Чи ви випереджуєте одні одних пошаною?

«Випереджуйте одні одних пошаною» (РИМ. 12:10).

1. Чого не хочуть виявляти люди в багатьох країнах?

У ДЕЯКИХ куточках світу існує звичай, щоб діти в присутності старших ставали навколішки на знак пошани до них. Тоді діти не виглядають вищими від людей, котрі старші за них. У цих суспільствах також вважається неповагою, якщо дитина повертається спиною до дорослого. Хоча в різних культурах пошану виявляють по-різному, такі вияви пошани нагадують нам про Мойсеїв закон. У ньому було сказано: «Перед лицем сивизни встань [з поваги], і вшануй лице старого» (Лев. 19:32). На жаль, у багатьох країнах люди більше не хочуть шанувати інших. Сьогодні всюди поширена неповага.

2. Кому, згідно з Божим Словом, ми повинні виявляти пошану?

² Боже Слово говорить, наскільки важливо виявляти пошану. Воно заохочує нас приносити шану Єгові та Ісусу (Ів. 5:23). Крім того, ми повинні шанувати наших рідних, одновірців і сторонніх людей (Рим. 12:10; Еф. 6:1, 2; 1 Пет. 2:17). Яким чином ми показуємо, що несемо шану Єгові? Як ми виявляємо пошану, тобто глибоку повагу, до християнських братів і сестер? Розгляньмо ці та інші питання.

Приносьте шану Єгові та його імені

3. У чому полягає один важливий спосіб, в який ми виявляємо пошану до Єгови?

³ Один важливий спосіб, в який ми виявляємо пошану до Єгови, полягає в тому, щоб приносити належну честь його імені. Адже він вибрав нас як «народ для свого імені» (Дії 15:14). Яка ж велика честь носити ім’я всемогутнього Бога, Єгови! Пророк Михей сказав: «Усі-бо народи ходитимуть кожен ім’ям свого бога, а ми будем ходити Ім’ям Господа, нашого Бога, навіки-віків» (Мих. 4:5). Ми «ходимо Ім’ям Господа», якщо своїм щоденним життям стараємося звеличувати Боже ім’я, яке носимо. Як говорив Павло християнам у Римі, коли ми не живемо згідно з доброю новиною, яку проповідуємо, то «зневажається Боже ім’я», тобто стягується на нього ганьба (Рим. 2:21—24).

4. Як ми ставимося до почесного завдання свідчити про Єгову?

⁴ Крім того, ми приносимо шану Єгові проповідуванням. У минулому Єгова заклика́в Ізраїлевих синів бути його свідками, але вони не виконали цього завдання (Ісаї 43:1—12). Ізраїльтяни часто, так би мовити, поверталися спиною до Єгови і «зневажали Святого Ізраїлевого» (Пс. 78:40, 41). Зрештою народ повністю втратив схвалення Єгови. Однак ми вдячні Єгові за честь свідчити про нього і звіщати його ім’я. Ми чинимо так, тому що любимо Бога і прагнемо освячувати його ім’я. Хіба ми можемо не проповідувати, знаючи правду про нашого небесного Батька та його наміри? Ми поділяємо почуття апостола Павла, який сказав: «Це мій обов’язок. І горе мені, якби я не проголошував доброї новини» (1 Кор. 9:16).

5. Як віра в Єгову пов’язана з пошаною до нього?

⁵ Псалмоспівець Давид написав: «На  Тебе надіятись будуть усі, що Ім’я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе» (Пс. 9:11). Якщо ми дійсно знаємо Єгову і з пошаною ставимось до його імені та значення цього імені, ми будемо довіряти йому, як це робили вірні служителі давнини. Тож надіятися на Єгову та вірити в нього — ще один спосіб приносити йому пошану. Зверніть увагу, як Боже Слово пов’язує довіру до Єгови з повагою до нього. Коли стародавні ізраїльтяни перестали покладатися на Єгову, він запитав Мойсея: «Аж доки буде цей народ зневажати Мене, і аж доки не будуть вони вірувати в Мене, у всі ті ознаки, що Я учинив був серед нього?» (Чис. 14:11). По суті, те, що народ не довіряв Богу, свідчило про неповагу до Нього. Довіряючи, що Єгова захистить і підтримає нас навіть у час випробувань, ми виявляємо до нього повагу.

6. Що спонукує нас виявляти глибоку повагу до Єгови?

⁶ Ісус показав, що наша повага до Єгови має походити з глибини серця. Коли Ісус говорив до людей, які не поклонялися Єгові щиро, то процитував його слова: «Ці люди шанують мене своїми устами, але серце їхнє далеко від мене» (Матв. 15:8). Ми по-справжньому поважаємо Єгову, якщо від усього серця любимо його (1 Ів. 5:3). Також ми пам’ятаємо обіцянку Єгови: «Я шаную тих, хто шанує Мене» (1 Сам. 2:30).

Ті, хто бере провід, поважають інших

7. а) Чому брати, які здійснюють нагляд у зборі, повинні поважати тих, серед кого вони беруть провід? б) Як Павло виявляв пошану до одновірців?

⁷ Апостол Павло настійно радив своїм одновірцям: «Випереджуйте одні одних пошаною» (Рим. 12:10). Брати, які є наглядачами в зборі, повинні подавати приклад у вияві пошани до тих, серед кого вони беруть провід, тобто «випереджувати одні одних пошаною». Тому особам, які виконують важливі обов’язки, варто наслідувати приклад Павла. (Прочитайте 1 Фессалонікійців 2:7, 8). Брати в зборах, які відвідував Павло, знали, що він ніколи не попросить їх робити те, чого сам би не робив. Павло виявляв пошану до співвіруючих і у свою чергу заслужив повагу від них. Апостол сказав: «Благаю: наслідуйте мене». Ми можемо бути впевнені, що чимало осіб охоче йшли слідом за Павлом (1 Кор. 4:16).

8. а) В який важливий спосіб Ісус виявляв пошану до своїх учнів? б) Як сьогодні наглядачі можуть наслідувати приклад Ісуса?

⁸ У чому полягає ще один спосіб, в який відповідальний брат виявляє пошану до тих, серед кого бере провід? У тому, що він пояснює одновірцям причину певного прохання або вказівки. Так брат наслідує Ісуса. Наприклад, Ісус пояснив своїм учням, чому вони повинні молитися про більшу кількість робітників на жнивах. Він сказав: «Жниво дуже велике, а робітників мало. Тож благайте Господаря жнив, щоб він вислав робітників на свої жнива» (Матв. 9:37, 38). Подібно, наказуючи учням «пильнувати», Ісус навів підставу: «Бо не знаєте, в який день прийде ваш Господь» (Матв. 24:42). Ісус неодноразово говорив своїм учням не лише те, що́ вони повинні робити, а й чому їм слід це робити. Таким чином він виявляв їм честь і пошану. Який чудовий приклад для християнських наглядачів!

Ставтеся з повагою до Божого збору та його вказівок

9. До кого ми виявляємо пошану, якщо ставимося з повагою до всесвітнього християнського збору та його представників? Поясніть.

⁹ Щоб нести шану Єгові, нам також треба ставитися з повагою до всесвітнього християнського збору та його представників. Коли ми застосовуємо біблійні поради від класу вірного раба, то виявляємо повагу до устрою Єгови. Апостол Іван побачив необхідність винести догану  тим, хто в ранньому християнському зборі не поважав призначених братів. (Прочитайте 3 Івана 9—11). Зі слів Івана видно, що такі особи ставилися нешанобливо не лише до самих наглядачів, а й до їхнього навчання та вказівок. На щастя, більшість християн не переймали такого мислення. Поки жили апостоли, братство в цілому, очевидно, ставилося з глибокою повагою до тих, хто брав провід (Фил. 2:12).

10, 11. Поясніть за допомогою Біблії, чому правильно, щоб у християнському зборі певних осіб наділяли владою.

¹⁰ Дехто вважає, що, оскільки Ісус сказав своїм учням: «Усі ж ви — брати», немає потреби наділяти владою братів у християнському зборі (Матв. 23:8). Однак і в Єврейських, і в Грецьких Писання міститься багато прикладів, з яких видно, що Бог давав владу певним чоловікам. Історія життя патріархів, суддів і царів стародавнього Ізраїля служить незаперечним доказом того, що Єгова дає своєму народу вказівки через земних представників. Коли євреї не ставилися з належною повагою до призначених Єговою осіб, то отримували покарання (2 Цар. 1:2—17; 2:19, 23, 24).

¹¹ Християни I століття визнавали владу апостолів (Дії 2:42). Приміром, Павло давав настанови братам (1 Кор. 16:1; 1 Фес. 4:2). Водночас він охоче підкорявся тим братам, які були наділені відповідною владою (Дії 15:22; Гал. 2:9, 10). Справді, Павло мав правильний погляд на владу в християнському зборі.

12. Яких двох уроків стосовно влади ми вчимося з біблійних прикладів?

¹² З обговореного матеріалу ми можемо взяти два уроки. По-перше, існує біблійна підстава, щоб «вірний і розсудливий раб» через Керівний орган призначав відповідальних чоловіків. А деякі брати вповноважені здійснювати нагляд над призначеними чоловіками (Матв. 24:45—47; 1 Пет. 5:1—3). По-друге, всі ми, у тому числі відповідальні брати, повинні шанувати тих, хто має над нами владу. Тож як нам практично виявляти пошану до осіб, які служать наглядачами у всесвітньому християнському зборі?

Поважайте роз’їзних наглядачів

13. Як виявляти повагу до сучасних представників християнського збору?

¹³ Павло сказав: «Брати, просимо: поважайте тих, хто наставляє вас, хто трудиться і бере серед вас провід у Господній праці. Виявляйте їм за все, що вони роблять, якнайбільшу пошану з любов’ю. Живіть у мирі один з одним» (1 Фес. 5:12, 13). Безумовно, роз’їзні наглядачі належать до тих, «хто трудиться». Тому виявляймо їм «якнайбільшу пошану». Один зі способів, як це робити, полягає в тому, щоб від усього серця слухатись їхніх порад і настанов. Коли наглядач передає нам вказівки від класу вірного раба, «мудрість, що згори», спонукуватиме нас бути «готовими слухатися» (Як. 3:17).

14. Як збір виявляє глибоку повагу до роз’їзних наглядачів і з яким результатом?

 ¹⁴ А що, коли нам радять робити щось у незвичний для нас спосіб? Іноді, щоб виявляти повагу, необхідно боротися з тенденцією казати: «Ми тут так не робимо» чи «Це, можливо, спрацьовує в інших зборах, але не в нашому». Навпаки, стараймося підкорятись вказівкам. Для цього твердо пам’ятаймо, що збір належить Єгові і що Ісус є його Головою. Коли члени збору з радістю сприймають вказівки роз’їзного наглядача і застосовують їх, то цим виявляють до нього щиросерду повагу. Апостол Павло хвалив братів у Коринфі за те, що вони шанобливо слухалися вказівок Тита, старійшини, котрий їх відвідав (2 Кор. 7:13—16). Ми теж можемо бути певні, що готовність слухатися керівництва роз’їзних наглядачів відчутно сприяє радості в проповідницькій праці. (Прочитайте 2 Коринфян 13:11).

«Шануйте всіляких людей»

15. Як нам виявляти пошану до одновірців?

¹⁵ Павло написав: «Старшого чоловіка суворо не критикуй, а вмовляй, немов батька. До молодших чоловіків стався як до братів, до літніх жінок — як до матерів, до молодших — як до сестер, з усією чистотою. Шануй вдів, справжніх вдів» (1 Тим. 5:1—3). Боже Слово радить з пошаною ставитися до всіх у зборі. А як бути, коли виникають особисті розбіжності між тобою і братом чи сестрою? Чи це перешкодить тобі виконувати християнський обов’язок шанувати одновірця? Можливо, тобі варто змінити своє ставлення до того Божого служителя, зосереджуючись на його духовних рисах. Наділені владою християни особливо повинні зберігати шанобливе ставлення до своїх братів — ніколи «не панувати над Божою отарою» (1 Пет. 5:3). Дійсно, в християнському зборі, який можна розпізнати по любові між його членами, в нас є багато нагод виявляти пошану одні одним. (Прочитайте Івана 13:34, 35).

16, 17. а) Чому важливо виявляти повагу не лише до тих, кому ми проповідуємо, але й до противників? б) Як нам «шанувати всіляких людей»?

¹⁶ Звичайно, ми виявляємо повагу не лише до членів збору. Павло писав співвіруючим:  «Поки час сприяє, чинімо добро всім» (Гал. 6:10). Щоправда, застосовувати цей принцип буває нелегко, якщо колега по роботі чи однокласник ставиться до нас непривітно. Тоді нам варто пригадувати слова: «Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців» (Пс. 37:1). Слухаючись цієї поради, ми виявлятимемо повагу навіть до противників. Так само під час проповідування, якщо ми будемо смиренними, то зможемо відповідати усім «з лагідністю та глибокою повагою» (1 Пет. 3:15). Навіть наш зовнішній вигляд і одяг свідчать про те, що ми шануємо людей, яким проповідуємо.

¹⁷ Тож у стосунках з одновірцями чи зі сторонніми людьми намагаймося застосовувати пораду: «Шануйте всіляких людей, любіть усе братство, бійтеся Бога, ставтеся з пошаною до царя» (1 Пет. 2:17).

Як би ви відповіли?

Як вам виявляти належну пошану до:

• Єгови?

• старійшин збору і роз’їзних наглядачів?

• усіх членів збору?

• людей, яким проповідуєте?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 23]

Ранні християни з повагою ставилися до вказівок керівного органу

[Ілюстрація на сторінці 24]

Старійшини у всіх куточках світу шанують роз’їзних наглядачів, яких призначив Керівний орган