Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Шануймо людей похилого віку

Шануймо людей похилого віку

Шануймо людей похилого віку

НА УЗБЕРЕЖЖІ Каліфорнії, що в США, росте дерево, яке фотографують чи не найчастіше. Йдеться про самотній кипарис. Кажуть, що йому понад 250 років. Відоме своєю витривалістю, це чарівне дерево привертає до себе увагу з кількох причин. Наприклад, воно зміцнене тросами, а також камінням навколо основи.

Самотній кипарис може нагадувати нам літніх християн, які виявляють неабияку витривалість. У чому її видно? Приміром, у проголошенні доброї новини. Пророк Йоіл передрік, що «старі... чоловіки» будуть проголошувати біблійну звістку (Йоіла 3:1—5; Дії 2:16—21). Лише подумайте про багато годин, які християни похилого віку присвячують тому, щоб ревно допомагати людям дізнаватися «добру новину про царство»! (Матв. 24:14). Деякі з літніх вісників Царства роками зносять переслідування чи інші труднощі. Якщо кипарис став відомий за свою витривалість і його зміцнюють каменями й тросами, тим більше християни похилого віку заслуговують нашої уваги і пошани.

Бог Єгова наказав своєму стародавньому народові: «Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого» (Лев. 19:32). Сьогодні серед служителів Єгови є чудові приклади вірних осіб, які десятиліттями ходять з Богом (Мих. 6:8). Оскільки вони постійно застосовують біблійні принципи, їхня сивизна — справді «пишна корона» (Прип. 16:31).

Апостол Павло напучував молодого Тимофія: «Старшого чоловіка суворо не критикуй». Натомість Тимофій мав «вмовляти [його], немов батька», а до літніх жінок ставитись «як до матерів» (1 Тим. 5:1, 2). По суті, Тимофій повинен був «вставати» перед сивизною. Очевидно, Єгова очікує, щоб ми своєю мовою виявляли таку ж повагу.

«Випереджуйте одні одних пошаною»,— говориться в Римлян 12:10. Наглядачі збору, безперечно, шанують літніх християн. Але всім нам варто випереджати одні одних пошаною.

Звісно, члени родини мають особливу відповідальність перед своїми батьками, дідусями і бабусями. Якщо знову згадати самотній кипарис люди намагаються його берегти і роблять це постійно. Тому ми, безумовно, стараємося допомогти нашим літнім батькам, дідусям і бабусям зберігати почуття власної гідності. Приміром, уважно слухаючи їх, ми не наполягатимемо на власних уподобаннях, а зважатимемо на їхні почуття (Прип. 23:22; 1 Тим. 5:4).

Літні люди дуже цінні в очах Єгови. Він не покине їх (Пс. 71:18). Правдивий Бог зміцнює стареньких, щоб вони і далі вірно йому служили. Тож продовжуймо й ми підтримувати та шанувати осіб похилого віку.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Подібно як самотній кипарис потребує підтримки, особи похилого віку заслуговують уваги і пошани

[Відомості про джерело]

American Spirit Images/age fotostock