«Завжди перемагайте зло», контролюючи гнів

«Любі, не мстіться самі за себе... а завжди перемагайте зло добром» (РИМ. 12:19, 21).

1, 2. Який хороший приклад подали Свідки, що подорожували?

ГРУПА з 34 Свідків Єгови добиралася на присвячення філіалу, та через технічні проблеми політ не міг продовжуватись. Дозаправка мала тривати лише годину, проте у віддаленому аеропорту довелося чекати 44 години без належної їжі, води і санітарних умов. Чимало пасажирів були розлючені й погрожували працівникам аеропорту. Але брати і сестри зберігали спокій.

² Зрештою Свідки прибули до філіалу на останню частину програми присвячення. Попри втому вони залишилися після програми, щоб поспілкуватися з місцевими одновірцями. Пізніше ці брати й сестри довідалися, що їхній приклад терпеливості і самовладання помітили інші люди. Один пасажир сказав працівникам авіакомпанії: «Якби з нами не летіло 34 християнина, в аеропорту був би заколот».

Життя в озлобленому світі

3, 4. а) Відколи і як люди потерпають від гніву та насилля? б) Чи міг Каїн контролювати свій гнів? Поясніть.

³ Тиск цієї злої системи може озлоблювати людей (Еккл. 7:7). Часто така злість призводить до ненависті і навіть насильства. Через гнів вибухають громадянські війни і війни між державами, а непорозуміння в сім’ях приносять незгоду в багато осель. Злоба й насилля існують віддавна. Каїн, перший син Адама і Єви, через заздрість та гнів убив свого молодшого брата Авеля. Каїн зробив цей підлий учинок, хоча Єгова порадив йому не розвивати негативних почуттів і пообіцяв благословити його, якщо він послухається. (Прочитайте Буття 4:6—8).

⁴ Незважаючи на успадковану недосконалість, Каїн мав право вибору. Він міг стримати свій гнів. Власне тому він поніс цілковиту відповідальність за насильство. Через недосконалість нам так само нелегко уникати гніву і його виявів. Крім того, інші серйозні проблеми додають напруження в нинішні «скрутні часи» (2 Тим. 3:1). Наприклад, на наші почуття можуть негативно впливати економічні труднощі. Як зазначають організації з питань допомоги сім’ям і правоохоронні органи, щораз більші вибухи гніву й насилля в сім’ях нерідко зумовлені кризою у фінансовій системі.

5, 6. Як світський погляд на гнів може впливати на нас?

⁵ Також слід зазначити, що чимало людей, з якими нам доводиться стикатись, «самолюбні... пихаті» і навіть «жорстокі». Тому не дивно, що нас легко можуть дратувати і гнівити такі погані риси людей (2 Тим. 3:2—5). По суті, у фільмах і телепередачах помста нерідко змальовується як благородство, а насилля — як звичне й виправдане розв’язання проблем. Типовий сюжет полонить увагу глядачів, і вони очікують моменту, коли негідник «отримає по заслузі» — зазвичай його вбиває головний герой.

 ⁶ Така пропаганда підтримує не Божі шляхи, а «дух світу» і його озлобленого правителя, Сатану (1 Кор. 2:12; Еф. 2:2; Об’яв. 12:12). Цей дух потурає недосконалій плоті і є цілковитою протилежністю Божому святому духу та його плоду. Дійсно, основоположне християнське вчення полягає в тому, щоб не віддавати злом за зло, якщо нас гнівлять. (Прочитайте Матвія 5:39, 44, 45). Тож як нам ще повніше застосовувати Ісусові вчення?

Добрі і погані приклади

7. Що сталося, коли Симеон і Левій не стримали свого гніву?

⁷ У Біблії міститься чимало порад, як контролювати гнів, а також наведено повчальні приклади людей, які панували над своїм гнівом і які не робили цього. Розгляньмо, що сталося, коли Яковові сини Симеон і Левій помстилися Сихемові, який збезчестив їхню сестру Діну. Вони «засмутились... і сильно запалав їхній гнів» (Бут. 34:7). Потім інші сини Якова напали на Сихемове місто, сплюндрували його і забрали в полон жінок та дітей. Вони зробили це не лише через Діну, але й, схоже, через те, що їхню репутацію було заплямовано. Ці чоловіки вважали, що Сихем образив їх і їхнього батька Якова. Однак що думав про їхню поведінку Яків?

8. Що показує про помсту випадок з Симеоном і Левієм?

⁸ Прикрий випадок з Діною, мабуть, дуже засмутив Якова, все ж він засудив мстивий учинок синів. Симеон та Левій і далі намагалися виправдати свої дії, кажучи: «Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?» (Бут. 34:31). Але то ще не був кінець справи, адже їхній вчинок не сподобався Єгові. Минуло багато років, і Яків передрік, що через гнів  і насилля Симеона й Левія їхні нащадки будуть розпорошені серед племен Ізраїля. (Прочитайте Буття 49:5—7). Справді, неконтрольований гнів стягнув на них осуд Бога і їхнього батька.

9. В якій ситуації Давид мало не дав волі гніву?

⁹ Цілком інакше мислив і поводився цар Давид. У нього було безліч нагод відімстись, але він цього не робив (1 Сам. 24:4—8). А втім, одного разу він мало не дав волі гніву. Заможний чоловік, на ім’я Навал, образив Давидових людей, хоча ті захищали Навалову отару та пастухів. Напевно, з почуття образи особливо за своїх людей Давид хотів помститися. Коли він з людьми вирушив, щоб напасти на Навала і його домашніх, молодий чоловік повідомив Авіґаїл, розсудливу дружину Навала, про те, що сталося, та спонукав її діяти. Вона відразу зібрала щедрий дарунок і пішла назустріч Давидові. Жінка скромно попросила в Давида вибачення за пихатість свого чоловіка і благала його пам’ятати про страх перед Єговою. Давид прислу́хався до її слів і сказав: «Благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття крови» (1 Сам. 25:2—35).

Погляд християн

10. Який погляд на помсту повинні мати християни?

¹⁰ Те, що трапилося з Симеоном і Левієм та Давидом і Авіґаїл, чітко засвідчує, що Єгова ненавидить неприборканий гнів та насильство і благословляє зусилля, які сприяють миру. Апостол Павло написав: «Якщо можливо, наскільки це залежить від вас, будьте в мирі з усіма людьми. Любі, не мстіться самі за себе, а дайте місце гніву Божому, бо написано: “«Помста моя, я відплачу»,— говорить Єгова”. Тож “якщо твій ворог голодний, нагодуй його, а якщо спраглий, дай напитися. Адже так ти згортатимеш йому на голову розжарене вугілля”. Не дозволяй злу перемогти тебе, а завжди перемагай зло добром» (Рим. 12:18—21) *.

11. Як одна сестра навчилась боротися з гнівом?

¹¹ Було б мудро застосовувати цю пораду. Наведімо приклад. Одна сестра поскаржилася старійшині на нову начальницю. Вона назвала її несправедливою і недоброю. Сестра розізлилась на неї і хотіла звільнитися. Старійшина порадив їй не спішити з рішеннями. Він побачив, що гнів сестри через неправильне поводження начальниці лише загострює ситуацію (Тита 3:1—3). Брат пояснив, що, навіть коли сестра знайде іншу роботу, їй і далі треба буде міняти свій погляд на зло. Він порадив, згідно з Ісусовим вченням, ставитися до начальниці так, як сестра хотіла б, щоб ставилися до неї. (Прочитайте Луки 6:31). Сестра погодилася спробувати. Через деякий час начальниця почала краще з нею обходитись і навіть подякувала їй за роботу.

12. Чому непорозуміння між християнами особливо завдають болю?

¹² Нас не дивує, якщо подібні проблеми виникають у сторонніх людей за межами збору. Ми знаємо, що життя в сатанинській системі часто несправедливе і що нам потрібно боротись, аби злі люди не розлючували нас (Пс. 37:1—11; Еккл. 8:12, 13; 12:13, 14). Проте коли в нас виникають проблеми з нашими братами й сестрами, біль може бути набагато сильнішим. Один Свідок пригадує: «До пізнання правди мені найважче було погодитися з думкою, що народ Єгови —  недосконалий». Вийшовши з холодного бездушного світу, ми сподіваємося, що всі у зборі ставитимуться одне до одного з любов’ю й добротою. Тож, якщо співвіруючий, особливо той, який виконує в зборі певні обов’язки, поводиться нерозумно чи не по-християнськи, це нерідко завдає нам болю і обурює нас. «Як таке може траплятися серед народу Єгови?» — іноді думаємо ми. Насправді таке відбувалося навіть серед помазаних християн за днів апостолів (Гал. 2:11—14; 5:15; Як. 3:14, 15). Як нам слід реагувати, коли це стається?

13. Чому і як ми намагаємося долати труднощі?

¹³ «Я навчилася молитись про тих, хто робить мені боляче,— сказала сестра, про яку згадується вище.— І це завжди допомагає». Ми вже обговорювали, що Ісус учив нас молитися за гонителів (Матв. 5:44). Наскільки ж більше ми повинні молитися за наших одновірців! Подібно як батько хоче, щоб його діти любили одні одних, так Єгова бажає, щоб його земні служителі ладили між собою. Ми з нетерпінням чекаємо часу, коли вічно житимемо в мирі й щасті, і Єгова навчає нас цього вже тепер. Він хоче, щоб ми співпрацювали в його величній справі. Отож вирішуймо проблеми або просто «переходьмо над провиною» і зберігаймо єдність. (Прочитайте Приповістей 19:11). Не віддаляймось від наших братів, коли виникають труднощі, а допомагаймо одні одним залишатися серед Божого народу, перебуваючи під захистом «вічних рамен» Єгови (Повт. 33:27).

Люб’язність до всіх людей винагороджується

14. Як нам протистояти згубному впливу Сатани?

¹⁴ Щоб перешкодити нам звіщати добру новину, Сатана і демони з усіх сил  намагаються зруйнувати щасливі сім’ї і збори. Вони стараються сіяти незгоди, знаючи, що поділ між членами сім’ї чи збору є згубним (Матв. 12:25). У боротьбі з нищівним впливом злих сил нам варто дотримуватися поради Павла: «Рабові ж Господньому не потрібно сваритися. Навпаки, він має бути до всіх люб’язний» (2 Тим. 2:24). Пам’ятайте, що ми боремося «не проти крові й плоті, а проти... злих духів». Щоб перемогти у цій боротьбі, нам треба вправно послуговуватись духовною зброєю, зокрема озброївшись «готовністю проповідувати добру новину про мир» (Еф. 6:12—18).

15. Як нам реагувати на напади ворогів?

¹⁵ Вороги Єгови люто нападають на його мирний народ. Дехто з них вчиняє фізичну розправу над Свідками Єгови. Інші обмовляють нас у пресі чи судах. Ісус попередив своїх послідовників про це (Матв. 5:11, 12). Як нам реагувати? Ніколи не можна ні словом, ні ділом «віддавати злом за зло». (Рим. 12:17; прочитайте 1 Петра 3:16).

16, 17. З якою складною ситуацією зіткнувся один збір?

¹⁶ Хоч би що заподіював нам Диявол, «перемагаймо зло добром» і так дамо гарне свідчення. Приміром, збір на одному з островів Тихого океану орендував зал для проведення Спомину. Довідавшись про це, тамтешні священнослужителі сказали своїм парафіянам зібратися в залі на церковну службу якраз тоді, коли мав відбутися Спомин. Начальник поліції звелів священикам звільнити зал для Свідків. Але коли надійшов час Спомину, зал був переповнений людьми і почалася церковна служба.

¹⁷ У той час як поліція хотіла силоміць вивести людей з залу, голова церковної ради підійшов до одного з наших старійшин і запитав: «У вас щось заплановане тут на сьогоднішній вечір?» Брат сказав йому про Спомин, а чоловік відповів: «О, я не знав!» Почувши це, поліцейський вигукнув: «Але ж ми казали вам вранці!» Священик обернувся до старійшини і з єхидною посмішкою промовив: «І що ви тепер робитимете? У нас повний зал людей. Ви що, попросите поліцію вигнати нас?» Чоловік хотів хитро повернути справу так, щоб Свідки виглядали як гонителі. Що зробили наші брати?

18. Як брати зреагували на провокацію і що це дало?

¹⁸ Свідки запропонували представникам церкви провести півгодинну службу, після чого брати мали відзначити Спомин. Церковна служба затягнулась, але коли парафіяни покинули приміщення, Спомин почався. Наступного дня влада скликала слідчу комісію. Розглянувши факти, комісія зобов’язала церкву оголосити, що проблеми були спричинені не Свідками, а головою церковної ради. Крім того, комісія подякувала Свідкам Єгови за терпеливе розв’язання складної ситуації. Зусилля братів «бути в мирі з усіма людьми» принесли добрий плід.

19. Що ще сприяє мирним стосункам з людьми?

¹⁹ Зберігати мирні стосунки з іншими допомагає і люб’язна мова. У наступній статті буде обговорюватися, що таке люб’язна мова, як її розвивати і як нею послуговуватись.

[Примітка]

Як би ви пояснили?

• Чому люди у світі такі озлоблені?

• Які біблійні розповіді показують, що стається, коли контролювати гнів і коли дати йому волю?

• Як нам реагувати, якщо одновірець завдає нам болю?

• Що робити, якщо на нас нападають вороги?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 16]

Помстившись, Симеон і Левій повернулися в табір

[Ілюстрації на сторінці 18]

Доброта може пом’якшити чиєсь серце