайте з-серед Вавилону»

8, 9. а) Що передрік Єремія про євреїв, які перебували у вавилонському полоні? б) Яка втеча стала можливою після того, як мідяни і перси завоювали Вавилон?

⁸ Пророк Єремія передрік знищення Єрусалима, яке сталося 607 року до н. е. Він сказав, що Божий народ буде забрано в полон, але по «семидесяти літах» він повернеться на батьківщину (Єрем. 29:4, 10). Євреям, які перебували у вавилонському вигнанні, Єремія ніс важливу звістку — вони мали залишатися неопоганеними фальшивою релігією вавилонян. Завдяки цьому у визначений час євреї могли повернутися до Єрусалима і відновити чисте поклоніння. Це відбулося відразу після того, як мідяни і перси в 539 році до н. е. завоювали Вавилон. Перський цар Кір II видав указ про повернення євреїв і відбудову храму Єгови в Єрусалимі (Езд. 1:1—4).

⁹ Тисячі євреїв використали цю нагоду і повернулися (Езд. 2:64—67). Так вони виконали пророчий наказ Єремії, який в їхньому випадку мав тільки одне значення — втікати в іншу місцевість. (Прочитайте Єремії 51:6, 45, 50). Не всім євреям обставини дозволяли подолати довгу дорогу до Єрусалима та Юдеї. Ті, хто залишився у Вавилоні,— наприклад старенький пророк Даниїл — могли далі отримувати благословення Бога. Для цього вони мали щиросердо підтримувати чисте поклоніння, центром якого був Єрусалим, і триматись осторонь фальшивого поклоніння вавилонян.

10. За які «мерзоти» несе відповідальність «Вавилон Великий»?

¹⁰ У наші дні мільярди людей належать до різних фальшивих релігій, які беруть свій початок у стародавньому Вавилоні  (Бут. 11:6—9). Всі ці релігії разом названо «Вавилоном Великим, матір’ю повій та земних мерзот» (Об’яв. 17:5). Фальшива релігія з давніх-давен підтримує політичних правителів світу. «Мерзотами», за які вона несе відповідальність, є, приміром, численні війни. Вони призвели до того, що кількість «убитих на землі» становить тисячі мільйонів (Об’яв. 18:24). До «мерзот» належить також педофілія та інші види статевої неморальності, яку чинять священики і на яку крізь пальці дивиться церковна влада. Тому не дивно, що Бог Єгова незабаром очистить землю від фальшивої релігії (Об’яв. 18:8).

11. Який обов’язок лежить на правдивих християнах до часу знищення Вавилону Великого?

¹¹ Правдиві християни, котрі це знають, вважають своїм обов’язком попереджати прибічників Вавилону Великого про небезпеку. Як Божі служителі виконують своє завдання? Скажімо, розповсюджують Біблії та публікації, які видає «вірний і розсудливий раб», призначений Ісусом давати духовну «поживу своєчасно» (Матв. 24:45). Коли люди виявляють зацікавлення до біблійної звістки, з ними проводять вивчення Біблії. Сподіваємося, що, поки ще не пізно, вони побачать необхідність ‘утікати з-серед Вавилону’ (Об’яв. 18:4).

Втікайте від ідолопоклонства

12. Як Бог ставиться до поклоніння образа́м та ідолам?

¹² Ще один мерзотний учинок, притаманний Вавилону Великому,— поклоніння образа́м та ідолам. Бог називає їх «гидкими й бридкими божищами» (Повт. 29:16, Хом.). Люди, які хочуть подобатися Богові, повинні уникати ідолопоклонства. Тоді вони діятимуть відповідно до слів Бога: «Я Господь,— оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам» (Ісаї 42:8).

13. Від яких прихованих форм ідолопоклонства необхідно втікати?

¹³ Боже Слово засуджує також приховані форми ідолопоклонства. Наприклад, Біблія називає «ідолопоклонством» пожадливість (Кол. 3:5). Виявляти пожадливість означає прагнути забороненого, як-от того, що належить комусь іншому (Вих. 20:17). Ангел, який став Сатаною Дияволом, розвинув пожадливе бажання бути схожим на Всевишнього і хотів, щоб йому самому поклонялись (Луки 4:5—7). Це призвело до його бунту проти Єгови. Сатана підбурив Єву жадати забороненого Богом. До певної міри Адам теж вчинив ідолопоклонство, дозволивши егоїстичному прагненню — залишитися зі своєю дружиною — взяти верх над послухом перед люблячим небесним Батьком. На противагу всім цим бунтівникам, ті, хто хоче утекти від дня гніву Бога, повинні виявляти йому виключну відданість і опиратися всім таким пожадливим бажанням.

«Утікайте від блуду»

14—16. а) Чому Йосип подав гарний приклад щодо моралі? б) Що слід робити, якщо маємо нечисті сексуальні бажання? в) Як можна успішно втікати від блуду?

¹⁴ Прочитайте 1 Коринфян 6:18. Коли  дружина Потіфара намагалася спокусити Йосипа, він буквально втік від неї. Який же гарний приклад цей чоловік подав одруженим і неодруженим християнам! Безумовно, сумління Йосипа формувалося під впливом розповідей про ставлення Бога до тих чи інших речей. Якщо ми бажаємо слухатися наказу: «Утікайте від блуду», то будемо уникати того, що може розпалити в нас сексуальні прагнення до особи, яка не є нашим шлюбним партнером. Біблія радить: «Умертвіть пороки... блуд, нечистоту, похіть, згубні прагнення та пожадливість, яка є ідолопоклонством, оскільки за все це приходить гнів Божий» (Кол. 3:5, 6).

¹⁵ Зверніть увагу на вислів «приходить гнів Божий». Багато людей у світі розвивають неналежні статеві бажання і піддаються їм. Тож ми, християни, повинні просити в Бога допомоги і святого духу, щоб нами не заволоділи нечисті прагнення. Крім того, вивчення Біблії, відвідування християнських зібрань і проповідування людям доброї новини допоможуть нам «ходити згідно з духом». Тоді ми не піддамося «жодному плотському бажанню» (Гал. 5:16).

¹⁶ Безперечно, якщо ми переглядаємо порнографію, то не будемо «ходити згідно з духом». Кожен християнин мусить також остерігатися, щоб не читати, не переглядати і не слухати того, що викликає статевий потяг. Божі святі служителі не знаходять задоволення і в жартах з сексуальним підтекстом та не переповідають їх одне одному (Еф. 5:3, 4). Так ми, поклонники Єгови, показуємо нашому сердечному Батькові, що справді хочемо уникнути його прийдешнього гніву та жити в праведному новому світі.

Остерігайтеся «любові до грошей»

17, 18. Чому необхідно остерігатися «любові до грошей»?

¹⁷ У своєму першому листі до Тимофія Павло підкреслив принципи, якими повинні керуватися Божі раби. Деякі християни, напевно, сподівалися матеріальних вигод, бо мали господарів-одновірців. Інші, мабуть, намагалися з егоїстичних спонук використовувати щось святе. За словами Павла, не варто думати, «що побожна відданість дає можливість отримати [матеріальну] користь». Коренем проблеми може бути «любов до грошей», яка погано впливає і на багатих, і на бідних (1 Тим. 6:1, 2, 5, 9, 10).

¹⁸ Чи ви пригадуєте біблійні приклади осіб, котрі втратили дружбу з Богом через «любов до грошей» або до чогось неважливого, що можна придбати за гроші? (Іс. Нав. 7:11, 21; 2 Цар. 5:20, 25—27). Павло настійно радив Тимофію: «Ти, Божа людино, утікай від такого. Намагайся виявляти праведність, побожну відданість, віру, любов, витривалість і лагідність» (1 Тим. 6:11). Усім, хто хоче пережити прийдешній день гніву, вкрай важливо слухатися цієї поради.

«Втікай від бажань, властивих молоді»

19. Чого потребують молоді люди?

¹⁹ Прочитайте Приповістей 22:15. Глупота в серці молодої людини може легко звести її з правильної дороги. Виховні заходи, що ґрунтуються на Біблії, допомагають протидіяти цьому. Багато християнських юнаків і дівчат, батьки яких не поділяють їхньої віри, намагаються відшукувати і застосовувати біблійні принципи. Інші черпають багато цінного з мудрих  порад духовно зрілих братів і сестер у зборі. Хоч би хто з християн давав вам поради на основі Святого Письма, слухайтесь їх і тоді будете насолоджуватися щастям тепер і в майбутньому (Євр. 12:8—11).

20. Що допоможе молоді втікати від поганих бажань?

²⁰ Прочитайте 2 Тимофія 2:20—22. Чимало молодих людей, які не отримують благотворного виховання, стають жертвами нерозсудливих бажань, як-от духу суперництва, пожадливості, блуду, грошолюбства і прагнення насолод. Все це «бажання, властиві молоді», від яких Біблія настійно радить утікати. Крім того, християнській молоді необхідно бридитись будь-якого згубного впливу світу. Особливо корисною є біблійна порада намагатися виявляти побожні риси разом з тими, «хто з чистим серцем кличе Господа».

21. Яку чудову обіцянку Ісус Христос дав своїм символічним вівцям?

²¹ Незалежно від того, молоді ми чи старші, не потрібно слухати людей, які намагаються вводити нас в оману. Тоді ми покажемо, що хочемо бути серед Ісусових символічних овець, які «повтікають, бо не знають голосу чужих» (Ів. 10:5). Але, щоб уникнути Божого дня гніву, не достатньо лише утікати від чогось шкідливого. Ми повинні також старатися виявляти хороші риси. У наступній статті буде розглянуто сім таких рис. Нам варто проаналізувати їх, тому що Ісус висловив чудову обіцянку: «Я даю їм [моїм вівцям] вічне життя, і вони ніколи не будуть знищені. Крім того, ніхто не вирве їх з моєї руки» (Ів. 10:28).

Як би ви відповіли?

• Яке застереження дав релігійним провідникам Ісус?

• Яка небезпека нависла сьогодні над мільйонами людей?

• Від яких прихованих форм ідолопоклонства нам слід утікати?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінках 8, 9]

Що ви уявляєте, коли чуєте слово «утікати»?