Запитання читачів

За яких обставин може постати питання про повторне хрещення?

За певних обставин охрещена особа може роздумувати, чи її хрещення дійсне і чи не варто охреститися ще раз. Наприклад, на момент хрещення людина приховано жила чи поводилась так, що її могли б виключити зі збору, якби вона була вже охрещеною. Чи можна насправді присвятити себе Єгові за таких обставин? Присвячення цієї особи було б дійсним лише тоді, коли вона перестала б поводитися неправильно. Отже людині, яка охрестилась, ведучи неналежне життя, було б мудро обдумати питання про повторне хрещення.

Що сказати про християнина, який не чинив гріха на час свого хрещення, але опісля скоїв те, через що потрібно було створити судовий комітет? Припустімо, він стверджує, що на момент хрещення повністю не розумів, що́ робить, і каже, що його хрещення не було дійсним. Старійшини, зустрічаючись з тим, хто вчинив гріх, не повинні ставити під сумнів його хрещення, і дізнаватися, чи він вважає своє присвячення і хрещення дійсними. Адже такий християнин свого часу слухав біблійну промову про суть хрещення. Він ствердно відповів на питання, пов’язані з присвяченням і хрещенням. Потім ця особа буквально переодяглась і її занурили у воду. Тож логічно зробити висновок, що вона добре розуміла, наскільки серйозним є цей крок. Таким чином, старійшини вважатимуть цю людину охрещеною.

Якщо хтось порушує питання про дійсність свого хрещення, старійшини можуть звертати увагу таких людей на статті про хрещення з минулих номерів «Вартової башти» і обговорювати цю інформацію з ними. Повторне хрещення, зумовлене певними причинами (скажімо, людина недостатньо розуміла Біблію на час хрещення),— це її особиста справа.

Що слід брати до уваги християнам, коли йдеться про спільне проживання в одному домі з кимось?

Кожен з нас потребує житла. А втім, сьогодні багато людей не мають власних помешкань. Через економічний стан, здоров’я або інші чинники великі сім’ї — багато родичів — змушені жити разом. У деяких країнах рідні мусять мешкати в одній кімнаті, не маючи, по суті, можливості побути на самоті.

Організація Єгови не зобов’язана давати членам всесвітнього збору довгий список правил стосовно того, якими мають бути умови проживання. Християни повинні зважати на біблійні принципи, щоб визначити, чи умови, в яких вони живуть, подобаються Богові чи ні. Про які принципи йдеться?

 Варто насамперед обдумати, як люди, з якими ми мешкаємо в одній оселі, впливають на нас і нашу духовність. Хто ці люди? Чи вони поклоняються Єгові? Чи живуть згідно з нормами Біблії? «Не обманюйтеся,— написав апостол Павло.— Погане товариство псує корисні звички» (1 Кор. 15:33).

Святе Письмо пояснює, що Єгова засуджує блуд і перелюб (Євр. 13:4). Тож, коли неодружені люди протилежної статі живуть в одній оселі, так, наче є чоловіком і жінкою, це, безумовно, неприйнятне для Бога. Християнин не може жити там, де крізь пальці дивляться на неморальність.

Крім того, Біблія заохочує всіх, хто прагне мати Боже схвалення, «утікати від блуду» (1 Кор. 6:18). Тому християнам було б мудро уникати умов проживання, за яких вони відчували б спокусу повестися неморально. Наприклад, подумаймо про кількох християн, які живуть в одному домі. Чи може виникнути якась компрометуюча ситуація? Що, коли двоє людей, які не одружені між собою, несподівано залишаться самі, бо інших не буде на той момент удома? Небезпечно жити в одному домі і двом неодруженим особам, які залицяються одне до одного. Здоровий глузд підказує, що слід уникати таких ситуацій.

Також було б недоречно, якби розлучені особи продовжували жити в одному помешканні. Адже те, що вони колись мали інтимні стосунки одне з одним, могло б легко підштовхнути їх до неморальності (Прип. 22:3).

І останній не менш важливий чинник, який слід взяти до уваги,— це думка сторонніх людей. Християнину слід обміркувати, чи він, бува, не проживає в умовах, які для нього є прийнятними, але які можуть дати людям привід для осуду. Ми не хочемо, щоб наша поведінка стягувала ганьбу на Боже ім’я. Ось що про це писав Павло: «Не давайте підстави для спотикання ані юдеям, ані грекам, ані Божому зборові, як і я догоджаю всім і в усьому та шукаю користі не для себе, а для багатьох, щоб вони спаслися» (1 Кор. 10:32, 33).

Тим, хто хоче дотримуватися праведних норм Єгови, іноді важко знайти підхожі житлові умови. Однак християни мають «постійно перевіряти, що́ до вподоби Господу». Вони мусять бути певними, що в їхньому домі не відбувається нічого непристойного (Еф. 5:5, 10). Отже, християнам слід молитися про Боже керівництво і робити все можливе, щоб оберігати фізичний та моральний добробут одні одних, а також дбати про добре ім’я Єгови.