Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Цікаві думки з листів до коринфян

Цікаві думки з листів до коринфян

Слово Єгови живе

Цікаві думки з листів до коринфян

АПОСТОЛ Павло глибоко турбується про духовне благополуччя християн у коринфському зборі. Він почув, що між тамтешніми братами існують незгоди, а дехто ставиться поблажливо до неморальності. Крім того, християни збору в Коринфі надіслали Павлові листа, розпитуючи про певні справи. Тому приблизно 55 року н. е. під час третьої місіонерської подорожі Павло пише в Ефесі першого з двох листів до коринфян.

Другий лист, який, очевидно, написаний через кілька місяців після першого, є його продовженням. Оскільки обставини всередині коринфського збору I століття і поза його межами багато в чому нагадують наш час, Павлові листи до коринфян мають дуже велику цінність і для нас (Євр. 4:12).

«ПИЛЬНУЙТЕ, МІЦНО СТІЙТЕ... ЗМІЦНЮЙТЕСЬ»

(1 Кор. 1:1—16:24)

«Майте єдність у тому, що говорите»,— заохочує Павло (1 Кор. 1:10). Немає іншого «фундаменту... що ним є Ісус Христос», на якому будується християнська особистість (1 Кор. 3:11—13). Стосовно блудника в зборі Павло каже: «Вилучіть злого з-поміж себе» (1 Кор. 5:13). «Тіло не для блуду,— говорить апостол,— а для Господа» (1 Кор. 6:13).

Відповідаючи на те, про «що́ [коринфяни] писали», Павло дає мудрі поради стосовно одруження і безшлюбності (1 Кор. 7:1). Після настанов про християнське головування, про належне проведення зібрань і про незаперечний факт воскресіння Павло настійно радить: «Пильнуйте, міцно стійте у вірі, будьте мужні, зміцнюйтесь» (1 Кор. 16:13).

Відповіді на біблійні запитання:

1:21. Чи Єгова справді використовує «безглуздя», щоб спасти віруючих? Ні. Але, оскільки «світ з його мудрістю Бога не пізнав», заходи Єгови щодо спасіння людей є для світу безглуздям (Ів. 17:25).

5:5. Що значать слова «передайте [нечестивого] чоловіка Сатані, і цим викореніть плотський вплив, щоб... була збережена духовність збору»? Коли нерозкаяного грішника виключають зі збору, він знову стає частиною злого світу Сатани (1 Ів. 5:19). Тож про таку людину сказано, що її передано Сатані. Виключення грішника допомагає викоренити зі збору згубний вплив і зберегти духовність збору (2 Тим. 4:22).

7:33, 34. Що означає «світське», про яке турбується одружена жінка або чоловік? Павло вказує на буденні справи, про які одружені християни повинні дбати. Йдеться про їжу, одяг і житло. Але сюди не входять погані діла цього світу, яких християни цураються (1 Ів. 2:15—17).

11:26. Як часто слід відзначати Спомин смерті Ісуса і доки? Павло не мав на увазі, що треба часто відзначати Спомин Ісусової смерті. В оригінальному грецькому тексті вжито слово, яке означає «щоразу», «кожного разу». Тому Павло говорив, що кожного разу, коли помазані християни прийматимуть символи на Спомині, раз у рік 14 нісана, вони проголошують «смерть Господа». Помазанці роблять це «аж до його приходу», а саме до часу, коли він воскресить їх до небесного життя (1 Фес. 4:14—17).

13:13. В якому розумінні любов більша, ніж віра і надія? Коли «те, на що надіються» стає реальністю і «обґрунтоване сподівання» цього здійснюється, то віра й надія вже не відіграють колишньої ролі (Євр. 11:1). Любов більша за віру і надію в тому значенні, що залишається навіки незгасною.

15:29. Як зрозуміти, що хтось «хреститься, аби померти»? Павло не каже, що живі повинні хреститися заради тих, хто помер неохрещеним. Тут Павло говорить про символічне хрещення помазаних духом християн, згідно з яким вони мають усе подальше життя зберігати непорочність аж до часу, коли помруть і воскреснуть до духовного життя.

Уроки для нас:

1:26—31; 3:3—9; 4:7. Коли ми смиренно вихваляємо Єгову, а не себе, то сприяємо єдності збору.

2:3—5. Павло проповідував у Коринфі, осередку грецької філософії і науки. Він, можливо, не був цілковито впевнений, чи вдасться йому переконати своїх слухачів. Але Павло не дозволив, щоб якась слабкість або страх перешкодили йому виконувати отримане від Бога завдання. Ми теж не повинні допускати, аби непередбачені обставини стримували нас від проголошення доброї новини про Боже Царство. Нам варто з упевненістю звертатися за допомогою до Єгови, як це робив Павло.

2:16. Мати «розум Христів» означає знати його спосіб мислення, думати, як він, добре розуміти, якою особистістю він є, і наслідувати його приклад (1 Пет. 2:21; 4:1). Наскільки ж важливо ретельно досліджувати життя і служіння Ісуса!

3:10—15; 4:17. Нам слід аналізувати й поліпшувати свою здатність навчати і робити людей учнями (Матв. 28:19, 20). Якщо ми не навчаємо зацікавленого вміло, він може не пройти випробування віри. І для нас самих це, можливо, стане такою болючою втратою, що наш порятунок буде «немов би з вогню».

6:18. Вказівка «утікайте від блуду» означає уникати не лише вчинків, які належать до порне́іа, але й порнографії, моральної нечистоти, сексуальних фантазій, флірту — усього того, що може призвести до блуду (Матв. 5:28; Як. 3:17).

7:29. Подружні партнери мусять пильнувати, щоб увага одне до одного не витіснила справ Царства на другий план.

10:8—11. Єгову сильно ображало нарікання ізраїльтян на Мойсея та Аарона. Ми чинимо мудро, коли остерігаємося постійного нарікання.

16:2. Ми зможемо регулярно давати пожертви на справи Царства, якщо заздалегідь плануємо і постійно жертвуємо.

«ЗАВЖДИ... ВИПРАВЛЯЙТЕСЯ»

(2 Кор. 1:1—13:14)

Павло каже коринфянам, що вони повинні «з готовністю простити... та потішити» розкаяного грішника, який вже отримав докір. Хоча перший лист Павла засмутив цих християн, апостол тішиться, тому що їхній «смуток привів до покаяння» (2 Кор. 2:6, 7; 7:8, 9).

Говорячи про те, що коринфяни «у всьому... справді багаті», Павло заохочує їх бути щедрими і багатіти в даванні. Апостол дає відповідь противникам і на завершення радить усім: «Завжди радійте, виправляйтеся, цінуйте, коли вам несуть потіху, будьте однодумні, живіть у мирі» (2 Кор. 8:7; 13:11).

Відповіді на біблійні запитання:

2:15, 16. Чому можна сказати, що ми «приємні пахощі новини про Христа»? Ми живемо за вказівками зі Святого Письма і поширюємо біблійну звістку. Для неправедних людей такі «пахощі» можуть бути огидними, а для Єгови і щиросердих осіб вони приємні.

5:16. Як зрозуміти слова, що помазані християни не дивляться, «якою людина є з тілесного погляду»? Вони не дивляться, яким є хтось з тілесного погляду, в тому розумінні, що виявляють безсторонність і не оцінюють людей за їхніми статками, расою, національністю чи громадянством. Для помазанців справжню цінність має духовна спорідненість зі співвіруючими.

11:1, 16; 12:11. Чи Павло поводився з коринфянами нерозсудливо? Ні. Все ж деяким членам збору Павло, можливо, здавався нерозсудливим і хвалькуватим через те, що був змушений захищати своє призначення як апостола.

12:1—4. Хто «був забраний у рай»? По-перше, Біблія не говорить ще про когось, хто мав таке видіння. По-друге, ці слова Павло каже відразу після того, як обстоює своє апостольське призначення. Отож логічно зробити висновок, що Павло розповідає про себе. Апостол, ймовірно, побачив у видінні духовний рай, в якому мав перебувати християнський збір у «час кінця» (Дан. 12:4).

Уроки для нас:

3:5. По суті, цей вірш говорить, що Єгова добре готує християн до служіння за допомогою свого Слова, святого духу і земної частини своєї організації (Ів. 16:7; 2 Тим. 3:16, 17). Нам варто ретельно вивчати Біблію і біблійні публікації, настійно просити в молитві про святий дух і регулярно відвідувати християнські зібрання та брати в них участь (Пс. 1:1—3; Луки 11:10—13; Євр. 10:24, 25).

4:16. Єгова обновлює «нашу внутрішню людину день у день». Тому нам треба постійно черпати пожиток з заходів Єгови і дбати, щоб жоден день не проминув без роздумів над духовним.

4:17, 18. Пам’ятаючи, що «страждання... короткочасні і легкі», ми збережемо вірність Єгові у важкі часи.

5:1—5. Як же чудово Павло виражає почуття помазаних християн, які мають небесну надію!

10:13. Зазвичай нам слід опрацьовувати лише територію свого збору. Ми можемо служити там, де є більша потреба, тільки отримавши призначення.

13:5. Щоб ‘перевірити, чи ми у вірі’, нам необхідно оцінювати свою поведінку у світлі того, що ми довідалися з Біблії. Аби ‘випробовувати себе’, ми повинні аналізувати свою духовність, гострити «своє чуття» і визначати, наскільки важливими для нас є діла віри (Євр. 5:14; Як. 1:22—25). Застосовуючи мудрі поради Павла, ми зможемо й далі ходити в правді.

[Ілюстрація на сторінках 26, 27]

Що означають слова «щоразу, коли ви їсте цей хліб і п’єте цю чашу»? (1 Кор. 11:26)