Якою людиною ти хочеш бути?

НАЧАЛЬНИК поліції в одному містечку на Філіппінах запитав піонерку: «Як вам вдалося змінити цього чоловіка?» Показавши на стоси документів, що лежали в нього на столі, він додав: «Чи вам відомо, що все це протоколи колишніх судових справ, порушених проти нього? Ви звільнили нас від багатьох клопотів». Чоловік, про якого говорив начальник поліції, раніше був п’яницею і скандалістом та постійно завдавав іншим проблем. Що ж спонукало його зробити такі докорінні зміни в житті? Натхнене Боже Слово, Біблія.

Багато людей зважає на пораду апостола Павла про те, що «потрібно відкинути стару особистість, яка віддзеркалює [їхній] колишній спосіб життя... а також одягнутися в нову особистість, що створена за Божою волею» (Еф. 4:22—24). Хоч би які зміни нам довелося зробити, не можливо стати християнином, не одягнувшись у нову особистість.

Але те, що ми зробили необхідні зміни і відповідаємо вимогам до хрещення,— це лише початок. Коли ми занурюємось у воду, то нас можна порівняти з куском деревини, якій надали основну форму. Вже видно, що́ майстер задумав, але попереду ще багато роботи. Різьбяр має вирізати чимало дрібних деталей скульптури, щоб вона стала довершеною. Що ж до нас, у момент хрещення ми вже маємо головні риси, притаманні Божим служителям. Однак наша нова особистість проходить початковий етап формування. Ми повинні й далі поліпшувати її, роблячи необхідні зміни.

Навіть Павло бачив потребу змінюватися. Він визнав: «Коли хочу робити добро, в мені сидить зло» (Рим. 7:21). Павло, безумовно, усвідомлював, яким він був і яким хотів стати. А що сказати про нас? Нам теж слід запитати себе: «Що, так би мовити, сидить у мені? Якою людиною я є? І якою хочу бути?»

 Що «в мені сидить»?

Уявімо, що ми ремонтуємо старий будинок. Якщо балки в цьому будинку прогнили, недостатньо лише пофарбувати його ззовні. Ігноруючи серйозні пошкодження будівлі, ми зіткнемося пізніше з іще більшими проблемами. Так само недостатньо мати тільки вигляд праведності. Варто заглянути в суть своєї особистості і виявити недоліки, які треба виправити. Інакше знову проявляться риси старої особистості. Отож самоперевірка є конче важливою (2 Кор. 13:5). Нам потрібно розпізнавати небажані риси і змінювати їх. Для цього Єгова дає необхідну допомогу.

Павло написав: «Слово Бога живе і справляє могутній вплив, воно гостріше від усякого обосічного меча та проникає настільки глибоко, що розділює душу й дух, суглоби й кістковий мозок, і спроможне розрізняти думки та наміри серця» (Євр. 4:12). Записане в Божому Слові, Біблії, може справляти на нас могутній вплив. Воно проникає глибоко всередину нас — немовби аж у кістковий мозок. Боже Слово виявляє наші думки і спонуки, розкриваючи справжню сутність людини, а не те, яке враження вона справляє на інших чи якою вважає себе сама. Біблія дійсно допомагає нам розпізнавати наші недоліки.

Якщо ми лагодимо старий дім, можливо, не вистачить лише замінити пошкоджені матеріали. Знаючи, що́ спричинило той чи інший дефект, ми зможемо запобігти повторному виникненню проблем. Коли йдеться про нашу особистість, ми теж повинні не тільки розпізнати в собі негативні риси, але й зрозуміти, чому вони з’явились або що посприяло їхній появі. Так нам вдасться контролювати свої слабкості. На формування нашої особистості впливає багато чинників. До них належить наше суспільне становище, статки, життєві обставини, культура, релігія, а також наші батьки і друзі. Свій слід у нашому розумі залишають навіть телепрограми і фільми та інші види розваг. Усвідомлюючи, що́ негативно впливає на нашу особистість, ми зможемо протистояти згубному впливу різних факторів.

Після самоперевірки ми, можливо, скажемо: «Такий вже я є». Але думати так неправильно. Павло, маючи на увазі членів збору в Коринфі, які колись були блудниками, гомосексуалістами, п’яницями тощо, говорив: «Такими були декотрі з вас, проте Бог своїм духом вас обмив» (1 Кор. 6:9—11). За допомогою святого духу Єгови ми також спроможні зробити необхідні зміни.

Розгляньмо приклад чоловіка на ім’я Маркос *, що живе на Філіппінах. Пригадуючи своє минуле, Маркос розповів: «Мої батьки завжди сварилися. Тому в 19 років я став робити все, що мені заманеться». Юнак прославився участю в азартних іграх, крадіжках і збройних пограбуваннях. Ще з кількома спільниками він навіть збирався викрасти літак, але їхній план не здійснився. Маркос і після одруження не покинув старих звичок. Зрештою цей чоловік програв усе в азартних іграх. Невдовзі після того Маркос долучився до своєї дружини, яка  вивчала Біблію зі Свідками Єгови. Спочатку він вважав, що недостойний стати Свідком. Але Маркос старався застосовувати те, про що довідувався, і відвідував зібрання. Завдяки цьому він зміг покинути колишній спосіб життя. Сьогодні він охрещений Свідок й активно навчає інших, як і вони можуть змінитись.

Яким ти хочеш бути?

Які зміни тобі, можливо, треба зробити, щоб ще більшою мірою виявляти християнські риси? Павло радить християнам: «Відкиньте і лютість, і гнів, і зло, і образливу мову, і непристойні слова, які навіть не повинні виходити з ваших уст. Не обманюйте одні одних. Скиньте із себе стару особистість разом з її поведінкою». Апостол продовжує: «Одягніться в нову, яка завдяки точному знанню обновлюється за образом Того, хто її створив» (Кол. 3:8—10).

Тож наша основна мета — скинути стару особистість і зодягнутися в нову. Які риси допоможуть нам досягти цієї мети? Павло каже: «Одягніться в ніжне співчуття, доброту, смиренність, лагідність і довготерпіння. Терпеливо зносьте один одного і продовжуйте з готовністю прощати, якщо маєте підстави на когось поскаржитись. Оскільки Єгова з готовністю простив вам, робіть так і ви. А понад усе, одягніться в любов, бо вона — досконалі узи єдності» (Кол. 3:12—14). Коли ми з усіх сил намагаємось розвивати ці риси, то нам вдасться здобути «ласку як у Господа, так і в людей» (1 Сам. 2:26). Будучи на землі, Ісус подав видатний приклад у вияві побожних рис. Якщо ми роздумуємо над життям Ісуса і беремо з нього приклад, то зможемо, подібно до Христа, «наслідувати Бога» (Еф. 5:1, 2).

Крім того, ми зрозуміємо, які зміни нам потрібно зробити, якщо будемо роздумувати над поведінкою біблійних персонажів, над їхніми позитивними або негативними рисами. Наприклад, подумаймо про Йосипа, сина патріарха Якова. Попри всю несправедливість Йосип зберіг позитивний склад розуму і не втратив внутрішньої краси (Бут. 45:1—15). А ось красень Авесалом, син царя Давида, лише вдавав, що глибоко турбується про людей. Насправді ж він був зрадником і вбивцею (2 Сам. 13:28, 29; 14:25; 15:1—12). Удавана великодушність і фізична краса не роблять когось справді привабливим.

Нам це вдасться

Щоб стати ліпшими і бути гарними в Божих очах, нам необхідно приділяти увагу своєму внутрішньому «я» (1 Пет. 3:3, 4). Якщо ми хочемо змінювати свою особистість, то повинні розпізнавати власні недоліки і те, що їх спричиняє чи сприяє їхній появі, а також розвивати побожні риси. Чи можемо ми бути впевнені, що нам вдасться поліпшитись?

Так, з допомогою Єгови ми будемо спроможні зробити необхідні зміни. Подібно до псалмоспівця, просімо Бога в молитві: «Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови» (Пс. 51:12). Молімось до Бога, щоб його дух діяв у нас, посилюючи наше бажання ще ліпше відповідати його вимогам. Дійсно, ми можемо стати привабливішими в очах Єгови!

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 4]

Чи достатньо лише пофарбувати пошкоджений бурею дім?

[Ілюстрація на сторінці 5]

Чи ти наслідуєш Христа?