Долаймо труднощі в служінні від дому до дому
Долаймо труднощі в служінні від дому до дому
«Ми... з допомогою нашого Бога відважились звіщати вам Божу добру новину, ведучи при цьому велику боротьбу» (1 ФЕС. 2:2).
1. Яких труднощів зазнавав Єремія і як йому вдавалось їх долати?
ЄРЕМІЯ був людиною з такими ж почуттями, як у нас. Коли Єгова призначив його «за пророка народам», той вигукнув: «О, Господи, Боже, таж я промовляти не вмію, бо я ще юнак!» Однак, покладаючись на Єгову, він прийняв доручення (Єрем. 1:4—10). Понад 40 років Єремія стикався з байдужістю, відмовами, насмішками і навіть з фізичною наругою (Єрем. 20:1, 2). Іноді йому здавалося, що він більше не витримає. Проте Єремія і далі проголошував непопулярну звістку людям, хоча його мало хто слухав. Зміцнений Богом, Єремія робив те, чого ніколи не міг би зробити власними силами. (Прочитайте Єремії 20:7—9).
2, 3. З якими труднощами, подібно до Єремії, стикаються сьогодні Божі служителі?
2 Сьогодні багатьом служителям Бога відомі почуття Єремії. Мало не кожен з нас, роздумуючи над служінням від дому до дому, колись казав собі: «Я ніколи не зможу цього робити». Все ж, зрозумівши, що воля Бога полягає в проголошенні доброї новини, ми подолали побоювання та активно взялися проповідувати. Але й тоді чимало з нас стикалися з життєвими обставинами, через які нам, принаймні деякий час, було важко проповідувати. Безперечно, нелегко почати свідчити від дому до дому і продовжувати проповідувати аж до кінця (Матв. 24:13).
3 А що, коли ти вже деякий час вивчаєш Біблію зі Свідками Єгови і відвідуєш християнські зібрання, однак не зважуєшся проповідувати від дому до дому? Або ж ти охрещений Свідок, якому важко брати участь у служінні від дверей до дверей, хоча фізично ти спроможний це робити. Будь упевнений, що люди всілякого походження долають труднощі праці від дому до дому. З допомогою Єгови тобі теж це під силу.
Відважуймось звіщати добру новину
4. Завдяки чому апостол Павло сміливо звіщав добру новину?
4 Без сумніву, ми погодимося, що праця проповідування по цілому світі виконується не завдяки людській мудрості й зусиллям, а завдяки Божому духу (Зах. 4:6). Так само можна сказати і про служіння кожного християнина зокрема (2 Кор. 4:7). Розгляньмо приклад апостола Павла. Ось що він написав про час, коли противники погано поводилися з ним та його товаришем у місіонерському служінні: «Спочатку ми зазнали страждань і наруги у Филипах, але з допомогою нашого Бога відважились звіщати вам Божу добру новину, ведучи при цьому велику боротьбу» (1 Фес. 2:2; Дії 16:22—24). Можливо, важко повірити, що такий ревний проповідник, як Павло, іноді вів з собою боротьбу, аби проповідувати звістку Бога. Все ж, як і всі ми, Павло покладався на Єгову, для того щоб сміливо звіщати добру новину. (Прочитайте Ефесян 6:18—20). Як наслідувати приклад Павла?
5. Що насамперед допомагає нам відважитись проповідувати добру новину?
5 Що насамперед допомагає нам відважитись проповідувати добру новину? Молитва. Одна піонерка розповідає: «Я молюсь, щоб говорити впевнено, молюсь, аби досягати сердець людей, молюсь, щоб мати радість у служінні. Адже це праця Єгови, а не наша. Тому ми нічого не можемо робити без його допомоги» (1 Фес. 5:17). Щоб відважно проповідувати, всім нам необхідно безперестанку просити допомоги Божого святого духу (Луки 11:9—13).
6, 7. а) Яке видіння отримав Єзекіїль і що воно означало? б) Який урок для сучасних Божих служителів міститься в цьому видінні?
6 Книга Єзекіїля вказує на ще одне джерело допомоги. У видінні Єгова дав Єзекіїлю сувій, на якому з обох боків були записані «пісні плачу, стогін та горе». Бог наказав йому з’їсти сувій: «Сину людський, нагодуй свого живота, і наповни своє нутро тим звоєм, що даю Я тобі». Що означало те видіння? Єзекіїль мусив цілком поглинути звістку, а потім проголошувати її. Ця звістка мала, так би мовити, ввійти в його нутро, впливати на його найпотаємніші почуття. Пророк продовжує розповідати: «Я з’їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед». Єзекіїлю було так приємно прилюдно звіщати Божу звістку, що він наче смакував мед. Пророк вважав великою честю говорити від імені Єгови і виконувати дане йому призначення, хоча повинен був проголошувати суворі звістки несприйнятливим людям. (Прочитайте Єзекіїля 2:8—3:4, 7—9).
7 Єзекіїлеве видіння містить важливий урок для сучасних Божих служителів. Ми теж звіщаємо суворі звістки людям, які не завжди цінують наші зусилля. Аби й далі вважати християнське служіння честю, яку дав нам Бог, слід добре харчуватися духовно. Для того щоб думки з Божого Слова входили в наше серце, не достатньо вивчати його лише поверхово або час від часу. Чи можеш ти більш вдумливо і регулярно читати Біблію і проводити особисте вивчення? Чи міг би ти частіше роздумувати над прочитаним? (Пс. 1:2, 3).
Вміло розпочинаймо розмови на біблійні теми
8. Який підхід допомагає декотрим вісникам Царства розпочинати розмови на біблійні теми в служінні від дому до дому?
8 Багатьом вісникам найважче у служінні від дому до дому розпочати розмову з господарем помешкання. Звичайно, в деяких територіях нелегко зав’язати розмову. Декотрим вісникам легше спілкуватися з людиною, коли вони роблять добре підготовлений вступ і потім дають мешканцеві буклет, як це описано в супровідній рамці внизу. Назва буклета чи кольорові ілюстрації в ньому можуть привабити нашого співрозмовника, і нам вдасться коротко пояснити мету свого приходу та порушити якесь запитання. Ми можемо, наприклад, показати особі три-чотири різні буклети і запропонувати їй вибрати той, який її цікавить. Звісно, наша мета — не просто розповсюджувати буклети або користуватися ними біля кожних дверей. Ми хочемо починати з людьми розмови на біблійні теми, щоб спонукати співрозмовників до вивчення Біблії.
9. Чому важливо добре готуватися?
9 Хоч би який підхід ти використовував, добра підготовка додасть тобі впевненості й за́палу в служінні від дому до дому. Один піонер говорить: «Я отримую більше радості, якщо добре готуюсь. Тоді мені хочеться робити вступи, які я приготував». Інший піонер каже: «Коли я добре знаю зміст публікацій, які планую використати в служінні, то ще більше хочу їх пропонувати». Безумовно, корисно повторювати вступи подумки. А втім, багато хто переконався, що ще краще прорепетирувати їх уголос. Тоді братам і сестрам вдається віддавати Єгові найліпше (Кол. 3:23; 2 Тим. 2:15).
10. Як зробити зустрічі для проповідницького служіння практичними і повчальними?
10 Практичні зустрічі для проповідницького служіння сприяють тому, що ми вміло й радісно свідчимо від дому до дому. Коли щоденний вірш безпосередньо пов’язаний з проповідницькою працею, можна зачитати його і коротко розглянути. Однак брат, котрий проводить зустріч для служіння, повинен виділити достатньо часу на те, щоб обговорити чи показати простий вступ, підхожий до території. Або ж брат розгляне іншу корисну інформацію, яку вісники зможуть застосувати того дня в служінні. Це ще ліпше допоможе їм ефективно свідчити. Завдяки добрій підготовці старійшини та інші вісники, які проводять зустрічі для служіння, зроблять усе в межах відведеного часу (Рим. 12:8).
Уважно слухаймо!
11, 12. Як те, що ми співчутливо слухаємо людей, допомагає нам досягати їхніх сердець? Наведіть приклади.
11 Щоб починати розмови на біблійні теми і зворушувати серця людей, потрібна не лише хороша підготовка, але й щире зацікавлення людьми. Таке зацікавлення ми виявляємо, наприклад, слухаючи їх. Роз’їзний наглядач говорить: «Коли ми терпеливі й охоче слухаємо, це справляє на людей сильний вплив і переконливо свідчить про наш щирий інтерес до них». Наведений далі випадок показує, що наше бажання співчутливо вислуховувати співрозмовників є ключем до їхнього серця.
12 У листі, опублікованому в газеті «Проґре» (що видається в місті Сент-Етьєн, Франція), одна жінка розповіла про візит двох людей. За її словами, вони постукали в двері невдовзі після того, як померла її тримісячна донечка. Жінка написала: «Я відразу зрозуміла, що переді мною Свідки Єгови. Мені хотілося ввічливо відмовити їм, але я побачила в їхніх руках брошуру. У ній ішлося про те, чому Бог допускає страждання. Тому я вирішила запросити їх до себе, щоб повністю спростувати їхні вчення... Наша розмова тривала трохи більше години. Свідки слухали мене з великим співчуттям. Коли вони вже йшли, я почувалася набагато краще, тож погодилась зустрітися з ними ще раз» (Рим. 12:15). Згодом жінка почала вивчати Біблію. З цього випадку видно, що з першої розмови жінці запам’яталося не стільки сказане Свідками, скільки те, як вони слухали.
13. Як, звіщаючи добру новину, можна пристосовувати вступ до кожного співрозмовника?
13 Слухаючи людей зі співчуттям, ми, по суті, даємо їм можливість показати, чому вони потребують Царства. Завдяки цьому нам набагато легше ділитися з ними доброю новиною. Ти, мабуть, помічав, що вправні вісники зазвичай вміють слухати (Прип. 20:5). Вони справді цікавляться людьми, яких зустрічають у служінні. Ці брати і сестри занотовують не тільки їхні імена та адреси, але й те, що́ їх цікавить і хвилює. Коли хтось говорить про якусь конкретну проблему, такі вісники шукають інформацію і невдовзі повертаються, щоб поділитися нею. Подібно до апостола Павла, вони, звіщаючи про Царство, пристосовують свої вступи до потреб кожного співрозмовника. (Прочитайте 1 Коринфян 9:19—23). Щире зацікавлення приваблює людей до доброї новини і чудово відображає «глибоке співчуття нашого Бога» (Луки 1:78).
Зберігаймо позитивне мислення
14. Як нам віддзеркалювати в служінні риси Єгови?
14 Єгова наділив нас свободою волі і цим показав, що дорожить нами. Хоча Бог є Всемогутнім, він не примушує нікого служити йому, а спонукує робити це з любові, благословляючи тих, хто з вдячністю приймає його чудові дари (Рим. 2:4). Як його служителі, ми повинні звіщати добру новину, завжди наслідуючи милосердя Бога (2 Кор. 5:20, 21; 6:3—6). Для цього нам необхідно зберігати позитивний погляд на людей у нашій території. Що допоможе нам мати такий погляд?
15. а) Що Ісус радив своїм апостолам робити, якщо люди відкидатимуть звістку? б) Що допоможе нам зосереджуватися на пошуку достойних людей?
15 Ісус навчав своїх послідовників надто не перейматися тим, що дехто відкидатиме звістку. Він заохочував зосереджуватися на пошуку достойних людей. (Прочитайте Матвія 10:11—15). Ми зможемо так робити, коли будемо ставити невеликі досяжні цілі. Один брат порівнює себе з розвідувачем-геологом. Він керується принципом: «Сподіваюся знайти сьогодні золото». Інший брат ставить собі за мету «відшукати хоча б одну чудову людину в тиждень і через кілька днів повернутися, щоб розвинути зацікавлення». Деякі вісники намагаються прочитати кожному мешканцеві, якщо можливо, принаймні один біблійний вірш. А яку реалістичну ціль ти можеш поставити собі?
16. З яких причин ми повинні невпинно проповідувати?
16 Успіх служіння від дому до дому не залежить тільки від реакції людей на території. Безсумнівно, проповідницька праця відіграє життєво важливу роль у порятунку щиросердних людей. Проте ця праця здійснюється і з інших вагомих причин. Християнське служіння дає нам нагоду виявляти любов до Єгови (1 Ів. 5:3). Проповідуючи, ми уникнемо вини крові (Дії 20:26, 27). Ми перестерігаємо безбожних людей, що «настала година, коли [Бог] розпочне суд» (Об’яв. 14:6, 7). А найважливіше те, що завдяки проповідуванню доброї новини славиться ім’я Єгови по всій землі (Пс. 113:3). Тож, слухають нас люди чи ні, ми повинні невпинно звіщати добру новину. Єгова дорожить всіма нашими зусиллями в проголошенні звістки про Царство (Рим. 10:13—15).
17. Що люди незабаром змушені будуть визнати?
17 Багато людей не зважають на наше проповідування, але незабаром вони подивляться на нього під іншим кутом (Матв. 24:37—39). Єгова запевнив Єзекіїля, що, коли виконаються проголошені ним присуди, бунтівні ізраїльтяни обов’язково «пізнають, що пророк був серед них» (Єзек. 2:5). Коли Бог виконає свої присуди над теперішньою системою, люди також будуть змушені визнати, що звістка, яку Свідки Єгови проповідували прилюдно і від дому до дому, насправді походить від єдиного правдивого Бога, Єгови, і що Свідки діяли від його імені. Яка ж для нас честь носити ім’я Бога і проголошувати його звістку в цей вирішальний час! З його підтримкою і далі продовжуймо успішно долати труднощі в служінні від дому до дому.
Як би ти відповів?
• Як нам відважитись проповідувати добру новину?
• Що допоможе тобі розпочинати розмови на біблійні теми в служінні від дому до дому?
• Як ми покажемо, що щиро цікавимось іншими?
• Завдяки чому ми будемо зберігати позитивне ставлення до людей у нашій території?
[Запитання для вивчення]
[Рамка/Ілюстрація на сторінці 9]
Один зі способів, як завести розмову
Можна почати так:
▪ Після того як ти привітався з господарем, запропонуй йому буклет і скажи щось на зразок: «Я прийшов до вас, щоб поділитися підбадьорливою думкою про...».
▪ Або дай людині буклет і скажи: «Я ненадовго зайшов до вас, тому що мене цікавить ваша думка стосовно цього питання».
Якщо особа взяла буклет:
▪ Не роби довгої паузи і постав просте запитання про погляд людини, використовуючи назву буклета.
▪ Уважно слухай і намагайся зрозуміти думку господаря. Подякуй співрозмовнику за відповідь і врахуй його погляд при подальшій розмові.
Щоб продовжити розмову:
▪ Прочитай і обговори один-два біблійні вірші, пристосовуючи вступ до потреб людини.
▪ Коли особа виявила зацікавлення, запропонуй літературу і, якщо можливо, покажи, як проводиться біблійне вивчення. Домовся про повторні відвідини.