Залишайтесь духовно міцними, дбаючи про хворих рідних

У КІМ *, яка є Свідком Єгови, виявили біля хребта злоякісну пухлину. «Пухлину видалили,— розповідає її чоловік Стів,— і Кім пройшла курс рентгено- та хіміотерапії. Таке лікування вкрай знесилило дружину, їй було важко рухатись».

Чи можете собі уявити страждання Стіва, коли він бачив, як його кохана дружина бореться з виснажливою хворобою? Можливо, хтось із ваших рідних серйозно хворий або страждає через проблеми, пов’язані з похилим віком (Еккл. 12:1—7). Для того щоб належно дбати про дорогу вам людину, треба дбати і про себе. Якщо ви ослабнете духовно, постраждає також ваше емоційне й фізичне здоров’я і ви не зможете допомагати рідним, які потребують вашої підтримки. Як зберігати духовну рівновагу, коли ми піклуємось про хворих чи стареньких родичів? Як можуть допомогти члени збору, виявляючи уважність до таких хворих?

Як зберігати рівновагу?

Щоб зберігати духовну рівновагу й фізичне здоров’я в подібних ситуаціях, необхідно пристосуватися та мудро використовувати час і сили. У Приповістей 11:2 (НС) сказано, що «зі скромними мудрість». У цьому контексті словом «скромний» описано людину, яка усвідомлює власні обмеження. Ви уникнете цілковитого виснаження, якщо будете аналізувати свій графік і обов’язки.

Стів повівся мудро і скромно, взявши до уваги всі свої обов’язки. Крім того що Стів працював на світській роботі, він був координатором ради старійшин  і наглядачем служіння у зборі Свідків Єгови в Ірландії. Також Стів служив членом комітету зв’язку з лікарнями. «Кім ніколи не вважала, що я приділяв надто багато уваги цим обов’язкам, і не почувалась покинутою,— каже Стів.— Та я знав, що виснажую себе». Що ж він зробив? Стів розповідає: «Після молитовних роздумів я відмовився від обов’язків координатора, і попросив інших братів взяти на себе ще деякі з моїх обов’язків у зборі. Я й далі служив старійшиною, але тепер міг більше часу і сил приділяти Кім».

З часом здоров’я Кім поліпшилося. Подружжя обдумало свої обставини, і Стів з підтримкою дружини знову почав виконувати колишні обов’язки в зборі. Цей брат пояснює: «Ми обоє навчилися давати собі раду попри обмеження, які створює хвороба. Я дуже вдячний за допомогу Єгові, а також дружині, яка вірно підтримувала мене, незважаючи на стан свого здоров’я».

Розгляньмо, що́ сталося в сім’ї роз’їзного наглядача Джеррі і його дружини Марії. Вони мусили змінити свої цілі, щоб піклуватися про стареньких батьків.  «Ми з чоловіком хотіли служити місіонерами в закордонному полі,— розповідає Марія.— Але Джеррі — єдиний син у батьків, які потребували догляду. Тож ми вирішили залишитися в Ірландії, щоб піклуватися про них. Так ми змогли бути поруч, коли батька Джеррі поклали в лікарню, де він пробув до смерті. Тепер ми щодня стараємось підтримувати маму Джеррі і завжди готові прийти їй на поміч. Збір, до якого вона належить, дуже помагає нам, адже ми й далі можемо виконувати роз’їзну працю».

Як можуть допомогти інші?

Коли Павло радив, як матеріально допомагати в зборі вдовам похилого віку, він написав: «Якщо ж хтось не піклується про своїх, особливо про домашніх, той зрікся віри і гірший, ніж невіруючий». Апостол нагадав співхристиянам, що їхні вчинки будуть «Богові до вподоби», якщо вони дбатимуть фінансово про стареньких батьків, дідусів і бабусь (1 Тим. 5:4, 8). Однак інші члени збору теж можуть і повинні надавати практичну допомогу.

Хакен та Інгер, літнє подружжя, живуть у Швеції. «Коли в дружини виявили рак, це шокувало нас обох,— пригадує Хакен.— Інгер завжди почувалася здоровою і міцною. Тепер же ми мусили щодня їздити в лікарню на процедури, і лікування забирало в Інгер сили. Вона залишалася вдома впродовж цього періоду і потребувала постійного догляду». Як місцевий збір помагав Хакен та Інгер?

Старійшини збору подбали, щоб пара слухала програму зібрань по телефону. До того ж брати і сестри постійно відвідували подружжя і телефонували йому. Вони також надсилали листи і листівки. Ось що розповідає Хакен: «Ми відчували підтримку усіх братів і допомогу Єгови. Така увага була вкрай потрібна нам для духовного здоров’я. На щастя, Інгер одужала і ми знову можемо приходити на зібрання до Залу Царства». Якщо члени збору роблять все можливе, щоб допомагати хворим і стареньким особам, вони доводять слушність слів: «Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом» (Прип. 17:17).

Єгова цінує ваші зусилля

Звісно, дбати про хворих родичів іноді виснажливо. Все ж, як написав цар Давид, «блаженний, хто дбає про вбогого», скажімо, про людину, котра через хворобу потребує допомоги (Пс. 41:2).

Чому ті, хто піклується про хворих і немічних, «блаженні», або щасливі? «Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа,— говориться в Приповістей 19:17,— чин його Він надолужить йому». Правдивий Бог особливо цікавиться своїми відданими служителями, що страждають через хворобу, і він благословляє того, хто милостивий до них. Псалмоспівець Давид написав: «На ложі недуги подасть йому сили Господь,— усе ложе йому перемінить в недузі його» (Пс. 41:4). Ми можемо бути впевненими, що людина, яка сердечно турбується про інших, матиме підтримку Єгови, якщо зносить труднощі чи лиха.

Наскільки ж підбадьорливо знати, що Бог Єгова помічає і схвалює зусилля, які ми докладаємо, дбаючи про хворих родичів! Хоча така допомога вимагає від нас сил, Святе Письмо запевняє, що «такі жертви дуже приємні Богу» (Євр. 13:16).

[Примітка]

[Ілюстрації на сторінці 18]

Зберігайте духовну рівновагу і приймайте допомогу інших