«Приходь та будь моїм учнем»

«Якщо хтось хоче йти за мною, нехай зречеться самого себе, візьме свого стовпа мук і, несучи його день у день, постійно йде за мною» (ЛУКИ 9:23).

1, 2. а) З яким щирим запрошенням Ісус звернувся до людей? б) Як ви відгукуєтеся на Ісусове запрошення?

НАПРИКІНЦІ свого служіння Ісус проповідував у Переї, місцевості за Йорданом на північний схід від Юдеї. До нього підійшов молодий чоловік і запитав, що́ йому робити, аби отримати вічне життя. Ісус, переконавшись, що чоловік вірно дотримується Мойсеєвого закону, звернувся до нього з особливим запрошенням: «Йди, продай усе, що маєш, і роздай бідним. Так ти збереш собі скарб у небі. А тоді приходь та будь моїм учнем» (Марка 10:21). Уявіть: сам Ісус, єдинородний Син Всевишнього Бога, запрошує стати його учнем!

² Молодий чоловік не прийняв запрошення, інші ж відгукнулися на нього. Ще раніше Ісус сказав Пилипу: «Будь моїм учнем і йди за мною» (Ів. 1:43). Пилип пішов за Ісусом і пізніше став апостолом. З таким самим запрошенням Ісус звернувся до Матвія, і той також став його учнем (Матв. 9:9; 10:2—4). Ісус, по суті, запросив усіх, хто любить праведність, словами: «Якщо хтось хоче йти за мною, нехай зречеться самого себе, візьме свого стовпа мук і, несучи його день у день, постійно йде за мною» (Луки 9:23). Тож кожен, якщо справді захоче, може стати Ісусовим учнем. Чи ти маєш таке бажання? Більшість з нас уже прийняли щире запрошення Ісуса, і тепер ми, проповідуючи, запрошуємо інших.

3. Що нам робити, аби й далі йти за Ісусом?

³ На жаль, дехто перестав цікавитися біблійною правдою. Такі люди сповільнилися в служінні. Зрештою їх «віднесло течією», і вони більше не йдуть за Ісусом (Євр. 2:1). Як нам не стати на такий шлях? Було б добре запитати себе: «Що передусім спонукало мене бути послідовником Ісуса? Що означає наслідувати його?» Коли ми пам’ятатимемо відповіді на ці два запитання, то зможемо ще рішучіше йти обраним шляхом. До того ж ми заохочуватимемо інших бути Ісусовими учнями.

Чому слід бути учнем Ісуса?

4, 5. Чому Ісус — добрий керівник?

⁴ Пророк Єремія говорив: «Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єрем. 10:23). Історія довела правдивість слів Єремії. З кожним днем чимраз краще видно, що недосконале людство не здатне успішно керувати собою. Ми погодилися йти за Ісусом, бо розуміємо, що він найліпший Керівник, з яким не може зрівнятися жодна людина. Розгляньмо, які є підстави так вважати.

⁵ По-перше, сам Єгова обрав Ісуса Керівником, Месією. Хіба хтось знає краще, ніж Творець, кого призначити нашим Керівником? По-друге, особистість Ісуса гідна захоплення й наслідування. (Прочитайте Ісаї 11:2, 3). Він подає нам досконалий приклад (1 Пет. 2:21). По-третє, Ісус по-справжньому піклується тими, хто йде за ним. Він засвідчив це, віддавши за учнів своє життя. (Прочитайте Івана 10:14, 15). Також Ісус доводить, що є дбайливим пастирем — він веде нас до  життя, яке приносить щастя вже тепер, і скеровує до славного вічного майбутнього (Ів. 10:10, 11; Об’яв. 7:16, 17). Маючи ці та інші підстави, ми прийняли мудре рішення, коли постановили йти за Ісусом. А що значить йти дорогою Христа?

6. Що означає бути послідовником Ісуса?

⁶ Бути Христовими послідовниками означає не просто називатися християнами. Близько двох мільярдів людей називають себе християнами, але їхні вчинки показують, що вони «чинять беззаконня». (Прочитайте Матвія 7:21—23). Коли люди зацікавлюються запрошенням Ісуса йти за ним, ми пояснюємо їм, що правдиві християни живуть за вченнями Христа, наслідують його приклад і роблять це день у день. Аби ліпше зрозуміти, що́ це значить, розгляньмо деякі грані Ісусової особистості.

Виявляйте мудрість, яку мав Ісус

7, 8. а) Що таке мудрість і чому Ісус мав неперевершену мудрість? б) Як Ісус виявляв мудрість і як нам наслідувати його?

⁷ Ісус виявляв багато чудових рис, але ми звернемо увагу на чотири з них: мудрість, смирення, ревність і любов. Спершу розгляньмо мудрість Ісуса — його здатність застосовувати знання і розуміння на практиці. Апостол Павло написав: «У ньому [Ісусі] старанно заховані всі скарби мудрості й знання» (Кол. 2:3). Звідки Ісус черпав таку мудрість? Він сам пояснив: «Говорю все так, як навчив мене Батько» (Ів. 8:28). Єгова наділив Ісуса мудрістю, тому нас не дивує його виняткова розсудливість.

⁸ Наприклад, Ісус виявляв розсудливість у виборі життєвого шляху. Він вирішив вести просте життя, зосереджуючись лише на одному — виконанні Божої волі. Ісус мудро використовував час і сили задля справ Царства. Ми йдемо слідами Ісуса, коли наше «око... зосереджене на чомусь одному» і таким чином ми не обтяжуємо себе справами, які забирають у нас сили і відвертають нашу увагу (Матв. 6:22). Багато християн спрощують своє життя, щоб присвячувати більше часу служінню. Дехто зміг розпочати піонерське служіння. Якщо це вдалося і вам, то ви заслуговуєте неабиякої похвали. «Шукаймо найперше царства», і тоді ми почуватимемось радісними та задоволеними (Матв. 6:33).

Наслідуйте смирення Ісуса

9, 10. Як Ісус виявляв смирення?

⁹ Друга риса Ісуса, яку ми розглянемо,— це його смирення. Коли недосконалі люди отримують владу, вони нерідко починають поводитися зверхньо. Ісус же поводився цілком по-іншому. Незважаючи на унікальну роль Ісуса в Божому намірі, йому зовсім не була притаманна гордість. Нам варто наслідувати Ісуса в цьому. Апостол Павло написав: «Майте такий самий склад розуму, як і в Христа Ісуса: він, хоча й був у Божій подобі, навіть не допускав думки про зазіхання, тобто про те, щоб бути рівним Богові. Навпаки, він відмовився від усього, прийняв вигляд раба і став таким, як інші люди» (Фил. 2:5—7). Що це означало?

¹⁰ Хоча Ісус мав незрівнянну честь перебувати поряд зі своїм небесним Батьком, він з готовністю «відмовився від усього».  Бог переніс життя Ісуса в утробу єврейської дівчини, там він розвивався дев’ять місяців, а потім народився безпомічним немовлям у родині незаможного теслі. У сім’ї Йосипа Ісус ріс звичайною дитиною: спочатку як немовля, потім маленький хлопчик і зрештою підліток. Він був безгрішний. А втім, у юності Ісус завжди виявляв послух своїм недосконалим батькам (Луки 2:51, 52). Яке ж надзвичайне смирення!

11. Як нам, подібно до Христа, поводитися смиренно?

¹¹ Ми наслідуємо смирення Ісуса, коли охоче виконуємо завдання, які могли б здаватися непрестижними. Приміром, подумаймо про завдання проповідувати добру новину. Така праця може видаватися принизливою, особливо коли люди байдужі до звістки, насміхаються з нас або виявляють ворожість. Але, наполегливо проповідуючи, ми допомагаємо іншим відгукнутися на запрошення Ісуса стати його послідовниками. Адже від цього залежить їхнє життя. (Прочитайте 2 Тимофія 4:1—5). Інший приклад — догляд за Залом Царства. Це включає в себе завдання, які вимагають смирення,— виносити сміття, мити підлогу і прибирати туалети. Все ж ми розуміємо, що належний догляд за Залом Царства — осередком правдивого поклоніння — є частиною священного служіння. З готовністю виконуючи завдання, які здаються непрестижними, ми поводимося смиренно, а отже, йдемо слідами Христа.

Служіть з ревністю, як Ісус

12, 13. а) Як Ісус виявляв ревність і що спонукувало його до цього? б) Що допоможе нам бути ревними в служінні?

¹² Тепер поговорімо про ревність Ісуса в служінні. На землі Ісус займався багато чим. У ранні роки він, ймовірно, навчався теслярської справи у свого названого батька, Йосипа. Під час служіння він чинив чуда, наприклад зціляв хворих і воскрешав мертвих. Але головною його працею було проповідування доброї новини та навчання людей, які хотіли слухати (Матв. 4:23). Ми, послідовники Христа, займаємось тією ж працею. Як нам наслідувати його приклад? Насамперед можна розвивати спонуки, які мав Ісус.

¹³ Перш за все, любов до Бога спонукала Ісуса проповідувати людям і навчати їх. Він також любив істини, про які розповідав іншим. Для Ісуса ці істини були  безцінними скарбами, і він горів бажанням ділитися ними з людьми. Ми, як вчителі, або «наставники», так само ставимось до правди. Тільки подумаймо про декотрі з дорогоцінних істин, які ми почерпнули з Божого Слова. Нам відомо про спірне питання щодо верховної влади у всесвіті і про те, як воно буде вирішене. Ми добре розуміємо, що́ Святе Письмо говорить про стан померлих і про благословення в Божому новому світі. Ці істини ніколи не втрачають своєї цінності, хоч би коли ми дізналися про них — вже давно чи зовсім недавно. Вони завжди залишаються неоціненними скарбами. (Прочитайте Матвія 13:52). Якщо ми проповідуємо з за́палом, то допомагаємо людям розвинути любов до того, чого нас вчить Єгова.

14. Як нам наслідувати Ісуса в навчанні людей?

¹⁴ Також проаналізуймо, як Ісус навчав. Він завжди скеровував увагу слухачів на Писання. Ісус неодноразово починав важливі думки словом: «Написано» (Матв. 4:4; 21:13). Як видно з Біблії, він прямо або непрямо посилався на більш ніж половину книг Єврейських Писань. Подібно до Ісуса, ми повністю опираємося в служінні на Біблію і намагаємось при кожній нагоді зачитувати вірші зі Святого Письма. Так ми допомагаємо щиросердим людям зрозуміти, що ми передаємо Божі думки, а не власні. Як же ми тішимося, коли хтось погоджується прочитати біблійний уривок і обговорити з нами, наскільки цінним та значущим є Боже Слово! А коли такі особи приймають запрошення Ісуса бути його учнями, нас переповнює радість.

Як учні Ісуса, любіть людей

15. Яка риса Ісуса є особливо привабливою і як роздуми про неї впливають на нас?

¹⁵ І нарешті розгляньмо рису Ісуса, яка найбільше зігріває наше серце,— його любов до людей. Апостол Павло написав: «Спонукує нас Христова любов» (2 Кор. 5:14). Роздуми про любов Ісуса до людства загалом і до кожного з нас зокрема зворушують наші серця і спонукують іти його слідами.

16, 17. В які способи Ісус виявляв любов до людей?

¹⁶ Як Ісус виявляв любов до інших? Готовність Ісуса віддати за людей свою душу була найбільшим виявом його любові (Ів. 15:13). Але протягом земного служіння він доводив свою любов і по-іншому. Скажімо, Ісус ставився співчутливо до тих, хто страждав. Коли він побачив Марію і людей, які оплакували померлого Лазаря, то глибоко перейнявся їхнім горем. Хоча Ісус знав, що воскресить Лазаря, він дуже засмутився і з його очей «покотилися сльози» (Ів. 11:32—35).

 ¹⁷ На початку служіння Ісуса до нього підійшов прокажений і промовив: «Якщо ти лише захочеш, то зможеш мене очистити». Як відреагував Ісус? У Біблії розповідається, що він «пройнявся жалем», а потім зробив щось надзвичайне. Ісус «простяг руку, торкнувся його і сказав: “Хочу. Будь чистим”. Проказа тут же зійшла з чоловіка, і той став чистим». Згідно з Мойсеєвим законом, прокажені вважалися нечистими, і Ісус, безперечно, міг оздоровити чоловіка, не торкаючись його. Проте коли Ісус зціляв прокаженого, той відчув його дотик, дотик іншої людини — можливо, вперше за довгі роки. Який же ніжний вияв співчуття! (Марка 1:40—42).

18. Що допоможе нам чуйно поводитися з людьми?

¹⁸ Як послідовники Христа, виявляймо любов на ділі, будучи «чуйними» (1 Пет. 3:8). Іноді нелегко зрозуміти почуття співвіруючого, який потерпає від хронічної хвороби або сильної депресії, особливо якщо ми самі не зазнавали чогось подібного. А Ісус співчував хворим, хоча сам ніколи не хворів. Як нам розвивати таке ж співчуття? Терпеливо вислуховуючи хворих, які виливають нам свої серця. Варто запитати себе: «Якби я був на їхньому місці, що б я відчував?» Коли ми вчимося ліпше розуміти почуття інших, то зможемо по-справжньому «втішати пригнічені душі» (1 Фес. 5:14). Таким чином ми будемо наслідувати Ісуса.

19. Як на нас впливає приклад Ісуса?

¹⁹ Якою ж багатою скарбницею знань є для нас все, що сказав і зробив Ісус Христос! Чим більше ми дізнаємося про Ісуса, тим більше хочемо наслідувати його і допомагати іншим робити так само. Тож докладаймо всіх зусиль, щоб наслідувати Месіанського Царя тепер і вічно!

Як би ви пояснили?

• Як нам, подібно до Ісуса, виявляти мудрість?

• Яким чином ми покажемо, що є смиренними?

• Що допоможе нам розвивати ревність у служінні?

• В які способи ми можемо наслідувати Ісусову любов до людей?

[Запитання для вивчення]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 5]

ПУБЛІКАЦІЯ, ЯКА ДОПОМАГАЄ НАМ НАСЛІДУВАТИ ХРИСТА

На обласних конгресах 2007 року було оголошено про випуск 192-сторінкової книжки за назвою «Приходь та будь моїм учнем». Мета публікації — допомогти християнам зосередитись на прикладі Ісуса, особливо на його рисах і вчинках. Після двох вступних розділів у першій частині книжки обговорюються визначні риси Ісуса, а потім розповідається про його смирення, сміливість, мудрість, послух і витривалість.

Далі в книжці містяться частини, з яких ми дізнаємось, як Ісус навчав і проповідував добру новину, а також як він виявляв глибоку любов до Бога і людей. Книжку написано так, щоб християни могли наслідувати Ісуса.

Ми впевнені, що ця публікація спонукатиме всіх нас аналізувати себе і роздумувати над запитаннями: «Чи я справді наслідую Ісуса? Як я можу точніше йти його слідами?» Вона також допоможе «всім, хто... схильний прийняти правду» йти за Христом (Дії 13:48).

[Ілюстрація на сторінці 4]

Ісус погодився прийти на землю і стати людиною. Які риси йому необхідно було мати?

[Ілюстрація на сторінці 6]

Що спонукуватиме нас бути ревними в служінні?