Чому потрібно зберігати непорочність?
Чому потрібно зберігати непорочність?
«Суди ж мене, Господи... за моєю невинністю» (ПС. 7:9).
1, 2. В яких ситуаціях часто випробовується непорочність християн?
УЯВІТЬ собі три ситуації. З хлопця насміхаються однокласники. Вони намагаються роздратувати його, щоб він почав сваритись або битись. Чи хлопець дасть волю гніву, чи, навпаки, стримається і піде геть? Чоловік, який удома сам, шукає певну інформацію в Інтернеті. На екрані комп’ютера з’являється вікно з рекламою непристойного веб-сайту. Чи він піддасться спокусі і відкриє цей сайт, чи твердо вирішить не дивитись його? Християнка розмовляє з кількома сестрами, аж раптом розмова стає негативною, перетворюючись на шкідливі плітки про якусь сестру. Чи християнка далі підтримуватиме розмову, чи постарається змінити тему?
2 Хоча ці три ситуації різні, між ними є щось спільне: в усіх них християни намагаються зберегти непорочність. Чи ви зважаєте на непорочність, коли йдеться про якісь труднощі, потреби або цілі у вашому житті? Щодня люди думають про свій зовнішній вигляд, здоров’я, здобуття засобів для існування, про радощі й прикрощі у взаєминах з друзями і навіть про романтичні стосунки. Можливо, й ми приділяємо таким справам багато уваги. Однак на що звертає увагу Єгова, коли досліджує наше серце? (Пс. 139:23, 24). На нашу непорочність.
3. Яку можливість дає нам Єгова і що ми розглянемо в цій статті?
3 Єгова є Джерелом «кожного доброго дару і досконалого дарунка» та наділяє всіх нас різноманітними дарами (Як. 1:17). Завдяки йому ми маємо такі дари, як тіло, розум, відносне здоров’я і всілякі здібності (1 Кор. 4:7). Але Єгова не змушує нас виявляти непорочність. Він дає нам можливість вирішувати самим, чи хочемо ми розвивати цю рису (Повт. 30:19). Тому нам потрібно дослідити, що́ таке непорочність. Також ми розглянемо, з яких трьох причин ця риса є вкрай важливою.
Що таке непорочність?
4. Що таке непорочність і чого ми вчимося з Закону Єгови про тваринні жертви?
4 Багато людей, схоже, не зовсім правильно розуміють, що́ таке непорочність. Наприклад, коли політики хизуються своєю непорочністю, вони радше мають на увазі чесність. Ця риса дуже важлива, але вона є лише складовою непорочності. У Біблії непорочність вказує на довершеність і бездоганність у моральному плані. Єврейські слова, пов’язані зі словом «непорочність», походять від спільнокореневого слова, яке означає «здоровий, безвадний або бездоганний». Одне з цих слів вживається стосовно жертв, які приносились Єгові. Бог схвалював тваринну жертву тільки тоді, коли тварина була здоровою, або безвадною. (Прочитайте Левит 22:19, 20). Єгова суворо осуджував тих, хто нехтував його вказівкою, приносячи в жертву кульгавих, хворих чи сліпих тварин (Мал. 1:6—8).
5, 6. а) Які приклади показують, що ми часто цінуємо щось бездоганне, тобто довершене? б) Чи непорочність означає досконалість, коли мова йде про недосконалих людей? Поясніть.
5 Думка про пошук чи цінування чогось бездоганного, тобто довершеного, не є новою. Приміром, уявіть собі колекціонера, який після довгих пошуків знаходить цінну книжку і бачить, що в ній не 2 Хр. 16:9).
вистачає кількох важливих сторінок. Розчарований, він, мабуть, кладе її назад на полицю. Або ж подумайте про жінку, яка, прогулюючись узбережжям, збирає мушлі, винесені на берег хвилями. Жінка захоплюється розмаїттям та красою цих творив і постійно нахиляється, щоб придивитися до них. Які мушлі вона візьме собі? Ті, які цілі, непошкоджені. Бог так само придивляється до людей, які виявляють непорочність — рису, що вказує на бездоганність, тобто довершеність (6 Але вас може цікавити, чи виявляти непорочність означає бути досконалим. Через гріх і недосконалість ми нерідко схильні вважати, що чимось подібні до книжки з загубленими сторінками або до пошкодженої мушлі. Чи й ти іноді думаєш так про себе? Будь упевнений, що Єгова не очікує від тебе абсолютної досконалості. Він ніколи не сподівається від нас більше, ніж нам під силу * (Пс. 103:14; Як. 3:2). Все ж Бог хоче, щоб ми залишалися непорочними. А чи існує різниця між досконалістю і непорочністю? Так. Наведімо приклад. Хлопець кохає дівчину, на якій збирається одружитись. З його боку було б нерозумно очікувати від неї досконалості. А втім, мудро сподіватися, що вона цілим серцем любить його, тобто закохана лише в нього. Подібно Єгова є «Богом, який вимагає цілковитої відданості» (Вих. 20:5, НС). Він не очікує від нас досконалості, а хоче, щоб ми любили його від усього серця, поклоняючись тільки йому.
7, 8. а) Який приклад щодо непорочності подав Ісус? б) У чому суть непорочності, про яку йдеться в Біблії?
7 Можливо, ми пригадуємо слова Ісуса, котрі він сказав у відповідь на запитання про те, яка заповідь найважливіша. (Прочитайте Марка 12:28—30). Ісус власним життям підтверджував правдивість сказаного. Він подав унікальний приклад того, як любити Єгову всім розумом, серцем, душею і силою. Ісус показав, що непорочність виявляється не тільки на словах, але й в хороших ділах, які людина робить з чистих спонук. Щоб залишатись непорочними, нам потрібно йти слідами Ісуса (1 Пет. 2:21).
8 Тож суть непорочності, про яку йдеться в Біблії, полягає в тому, щоб цілим серцем бути відданим лише одній небесній Особі, Богу Єгові, а також щиросердо сприяти виконанню його волі та наміру. Зберігати непорочність — значить кожного дня намагатися передусім догоджати Богу Єгові. Наші пріоритети в житті будуть віддзеркалювати те, що є найважливішим для Нього. Розгляньмо три причини, чому це так важливо.
1. Наша непорочність і питання верховної влади
9. Як наша непорочність пов’язана з питанням про всесвітнє володарювання?
9 Верховна влада Єгови не залежить від нашої непорочності. Його влада справедлива, вічна і всеосяжна. Вона буде такою завжди, хоч би що говорило чи робило будь-яке створіння. Проте на владу Бога зведено страшенний наклеп як на небі, так і на землі. Тому перед усіма розумними створіннями має бути доведена правомірність Божого правління — а саме те, що воно має належати тільки Єгові, є справедливим і сповненим любові. Як Свідки Єгови, ми прагнемо розповідати про всесвітнє володарювання Бога всім охочим слухати. А як нам показати свою позицію в цьому спірному питанні? Як засвідчити, що ми обираємо Єгову своїм верховним Правителем? Зберігаючи непорочність.
10. Яке звинувачення Сатана висуває стосовно непорочності людей і як ви реагуєте на це?
10 Обговорімо, як ваша непорочність стосується спірного питання. Сатана, по суті, Йова 2:4). Зверніть увагу, що Сатана звів наклеп не лише на праведного Йова, але й на всіх людей. Через це в Біблії Сатану названо тим, хто «обвинувачує братів наших» (Об’яв. 12:10). Він закидає Єгові, що християни — в тому числі й ви — не залишаться вірними. Сатана твердить, що ви, аби врятувати свою «шкіру», зречетесь Єгови. Що ви думаєте про такі звинувачення? Чи хочете довести, що Сатана — брехун? Ви можете це зробити, залишаючись непорочними.
стверджував, що жодна людина не обстоюватиме Божої влади і ніхто не буде служити Єгові безкорисливо та з любові. Перед силою-силенною духовних створінь Диявол сказав Єгові: «Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою» (11, 12. а) З яких прикладів видно, як наші щоденні рішення пов’язані з непорочністю? б) Чому зберігати непорочність — це велика честь?
11 Отже, з огляду на питання непорочності дуже важливими є ваші щоденні рішення і весь ваш спосіб життя. Згадаймо три ситуації, про які говорилось на початку статті. У чому виявлялася б непорочність цих людей? Хлопець, над яким глузують однокласники, відчуває сильну спокусу вибухнути гнівом. Але він пам’ятає настійну пораду: «Любі, не мстіться самі за себе, а дайте місце гніву Божому, бо написано: “Помста моя, я відплачу”,— говорить Єгова» (Рим. 12:19). Тож хлопець іде геть. Чоловік, який робить пошук в Інтернеті, міг би переглянути статево збудливий матеріал. Однак він пригадує принцип, який міститься в словах Йова: «Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?» (Йова 31:1). Чоловік теж відмовляється дивитись на непристойні зображення, остерігаючись такого матеріалу, наче отрути. Жінка, яка розмовляє з сестрами і чує якусь шкідливу плітку, не підтримує такої розмови. Їй на думку спадають слова: «Нехай кожен з нас догоджає ближньому йому на добро, прагнучи його зміцнити» (Рим. 15:2). Нікого не підбадьорить, якщо сестра повторить плітку. Це може зашкодити репутації її духовної сестри і не сподобатися небесному Батькові. Отож жінка контролює свого язика і змінює тему розмови.
12 У кожному з наведених випадків християнин приймає рішення, яким немовби стверджує: «Єгова — мій Правитель. Я хочу зробити те, що подобається йому». Чи ви розглядаєте свої рішення в такому світлі? Якщо так, то ви дійсно живете відповідно до сердечного заклику, записаного в Приповістей 27:11: «Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто». Яка ж велика честь — тішити серце Бога! Хіба не варто докладати всіх сил, щоб зберігати непорочність?
2. Підстава для Божого суду
13. Як слова Йова і Давида показують, що Єгова судить нас на підставі нашої непорочності?
13 Як бачимо, непорочність допомагає нам обстоювати верховну владу Єгови. Таким чином Бог судить нас на підставі нашої непорочності. Йов добре це розумів. (Прочитайте Йова 31:6). Він знав, що Бог «зважує» всіх людей на «вазі правдивій» (Хом.). І щоб зважити нашу непорочність, він користується своїми досконалими нормами справедливості. Давид говорив подібні слова: «Господь судить людей,— суди ж мене, Господи, за моєю правотою й за моєю невинністю... Вивідуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже» (Пс. 7:9, 10). Ми знаємо, що Бог може бачити навіть внутрішню сутність людини, її символічне «серце й нирки». Але нам треба пам’ятати, на що́ Бог звертає увагу. За словами Давида, Єгова судить нас відповідно до нашої непорочності.
14. Чому ми ніколи не повинні думати, що наша недосконалість і гріховність можуть перешкодити нам бути непорочними?
14 Уявіть собі, як Бог Єгова досліджує мільярди людських сердець (1 Хр. 28:9). Чи часто він знаходить людей, котрі, як християни, зберігають непорочність? Ні, насправді це стається дуже рідко! Але ми не повинні доходити висновку, що є надто грішними, аби залишатись непорочними. Навпаки, ми, подібно до Давида і Йова, маємо вагомі підстави вірити, що Єгова вважатиме нас, недосконалих людей, непорочними. Пам’ятаймо, досконалість не є запорукою нашої непорочності. На землі жило лише троє досконалих людей, і двоє з них, Адам і Єва, не залишились непорочними. Все ж мільйонам недосконалих людей вдається зберігати непорочність. Це вдасться й вам.
3. Вкрай важлива для нашої надії
15. Як Давид показав, що непорочність вкрай важлива для нашої надії на майбутнє?
15 Оскільки Єгова судить нас на підставі нашої непорочності, без неї в нас не було б надії на майбутнє. У цьому був переконаний Давид. (Прочитайте Псалом 41:13). Він дорожив надією на те, що Бог вічно схвалюватиме його. Як і правдиві християни сьогодні, Давид надіявся жити вічно, постійно служачи Богу Єгові і розвиваючи з ним близькі стосунки. Давид розумів, наскільки важливо зберігати непорочність, для того щоб побачити сповнення цієї надії.
16, 17. а) Чому ви рішуче постановили завжди зберігати непорочність? б) Які запитання розглядатимуться в наступній статті?
16 Без надії ми не зможемо бути щасливими. Вона дає нам радість, яка необхідна у важкі часи. До того ж надія захищає наше мислення. Пригадайте, що в Біблії надія порівнюється з шоломом 1 Фес. 5:8). Подібно як шолом захищає голову воїна під час битви, надія оберігає наш розум від неправильних, песимістичних думок, які Сатана пропагує в цьому старому приреченому на знищення світі. Життя без надії справді жалюгідне. Нам треба дослідити себе, чесно й уважно перевірити свою непорочність та пов’язану з нею надію. Пам’ятайте, що, зберігаючи непорочність, ви обстоюєте верховну владу Єгови й оберігаєте свою дорогоцінну надію на майбутнє. Тож завжди залишайтесь непорочними!
(17 Ми побачили, що непорочність дуже важлива, і тому нам необхідно подумати над такими запитаннями: як розвинути непорочність? Як нам зберігати її? І що робити, коли хтось на деякий час втратив непорочність? У наступній статті містяться відповіді на ці запитання.
[Примітка]
^ абз. 6 Втім, Ісус сказав: «Тож будьте досконалі, як і ваш небесний Батько» (Матв. 5:48). Він, очевидно, розумів, що навіть недосконалі люди можуть бути у певному значенні довершеними, тобто досконалими. Ми можемо виконувати наказ щиро любити інших і так догоджати Богові. Проте Єгова є досконалим у повному розумінні цього слова. Коли слово «непорочність» стосується Бога, воно означає також досконалість (Пс. 18:31).
Як би ви відповіли?
• Що таке непорочність?
• Як непорочність пов’язана з питанням всесвітнього володарювання?
• Яким чином непорочність служить підставою для надії?
[Запитання для вивчення]
[Ілюстрації на сторінці 5]
Нелегко зберігати непорочність у повсякденному житті