Нехай ваш поступ буде явним
Нехай ваш поступ буде явним
«Розмірковуй над цим, будь весь у цьому, щоб твій поступ був явний для всіх» (1 ТИМ. 4:15).
1, 2. Що нам відомо про ранні роки Тимофія і про зміну, яка відбулася, коли йому було близько 20 років?
У МІСЦЕВОСТІ, яка була римською провінцією Галатією (територія сучасної Туреччини), виростав юний Тимофій. Через кілька десятиліть після Ісусової смерті там з’явилися християнські збори. Свого часу Тимофій, його мама і бабуся прийняли християнство і стали активними членами збору (2 Тим. 1:5; 3:14, 15). Молодому Тимофієві, безумовно, подобалося служити в рідному зборі. Несподівано в його житті сталися великі зміни.
2 Усе почалося тоді, коли апостол Павло вдруге прибув до цієї місцевості. На той момент Тимофієві було близько 20 років. Під час свого візиту, скоріш за все, до Лістри Павло звернув увагу, що про Тимофія «добре відгукувались брати» з тамтешніх зборів (Дії 16:2). Молодий Тимофій, напевно, був зрілим не по роках. Тож під проводом святого духу Павло і рада старійшин поклали руки на Тимофія, призначивши йому особливе завдання в зборі (1 Тим. 4:14; 2 Тим. 1:6).
3. Яке особливе завдання отримав Тимофій?
3 Тимофій отримав незвичайне запрошення — супроводжувати апостола Павла у подорожах (Дії 16:3). Уявіть собі, як це, мабуть, здивувало і вразило Тимофія! У подальші роки Тимофій подорожував з Павлом і часом з іншими братами, виконуючи різноманітні доручення апостолів і старійшин. Павло і Тимофій займалися роз’їзною працею, яка відчутно сприяла духовному зміцненню братів. (Прочитайте Дії 16:4, 5). Отож Тимофія за його духовний поступ добре знало багато християн. Приблизно через десять років співпраці з Тимофієм апостол Павло написав филип’янам: «Я не маю більше нікого з таким складом розуму [як у Тимофія], хто б так щиро подбав про ваш добробут... Вам же відомо, як він себе зарекомендував: немов дитина з батьком, працював зі мною в поті чола, поширюючи добру новину» (Фил. 2:20—22).
4. а) Який дуже важливий обов’язок було доручено Тимофієві? б) Які питання виникають у зв’язку з Павловими словами, що записані в 1 Тимофія 4:15?
4 Ймовірно, тоді, коли Павло написав листа до филип’ян, він доручив Тимофієві вкрай важливий обов’язок — призначати старійшин і служителів збору (1 Тим. 3:1; 5:22). Зрозуміло, що на той час Тимофій був надійним і гідним довір’я наглядачем. Однак у тому самому листі Павло заохотив Тимофія робити свій «поступ... явним для всіх» (1 Тим. 4:15). Хіба Тимофій уже не зробив надзвичайного духовного поступу? Що ж мав на увазі Павло, сказавши ці слова, і як його порада допоможе нам?
Як робити свій поступ явним
5, 6. Що загрожувало духовній чистоті збору в Ефесі і як Тимофій міг захистити збір?
5 Проаналізуймо контекст 1 Тимофія 4:15. (Прочитайте 1 Тимофія 4:11—16). Перед тим як написати ці слова, сам Павло подався до Македонії, а Тимофія попросив залишитися в Ефесі. Чому? Деякі ефесяни стали поширювати фальшиві вчення і вносити поділ у збір. Тимофій мусив захищати духовну чистоту збору. Як це треба було робити? Передусім, подаючи іншим хороший приклад.
6 Павло написав до Тимофія: «Будь же для вірних прикладом у мові, поведінці, любові, вірі й чистоті,— а потім додав: — Розмірковуй над цим, будь весь у цьому, щоб твій поступ був явний для всіх» (1 Тим. 4:12, 15). Поступ Тимофія пов’язувався з його духовністю, а не з якимось провідним становищем. Очікується, що кожен християнин робитиме такий поступ.
7. Чого очікується від усіх християн?
7 Сьогодні, як і за днів Тимофія, брати мають чимало обов’язків у зборі. Хтось є старійшиною чи служителем збору, хтось — піонером. Інші беруть участь у роз’їзній праці, бетелівському або місіонерському служінні. Старійшини залучені до навчання, приміром, на конгресах. Однак усі християни — чоловіки, жінки та юні особи — спроможні докладати зусиль, щоб їхній духовний поступ був очевидним (Матв. 5:16). Як і у випадку Тимофія, навіть християнам, які мають особливі призначення, варто робити свою духовність явною для всіх.
Будьте прикладом у мові
8. Як те, що ми говоримо, впливає на наше поклоніння Богові?
8 Тимофій мав подавати приклад у мові. А як нам робити свій поступ явним у цій сфері? Наша мова свідчить про те, якими ми є. Ісус влучно зазначив: «Чим переповнене серце, те говорять уста» (Матв. 12:34). Яків, Ісусів брат по матері, теж показав, як те, що ми говоримо, може впливати на наше поклоніння Богові. Він написав: «Якщо хтось вважає, що правильно поклоняється Богу, і при тому не загнуздує язика, а постійно обманює своє серце, поклоніння такого — даремне» (Як. 1:26).
9. Яким чином нам бути прикладом у мові?
9 Брати і сестри, чуючи нашу мову, можуть бачити, наскільки добре ми прогресуємо духовно. Тож зрілі християни стараються своєю мовою зміцнювати, потішати, підтримувати і підбадьорювати інших, а не висловлюватись зневажливо, негативно, критично чи гостро (Прип. 12:18; Еф. 4:29; 1 Тим. 6:3—5, 20). Готовність розповідати іншим про свої погляди на мораль і обстоювати високі Божі норми свідчить про нашу відданість Богові (Рим. 1:15, 16). Щиросерді люди обов’язково побачать, як ми послуговуємось даром мови, і, можливо, братимуть з нас приклад (Фил. 4:8, 9).
Зразкова поведінка й чистота
10. Чому нелицемірна віра дуже важлива в духовному рості?
10 Християни мають подавати приклад не тільки в мові. Людина, яка говорить одне, а робить інше, є лицеміром. Павлові було добре відоме лицемірство фарисеїв і згубні наслідки їхньої поведінки. Він неодноразово застерігав Тимофія проти нещирості й лицемірства (1 Тим. 1:5; 4:1, 2). Але Тимофій не був лицеміром. У другому листі до нього Павло сказав: «Я пам’ятаю [твою] нелицемірну віру» (2 Тим. 1:5). Все ж Тимофій, як християнин, мав докладати зусиль, щоб інші бачили його правдивість. Йому слід було подавати хороший приклад у поведінці.
11. Що Павло написав Тимофієві про багатство?
11 В обох листах до Тимофія Павло дав пораду щодо поведінки у кількох сферах. Наприклад, Тимофієві не слід було гнатися за багатством. Павло говорив: «Любов до грошей — це корінь усіх нещасть. Плекаючи таку любов, декотрі дозволили, аби вона відвела їх від віри, та завдали собі величезних страждань» (1 Тим. 6:10). Любов до багатства свідчить про брак духовності. Християни ж, які цінують просте життя і тішаться, що «мають їжу, одяг і дах над головою», роблять свій духовний поступ явним (1 Тим. 6:6—8; Фил. 4:11—13).
12. Як нам робити очевидний поступ в особистому житті?
12 Павло написав Тимофієві, наскільки важливо християнським жінкам «одягатись охайно, скромно і з розважністю» (1 Тим. 2:9). Жінки, які скромно поводяться і розважно підходять до питань одягу, зовнішнього вигляду та інших особистих справ, подають чудовий приклад (1 Тим. 3:11). Цей принцип стосується і християнських чоловіків. Павло заохочував наглядачів бути «врівноваженими у звичках, розважними, організованими» (1 Тим. 3:2). Якщо ми виявляємо такі риси в повсякденному житті, наш поступ бачать усі.
13. Як, подібно до Тимофія, нам подавати приклад у чистоті?
13 Тимофій мав бути прикладом у чистоті. Вживши це поняття, Павло вказував на особливу сферу поведінки, а саме на моральну чистоту. Тимофій мусив 1 Тим. 4:12; 5:2). Навіть про чиюсь неморальну поведінку, про яку, здається, не знає ніхто, відомо Богові, і про неї зрештою довідаються інші. Коли йдеться про добрі діла християнина, то їх теж помічають (1 Тим. 5:24, 25). У кожного члена збору є нагода робити явний поступ у поведінці й чистоті.
поводитись бездоганно насамперед з жінками. Йому треба було ставитися «до літніх жінок — як до матерів, до молодших — як до сестер, з усією чистотою» (Важливо виявляти любов і віру
14. Як Святе Письмо наголошує на потребі любити одні одних?
14 Ключову роль у християнському житті відіграє любов. Ісус промовив до учнів: «По тому всі розпізнають, що ви мої учні, коли між вами буде любов» (Ів. 13:35). У чому видно таку любов? Боже Слово настійно радить нам «з любов’ю зносити одні одних», «бути добрими одні до одних, виявляти сердечне співчуття та з готовністю прощати одні одних» і бути гостинними (Еф. 4:2, 32; Євр. 13:1, 2). «Виявляючи братерську любов, майте ніжні почуття одні до одних»,— писав апостол Павло (Рим. 12:10).
15. Чому любов мають виявляти всі, особливо наглядачі?
15 Якби Тимофій поводився з одновірцями жорстко і грубо, то зводив би нанівець хороші результати, яких він досягав як учитель і наглядач. (Прочитайте 1 Коринфян 13:1—3). Тимофій же по-справжньому любив братів, а також був гостинним та робив добрі вчинки для них, і це, безсумнівно, свідчило про його духовний поступ. Тому доречно, що в листі до Тимофія апостол Павло конкретно згадав любов як одну з рис, які той мав виявляти, подаючи іншим приклад.
16. Чому Тимофій мусив мати сильну віру?
16 Коли Тимофій перебував в Ефесі, його віра випробовувалась. Дехто поширював доктрини, які не узгоджувалися з християнським вченням. Інші розповідали «байки» або досліджували питання, які зовсім не сприяли зміцненню збору. (Прочитайте 1 Тимофія 1:3, 4). Павло сказав про таких осіб, що вони «загордились, нічого не розуміють і втратили здоровий глузд через дискусії та суперечки про слова» (1 Тим. 6:3, 4). Чи Тимофій допускав у свій розум згубні ідеї, які проникали в збір? Ні. Адже Павло заохочував Тимофія «вести добру боротьбу віри» і «відвертатися від пустих балачок, які опоганюють святе, а також від суперечностей так званого “знання”» (1 Тим. 6:12, 20, 21). Немає сумніву, що Тимофій слухався мудрих порад Павла (1 Кор. 10:12).
17. Як може випробовуватись наша віра?
17 Також Павло написав Тимофієві, що «в майбутньому настануть часи, коли дехто відпаде від віри, бо звертатиме увагу на оманливі натхнені слова і вчення демонів» (1 Тим. 4:1). Усім членам збору, в тому числі братам, які беруть провід, варто мати таку ж міцну й непохитну віру, як у Тимофія. Якщо ми будемо рішуче протистояти відступництву, наш поступ стане очевидним і ми подаватимемо іншим приклад у вірі.
Намагайтеся робити поступ явним
18, 19. а) Як ваш поступ буде явний для всіх? б) Що ми розглянемо далі?
18 Зрозуміло, що поступ правдивого християнина не залежить від його зовнішності, природних здібностей чи якогось становища. Крім того, духовна зрілість не обов’язково приходить з роками служіння в зборі. Справжній поступ видно з того, як ви у своїх думках, мові й поведінці виявляєте послух Єгові (Рим. 16:19). Дотримуйтеся заповіді любити одні одних і розвивати сильну віру. Розмірковуйте над Павловими словами до Тимофія і будьте повністю в цьому, щоб ваш поступ був явний для всіх.
19 Іншою рисою, яка свідчить про наш духовний поступ і християнську зрілість, є радість, що належить до плоду Божого святого духу (Гал. 5:22, 23). У наступній статті ми розглянемо, як розвивати і зберігати радість у важкі часи.
Як би ви відповіли?
• Що про нас говорить наша мова?
• Як наш поступ виявляється в поведінці й чистоті?
• Чому християнам слід бути прикладом у любові та вірі?
[Запитання для вивчення]
[Ілюстрація на сторінці 11]
Молодий Тимофій був зрілим не по роках
[Ілюстрації на сторінці 13]
Чи ваш поступ явний для інших?