Наслідуймо Ісуса, належно поклоняючись Богу

Бог сердечно запрошує людей «з усіх націй, племен, народів та мов» поклонятися йому (Об’яв. 7:9, 10; 15:3, 4). Ті, хто приймає його запрошення, можуть «оглядати Господню приємність» (Пс. 27:4; 90:17). Подібно до псалмоспівця, вони голосно славлять Бога: «Поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив» (Пс. 95:6).

Дорогоцінне служіння

Будучи єдинородним Сином Бога, Ісус мав чудову нагоду перейняти мислення свого Батька, навчитися його принципів і норм. Тому Ісус міг упевнено показати шлях до правдивого поклоніння. Він казав: «Я — дорога, і правда, і життя. Ніхто не приходить до Батька, якщо не через мене» (Ів. 1:14; 14:6).

Ісус подав досконалий приклад смиренного підкорення своєму Батькові. «Я нічого не роблю від себе,— говорив Ісус,— а говорю все так, як навчив мене Батько». Потім він додав: «Я завжди роблю те, що йому до вподоби» (Ів. 8:28, 29). Яким чином Ісус догоджав Батьку?

Перш за все Ісус виявляв Батькові цілковиту відданість. У цьому й полягає суть поклоніння Богові. Ісус слухався Батька, виконував його волю, навіть коли особисто зазнавав великих страждань, і цим показав свою відданість йому  (Фил. 2:7, 8). У поклонінні Богу для Ісуса важливою була регулярна участь у праці навчання майбутніх послідовників. Він настільки віддавався цій справі, що як віруючі, так і невіруючі люди називали його Учителем (Матв. 22:23, 24; Ів. 3:2). Крім того, Ісус жертвував своїм часом і силами, щоб допомагати іншим. Виявляючи дух саможертовності, він мав обмаль часу для себе, але служіння іншим приносило йому радість (Матв. 14:13, 14; 20:28). Попри зайнятість Ісус завжди знаходив час для молитви до свого небесного Батька (Луки 6:12). Яким же дорогоцінним для Бога було поклоніння Ісуса!

Намагаймося догоджати Богові

Єгова звертав увагу на поведінку свого Сина і висловлював своє схвалення (Матв. 17:5). Сатана Диявол також бачив вірний життєвий шлях Ісуса. Тож Ісус став особливою мішенню Сатани. Чому? Тому що жодна людина ще не була цілковито слухняною Богові, досконало поклоняючись йому. І Диявол хотів перешкодити Ісусу віддавати Єгові поклоніння, якого він по праву достойний (Об’яв. 4:11).

Намагаючись підкупити Ісуса, Сатана підступив до нього і зробив спокусливу пропозицію. Він узяв Ісуса на «дуже високу гору, показав йому всі царства світу та їхню славу» і потім сказав: «Усе це дам тобі, якщо ти впадеш і мені поклонишся». Як зреагував Ісус? Він промовив: «Відійди, Сатано! Бо написано: “Поклоняйся лише Єгові, Богу твоєму, і тільки йому одному віддано служи”» (Матв. 4:8—10). Ісус розумів, що вчинить ідолопоклонство, якщо поклониться Сатані, хоч би яким вигідним такий вчинок міг здаватись. Ісус ніколи не хотів поклонятися нікому, окрім Єгови.

Можливо, Сатана не пропонуватиме нам усі царства світу і їхню славу в обмін на поклоніння йому. Але він і далі намагається опоганити поклоніння відданих Богу християн. Диявол хоче, щоб ми поклонялися комусь або чомусь іншому (2 Кор. 4:4).

Ісус Христос залишився вірним аж до смерті. Зберігаючи перед Богом свою непорочність, Ісус прославив Єгову так, як цього не зробила жодна інша людина. Ми, правдиві християни, стараємося наслідувати вірний життєвий шлях Ісуса, ставлячи поклоніння Творцю понад усе. Справді, найдорогоціннішим скарбом для нас є добрі стосунки з Богом.

Благословення завдяки прийнятному поклонінню

Якщо сприяти «чистому і неопоганеному способу поклоніння», яке схвалює Бог, то можна пожати багато  благословень (Як. 1:27). Наприклад, ми живемо в час, коли чимраз більше людей стають «самолюбними, грошолюбними, чванливими» і «не люблять великодушності» (2 Тим. 3:1—5). Але серед Божого народу ми маємо унікальну можливість спілкуватися з чистими і розважними людьми, які намагаються дотримуватись норм Бога в поклонінні йому. Яке ж це відсвіження!

Якщо ми залишаємося незаплямованими цим світом, то маємо ще одне благословення — чисте сумління. Ми хочемо зберігати чисте сумління, підкоряючись Божим праведним принципам і слухаючись тих законів кесаря, які не суперечать Божим законам (Марка 12:17; Дії 5:27—29).

Поклоніння від усього серця приносить нам також інші благословення. Коли ми зосереджуємося на виконанні Божої волі, а не своєї, наше життя набуває змісту. Ми не живемо за принципом «їжмо та пиймо, бо завтра і так помремо», а маємо непохитну надію на вічне життя в раю на землі (1 Кор. 15:32).

У книзі Об’явлення говориться про час, коли люди, які залишаться непорочними перед Єговою, «переживуть велике лихо». Там далі сказано, що «Той, хто сидить на престолі, розтягне над ними свій намет» (Об’яв. 7:13—15). Той, хто сидить на престолі,— це ніхто інший, як Бог Єгова, найвеличніша Особа у Всесвіті. Тільки-но уявіть собі, яка ж то буде радість, коли він прийматиме вас у своєму наметі, оберігаючи від будь-якого лиха! До певної міри ми вже тепер відчуваємо Божий захист і підтримку.

Про всіх, хто належно поклоняється Богу, також сказано, що вони будуть проваджені до «джерел з водою життя». Ці відсвіжні джерела представляють усі заходи Єгови для того, щоб ми отримали вічне життя. Дійсно, завдяки викупу Христа «Бог витре кожну сльозу з їхніх очей» (Об’яв. 7:17). Людство досягне досконалості, а це принесе невимовну радість тим, хто матиме перспективу жити вічно на землі. Навіть сьогодні щасливі поклонники радісно славлять Єгову. Вони від цілого серця вдячні Богу і поклоняються йому разом з небесними створіннями, які співають: «Великі й дивовижні діла твої, Єгово Боже, Всемогутній. Праведні та правдиві дороги твої, Царю вічності. Єгово, хіба може хтось не боятися тебе і не прославляти твого імені? Адже ти, ти єдиний, відданий! Усі народи прийдуть і поклоняться перед тобою, бо для них стала явною праведність твоїх постанов» (Об’яв. 15:3, 4).

[Ілюстрація на сторінці 27]

Що Сатана пропонує нам в обмін на поклоніння йому?