Як залишатись витривалим у служінні?

ЧИ ТИ колись відчував таке знеохочення, що не хотів більше проповідувати? Сильна протидія, тривоги, погане здоров’я, тиск оточення і байдужість людей — все це може випробовувати твою витривалість. Але подумай про Ісуса. Він зніс найсуворіші випробування «заради радості, яка очікувала його» (Євр. 12:2). Ісус довів, що звинувачення проти Бога цілком безпідставні, і знав, що цим потішив серце Єгови (Прип. 27:11).

Залишаючись витривалим у служінні, ти теж можеш потішати серце Єгови. А що, коли якісь перешкоди, здається, позбавляють тебе духовної сили? Кристина, яка вже в похилому віці і має слабке здоров’я, каже: «Я часто почуваюся змученою і пригніченою. Мій за́пал можуть тимчасово послаблювати проблеми, пов’язані з моїм віком, наприклад погане здоров’я і щоденні клопоти». Тож як тобі залишатись витривалим у служінні попри такі труднощі?

Наслідуй пророків

Щоб і далі проповідувати, вірні вісники Царства намагаються розвивати таке мислення, яке мали стародавні пророки. Подумаймо про Єремію. Отримавши призначення бути пророком, він спочатку вагався. Все ж Єремія зміг виконувати своє нелегке завдання впродовж більш ніж 40 років, бо навчився цілковито покладатися на Бога (Єрем. 1:6; 20:7—11).

Приклад Єремії підбадьорює Хенрика. Він розповідає: «Я служу Богу понад 70 років, і мене іноді знеохочує реакція людей — їхня ворожість чи байдужість. Тоді я пригадую Єремію. Його любов до Єгови та міцна духовність давали йому силу і далі пророкувати» (Єрем. 1:17). З прикладу Єремії черпає пожиток і Рафал. Він говорить: «Єремія довіряв Єгові і не зосереджувався на собі та своїх почуттях. Він безстрашно продовжував служити, незважаючи на повсюдну ворожість. Я стараюся завжди це пам’ятати».

Іншим пророком, чий приклад допомагає багатьом залишатися витривалими в служінні, є Ісая. Бог сказав Ісаї, що ізраїльтяни не слухатимуть його. «Учини затужавілим серце народу цього, і тяжкими зроби його уші»,— промовив Єгова. Чи зусилля Ісаї були приречені на невдачу? З Божого погляду ні. Коли Ісая отримав доручення пророкувати, то сказав Богу: «Ось я,— пошли Ти мене» (Ісаї 6:8—10). Ісая вірно виконував своє призначення. Чи ти так само ставишся до наказу проповідувати?

Для того щоб залишатися витривалими в служінні попри байдужість людей, нам, подібно до Ісаї, треба правильно мислити і не зосереджуватися на негативній реакції людей. Ось як долає знеохочення Рафал: «Я намагаюсь не думати про ущипливі зауваження мешканців у території. Вони мають право на власну думку щодо нашого проповідування». Анна додає: «Я не звертаю уваги на неприємності та знеохочення. У цьому мені допомагає молитва і розгляд щоденного вірша перед служінням. Будь-які негативні думки відразу зникають».

Пророк Єзекіїль служив серед упертих юдейських вигнанців у Вавилоні (Єзек. 2:6). Якби Єзекіїль не проголошував людям Божих слів і якби хтось із грішників помер, так і не почувши перестороги, пророк був би відповідальний за їхню смерть.  Єгова сказав Єзекіїлю: «Його кров Я зажадаю з твоєї руки» (Єзек. 3:17, 18).

Хенрик докладає зусиль, щоб мати таке мислення, яке мав Єзекіїль. Цей християнин каже: «Я хочу бути чистим від крові усіх людей. На карту поставлене дорогоцінне людське життя» (Дії 20:26, 27). Збігнєв ділиться своїми почуттями: «Єзекіїль продовжував служіння, хоч би що думали інші. Це допомагає мені дивитися на проповідницьку працю з погляду Творця».

Ти не один

У проповідуванні ти не залишений напризволяще. Подібно до апостола Павла, всі ми можемо сказати: «Ми — Божі співпрацівники» (1 Кор. 3:9). Кристина визнає́, що іноді занепадає духом. Вона говорить: «Тоді я благаю в Єгови сили. Він ніколи не покидає мене». Справді, щоб виконувати служіння, нам потрібно Божого духу (Зах. 4:6).

Коли ми беремо участь у проповідницькій праці, святий дух допомагає нам також виявляти риси, які належать до «плоду духу» (Гал. 5:22, 23). А завдяки цим рисам ми за будь-яких обставин залишаємося витривалими в проповідуванні. Хенрик зазначає: «Проповідницьке служіння допомагає мені працювати над собою. Я вчуся бути терплячим, уважним і просто так не здаватись». Якщо ти зберігатимеш витривалість у служінні попри різні перешкоди, то зможеш ще повнішою мірою розвивати плід духу.

В унікальній праці проповідування Єгова послуговується своїми ангелами (Об’яв. 14:6). Біблія показує, що існують «міріади міріад і тисячі тисяч» духовних створінь (Об’яв. 5:11). Під керівництвом Ісуса ангели підтримують Божих служителів на землі. Чи ти завжди пам’ятаєш про це, коли йдеш у служіння?

«Мене постійно підбадьорює думка про те, що в служінні нас підтримують ангели,— каже Анна.— Я дуже ціную допомогу, яку вони дають під наглядом Єгови та Ісуса». Яка ж честь співпрацювати з вірними ангелами!

А що ти можеш сказати про підтримку з боку інших вісників Царства? Для кожного з нас справжнє благословення знати багатьох вірних Свідків. Без сумніву, ти на власному досвіді переконався в правдивості біблійного прислів’я: «Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга» (Прип. 27:17).

Співпрацюючи з іншими вісниками у служінні, ми маємо чудову нагоду переймати ефективні методи, які можуть бути для нас новими. Ось що говорить Ельжбета: «Коли я проповідую з різними вісниками, то маю прекрасну нагоду виявляти любов і до одновірців, і до людей, яких зустрічаю». Намагайся проповідувати з різними вісниками. Це зробить твоє служіння цікавішим.

Дбай про себе

Щоб зберігати ревність у служінні, нам слід добре все планувати, мати регулярне та змістовне особисте вивчення і достатньо відпочивати. Іншими словами, ми повинні дбати про себе духовно і фізично.

У Біблії сказано: «Думки пильного лиш на достаток ведуть» (Прип. 21:5). Зигмунт, якому 88 років, говорить: «Систематичність у служінні допомагає мені залишатися цілеспрямованим. Я ретельно все планую, щоб мати достатньо часу для свідчення».

Ґрунтовні знання зі Святого Письма зміцнюють нас і споряджають у служіння. Для того щоб жити, ми потребуємо їжі. Так само, аби й далі проповідувати, нам треба регулярно споживати духовний харч. Якщо ми щодня харчуємося з Божого Слова і приймаємо «поживу своєчасно», то отримуємо сили для служіння (Матв. 24:45—47).

Ельжбета зробила істотні зміни в житті, щоб поліпшити своє служіння. Вона розповідає: «Я значно менше тепер дивлюся телевізор, щоб мати більше часу на  підготовку до служіння. Читаючи Біблію кожного вечора, я думаю про людей, яких зустріла в території. Я шукаю біблійні вірші і статті, які можуть їм допомогти».

Завдяки належному відпочинку ти можеш почуватися жваво і повною мірою брати участь у проповідуванні, а ось надмірний відпочинок може негативно позначатись на якості твоєї праці. Цікаво, що каже Анджей, ревний вісник: «Брак відпочинку призводить до перевтоми, а перевтома — до знеохочення. Я роблю все можливе, щоб уникати цього» (Еккл. 4:6).

Незважаючи на наші наполегливі зусилля, відносно небагато людей цінує добру новину. Однак Єгова ніколи не забуде нашої праці (Євр. 6:10). Навіть якщо багато людей не хочуть з нами розмовляти, вони можуть говорити про наш прихід після того, як ми підемо від них. У результаті нашого свідчення, можливо, станеться щось подібне до того, що сталося за днів Єзекіїля — люди «пізна́ють, що пророк був серед них» (Єзек. 2:5). Безумовно, наше служіння не є легким, але ми самі черпаємо з нього великий пожиток, і те саме можна сказати про людей, які нас слухають.

«Активна участь у служінні допомагає нам одягатися в нову особистість і виявляти любов до Бога та ближніх»,— каже Зигмунт. «Це велика честь — брати участь у рятівній праці,— додає Анджей.— Вона ніколи не повториться в такому масштабі і за таких обставин, як тепер». Ти теж можеш пожати рясні благословення, залишаючись витривалим у служінні (2 Кор. 4:1, 2).

[Ілюстрації на сторінці 31]

Дбаючи про свої духовні та фізичні потреби, ми залишаємось витривалими в служінні