Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Зберігайте радість у час лиха

Зберігайте радість у час лиха

Зберігайте радість у час лиха

«Всі, хто надію на [Єгову] складають, хай тішаться,— будуть вічно співати вони» (ПС. 5:12).

1, 2. а) Через що люди сьогодні страждають? б) Що доводиться зносити правдивим християнам, окрім лих, яких зазнають усі люди?

СВІДКИ ЄГОВИ стикаються з лихами, які спадають на людство в цілому. Багато Божих служителів стали жертвами війн, злочинів та інших бід. Стихійні лиха, бідність, хвороби і смерть завдають нам глибоких душевних ран. Апостол Павло влучно написав: «Ми знаємо, що аж донині все створіння разом стогне й мучиться» (Рим. 8:22). До того ж нам дошкуляє власна недосконалість. Подібно до царя Давида, ми можемо казати: «Провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої» (Пс. 38:5).

2 Крім лих, яких зазнають усі люди, правдиві християни несуть символічний стовп мук (Луки 14:27). Ісусових учнів, як і їхнього Вчителя, ненавидять і переслідують (Матв. 10:22, 23; Ів. 15:20; 16:2). Тож іти слідами Христа означає докладати неабияких зусиль і бути витривалим, очікуючи благословень нового світу (Матв. 7:13, 14; Луки 13:24).

3. Звідки ми знаємо, що християнам не треба вести страдницьке життя, аби догоджати Богові?

3 Чи слід думати, що правдиві християни ведуть безрадісне і нещасливе життя? Чи наше життя обов’язково має бути сповнене горя й смутку, аж поки не прийде кінець? Єгова, безумовно, хоче, щоб ми були щасливими, чекаючи на сповнення його обіцянок. Біблія неодноразово говорить про Божих поклонників як про щасливих людей. (Прочитайте Ісаї 65:13, 14). «Всі, хто надію на [Єгову] складають, хай тішаться,— будуть вічно співати вони»,— говориться в Псалмі 5:12. І справді, можна бути вельми радісним та задоволеним і мати душевний спокій навіть у час лиха. Обговорімо, як Біблія допомагає нам зносити випробування і при цьому зберігати радість.

Єгова — «щасливий Бог»

4. Як Бог почувається, коли відкидають його владу?

4 Подумаймо про Єгову. Він, як Всемогутній Бог, панує над цілим усесвітом. Йому нікого і нічого не бракує. Та, незважаючи на свою незрівнянну силу, Єгова, очевидно, засмутився, коли один з його духовних синів збунтувався і став Сатаною. Пізніше Богові, напевно, було боляче бачити, як деякі ангели приєдналися до бунту. Подумайте і про те, якого болю завдали Богу найпрекрасніші з його видимих створінь, Адам і Єва, коли відвернулися від нього. Відтоді мільярди їхніх нащадків відкидають владу Єгови (Рим. 3:23).

5. Що особливо завдає Єгові болю?

5 Бунт Сатани триває й досі. Вже 6000 років Єгова бачить ідолопоклонство, насилля, вбивство і статеві збочення (Бут. 6:5, 6, 11, 12). Він чує жахливу брехню і блюзнірство. Навіть правдиві поклонники Бога іноді завдають йому смутку. Ось що про одну ситуацію говориться в Біблії: «Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу! І все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого Ізраїлевого» (Пс. 78:40, 41). Єгова відчуває невимовний біль, якщо правдиві служителі відвертаються від нього (Єрем. 3:1—10). Як бачимо, в житті багато прикрощів, і Єгові дуже боляче, коли вони стаються. (Прочитайте Ісаї 63:9, 10).

6. Як Бог ставиться до труднощів?

6 Все ж Єгова не є заручником болю і розчарування. Коли виникають якісь труднощі, Єгова відразу вдається до дій, щоб звести до мінімуму погані наслідки того, що стається. Також він вживає заходів, які через тривалий час посприяють виконанню його наміру. З огляду на все добро, яке робить Єгова, він з радістю чекає часу, коли буде доведено правомірність його верховної влади і злито благословення на його відданих поклонників (Пс. 104:31). Незважаючи на докір, який було стягнуто на Єгову, він залишається «щасливим Богом» (1 Тим. 1:11; Пс. 16:11).

7, 8. Як наслідувати Єгову, коли справи виходять з-під контролю?

7 Щоправда, ми не можемо порівнювати себе до Єгови, коли йдеться про здатність розв’язувати проблеми. Однак нам під силу наслідувати Єгову в тому, як боротися з лихами. Цілком природно відчувати пригнічення, коли стається щось погане, але ми не мусимо довго перебувати в такому стані. Ми створені на образ Єгови, тому маємо здатність мислити і виявляти практичну мудрість. Завдяки цьому ми можемо аналізувати свої проблеми і знаходити способи їхнього вирішення.

8 Як нам боротися з життєвими труднощами? Насамперед слід визнавати, що нам просто не під силу контролювати деякі речі. Якщо надто перейматися ними, то це лише посилить розчарування і позбавить нас радості, яку несе з собою правдиве поклоніння. Доклавши зусиль у межах розумного, щоб розв’язати проблему, перестаньмо нею перейматись і зосереджуймося на чомусь кориснішому. Наскільки мудро так робити, видно з подальших біблійних розповідей.

Вкрай важливо бути поміркованими

9. З чого видно, що Анна виявила поміркованість?

9 Розгляньмо приклад Анни, яка стала матір’ю пророка Самуїла. Вона була засмучена через те, що не могла мати дітей. Над бездітною Анною насміхались. Іноді вона почувалася такою пригніченою, що плакала і не їла (1 Сам. 1:2—7). Коли одного разу Анна прийшла до святині Єгови, вона була «скорбна духом, і молилася до Господа та плакала гірко» (1 Сам. 1:10). Після того як Анна вилила перед Єговою серце, первосвященик Ілій підійшов до неї і сказав: «Іди з миром! А Бог Ізраїлів дасть тобі бажання твоє, яке ти від Нього жадала» (1 Сам. 1:17). Тоді Анна чітко зрозуміла, що зробила все можливе. Від неї не залежало, зможе вона народжувати дітей чи ні. Ця жінка виявила поміркованість. Потім Анна «пішла... своєю дорогою, та й їла, а обличчя її не було вже сумне» (1 Сам. 1:18).

10. Який реалістичний погляд на справи мав Павло, коли зносив труднощі, котрих не міг вирішити?

10 Апостол Павло мав подібний погляд на справи, коли стикався з труднощами. Певна проблема завдавала йому неабияких страждань. Він назвав її колючкою в тілі (2 Кор. 12:7). Хоч би що це було, Павло з усіх сил намагався позбутись цієї проблеми і молився до Єгови про полегшення. Скільки разів Павло благав Єгову про це? Тричі. Після третього разу Бог дав Павлові зрозуміти, що чудом не усуне «колючку». Павло змирився з цим і цілковито зосередився на служінні Єгові. (Прочитайте 2 Коринфян 12:8—10).

11. Як молитви і благання допомагають нам долати лиха?

11 Згадані приклади не вказують на те, що нам треба перестати молитися до Єгови про гнітючі обставини (Пс. 86:7). Навпаки, Боже Слово заохочує нас: «Ні про що не тривожтесь, але завжди з будь-якими проханнями звертайтесь у молитвах і благаннях до Бога, виявляючи йому також вдячність». Як Єгова відповідає на такі просьби і благання? Біблія каже: «Тоді Божий мир, який неможливо збагнути розумом, берегтиме завдяки Христу Ісусу ваші серця та здатність мислити» (Фил. 4:6, 7). І справді, Єгова не усуне проблем, але відповість на молитви, охороняючи нашу здатність мислити. Іноді молитви допомагають нам усвідомити, що тривоги можуть поглинути нас.

Знаходьте задоволення у виконанні Божої волі

12. Чому тривале пригнічення може бути згубним?

12 У Приповістей 24:10 говориться: «Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила». А в іншому прислів’ї сказано: «При смутку сердечному дух приголомшений» (Прип. 15:13). Деякі християни настільки знеохочені, що припиняють читати Боже Слово, Біблію, і роздумувати над ним. Їхні молитви стають поверховими, і вони можуть віддалятися від співвіруючих. Як бачимо, тривале пригнічення є згубним (Прип. 18:1, 14).

13. Що допомагає нам розвіювати знеохочення і приносить радість?

13 На противагу цьому позитивний погляд допоможе нам зосереджуватися в нашому житті на тому, що дає насолоду і радість. Давид написав: «Твою волю чинити, мій Боже, я хочу [«насолода для мене», НС]» (Пс. 40:9). Коли щось складається не так, як ми цього хотіли б, у жодному разі не занедбуймо добрих звичок у поклонінні Єгові. Борімось зі смутком, займаючись справами, які приносять задоволення. Єгова каже, що ми матимемо насолоду і щастя, якщо будемо регулярно читати його Слово і немовби вдивлятися в нього (Пс. 1:1, 2; Як. 1:25). Як зі Святого Письма, так і на християнських зібраннях ми чуємо «приємні слова», що підбадьорюють і потішають нас (Прип. 12:25; 16:24).

14. Яке запевнення Єгови потішає нас уже тепер?

14 Бог дає нам чимало підстав для радості. Його обіцянка про спасіння — справжнє джерело щастя (Пс. 13:6). Ми знаємо: хоч би що з нами тепер трапилося, Бог зрештою винагородить усіх, хто наполегливо шукає його. (Прочитайте Екклезіяста 8:12). Пророк Авакум виразив свою віру в це такими поетичними словами: «Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби,— то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!» (Ав. 3:17, 18).

«Блаженний народ, що Господь — йому Бог!»

15, 16. Якими Божими дарами ми тішимось, чекаючи на майбутні благословення?

15 Тимчасом як ми чекаємо чудового майбутнього, радіймо тим добром, яке дає нам Єгова, адже така його воля. Біблія каже: «Я знаю, немає нічого [для людей] кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті. І отож, як котрий чоловік їсть та п’є і в усім своїм труді радіє добром,— це дар Божий» (Еккл. 3:12, 13). Слова «робити добро» означають чинити іншим добрі діла. Ісус пояснив, що більше щастя — давати, а не брати. Добрі вчинки, які ми робимо нашим подружнім партнерам, дітям, батькам та іншим родичам, сповнюють нас почуттям глибокого задоволення (Прип. 3:27). Якщо ми лагідні, гостинні і вибачливі в стосунках з духовними братами і сестрами, то отримуємо багато радості і це тішить серце Єгови (Гал. 6:10; Кол. 3:12—14; 1 Пет. 4:8, 9). Справжнє щастя ми також відчуваємо, коли служимо з духом саможертовності.

16 Вищенаведені слова з книги Екклезіяста вказують на прості життєві втіхи, як-от їжу і питво. Все ж навіть під час випробувань ми можемо тішитися будь-якими матеріальними дарами, які отримуємо від Єгови. Мальовничий захід сонця, чарівні краєвиди, пустощі тваринок-малят та інші дива природи, здавалося б, є чимось звичайним, але вони сповнюють нас благоговійним страхом і приносять радість. Роздумуючи над усім цим, ми поглиблюємо любов до Єгови, оскільки він — Джерело усіх благ.

17. Як ми звільнимося від усіх бід і що нас вже тепер потішає?

17 Наша любов до Бога, слухняність його заповідям і віра у викупну жертву допоможуть нам повністю звільнитися від труднощів недосконалого життя й отримати вічну радість (1 Ів. 5:3). А тим часом нас потішає те, що Єгова добре знає всі наші біди. Давид написав: «Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі» (Пс. 31:8). З любові Єгова врятує нас від усіх лих (Пс. 34:20).

18. Чому серед Божого народу має панувати радість?

18 Поки ми чекаємо сповнення обіцянок Єгови, щасливого Бога, наслідуймо його. Не дозвольмо негативним почуттям позбавляти нас духовної сили. Коли виникають проблеми, керуймось практичною мудрістю і здатністю мислити. Єгова допоможе нам контролювати емоції і робити все можливе, щоб звести до мінімуму гіркі наслідки неприємних подій. Тішмося матеріальним і духовним добром, яке походить від Бога. Зберігаючи з Богом близькі стосунки, ми будемо радіти, тому що «блаженний народ, що Господь — йому Бог» (Пс. 144:15).

Що ви довідались?

• Як наслідувати Єгову, коли ми зазнаємо труднощів?

• Яким чином поміркованість допоможе нам долати проблеми?

• Як нам у час лиха знаходити насолоду у виконанні Божої волі?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 16]

Єгові боляче бачити різні прикрощі

[Відомості про джерело]

© G.M.B. Akash/Panos Pictures

[Ілюстрації на сторінці 18]

Єгова допомагає нам зберігати радість