Чи слова Ісуса впливають на ваші молитви?

«Коли ж Ісус закінчив говорити, народ дуже дивувався тому, як він навчав» (МАТВ. 7:28).

1, 2. Чому люди дивувалися тому, як навчав Ісус?

МИ ПОВИННІ прислуха́тися до слів Божого єдинородного Сина і застосовувати їх у житті. Безперечно, жодна інша людина не була таким майстерним вчителем. Ось чому люди дивувалися тому, як Ісус виголосив Нагірну проповідь. (Прочитайте Матвія 7:28, 29).

² Син Єгови навчав не так, як книжники, котрі виголошували свої багатослівні промови на основі вчень недосконалих людей. Христос говорив «як той, хто має владу», бо його вчення походили від Бога (Ів. 12:50). Тож розгляньмо, як подальші слова Ісуса з Нагірної проповіді можуть і повинні впливати на наші молитви.

Ніколи не моліться, як лицеміри

3. Коротко перекажіть слова Ісуса, записані в Матвія 6:5.

³ Молитва є невід’ємною частиною правдивого поклоніння, і нам варто регулярно молитися до Єгови. На наші молитви мають впливати слова Ісуса з Нагірної проповіді. Він сказав: «Коли молитесь, не будьте як лицеміри, котрі люблять молитися, стоячи в синагогах та на розі головних вулиць, щоб їх бачили люди. Правду кажу вам: вони вже отримали свою нагороду сповна» (Матв. 6:5).

4—6. а) Чому фарисеї любили молитися, «стоячи в синагогах та на розі головних вулиць»? б) Як такі лицеміри «вже отримали свою нагороду сповна»?

⁴ Молячись, учні Ісуса не мали наслідувати «лицемірів», таких, як удавано праведні фарисеї, котрі хотіли справити враження на людей своєю набожністю (Матв. 23:13—32). Ті лицеміри любили молитися, «стоячи в синагогах та на розі головних вулиць». Навіщо вони так робили? Щоб «їх бачили люди». У першому столітті юдеї мали звичай молитися цілим збором під час принесення цілопалень у храмі (приблизно о дев’ятій ранку і третій пополудні). Багато мешканців Єрусалима молилися разом з натовпом Божих поклонників на подвір’ях храму. Поза містом побожні юдеї часто зверталися до Бога в молитвах двічі на день, «стоячи в синагогах». (Порівняйте Луки 18:11, 13).

⁵ Оскільки більшість людей не могли бути біля храму чи синагоги на ранковій та вечірній молитві, вони, мабуть, молилися там, де перебували в той час. Декому подобалося звертатись до Бога  з благаннями «на розі головних вулиць», і тому ці особи намагалися стояти там у час молитви. Вони хотіли, щоб «їх бачили люди», які переходили тими роздоріжжями. Релігійні лицеміри «довго молилися напоказ», аби виклика́ти захоплення інших (Луки 20:47). Ми не повинні їх наслідувати.

⁶ Ісус заявив, що такі лицеміри «вже отримали свою нагороду сповна». Вони прагнули визнання і хвали від ближніх, і саме це стало для них єдиною нагородою. Адже Єгова не відповідав на їхні лицемірні молитви. Проте Бог вислуховував прохання правдивих послідовників Христа, як видно з подальших слів Ісуса.

7. Що означає порада молитись «у своїй кімнаті»?

⁷ «Ти ж, коли молишся, увійди до своєї кімнати і, зачинивши за собою двері, помолися до Батька, якого не видно, і Батько, що непомітно спостерігає за всім, винагородить тебе» (Матв. 6:6). Ісус радив молитись у своїй кімнаті, зачинивши двері. Але його вказівка не означає, що не можна звертатися до Бога в молитві від цілого збору. Ця порада, по суті, застерігала від прилюдних молитов, мета яких — звертати на себе увагу й отримувати хвалу від інших. Треба пам’ятати про пересторогу Ісуса, коли нам випадає честь молитися від імені Божого народу. Тому варто розглянути ще одну Ісусову пораду щодо молитви.

8. Яких молитов, згідно з Матвія 6:7, треба уникати?

⁸ «Молячись, не повторюйте одне і те ж, як люди з інших народів, бо вони думають, що будуть вислухані за своє багатослів’я» (Матв. 6:7). Ісус показав, що, коли ми молимося, неправильно постійно казати одне й те ж. Він не мав на увазі, що в молитві ми ніколи не повинні повторювати сердечні благання і вирази подяки. У Гефсиманському саду в ніч перед смертю Ісус, звертаючись до Бога, неодноразово промовляв «ті самі слова» (Марка 14:39).

9, 10. В якому розумінні ми не повинні знову і знову говорити ті самі слова?

⁹ Не треба наслідувати монотонні молитви «людей з інших народів». Вони «повторюють» завчені фрази, які містять багато непотрібних слів. Поклонникам Ваала не допомогли їхні благання, з якими вони зверталися до цього фальшивого бога «від ранку й аж до полудня, говорячи: “Ваале, почуй нас!”» (1 Цар. 18:26). Сьогодні мільйони людей раз у раз багатослівно моляться, надаремно думаючи, що «будуть вислухані». Однак Ісус допомагає нам зрозуміти, що Єгова не слухає «багатослів’я» в довгих і завчених молитвах. Далі Ісус сказав:

¹⁰ «Тож не уподібнюйтесь до них, адже Бог, ваш Батько, знає, що́ вам потрібно, ще до того, як ви попросите в нього» (Матв. 6:8). Чимало юдейських релігійних провідників поводились як погани, молячись багатослівно. Щира молитва, яка включає в себе хвалу, подяку і прохання,— невід’ємна частина правдивого поклоніння (Фил. 4:6). Тому не мудро знову і знову говорити ті самі слова, вважаючи, що повторення необхідне для того, аби розповісти Богу про наші потреби. Коли молимося, не слід забувати, що ми звертаємося до Того, хто «знає, що́ [нам] потрібно, ще до того, як [ми] попросимо в нього».

11. Про що слід пам’ятати, коли нам випадає честь молитися публічно?

¹¹ Сказане Ісусом про неприйнятні молитви має нагадувати нам, що Бога не вражає пишномовність і багатослів’я. До того ж пам’ятаймо, що, молячись публічно, ми не повинні намагатися справити враження на присутніх або змушувати їх нетерпеливо чекати, коли ми нарешті скажемо «амінь». Було б неправильно робити в молитві оголошення чи давати пораду  слухачам, бо це також суперечить Ісусовим словам з Нагірної проповіді.

Ісус навчає нас, як молитися

12. Що значить просьба «нехай освячується твоє ім’я»?

¹² Ісус застерігав своїх учнів, аби вони не зловживали величним даром молитви. Водночас він учив їх, як слід молитися. (Прочитайте Матвія 6:9—13). Зразкову молитву не треба завчати напам’ять, щоб знову і знову її повторювати. Вона служить взірцем для наших власних молитов. Наприклад, у вступних словах молитви Ісус згадав передусім про Бога: «Батьку наш, що на небесах, нехай освячується твоє ім’я» (Матв. 6:9). Доречно називати Єгову «Батьком нашим», оскільки він наш Творець, який живе «на небесах», далеко за межами землі (Повт. 32:6; 2 Хр. 6:21; Дії 17:24, 28). Вжитий у множині займенник «наш» нагадує, що наші одновірці теж мають з Богом близькі стосунки. «Нехай освячується твоє ім’я» — це прохання про те, щоб Єгова освятив себе, очистивши своє ім’я від усієї ганьби, яку стягнено на нього з часу бунту в Едемі. У відповідь на цю молитву Єгова усуне з землі зло і так освятить себе (Єзек. 36:23).

13. а) Як сповниться наше прохання «нехай прийде твоє царство»? б) У чому полягає виконання волі Бога на землі?

¹³ «Нехай прийде твоє царство. Нехай виконується твоя воля як на небі, так і на землі» (Матв. 6:10). Беручи до уваги це прохання у зразковій молитві, потрібно пам’ятати, що «царство» є небесним Месіанським урядом. У ньому разом з Христом правитимуть воскреслі «святі» (Дан. 7:13, 14, 18; Ісаї 9:5, 6). Молитися, щоб прийшов той уряд, означає просити приходу Божого Царства, яке знищить усіх противників правління Бога. Царство вже незабаром прийде, і настане всесвітній рай, в якому пануватиме праведність, мир та добробут (Пс. 72:1—15; Дан. 2:44; 2 Пет. 3:13). Воля Єгови виконується на небі, а просити про її виконання на землі — значить благати Бога виконати свій намір щодо нашої планети, зокрема усунути противників, як він робив це в минулому. (Прочитайте Псалом 83:2, 3, 14—19).

14. Чому доречно просити «хліба на цей день»?

¹⁴ «Дай нам сьогодні хліба на цей день» (Матв. 6:11; Луки 11:3). Благаючи про це в молитві, ми просимо Бога дати нам необхідну їжу «на цей день». Таке прохання свідчить, що ми віримо у здатність Єгови кожного дня дбати про наші потреби. Ми не молимося про надмірну кількість харчів. Вищезгадане прохання про наші щоденні потреби має нагадувати нам, що  Бог наказав ізраїльтянам кожного дня збирати стільки манни, «скільки треба на день» (Вих. 16:4).

15. Поясніть, що означає просьба «прости нам борги, як і ми простили своїм боржникам».

¹⁵ Наступне прохання у зразковій молитві стосується того, що ми повинні робити. Ісус сказав: «Прости нам борги, як і ми простили своїм боржникам» (Матв. 6:12). З Євангелія Луки видно, що згаданими «боргами» є «гріхи» (Луки 11:4). Лише тоді, коли ми «простили» тим, хто згрішив проти нас, ми можемо сподіватися прощення Єгови. (Прочитайте Матвія 6:14, 15). Нам треба з готовністю прощати іншим (Еф. 4:32; Кол. 3:13).

16. Як нам розуміти прохання «не допусти, щоб ми піддалися спокусі, але визволи від Злого»?

¹⁶ «Не допусти, щоб ми піддалися спокусі, але визволи від Злого» (Матв. 6:13). Як розуміти ці два пов’язані між собою прохання в зразковій молитві Ісуса? Одне ми знаємо точно: Єгова не спокушує нас, підштовхуючи до гріха. (Прочитайте Якова 1:13). «Спокусником» є Сатана, «Злий» (Матв. 4:3). А втім, у Біблії нерідко говориться, що Бог зробив щось, хоча насправді він лише допустив це (Рут 1:20, 21; Еккл. 11:5). Тому слова «не допусти, щоб ми піддалися спокусі» — це просьба про те, щоб Єгова не дозволив нам здатись, коли ми стикаємося зі спокусою не послухатися його. Зрештою благання «визволи від Злого» вказує на те, що Єгова не дасть Сатані перемогти нас. І будьмо впевнені, що Бог «не дозволить, щоб [нас] спокушали більше, ніж можемо витримати». (Прочитайте 1 Коринфян 10:13).

«Невпинно просіть... шукайте... стукайте»

17, 18. Що означає заохочення «невпинно просіть... шукайте... стукайте»?

¹⁷ Апостол Павло настійно заохочував одновірців: «Перебувайте в молитві» (Рим. 12:12). Ісус переконливо показав важливість цієї думки, промовивши: «Невпинно просіть — і отримаєте, шукайте — і знайдете, стукайте — і вам відчинять. Бо кожен, хто просить,— отримає, хто шукає,— знайде, а хто стукає, тому відчинять» (Матв. 7:7, 8). Цілком правильно «невпинно просити» того, що узгоджується з волею Бога. З порадою Ісуса перегукуються слова апостола Івана: «Коли звертаємось до Бога, маємо впевненість: про що тільки просимо згідно з його волею, він вислуховує нас» (1 Ів. 5:14).

¹⁸ Ісусові слова «невпинно просіть» і «шукайте» означають, що нам слід палко молитися і не опускати рук. Крім того, важливо «стукати», щоб мати доступ до Царства і втішатися його благословеннями, благами й нагородами. Але чи можемо ми бути певні, що Бог відповідатиме на наші молитви? Так, якщо ми вірні Єгові. Адже Христос сказав: «Кожен, хто просить,— отримає, хто шукає,— знайде, а хто стукає, тому відчинять». Як переконалося на власному досвіді багато служителів Єгови, Бог — дійсно Той, «що молитви вислуховує» (Пс. 65:3).

19, 20. У чому Єгова нагадує ніжного батька, якщо брати до уваги Ісусові слова, записані в Матвія 7:9—11?

¹⁹ Ісус порівняв Бога з люблячим батьком,  який дає своїм дітям тільки добре. Уявіть собі, що ви слухаєте Нагірну проповідь самого Ісуса. Він каже: «Хіба хтось з вас дасть своєму синові камінь, якщо той попросить хліба? І хіба дасть йому змію, якщо той попросить риби? Тому, якщо ви, будучи злими, вмієте давати добрі дари своїм дітям, наскільки ж більше ваш небесний Батько дасть усього доброго тим, хто просить у нього!» (Матв. 7:9—11).

²⁰ Хоча земні батьки бувають відносно «злими» через успадкований гріх, вони відчувають природну любов до своїх дітей. Вони не обманюють дітей, а намагаються дати їм «добрі дари». Наш сердечний небесний Батько з ніжністю дає нам «добрі дари», як-от свій святий дух (Луки 11:13). За допомогою духу ми зміцнюємось, щоб належно служити Єгові, від якого отримуємо «кожен добрий дар і досконалий дарунок» (Як. 1:17).

Завжди отримуйте користь

21, 22. Чому Нагірна проповідь є найвизначнішою промовою і що ви думаєте про ці повчальні слова Ісуса?

²¹ Нагірна проповідь — це справді найвизначніша промова всіх часів. Вона видатна завдяки повчальному духовному змісту і ясності. Розглянувши в цих статтях думки з Ісусової проповіді, ми побачили, що матимемо великий пожиток, якщо будемо застосовувати поміщені в ній поради. Слова Ісуса можуть поліпшити наше життя тепер і дати нам надію на щасливе майбутнє.

²² У цих статтях ми проаналізували лише кілька духовних самоцвітів з Нагірної проповіді Ісуса. Не дивно, що ті, хто слухав його промову, «дуже дивувалися тому, як він навчав» (Матв. 7:28). Ми реагуватимемо так само, якщо наповнимо свій розум і серце цими та іншими безцінними словами Великого Учителя, Ісуса Христа.

Як би ви відповіли?

• Що казав Ісус про лицемірні молитви?

• Чому під час молитов нам не слід раз у раз повторювати ті самі слова?

• Які прохання містить зразкова молитва Ісуса?

• Як нам «невпинно просити... шукати... стукати»?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 15]

Ісус засудив лицемірів, які молилися напоказ

[Ілюстрація на сторінці 17]

Чи ви знаєте, чому доречно молитися про «хліб на цей день»?