Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Цінуйте братів і сестер, які не чують!

Цінуйте братів і сестер, які не чують!

Цінуйте братів і сестер, які не чують!

БОЖИЙ народ сьогодні — це велика родина духовних братів і сестер, які отримали спадщину від чоловіків та жінок давнини: Самуїла, Давида, Самсона, Рахав, Мойсея, Авраама, Сарри, Ноя і Авеля. Серед теперішніх відданих служителів Єгови є чимало осіб з вадами слуху. Наприклад, першими Свідками Єгови в Монголії стала подружня пара, що не чує. І саме завдяки непорочності наших глухих одновірців у Росії ми отримали перемогу в Європейському суді з прав людини.

У наш час «вірний і розсудливий раб» видає публікації мовою жестів і організовує зібрання та конгреси цією мовою (Матв. 24:45). З таких дарів глухі люди черпають великий пожиток *. Чи ви колись задумувалися над тим, як люди з вадами слуху пізнавали правдивого Бога і робили поступ без цих духовних дарів? А що ви можете робити, аби допомагати глухим людям у вашій місцевості?

Як глухі люди пізнавали правду раніше

Запитайте декого зі старших осіб, котрі не чують, як вони пізнали правду про Бога. Ви дізнаєтесь, що́ ці брати і сестри відчували, коли вперше довідалися про Боже ім’я. Вони розкажуть, як лише ця одна істина змінила їхнє життя та підтримувала їх протягом років, аж поки з’явилися відео- і DVD програми мовою жестів, що допомагають їм глибше знайомитися з біблійною правдою. Ці християни пояснять, як вони навчалися на зібраннях, програма яких не проводилася або не перекладалася мовою жестів. Щоб вони могли зрозуміти сказане, хтось сідав поруч з ними і записував думки на папері. Саме так один глухий брат пізнавав біблійні істини впродовж семи років, доки зрештою не з’явився перекладач.

Літні Свідки з вадами слуху пригадують, як вони проповідували людям, що чують. В одній руці вони тримали картку, на якій був записний простий вступ для служіння від дому до дому, а в другій — останні випуски «Вартової башти» і «Пробудись!». Нелегко було проводити біблійні вивчення з глухими людьми, використовуючи лише надруковані публікації, які ні вони, ні учні не дуже добре розуміли. Старенькі вісники, що не чують, напевно, згадають, як прикро їм було, коли їх не розуміли, і тому вони не могли добре пояснити духовні істини іншим. Крім того, ці християни знають, що означає глибоко любити Єгову, але не могти на ділі виявити цю любов повною мірою. Чому? Тому що вони не були впевнені, що правильно розуміють те чи інше питання.

Незважаючи на всі труднощі, наші глухі брати і сестри міцно тримаються шляху непорочності (Йова 2:3). Вони чекають на Єгову цілим серцем (Пс. 37:7). І він зливає на них рясні благословення, про які багато глухих осіб ніколи й не мріяли.

Подумаймо, яких зусиль докладав один батько з вадами слуху. До появи відеопрограм мовою жестів він, як голова сім’ї, вірно проводив сімейне вивчення. Його син пригадує: «Татові завжди було нелегко проводити сімейне вивчення, оскільки весь матеріал містився в надрукованих публікаціях. Часто він не повністю розумів текст. Ми ж, діти, не дуже допомагали йому — ми швидко вказували на помилки, коли він пояснював щось неправильно. Попри все це тато завжди проводив сімейне вивчення. Він вважав, що навчати нас про Єгову набагато важливіше, ніж зважати на труднощі, які час від часу виникали через його обмежене розуміння англійської».

А ось приклад 70-літнього брата, Річарда, який не чує і не бачить. Він живе в Брукліні (Нью-Йорк). Річард регулярно приходить на християнські зібрання. Щоб прибути на зібрання, він їде в метро і рахує зупинки, аби знати, де вийти. Якось узимку була така сильна заметіль, що зібрання відмінили. Усі в зборі знали про це, але Річарду чомусь не повідомили. Збагнувши, що сталось, брати почали шукати Річарда і зустріли його біля Залу Царства. Він терпеливо чекав, поки зал відчинять. Коли Річарда спитали, як він відважився вийти в таку хуртовину, брат сказав: «Я люблю Єгову».

Що можете робити ви?

Чи у вашій території живуть глухі люди? Чому б вам не опанувати кілька жестів, щоб спілкуватися з ними? Люди з вадами слуху зазвичай дуже люб’язні і терпеливі, коли вчать інших своєї мови. Ви можете зустріти людей, що не чують, займаючись повсякденними справами або в служінні. Що вам робити? Намагайтесь спілкуватися. У цьому вам допоможуть жести, записи на папері, прості малюнки тощо. Навіть коли особа дає зрозуміти, що її не цікавить правда, повідомте про свою розмову Свідка, що не чує, або того, хто знає мову жестів. Можливо, звістка швидше привабить людину з вадами слуху, коли їй свідчитимуть мовою жестів.

Скажімо, ви вивчаєте мову жестів і відвідуєте зібрання, програма яких проводиться цією мовою. Як вам більш вправно послуговуватися жестами і ліпше розуміти мову? Якщо в зборі є інші вісники, що чують, з ними варто також спілкуватися мовою жестів. Це допоможе вам думати цією багатою на зорові образи мовою. Іноді вам захочеться обрати легший спосіб — просто говорити. Однак, як і у вивченні будь-якої іншої мови, щоб говорити плавно, вам необхідно виявляти наполегливість.

Якщо ми намагатимемось використовувати мову жестів, то покажемо любов та повагу до наших братів і сестер з вадами слуху. Уявіть собі, яке розчарування кожного дня відчувають глухі люди через те, що не розуміють людей на роботі чи в школі. «Щодня люди навколо мене говорять,— каже один глухий брат.— Всередині я нерідко почуваюся самотнім і зайвим, це дратує мене, і я навіть злюся. Словами не передати, які почуття мене іноді охоплюють». Зібрання мають бути оазисом, в якому наші брати і сестри з вадами слуху отримують духовну поживу і втішаються сердечним спілкуванням та дружбою (Ів. 13:34, 35).

Не слід забувати і про численні невеликі групи глухих людей, які приходять на зібрання, що проводяться розмовною мовою. Програма зібрань для них перекладається. Щоб повністю розуміти пункти програми, члени збору, що не чують, сідають у передніх рядах. Так вони без перешкод можуть бачити одночасно і перекладача, і промовця. Як видно з досвіду, решта членів збору швидко звикає, і це не заважає їм зосереджуватися на програмі. Те саме відбувається і на конгресах, програму яких перекладають мовою жестів. Щирої похвали заслуговують брати і сестри, які докладають зусиль, щоб перекладати так, як висловлюються глухі люди,— змістовно і природно.

Приміром, ви є членом збору, до якого належить група глухих осіб або в якому для невеликої кількості таких людей програма зібрань перекладається мовою жестів. Як вам особисто цікавитися братами з вадами слуху? Запрошуйте їх до себе в гості. Якщо можливо, вивчіть кілька жестів. Не бійтеся мовного бар’єру. Ви знайдете спосіб для спілкування, і про вияв такої любові приємно згадуватимуть (1 Ів. 4:8). Наші одновірці, що не чують, мають чим поділитися. Вони цікаві співрозмовники, дуже проникливі і мають чудове почуття гумору. Ось що каже один брат, батьки якого не чують: «Усе своє життя я був в оточенні глухих людей, і вони дали мені значно більше, ніж я їм. Ми можемо багато чого навчитися від братів і сестер з вадами слуху».

Єгова любить своїх вірних поклонників, у тому числі глухих. Безумовно, завдяки вірі й витривалості вони є справжнім скарбом в організації Єгови. Тож цінуймо братів і сестер, які не чують!

[Примітка]

^ абз. 3 Дивіться статтю «Над ними сяє лице Єгови» у «Вартовій башті» за 15 серпня 2009 року.

[Ілюстрація на сторінці 31]

Звістка про Царство, можливо, швидше привабить людину з вадами слуху, коли їй свідчитимуть мовою жестів

[Ілюстрації на сторінці 32]

Зібрання повинні бути оазисом, в якому наші брати й сестри, що не чують, отримують духовне підбадьорення