З радістю виконуйте працю підготовки учнів

«Тож ідіть та робіть учнями людей» (МАТВ. 28:19).

1—3. а) Як почуваються багато вісників, які проводять біблійні вивчення? б) Які запитання ми розглянемо?

«ОСТАННІ одинадцять тижнів я вивчаю Біблію з однією пакистанською сім’єю»,— написала сестра зі США, яка служить у групі, зібрання якої проводяться мовою гінді. Вона розповіла: «Ми дуже здружились. Сльози навертаються мені на очі, коли думаю, що вони незабаром поїдуть у Пакистан. Мені хочеться плакати не тільки через близьку розлуку, але й від радості, що навчаю цю сім’ю про Єгову».

² Чи ви, як і ця сестра, коли-небудь отримували радість від того, що навчали когось біблійної правди? Ісус та його ранні послідовники з великою радістю виконували працю підготовки учнів. Коли 70 учнів, яких навчав Ісус, повернулися з проповідування радісними, він, «сповнившись святим духом... надзвичайно зрадів» (Луки 10:17—21). Так само сьогодні багато хто черпає неабияку радість у тому, що приводить людей до правди. У 2007 році завдяки ревному служінню вісники щомісяця проводили в середньому 6,5 мільйона біблійних вивчень.

 ³ А втім, деякі вісники не відчувають такої радості, бо ще не проводили вивчень Біблії. Інші, можливо, востаннє мали біблійне вивчення багато років тому. З якими труднощами ми іноді стикаємося, намагаючись вивчати з кимось Біблію? Як їх долати? І які благословення нас чекають, коли ми з усіх сил будемо виконувати наказ Ісуса: «Тож ідіть та робіть учнями людей»? (Матв. 28:19).

Чому ми іноді втрачаємо радість?

4, 5. а) Як у певних куточках світу чимало людей реагує на правду? б) Яких труднощів зазнаю́ть вісники в інших місцевостях?

⁴ У деяких куточках світу люди охоче беруть літературу і прагнуть вивчати Біблію. Одне подружжя з Австралії, яке певний час служило в Замбії, написало: «Те, що нам розповідали, дійсно правда. Замбія — це просто рай для проповідування! Свідчення на вулиці є чимось надзвичайним! Люди підходять самі, дехто навіть просить ті чи інші номери журналів». В один з останніх років брати і сестри в Замбії проводили понад 200 тисяч біблійних вивчень, тобто в середньому більш як одне вивчення на вісника.

⁵ Але в інших місцевостях вісникам буває важко розповсюджувати літературу і регулярно проводити біблійні вивчення. Чому? Часто вісники не застають людей удома, а ті, хто є вдома, можуть не цікавитися релігією. Вони могли виховуватися в атеїстичних сім’ях або ж їх обурює лицемірство фальшивої релігії. Лжепастирі не дбають про свою паству, тому багато людей духовно хворі, нещасні та розпорошені (Матв. 9:36). Тож зрозуміло, що такі особи нерідко вагаються говорити з нами про Біблію.

6. З якими обмеженнями декому доводиться стикатись?

⁶ Деякі вірні вісники зазнаю́ть інших труднощів, які забирають радість. Ці брати і сестри колись були дуже ревними в праці підготовки учнів, але тепер через похилий вік чи проблеми зі здоров’ям почуваються обмеженими. Також варто згадати про обмеження, які ми часом створюємо собі самі. Наприклад, чи ви вважаєте себе нездатними проводити біблійне вивчення? Ви можете почуватись, як Мойсей, коли Єгова звелів йому піти до фараона. Мойсей сказав: «О Господи,— я не промовець ні від учора, ні від позавчора» (Вих. 4:10). З почуттям невпевненості тісно пов’язаний страх зазнати невдачі. Скажімо, ми переживаємо, що людина не стане учнем Христа, оскільки ми не дуже вправні вчителі. Щоб не зазнати болю від такої невдачі, ми можемо вирішити не проводити вивчення взагалі. Як нам долати щойно згадані труднощі?

Готуйте своє серце

7. Що спонукувало Ісуса служити людям?

⁷ Спершу потрібно підготувати своє серце. Ісус промовив: «Чим переповнене серце, те говорять уста» (Луки 6:45). Ісус хотів служити людям, бо від усього серця турбувався про їхній добробут. Приміром, коли Ісус побачив жалюгідний духовний стан євреїв, «він пройнявся до них жалем». Ісус сказав своїм учням: «Жниво дуже велике... благайте Господаря жнив, щоб він вислав робітників на свої жнива» (Матв. 9:36—38).

8. а) Про що нам варто роздумувати? б) Що ми дізнаємося зі слів однієї зацікавленої?

⁸ Коли ми беремо участь у праці підготовки учнів, пам’ятаймо, які благословення ми отримали завдяки тому, що хтось жертвував своїм часом, аби навчати нас Біблії. До того ж роздумуймо про людей, яким будемо проповідувати і про те, як їм допоможе добра новина. Одна жінка написала до філіалу: «Хочу сказати, наскільки я вдячна Свідкам, які проводять зі мною домашнє біблійне вивчення. Я знаю, що іноді, мабуть, засмучую їх, бо ставлю багато запитань і завжди затримую їх.  Але вони терпеливі і з радістю діляться набутими знаннями. Я вдячна Єгові та Ісусу, що познайомилася з цими людьми».

9. На чому зосереджувався Ісус і як нам наслідувати його?

⁹ Звісно, не всі люди відгукувалися на зусилля Ісуса допомогти їм (Матв. 23:37). Дехто був учнем Ісуса певний час, а потім знехтував його вченнями і «більше з ним не ходив» (Ів. 6:66). Однак Ісус не допустив, щоб негативна реакція таких людей змусила його вважати свою звістку неважливою. Хоча чимало посіяного Ісусом насіння не дало плоду, він зосереджувався на добрій справі, яку робив. Він бачив, що поля пополовіли та готові до жнив і з великою радістю брав участь у цих жнивах. (Прочитайте Івана 4:35, 36). Замість того щоб зосереджуватися на безплідній землі між колоссям, ми теж можемо думати про жнива, які чекають нас у призначеній території. Обговорімо, як нам зберігати такий позитивний погляд на справу.

Сійте з метою пожати

10, 11. Що допоможе вам зберігати радість?

¹⁰ Рільник сіє насіння з метою зібрати врожай. Подібно й нам необхідно проповідувати з ціллю розпочати біблійне вивчення. А що, коли ви регулярно проповідуєте, але майже нікого не застаєте вдома або вам, схоже, не вдається знову зустрітися з тими, хто зацікавився? Це може знеохочувати. Чи варто вам опустити руки і перестати проповідувати від дому до дому? Звичайно, ні! Ми все ще знаходимо багатьох щиросердих людей, беручи участь у цьому перевіреному часом методі служіння.

 ¹¹ А втім, щоб зберігати радість, було б мудро урізноманітнити своє проповідування, скажімо, використовуючи інші способи свідчення. Приміром, чи ви намагаєтесь проповідувати на вулиці або в діловій території? Чи могли б ви давати свідчення по телефону, а також брати номер телефону в тих людей, яким ви вже розповідали добру новину, і розвивати їхнє зацікавлення? Виявляючи наполегливість у служінні і пристосовуючись до обставин, ви отримаєте радість, коли знайдете когось, хто відгукнеться на звістку Царства.

Коли люди байдужі

12. Що нам робити, коли багато людей у території байдужі?

¹² Чи багато людей байдужі до релігії у вашій території? Якщо так, чи могли б ви робити вступи на теми, які б цікавили людей? Апостол Павло написав одновірцям у Коринфі: «Для юдеїв я став юдеєм... для людей без закону я став тим, хто без закону (хоча я не живу без закону Бога)». Що спонукувало Павла до цього? Він сказав: «Я став усім для усіляких людей, аби всіма можливими способами спасти хоча б декотрих» (1 Кор. 9:20—22). Чи можемо й ми знаходити щось спільне з людьми в нашій території? Чимало нерелігійних людей хочуть поліпшити своє сімейне життя. А дехто шукає зміст у житті. Чому б нам не проповідувати звістку про Царство так, щоб вона приваблювала співрозмовників?

13, 14. Як нам збільшити радість у праці навчання людей?

¹³ У чимраз більшої кількості вісників зростає радість від праці навчання навіть там, де люди переважно є байдужими. Завдяки чому? Вони беруться за вивчення іноземної мови. Чоловік і дружина, яким за 60, побачили, що на території їхнього збору живуть тисячі китайських студентів зі своїми рідними. «З огляду на це ми захотіли вивчити китайську мову,— розповідає чоловік.— Хоча вивчення мови забирає щодня багато часу, ми маємо чимало біблійних вивчень з китайцями».

¹⁴ Навіть якщо ви не в змозі вивчати іноземну мову, вміло використовуйте брошуру «Добра новина для людей з усіх народів» під час розмов з іноземцями. До того ж ви можете отримати літературу рідною мовою людей, яким проповідуєте. Слід визнати, що для спілкування з носіями іншої мови й культури потрібно більше часу і зусиль. Але пам’ятайте принцип з Божого Слова: «Хто сіє щедро, той і жатиме щедро» (2 Кор. 9:6).

Плід праці усього збору

15, 16. а) Чому праця підготовки учнів вимагає зусиль цілого збору? б) Яку роль відіграю́ть християни похилого віку?

¹⁵ Люди пізнаю́ть правду не лише завдяки зусиллям когось одного. Це плід праці всього збору. Чому можна так сказати? Ісус пояснив: «По тому всі розпізнають, що ви мої учні, коли між вами буде любов» (Ів. 13:35). І справді, коли ті, з ким ми вивчаємо Біблію, приходять на зібрання, їх часто вражає сердечна атмосфера. Одна зацікавлена написала: «Мені дуже подобається відвідувати зібрання. Люди такі привітні!» Ісус говорив, що люди, які ставатимуть його послідовниками, можуть зазнавати протидії з боку своїх родичів. (Прочитайте Матвія 10:35—37). Однак він пообіцяв, що в зборі нові учні матимуть багато духовних «братів, сестер, матерів, дітей» (Марка 10:30).

¹⁶ Наші літні брати і сестри особливо сприяють духовному росту зацікавлених. Як? Навіть якщо таким стареньким одновірцям не під силу самим проводити біблійне вивчення, їхні підбадьорливі коментарі на зібраннях зміцнюють віру всіх присутніх. Те, що вони вже роками ходять «дорогою праведности», прикрашає збір і приваблює до Божої організації щирих людей (Прип. 16:31).

 Долаймо страх

17. Завдяки чому ми поборемо почуття невпевненості?

¹⁷ А як бути, коли ви почуваєтесь неспроможними когось навчати? Пригадайте, що Єгова допоміг Мойсею, давши йому святий дух і помічника, його брата Аарона (Вих. 4:10—17). Ісус пообіцяв, що Божий дух сприятиме нашій праці свідчення (Дії 1:8). Крім того, Ісус посилав своїх учнів проповідувати парами (Луки 10:1). Тому, якщо вам складно проводити біблійне вивчення, просіть, щоб Бог через свій дух дав вам мудрості, і потім співпрацюйте з вісником, який допоможе вам набути впевненості і від якого ви можете багато чого навчитись. Ваша віра зміцниться, якщо ви пам’ятатимете, що для здійснення унікальної проповідницької праці Єгова обирає звичайних людей — «слабих світу» (1 Кор. 1:26—29).

18. Як нам позбутися страху зазнати невдачі?

¹⁸ Як нам позбутися страху зазнати невдачі? Варто пам’ятати, що праця навчання — це не приготування їжі, коли кінцевий результат залежить головним чином від однієї особи, кухаря. У праці підготовки учнів потрібна участь трьох сторін. Найважливіша роль належить Єгові, який приводить до себе людей (Ів. 6:44). Усі ми, як члени збору, намагаємось якнайліпше послуговуватися мистецтвом навчати, щоб допомагати зацікавленому робити поступ. (Прочитайте 2 Тимофія 2:15). А зацікавлений повинен діяти відповідно до того, чого навчається (Матв. 7:24—27). Якщо особа припиняє біблійне вивчення, це може нас розчарувати. Ми сподіваємося, що учень прийме правильне рішення, але кожна людина мусить «сама за себе дати відповідь Богові» (Рим. 14:12).

Які благословення чекають нас?

19—21. а) Які благословення ми отримаємо, проводячи біблійні вивчення? б) Як Єгова ставиться до всіх, хто бере участь у проповідницькій праці?

¹⁹ Коли ми проводимо біблійні вивчення, то й далі шукаємо найперше Царства, а істини зі Святого Письма глибше закарбовуються в наших розумах і серцях. Чому можна так сказати? Піонер, на ім’я Барак, говорить: «Біблійні вивчення спонукують мене ретельніше досліджувати Боже Слово. Я розумію: щоб уміло навчати когось, я повинен спершу зміцнити свої переконання».

²⁰ А що, коли ви не проводите біблійного вивчення? Чи це означає, що Бог не цінує вашого служіння? Аж ніяк! Єгова дуже цінує зусилля, яких ви докладаєте, щоб нести йому хвалу. Усі, хто виконує проповідницьку працю, є «Божими співпрацівниками». Все ж проведення біблійних вивчень приносить ще більше радості, коли ми бачимо, як Бог зрощує посіяне нами насіння (1 Кор. 3:6, 9). Одна піонерка, на ім’я Емі, розповідає: «Коли ти бачиш поступ зацікавленого, тебе переповнює надзвичайна вдячність Єгові за те, що він дозволив тобі передати учневі чудовий дар — можливість пізнати Єгову й отримати вічне життя».

²¹ Якщо ми докладаємо всіх сил, щоб розпочинати і проводити вивчення Біблії, то зможемо вже тепер зосереджуватися на служінні Богу і зміцнювати свою надію на життя в новому світі. З підтримкою Єгови ми також допоможемо врятуватися тим, хто нас слухає. (Прочитайте 1 Тимофія 4:16). Яка ж це вагома підстава для радості!

Чи ви пригадуєте?

• Через які труднощі дехто не проводить біблійних вивчень?

• Що робити, коли багато людей у нашій території є байдужими?

• Які благословення ми отримаємо, вивчаючи з кимось Біблію?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 9]

Чи використовуєте ви різні методи проповідування, щоб знаходити щиросердих людей?