Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Не знаєш, де воно зійде

Не знаєш, де воно зійде

Не знаєш, де воно зійде

«Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш-бо ти, котре вийде на краще тобі» (ЕККЛ. 11:6).

1. Чому процес росту викликає подив і смирення?

РІЛЬНИК мусить виявляти терпіння (Як. 5:7). Посіявши насіння, він має чекати, поки воно зійде. Поступово за сприятливих умов починають з’являтися паростки, пробиваючись крізь поверхню землі. Потім вони виростають настільки, що викидають колос. Врешті-решт, рільник бачить, що поля готові до жнив. Як же вражає дивовижний процес росту! А коли ми розуміємо, Хто сприяє росту, це викликає в нас смирення. Ми можемо підживлювати насіння, поливати його, щоб воно краще росло. Але зрощує лише Бог. (Порівняйте 1 Коринфян 3:6).

2. Що Ісус показав стосовно духовного росту в прикладах, які ми обговорили в попередній статті?

2 Як обговорювалось у попередній статті, Ісус порівняв проповідування про Царство до праці сіяча. У прикладі про різні види ґрунту Ісус наголосив, що, хоча сіяч сіє хороше насіння, але саме від стану серця людини залежить, чи посіяне дозріє (Марка 4:3—9). Навівши приклад про сіяча, який спить, Ісус підкреслив, що сіяч не в стані повністю зрозуміти процес росту. Адже ріст відбувається завдяки силі Бога, а не людським старанням (Марка 4:26—29). Тепер розгляньмо ще три Ісусові приклади — про гірчичне зернятко, закваску і невід *.

Приклад про гірчичне зернятко

3, 4. На яких думках, пов’язаних зі звісткою про Царство, наголошує приклад про гірчичне зернятко?

3 Приклад про гірчичне зернятко, який також записаний у 4-му розділі Євангелія Марка, звертає увагу на дві думки: на дивовижний ріст звістки про Царство і на захист для тих, хто приймає цю звістку. Ісус сказав: «До чого можна прирівняти Боже царство або яким прикладом його описати? Його можна прирівняти до гірчичного зернятка: коли сіється, то є найдрібнішим насінням на землі, а коли потрапляє в ґрунт і виростає, то стає найбільшим від усіх городніх рослин і пускає такі великі гілки, що навіть небесні птахи можуть оселитися в його тіні» (Марка 4:30—32).

4 Тут описано ріст «Божого царства», який виявився в поширенні доброї новини про Царство і в рості християнського збору з П’ятидесятниці 33 року н. е. Гірчичне зернятко — це дрібна насінина, яка, можливо, означає щось дуже маленьке. (Порівняйте Луки 17:6). А втім, гірчиця іноді сягає 3—5 метрів заввишки і має розлоге віття. Тож ця рослина стає, по суті, деревом (Матв. 13:31, 32).

5. Як зростав ранній християнський збір?

5 Християнський збір взяв свій початок від малої групи, а саме 120 учнів, які 33 року н. е. були помазані святим духом. За порівняно короткий період цей невеличкий збір розрісся і налічував тисячі послідовників Ісуса. (Прочитайте Дії 2:41; 4:4; 5:28; 6:7; 12:24; 19:20). Протягом трьох десятиліть кількість женців настільки зросла, що, як сказав апостол Павло зборові в Колосах, добра новина вже «проповідувалась усьому створінню під небом» (Кол. 1:23). Який вражаючий ріст!

6, 7. а) Який ріст відбувається з 1914 року? б) Який ріст ще попереду?

6 Відтоді як 1914 року на небі було засноване Боже Царство, гілки символічного гірчичного «дерева» неймовірно розрослися. Народ Бога є свідком буквального сповнення пророцтва з книги Ісаї: «Цей малий стане тисячею, і наймолодший — народом міцним» (Ісаї 60:22). На початку XX століття невелика група помазанців, залучених до праці Царства, й уявити собі не могла, що 2008 року в цій праці братимуть участь приблизно сім мільйонів Свідків у понад 230 країнах і територіях. Який же надзвичайний ріст! Він справді подібний до росту гірчичного зерна в Ісусовому прикладі.

7 Але чи на цьому ріст зупиниться? Ні. Піддані Божого Царства зрештою населятимуть цілу землю. Усі противники будуть знищені. Це відбудеться не завдяки людським намаганням, а завдяки тому, що у справи землі втрутиться Всевладний Господь Єгова. (Прочитайте Даниїла 2:34, 35). Потім ми побачимо остаточне сповнення іншого пророцтва Ісаї: «Земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває» (Ісаї 11:9).

8. а) Кого зображають птахи з Ісусового прикладу? б) Від чого вже тепер ми захищені?

8 Ісус говорить, що в «тіні» Царства можуть оселитися небесні птахи. Згадані птахи не символізують ворогів Царства, які намагаються немовби видзьобати добре насіння. Вони не мають нічого спільного з птахами в прикладі про чоловіка, котрий розсіяв насіння, що впало на різний ґрунт (Марка 4:4). У прикладі про гірчичне зернятко птахи зображають людей праведного серця, які шукають сховку в християнському зборі. Уже тепер ці особи захищені від духовно згубних звичок і нечистих вчинків нинішнього злого світу. (Порівняйте Ісаї 32:1, 2). Єгова теж порівняв Месіанське Царство до дерева, коли передрік: «На високій горі Ізраїлевій посаджу її, і вона випустить галузку й принесе плід, і стане сильною кедриною. І буде пробувати під ними усяке птаство, усяке крилате буде перебувати в тіні його галузок» (Єзек. 17:23).

Приклад про закваску

9, 10. а) На чому наголосив Ісус у прикладі про закваску? б) Що часто представляє в Біблії закваска і яке питання щодо Ісусових слів про закваску ми розглянемо?

9 Ріст не завжди видимий для людей. Саме цю думку Ісус підкреслив у своєму наступному прикладі. Він говорить: «Небесне царство можна прирівняти до закваски, яку жінка взяла і змішала з трьома великими мірами борошна, так що заквасилося все тісто» (Матв. 13:33). Що символізує ця закваска і як вона пов’язана з ростом Царства?

10 У Біблії закваска часто представляє гріх. Апостол Павло власне це мав на увазі, коли згадав про шкідливий вплив грішника на збір у стародавньому Коринфі (1 Кор. 5:6—8). А чи Ісус у своєму прикладі вказував на те, що закваска означала поширення чогось поганого?

11. Як використовували закваску в стародавньому Ізраїлі?

11 Перед тим як відповісти на це запитання, слід взяти до уваги три важливі думки. По-перше, хоча Єгова не дозволяв використовувати закваску під час святкування Пасхи, в інших випадках він приймав жертви з закваскою. Її додавали в тісто хлібів, котрі приносили як мирні жертви на знак вдячності Єгові за його рясні благословення. Споживання цієї жертви сповнювало тих, хто її охоче приносив, радістю (Лев. 7:11—15).

12. Як у Біблії використовуються образні засоби?

12 По-друге, у Святому Письмі якесь поняття може мати в одному випадку негативне значення, а в іншому — позитивне. Наприклад, у 1 Петра 5:8 Сатану прирівняно до лева, що вказує на його злісні і хижацькі наміри. Але в Об’явленні 5:5 з левом порівняно Ісуса. Він називається «Левом із племені Юди». У цьому разі лев символізує справедливість і мужність.

13. Що ми дізнаємося про духовний ріст з Ісусового прикладу про закваску?

13 По-третє, у прикладі Ісус не говорить, що закваска псує все тісто, роблячи його непридатним. Він має на увазі звичайний процес випічки хліба. Господиня спеціально додала закваску й отримала бажаний результат. Закваска змішалася з великою кількістю борошна (буквально: була схована в борошні). Таким чином, процес заквашування проходив невидимо для господині. Це нагадує нам про чоловіка, який, посіявши зерно, спав уночі. Ісус сказав, що «насіння сходить і виростає, хоча [чоловік] не знає як» (Марка 4:27). Як же просто він пояснив невидимий процес духовного росту! Ми не в стані бачити, як відбувається ріст, але зрештою бачимо його результати.

14. На яку думку стосовно проповідування вказують слова про те, що закваска квасить усе тісто?

14 Окрім того що духовний ріст невидимий для людських очей, він відбувається повсюди. Це ще одна думка, закладена в прикладі про закваску. Дана речовина заквашує ціле тісто, всі «три великі міри борошна» (Луки 13:21). Подібно до закваски, праця проповідування про Царство, яка сприяє духовному росту, набула таких масштабів, що сьогодні добра новина звіщається «навіть у найвіддаленіших куточках землі» (Дії 1:8; Матв. 24:14). Для нас велика честь сприяти цьому дивовижному розширенню праці Царства.

Невід

15, 16. а) Коротко розкажіть приклад про невід. б) Що зображає невід і на якій думці про ріст праці Царства наголошено в цьому прикладі?

15 Чи існує щось важливіше від кількості тих, хто твердить, що належить до учнів Ісуса Христа? Так. Ідеться про те, чи вони вірні і віддані. Ісус мав на увазі власне цю особливість росту проповідницької праці, коли навів інший приклад, приклад про невід. Він сказав: «Також небесне царство можна прирівняти до невода, який закинули в море і зібрали усіляку рибу» (Матв. 13:47).

16 У невід, що символізує працю проповідування про Царство, потрапляє всіляка риба. Ісус далі говорить: «Коли невід наповнився, рибалки витягли його на берег і, посідавши, повідбирали добру рибу в посудини, а непридатну повикидали. Саме так буде під час закінчення цієї системи: ангели вийдуть, відділять злих від праведних і вкинуть злих до вогняної печі, де вони будуть плакати і скреготати зубами» (Матв. 13:48—50).

17. Коли відбувається розділення, згадане в прикладі про невід?

17 Чи це розділення пов’язане з остаточним судом овець і козлів, який, за словами Ісуса, має відбутися, коли він прийде у славі? (Матв. 25:31—33). Ні. Той остаточний суд почнеться з приходом Ісуса під час великого лиха. А от розділення, згадане в прикладі про невід, відбувається впродовж періоду «закінчення цієї системи» *. Мова йде про теперішні дні — час напередодні великого лиха. Тож як сьогодні відбувається згадана праця розділення?

18, 19. а) Як сьогодні відбувається праця розділення? б) Що повинні зробити люди щирого серця? (Дивіться також примітку на сторінці 21).

18 Сьогодні до збору Єгови належать мільйони щирих осіб — символічних риб, виловлених з моря людства. Деякі люди відвідують Спомин, інші приходять на зібрання, ще інші раді вивчати Біблію. Але чи всі вони стають правдивими християнами? Можливо, їх «витягли... на берег», але Ісус каже нам, що лише «добру рибу» повідбирали в посудини, які символічно вказують на християнські збори. Непридатну рибу викидають геть, зрештою її вкинуть у символічну вогненну піч, яка зображає майбутнє знищення.

19 Особи, які колись вивчали Біблію з народом Бога і припинили навчання, нагадують непридатну рибу. Дехто народився в сім’ї християн, але не захотів стати послідовником Ісуса. Всі такі люди не прийняли рішення служити Єгові або, якщо і служили йому певний час, перестали це робити * (Єзек. 33:32, 33). Однак вкрай необхідно, щоб перед остаточним днем суду всі щиросердні люди зробили необхідні кроки і були зібрані в подібні до посудин збори та перебували в безпеці.

20, 21. а) Що ми довідалися з обговорення Ісусових прикладів про ріст? б) Що ти рішуче постановив робити?

20 Отже, що ми довідалися про ріст з короткого обговорення Ісусових прикладів? По-перше, подібно до росту гірчичного зернятка, відбувається колосальний ріст праці Царства тут на землі. Ніщо не може зупинити поширення праці Єгови! (Ісаї 54:17). Крім того, особи, які немовби оселяються в тіні згаданого в прикладі «дерева», знаходять духовний захист. По-друге, лише Бог зрощує посіяне. Як схована в борошні закваска непомітно заквашує все тісто, так і духовний ріст не завжди видимий чи зрозумілий для нас, але він відбувається. По-третє, не всі особи, які відгукуються на звістку, стають «доброю рибою». Дехто нагадує непридатну рибу з Ісусового прикладу.

21 Як же приємно бачити, що Єгова збирає багато «придатної риби»! (Ів. 6:44). Завдяки цьому відбувається захопливий ріст у всіх куточках світу. Вся слава за духовний ріст належить Богу Єгові. Оскільки ми бачимо грандіозне розширення праці Царства, кожному з нас треба прислу́хатися до давньої настанови: «Сій ранком насіння своє... не знаєш-бо ти, котре вийде на краще тобі,— оце чи оте, чи обоє однаково добрі» (Еккл. 11:6).

[Примітки]

^ абз. 2 Подальші пояснення є зміною того, що було пояснено у «Вартовій башті» за 15 червня 1992 року, сторінки 17—22, а також за 15 серпня 1977 року, сторінки 2—8 (рос.), за 1 серпня 1977 року, сторінки 1—12 (рос.), за 1 серпня 1977 року (2-га частина), сторінки 1—5 (рос.), або за 1 жовтня 1975 року, сторінки 589—608 (англ.).

^ абз. 17 Хоча приклад з Матвія 13:39—43 стосується іншої особливості праці проповідування про Царство, час виконання цієї праці збігається з періодом праці розділення, про яку йдеться в прикладі про невід, а саме з часом «закінчення цієї системи». У теперішні дні розділення символічної риби є невпинним процесом, так само як і праця сівби та збору врожаю («Вартова башта» за 15 жовтня 2000 року, сторінки 25, 26; «Поклоняймося єдиному правдивому Богові», сторінки 178—181, абзаци 8—11).

^ абз. 19 Чи це означає, що ангели викинули, як непридатну рибу, кожного, хто припинив вивчати Біблію або спілкуватися з народом Бога? Ні. Якщо хтось щиро прагне повернутися до Єгови, він радо прийме таку людину (Мал. 3:7).

Як би ви відповіли?

• Чого ми вчимося стосовно росту праці Царства і духовного захисту з Ісусового прикладу про гірчичне зернятко?

• Що представляє закваска в прикладі Ісуса і яку думку про ріст справи Царства він підкреслив?

• Яка думка стосовно духовного росту міститься в прикладі про невід?

• Як нам упевнитися, що ми і далі належимо до тих, кого «повідбирали... в посудини»?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 18]

Чого ми вчимося стосовно росту праці Царства з прикладу про гірчичне зернятко?

[Ілюстрація на сторінці 19]

Що ми довідуємося з прикладу про закваску?

[Ілюстрація на сторінці 21]

Що символізує розділення доброї риби і непридатної?