Христова любов спонукує нас любити інших

«Ісус... полюбивши своїх, які були у світі, полюбив їх до кінця» (ІВ. 13:1).

1, 2. а) У чому неперевершеність Ісусової любові? б) Які грані любові ми обговоримо в цій статті?

ІСУС подав досконалий приклад любові. Ця любов виявлялась у всьому — в його розмовах та поведінці, у навчанні і зрештою в його жертовній смерті. До кінця свого земного життя Ісус доводив, що любить людей, особливо своїх учнів.

² Неперевершена любов Ісуса показує, наскільки глибокою має бути любов його послідовників. Також вона спонукує нас любити наших братів і сестер та решту людей. У цій статті ми розглянемо, як старійшинам збору наслідувати Ісуса у вияві любові до тих, хто зробив хибний крок чи навіть скоїв тяжкий гріх. До того ж ми обговоримо, як Ісусова любов спонукує християн робити добро під час скрути, стихійних лих чи хвороб.

3. Як Ісус повівся з Петром, хоча той серйозно прогрішився?

³ У ніч перед смертю Ісуса його апостол, Петро, тричі відрікся від нього (Марка 14:66—72). Але коли Петро, як і було передречено, повернувся, Ісус простив йому. Він доручив апостолу важливі обов’язки (Луки 22:32; Дії 2:14; 8:14—17; 10:44, 45). Чого ми вчимося зі ставлення Ісуса до тих, хто серйозно згрішив?

Ставтеся до тих, хто згрішив, так, як ставився Христос

4. В яких ситуаціях особливо треба наслідувати розум Христа?

⁴ Існує багато ситуацій, в яких потрібно мати розум Христа. Особливо тяжкою є ситуація, коли хтось, чи то в сім’ї, чи в зборі, вчинив серйозний гріх. Тимчасом як останні дні сатанинської системи добігають свого кінця, дедалі більше людей стає, на жаль, жертвою духу цього світу. Вседозволеність і безбожність світу негативно позначаються на молодих і старших, послаблюючи їхню рішучість іти тісною дорогою. У першому столітті декого потрібно було виключити з християнського збору, а іншим — винести докір. Те саме стається і сьогодні (1 Кор. 5:11—13; 1 Тим. 5:20). Коли ж старійшини, котрі займаються такими справами, виявляють, як і Христос, любов, це може справити глибокий вплив на того, хто згрішив.

5. Як старійшини наслідують Христове ставлення до тих, хто згрішив?

⁵ Подібно до Ісуса, старійшини завжди мають обстоювати праведні принципи Єгови. Так вони будуть віддзеркалювати лагідність Єгови, його доброту і любов. Коли людина щиро кається, «зламаносерда» і «впокорена духом» через свій гріх, старійшинам, мабуть, нескладно виправляти її, намагаючись «робити це в дусі лагідності» (Пс. 34:19; Гал. 6:1). А що, коли хтось поводиться зухвало і майже або зовсім не має докорів сумління?

6. Чого старійшинам треба уникати, коли вони мають справу з тим, хто згрішив, і чому?

⁶ Якщо особа, котра згрішила, відкидає біблійні поради чи намагається перекласти на когось вину за свій гріх, старійшини та інші члени збору можуть обурюватися. Знаючи, якої шкоди  грішник уже завдав іншим, їм, напевно, хочеться висловити свій погляд на його дії і склад розуму. Однак гнів лише ускладнює ситуацію і не відображає «розуму Христового». (1 Кор. 2:16; прочитайте Якова 1:19, 20). Ісус прямо застерігав деяких осіб у його дні, але ні разу не говорив чогось злісного або того, що умисно ранить почуття (1 Пет. 2:23). Натомість Ісус давав грішникам можливість покаятися і знову отримати схвалення Єгови. Справді, одна з головних причин, чому Ісус прийшов у світ, полягала в тому, щоб «врятувати грішників» (1 Тим. 1:15).

7, 8. Чим мають керуватися старійшини в розгляді судових справ?

⁷ Як Ісусів приклад має впливати на ваше ставлення до тих, кого збір мусить виправляти? Пам’ятайте, що біблійні вказівки стосовно судових заходів у зборі захищають отару і особа, яка згрішила, може відчути спонуку покаятись (2 Кор. 2:6—8). Як же прикро, що дехто не кається і його доводиться виключити зі збору. Однак приємно, що багато виключених згодом повертаються до Єгови та його збору. Коли старійшини наслідують розум Христів, людині легше зробити зміни в серці і зрештою повернутися. Пізніше деякі з цих осіб, можливо, не пам’ятатимуть усіх біблійних порад, які їм давали старійшини. Але вони, напевно, пригадуватимуть, що старійшини ставилися до них з повагою і любов’ю.

⁸ Тому старійшинам треба виявляти «плід духу», насамперед братню любов, навіть у складних обставинах (Гал. 5:22, 23). Їм ніколи не слід поспішно виключати когось зі збору. Вони мають показувати, що хочуть, аби людина повернулась до Єгови. Таким чином, коли той, хто згрішив, пізніше щиросердо кається, як це робить чимало осіб, він буде відчувати глибоку вдячність до Єгови і до «людей, які стали дарами» і які допомогли йому знову влитися у збір (Еф. 4:8, 11, 12).

 Наслідуйте Христову любов у час кінця

9. Наведіть приклад того, як Ісус на практиці виявив любов до своїх учнів.

⁹ Лука яскраво описав Ісусову любов на ділі. Христос знав, що з часом римська армія оточить приречений на знищення Єрусалим і ніхто не зможе звідти втекти. Ісус з любові застеріг своїх учнів: «Коли побачите, що Єрусалим оточений військовими таборами, знайте: наблизилось його спустошення». Що вони мали робити? Ісус дав чіткі і конкретні вказівки: «Тоді нехай ті, що в Юдеї, втікають у гори, і хто в місті, хай виходить з нього, а хто в околицях, хай у нього не входить. Бо в ті дні виконається правосуддя, аби сповнилося все написане» (Луки 21:20—22). Після того як 66 року н. е. римське військо оточило Єрусалим, слухняні особи діяли відповідно до Ісусових вказівок.

10, 11. Як роздуми про ранніх християн, котрі втекли з Єрусалима, допоможуть нам готуватися до «великого лиха»?

¹⁰ У час втечі з Єрусалима християни мусили виявляти одні до одних любов саме так, як це робив Христос. Їм, безперечно, треба було ділитися між собою усім, що вони мали. Але Ісусове пророцтво стосується чогось набагато більшого, ніж знищення того стародавнього міста. Він передрік: «Настане велике лихо, якого не було від початку світу аж дотепер і вже ніколи не буде» (Матв. 24:17, 18, 21). Перед «великим лихом» і впродовж нього ми теж зіткнемося з неабиякими труднощами і скрутою. Якщо ми розвиватимемо розум Христів, то зможемо їх знести.

¹¹ У той період нам необхідно буде наслідувати Ісусів приклад, виявляючи безкорисливу любов. Тому Павло радив: «Нехай кожен з нас догоджає ближньому йому на добро, прагнучи його зміцнити. Адже навіть Христос не догоджав собі... Тож нехай Бог — джерело витривалості й потіхи — наділить вас таким же складом розуму, як і в Христа Ісуса» (Рим. 15:2, 3, 5).

12. Яку любов нам треба розвивати і чому?

¹² Петро, якого любив Ісус, так само заохочував християн виявляти «нелицемірну  братерську любов» і слухатись правди. Християнам слід «від усього серця любити одні одних» (1 Пет. 1:22). Сьогодні нам, як ніколи раніше, дуже важливо розвивати такі риси, які мав Христос. Тепер посилюється тиск на всіх Божих служителів. Нікому не варто покладатися на будь-які елементи нинішнього старого світу, і про це чітко свідчить недавній безлад у світовій фінансовій системі. (Прочитайте 1 Івана 2:15—17). Кінець нинішньої системи надзвичайно близько, тому нам треба наближатися до Єгови й одні до одних, розвиваючи в зборі справжню дружбу. Павло радив: «Виявляючи братерську любов, майте ніжні почуття одні до одних. Випереджуйте одні одних пошаною» (Рим. 12:10). А Петро наголосив на цьому, сказавши: «І найважливіше: всім серцем любіть один одного, бо любов покриває безліч гріхів» (1 Пет. 4:8).

13—15. Як після стихійного лиха деякі брати наслідували Христову любов?

¹³ По всій землі Свідки Єгови відомі за свою любов на ділі. Подумайте про одновірців, які 2005 року відгукнулися, щоб допомогти потерпілим від штормів і ураганів у південних районах США. Спонукані Ісусовою любов’ю, понад 20 тисяч добровольців допомагали потерпілим братам, причому більшість з цих добровольців залишили свої зручні домівки і роботу.

¹⁴ В одному регіоні водні вали просунулися вглиб суші аж на 80 кілометрів і хвилі сягали до 10 метрів заввишки. Коли вода спала, третина будинків була повністю знищена. Свідки-добровольці з кількох країн, деякі з необхідними навиками, привезли з собою інструменти та будівельні матеріали й охоче виконували будь-яку роботу. Дві рідні сестри, вдови, спакували свої речі в пікап і поїхали допомагати потерпілим за більш як 3000 кілометрів. Одна з цих сестер залишилась там і продовжувала помагати комітету з надання допомоги та служила сталим піонером.

¹⁵ У цьому районі було відбудовано і відремонтовано понад 5600 будинків Свідків та інших людей. Як почувалися місцеві Свідки, відчувши такий надзвичайний вияв любові? Одна сестра, чий будинок був зруйнований, мусила переселитися в маленький трейлер, в якому протікав дах і не працювала кухонна плита. Брати побудували їй скромний, але зручний будинок. Стоячи навпроти нового охайного будиночка, сестра плакала з вдячності Єгові і братам. У багатьох інших випадках тамтешні Свідки жили в тимчасових приміщеннях рік або й довше після того, як були відбудовані їхні домівки. Чому? Вони уступили свої  нові будинки добровольцям, котрі допомагали потерпілим. Який же це чудовий вияв Христового розуму!

Майте розум Христів у ставленні до хворих

16, 17. Як нам віддзеркалювати розум Христів у ставленні до хворих?

¹⁶ Небагато хто з нас став жертвою нищівного стихійного лиха. Але майже всі ми зазнаємо проблем зі здоров’ям, власним чи своїх рідних. Ісусів склад розуму у ставленні до хворих є для нас прикладом. Любов спонукувала його пройматися до них жалем. Коли люди привели багатьох хворих до Ісуса, він «зцілив усіх недужих» (Матв. 8:16; 14:14).

¹⁷ У наш час християни не мають такої, як в Ісуса, чудодійної сили, щоб зцілювати. Однак вони, подібно до Христа, проймаються жалем до хворих. Як одновірці виявляють співчуття? Наприклад, старійшини показують, що мають розум Христів, дбаючи про надання допомоги хворим у зборі. Так вони дотримуються слів, записаних у Матвія 25:39, 40 *. (Прочитайте).

18. Яким чином дві сестри виявили справжню любов до хворої сестри і що це принесло?

¹⁸ Та не обов’язково бути старійшиною, щоб чинити іншим добро. Розгляньмо випадок 44-річної Шарлін, яка була хвора на рак. Їй сказали, що вона проживе лише десять днів. Побачивши, що Шарлін потребує догляду і що цей обов’язок упав важким тягарем на плечі її відданого чоловіка, дві сестри, Шарон та Ніколетт, присвятили весь свій час тому, щоб допомагати хворій сестрі в останні дні її життя. Це тривало шість тижнів, але обидві сестри виявляли любов до кінця. «Важко, коли ти знаєш, що хтось вже не одужає,— каже Шарон.— Все ж Єгова зміцнив нас. Цей випадок наблизив нас до нього й одне до одного». Чоловік Шарлін говорить: «Я завжди пам’ятатиму доброту і підтримку тих двох дорогих сестер. Їхні щирі спонуки і позитивне мислення полегшили останнє випробування для моєї вірної Шарлін, а мені додали фізичних та емоційних сил. Я буду вдячний їм повік. Їхня саможертовність зміцнила мою віру в Єгову і мою любов до всесвітнього братства».

19, 20. а) Які п’ять граней Ісусової особистості ми розглянули? б) Що ви постановили робити?

¹⁹ У цій серії з трьох статей ми розглянули п’ять граней Ісусової особистості і обговорили, як нам наслідувати його склад розуму й учинки. Будьте лагідними та смиренними, як Ісус (Матв. 11:29). Намагайтеся ставитись до інших людей з добротою, навіть коли їхня недосконалість і слабкості дратують вас. Відважно дотримуйтеся всіх вимог Єгови, навіть перед лицем випробувань.

²⁰ Також любіть, як і Христос, усіх братів «до кінця». Така любов свідчитиме, що ви правдиві послідовники Ісуса (Ів. 13:1, 34, 35). Тож «нехай між вами панує братерська любов» (Євр. 13:1). Не опускайте рук! Живіть так, щоб нести хвалу Єгові і допомагати іншим! А Єгова буде благословляти ваші щирі зусилля.

[Примітка]

Чи ви можете пояснити?

• Як старійшини наслідують розум Христів, коли мають справу з тими, хто згрішив?

• Чому вкрай важливо відображати Христову любов у цей час кінця?

• Як нам віддзеркалювати розум Христа у ставленні до хворих?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 17]

Старійшини хочуть, щоб людина, яка згрішила, повернулася до Єгови

[Ілюстрація на сторінці 18]

Як християни, покинувши Єрусалим, показали, що мали розум Христів?

[Ілюстрація на сторінці 19]

Свідки Єгови відомі за свою любов на ділі