Допомагайте їм повернутись якомога швидше

«До кого ми підемо? У тебе слова вічного життя» (ІВ. 6:68).

1. Що сказав Петро, коли багато учнів покинуло Ісуса?

ЯКОСЬ Ісуса Христа покинуло багато учнів, які не сприйняли одного з його вчень. «Може, і ви хочете піти?» — запитав він апостолів. Петро відповів: «Господи, до кого ми підемо? У тебе слова вічного життя» (Ів. 6:51—69). Їм не було куди йти. Тодішня юдейська релігія не мала «слів вічного життя», і таких слів, безумовно, не знайти в сучасному Вавилоні Великому, світовій імперії фальшивої релігії. Для всіх, хто віддалився від Божої отари, але хоче догоджати Єгові, саме тепер «час пробудитись» і повернутися до отари (Рим. 13:11).

2. Що слід пам’ятати, коли йдеться про справу конфіденційного чи судового характеру?

² Єгова виявляв турботу про загублених овець Ізраїля. (Прочитайте Єзекіїля 34:15, 16). Так само християнські старійшини хочуть і мають обов’язок допомагати символічним вівцям, які відбилися від отари. Скажімо, старійшини можуть попросити вісника проводити вивчення з неактивним, який звертається за допомогою. А як бути, коли вісник дізнається, що неактивна особа вчинила серйозний гріх? Вісник не буде радити їй щось у справі судового чи конфіденційного характеру, а заохотить звернутися до старійшин. Якщо людина цього не зробить, то вісник сам має повідомити старійшинам про гріх (Лев. 5:1; Гал. 6:1).

3. Як власник 100 овець відреагував, коли знайшов загублену вівцю?

³ У попередній статті наводився Ісусів приклад про чоловіка, який мав 100 овець. Коли одна вівця загубилася, чоловік залишив 99 і пішов шукати заблукану. Як же радів він, знайшовши її! (Луки 15:4—7). Ми також дуже тішимось, коли повертається овечка, яка відбилась від Божої отари. Старійшини та інші члени збору, спонукані любов’ю, ймовірно, відвідують неактивного. Вони теж хочуть,  щоб особа повернулася до отари й відчувала Божу підтримку, захист і благословення (Повт. 33:27; Пс. 91:14; Прип. 10:22). Що робити братам і сестрам, якщо вони мають можливість допомогти комусь повернутися в збір?

4. Що можна побачити з Галатів 6:2, 5?

⁴ Вони могли б заохотити людину повернутися до збору, люб’язно показавши їй, що Єгова любить своїх овечок і очікує від своїх служителів лише того, що їм під силу. Мова йде про вивчення Святого Письма, відвідування зібрань і проповідування доброї новини про Царство. Можливо, варто прочитати Галатів 6:2, 5 і згадати, що християни мають змогу допомагати одне одному носити тягарі, але «кожен нестиме власну ношу» обов’язків перед Богом. Ми повинні довести свою вірність Богові, і цього ніхто не може зробити за нас.

Чи не обтяжують їх «життєві тривоги»?

5, 6. а) Чому важливо уважно слухати щиросерді висловлювання неактивних одновірців? б) Як допомогти неактивним побачити, наскільки небезпечно віддалятися від Божого народу?

⁵ Щоб зрозуміти, як допомогти неактивним одновірцям, старійшини та інші духовно зрілі вісники повинні уважно слухати їхні щиросерді висловлювання. Скажімо, ти як старійшина відвідуєш подружню пару, яка не ходить на зібрання через «життєві тривоги» (Луки 21:34). Фінансові проблеми або численні сімейні обов’язки могли непомітно призвести до духовної бездіяльності цієї пари. Подружжя може вважати, що потребує полегшення, однак тобі варто сказати, що усамітнення не допоможе. (Прочитайте Приповістей 18:1). Ти міг би тактовно запитати: «Чи ви стали щасливішими, переставши приходити на зібрання? Чи ваше сімейне життя поліпшилось? Чи вас і далі зміцнює радість в Єгові?» (Неем. 8:10).

⁶ Роздуми над такими питаннями допоможуть неактивним вісникам побачити, що, не спілкуючись зі збором, вони поступово втрачають духовність і щастя (Матв. 5:3; Євр. 10:24, 25). Можливо, тобі вдасться допомогти їм зрозуміти, що вони втратили радість, бо не проповідують доброї новини (Матв. 28:19, 20). Тож як таким вісникам було б мудро діяти?

7. До чого можна заохочувати тих, хто відбився від отари Бога?

⁷ Ісус сказав: «Зважайте на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися переїданням, надмірним питтям і життєвими тривогами... Тож пильнуйте і повсякчас благайте, аби ви змогли уникнути всього того, що має відбутися» (Луки 21:34—36).  Осіб, які відбилися від отари Бога, але прагнуть, як і раніше, бути щасливими, можна заохотити молитися про святий дух та Божу допомогу і діяти відповідно до своїх молитов (Луки 11:13).

Чи вони спіткнулися?

8, 9. Що старійшина може сказати людині, яка спіткнулася?

⁸ Оскільки люди недосконалі, між ними виникають непорозуміння, і це може бути для когось каменем спотикання. Дехто спіткнувся, коли шанована в зборі особа повелась усупереч біблійним принципам. Якщо хтось став неактивним саме через це, старійшина може показати, що Єгова ні перед ким не ставить каменя спотикання. Тож навіщо розривати стосунки з Богом і його народом? Навпаки, варто й далі служити Богу, будучи впевненим, що «Той, Хто всю землю судить» знає, що́ відбулося, і вирішить справу належно (Бут. 18:25; Кол. 3:23—25). Якби людина спіткнулася буквально і впала, вона б свідомо не лежала на землі, а намагалася встати.

⁹ Надаючи духовну допомогу неактивному, старійшина може згадати, що з часом деякі вісники бачать, наскільки незначним є те, що колись стало для них каменем спотикання. Насправді приводу для спотикання, можливо, більше й немає. Коли людина спіткнулася через отримане картання, вона завдяки молитовним роздумам може дійти висновку, що принаймні частково була винувата сама і не повинна дозволити, аби виховні заходи стали для неї каменем спотикання (Пс. 119:165; Євр. 12:5—13).

Чи вони не сприйняли якогось вчення?

10, 11. Про що було б корисно поміркувати з неактивним, який по-своєму розуміє певне біблійне вчення?

¹⁰ Дехто покидає Божу отару, оскільки не згідний з певними біблійними вченнями. Ізраїльтяни, яких Бог звільнив з єгипетського рабства, «скоро забули... Його чин» і «не чекали поради Його» (Пс. 106:13). Може, варто нагадати неактивному віснику, що «вірний і розсудливий раб» дає чудову духовну поживу (Матв. 24:45). Власне тому цей вісник колись пізнав правду. Отож хіба йому не слід постановити знову ходити в правді? (2 Ів. 4).

¹¹ Коли старійшина намагається допомогти заблуканій овечці, він міг би розповісти про учнів, які покинули Ісуса тому, що не погодилися з якимось його вченням (Ів. 6:53, 66). Переставши спілкуватися з Христом і його вірними послідовниками, вони втратили духовність і радість. Чи ті, хто більше не спілкується з християнським збором, знайшли інше джерело багатої духовної поживи? Ні, бо такого джерела немає!

Чи вони зробили щось неправильне?

12, 13. Як допомогти тому, хто віддалився від отари, але визнає́, що серйозно згрішив?

¹² Деякі особи перестали проповідувати і приходити на християнські зібрання через те, що скоїли серйозний гріх. Ці християни можуть думати, що коли зізна́ються в гріху перед старійшинами, то їх виключать зі збору. Але їх не вилучать, якщо вони перестали чинити гріх і щиро каються (2 Кор. 7:10, 11). Цих братів і сестер радо чекають у зборі, і старійшини нададуть їм необхідну духовну допомогу.

¹³ Розгляньмо ситуацію, коли тебе, духовно зрілого вісника, попросили допомогти неактивному, і він розповідає тобі про скоєний серйозний гріх. Що тобі робити? Як зазначалось раніше, тобі не потрібно вникати в подробиці справи, а слід порадити неактивному звернутися до старійшин. Якщо він не бажає цього зробити, то заради імені Єгови і духовного добробуту збору тобі варто діяти відповідно  до Божої вказівки щодо таких питань. (Прочитайте Левит 5:1). Старійшини знають, як допомогти особі, яка бажає повернутися до збору і від усього серця чинити волю Бога. Можливо, буде необхідно з любов’ю застосувати виховні заходи (Євр. 12:7—11). Коли людина визнала, що згрішила проти Бога, перестала чинити гріх і щиро кається, то старійшини допоможуть такій особі, і Єгова, скоріш за все, простить їй (Ісаї 1:18; 55:7; Як. 5:13—16).

Повернення сина приносить радість

14. Перекажіть своїми словами Ісусів приклад про блудного сина.

¹⁴ Той, кого призначили допомогти загубленій вівці, може обговорити з цією особою Ісусів приклад, записаний у Луки 15:11—24. Як розповідається в прикладі, молодий чоловік розтрачує свою спадщину, ведучи розгульне життя. Зрештою йому обридло таке життя, адже він не має що їсти і тужить за рідним домом. Тож чоловік приймає рішення повернутись додому. Коли батько ще здалека бачить сина, то біжить до нього, кидається йому на шию і ніжно цілує його. Батько не чується з радості. Роздуми над цим прикладом можуть спонукати заблукану вівцю повернутись до отари. Вона має якомога швидше «повернутися додому», оскільки теперішній злий світ незабаром буде знищений.

15. Чому дехто віддаляється від збору?

¹⁵ Більшість осіб, які відбилися від збору, не зовсім схожі на блудного сина. Дехто віддаляється поступово, подібно як неприв’язаний до берега човен повільно відносить течією. Інші стали настільки обтяжені турботами, що вже не зосереджуються на духовному. А ще деякі особи спіткнулися через поведінку певного члена збору або віддалилися через те, що не згідні з якимось біблійним вченням. Хтось же втягнувся в гріх. Однак поради, як діяти в кожному з цих випадків, допоможуть тобі підтримати неактивних, які покинули отару через ці чи інші причини, і заохотити їх, поки ще не пізно, повернутись.

«З поверненням додому, сину!»

16—18. а) Як один старійшина допоміг брату, котрий протягом багатьох років був неактивним? б) Чому цей брат став неактивним, яку допомогу він отримав і як його зустріли в зборі?

¹⁶ Один християнський старійшина розповідає: «Рада старійшин нашого збору дуже зацікавлена в тому, щоб відвідувати неактивних вісників. Я думав про брата, з яким вивчав Біблію і якому допомагав пізнати правду. Він був неактивним приблизно 25 років і перебував у дуже важкій ситуації. Тож я пояснив брату, як йому можуть допомогти біблійні принципи. Згодом він почав приходити в Зал Царства і погодився, щоб з ним вивчали  Біблію з метою зміцнити його бажання повернутися до отари».

¹⁷ Чому цей брат став неактивним? Він говорить: «Я почав приділяти більше уваги світським, а не духовним справам. Потім я перестав досліджувати Біблію, ходити в служіння і на зібрання. І ось я зрозумів, що відірвався від збору. Але мені вдалося повернутись завдяки увазі і щирій підтримці старійшини». Проблеми цього брата почали вирішуватись після того, як він погодився на вивчення Біблії. Він каже: «Я усвідомив, чого мені не вистачало в житті — любові і керівництва Єгови та його організації».

¹⁸ Як брата зустріли в зборі? Ось що він розповідає: «Я почуваюся, наче блудний син з прикладу Ісуса Христа. Одна старенька сестра, яка вже 30 років служить у зборі і досі є вірною Єгові, сказала: “З поверненням додому, сину!” Це глибоко зворушило моє серце. Я дійсно був удома. І хочу висловити щиру вдячність за любов, сердечність, терпіння й турботу, які виявив до мене той старійшина і цілий збір. Їхня любов до Єгови і ближнього справді допомогла мені повернутись до отари».

Заохочуйте їх діяти без зволікань!

19, 20. Як вам заохочувати неактивних без зволікань повернутися до отари і як показати їм, що Бог не очікує від нас забагато?

¹⁹ Ми живемо в останні дні, і стрімко наближається кінець теперішньої системи. Тому заохочуйте неактивних відвідувати християнські зібрання. Спонукуйте їх робити це без зволікань. Покажіть, що Сатана старається зруйнувати їхні стосунки з Богом і підштовхує їх до думки, що, покинувши правдиве поклоніння, вони полегшать свої тягарі. Запевніть їх, що лише тоді, коли вони будуть вірними послідовниками Ісуса, вони зможуть отримувати справжнє відсвіження. (Прочитайте Матвія 11:28—30).

²⁰ Нагадайте неактивним, що Бог очікує від нас тільки того, що нам під силу. Коли сестрі Лазаря, Марії, почали дорікати за те, що незадовго до смерті Ісуса вона намастила його дорогою пахучою олією, він промовив: «Залишіть її в спокої... Вона зробила те, що могла» (Марка 14:6—8). Іншого разу Ісус похвалив нужденну вдову, яка пожертвувала в храмі дуже малу суму грошей. Вона теж зробила те, що могла (Луки 21:1—4). Більшість з нас може відвідувати зібрання і проповідувати про Царство. З допомогою Єгови багато неактивних будуть спроможні робити те саме.

21, 22. У чому варто запевнити тих, хто повертається до Єгови?

²¹ Якщо символічна заблукана вівця боїться знову зустрітися з одновірцями, ви можете звернути її увагу на те, як інші раділи поверненню блудного сина. Повернення заблуканої вівці так само викликає радість. Заохочуйте неактивних уже тепер рішуче протистояти Дияволу і наближатися до Бога (Як. 4:7, 8).

²² На осіб, які знову приходять до Єгови, чекає сердечний прийом (Плач 3:40). Колись служіння Богу, безсумнівно, приносило їм велику радість. Незліченні майбутні благословення будуть злиті на тих, хто якомога швидше повернеться до Божої отари!

Як би ви відповіли?

• Як допомогти християнину, який спіткнувся і став неактивним?

• Які думки допоможуть особі, котра покинула Божу отару, через те що не згідна з певним вченням?

• Як підтримати того, хто зволікає з поверненням до збору?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 13]

Уважно слухай щиросерді висловлювання неактивного одновірця

[Ілюстрація на сторінці 15]

Роздуми над Ісусовим прикладом про блудного сина можуть спонукати когось повернутися до отари