Продовжуйте зміцнювати збір

«Продовжуйте потішати та зміцняти один одного» (1 ФЕС. 5:11).

1. Які благословення ми маємо, належачи до збору, але з якими труднощами ми й далі стикаємось?

НАЛЕЖАТИ до християнського збору — це справді велике благословення. Ви маєте добрі взаємини з Єговою. Якщо ви довіряєте його Слову як провіднику, то захищаєте себе від поганих наслідків нехристиянського способу життя. Ви маєте справжніх друзів, які бажають вам добра. Дійсно, благословень безліч. А втім, більшості християн доводиться долати різні труднощі і проблеми. Дехто потребує допомоги, щоб зрозуміти глибини Божого Слова. Інші — хворі чи пригноблені або пожинають гіркі плоди немудрих рішень. І всі ми живемо в безбожному світі.

2. Як нам варто реагувати на проблеми братів і чому?

² Кожному з нас важко бачити, як страждає чи бореться з проблемами одновірець.  Апостол Павло порівняв збір до тіла і сказав, що «якщо одна частина тіла страждає, то з нею страждають усі інші» (1 Кор. 12:12, 26). За таких обставин нам варто підтримувати братів і сестер. У Біблії міститься чимало розповідей, в яких члени збору допомагали одні одним долати труднощі. Розглядаючи деякі випадки, подумайте, як ви подібним чином можете пропонувати свою допомогу іншим. Як вам духовно підтримувати братів і так зміцнювати збір Єгови?

Вони «взяли його до себе»

3, 4. Яким чином Акила і Прискилла допомогли Аполлосові?

³ Коли Аполлос оселився в Ефесі, він уже був ревним проповідником. У книзі Дії розповідається, що він, «палаючи духом, правильно говорив та навчав про Ісуса, хоча знав лише про Іванове хрещення». Аполлосові не було відомо про хрещення «в ім’я Батька, і Сина, і святого духу», ймовірно, тому, що йому свідчили учні Івана Хрестителя чи Ісусові послідовники до П’ятидесятниці 33 року н. е. Аполлос був запопадливим, але йому бракувало важливих знань. Як цьому чоловікові допомогло спілкування з одновірцями? (Дії 1:4, 5; 18:25; Матв. 28:19).

⁴ Акила і Прискилла, християнська пара, почувши, як Аполлос сміливо проповідує в синагозі, взяли його до себе і точніше навчили правди. (Прочитайте Дії 18:24—26). Це був сердечний вчинок. Звичайно, Акила і Прискилла не критикували Аполлоса, а розмовляли з ним тактовно і вміло. Він просто не знав історії раннього християнського збору і, без сумніву, був вдячний новим друзям за ґрунтовне навчання. Набувши цих знань, Аполлос «дуже допоміг» братам в Ахаї і дав могутнє свідчення (Дії 18:27, 28).

5. Яку сердечну допомогу пропонують тисячі вісників Царства і з яким результатом?

⁵ Сьогодні багато братів і сестер вельми вдячні тим, хто допомагав їм зрозуміти Біблію. Нерідко між зацікавленими та їхніми вчителями зав’язується міцна дружба. Здебільшого, щоб допомагати іншим пізнати правду, необхідно регулярно спілкуватися з ними впродовж кількох місяців. Проте вісники Царства охоче йдуть на жертви, оскільки розуміють, що це справа життя і смерті (Ів. 17:3). Як же радісно бачити, що люди пізнають правду, живуть відповідно до неї і присвячують своє життя виконанню Божої волі!

«Про Тимофія добре відгукувались»

6, 7. а) Чому Павло обрав Тимофія роз’їзним наглядачем? б) Який поступ Павло допоміг зробити Тимофієві?

⁶ Коли під час другої місіонерської подорожі апостоли Павло і Сила  відвідали Лістру, вони зустріли там юнака на ім’я Тимофій, якому, ймовірно, було майже 20 років. «Про Тимофія добре відгукувались брати в Лістрі та Іконії». Мати Тимофія, Євникія, і бабуся Лоїда були присвяченими християнками, а його батько не вірив у правдивого Бога (2 Тим. 1:5). Павло, мабуть, познайомився з цією сім’єю кілька років перед тим під час першого візиту в ту місцевість. Але тепер апостол особливо цікавився Тимофієм, бо він видавався винятковим молодим чоловіком. Тож за згодою місцевої ради старійшин Тимофій почав супроводжувати Павла в місіонерському служінні. (Прочитайте Дії 16:1—3).

⁷ Тимофій мав багато чого навчитись у свого старшого товариша. З часом Тимофій зробив такий духовний поступ, що Павло впевнено міг послати його відвідувати збори і діяти від його імені. За 15 років або й більше, які Тимофій провів поруч з Павлом, недосвідчений та, напевно, сором’язливий молодий чоловік зробив значний поступ і став чудовим наглядачем (Фил. 2:19—22; 1 Тим. 1:3).

8, 9. Як члени збору можуть підбадьорювати молодих людей? Наведіть приклад.

⁸ Багато молодих братів і сестер мають великий потенціал. Якщо духовно зрілі християни підбадьорюють та навчають їх, вони будуть докладати зусиль і отримувати більші обов’язки серед народу Єгови. Огляньтеся довкола у своєму зборі! Чи ви бачите молодих людей, які могли б виявляти таку готовність, яка була в Тимофія? З вашою допомогою і заохоченням вони зможуть служити піонерами, бетелівцями, місіонерами чи роз’їзними наглядачами. Як допомогти їм досягати таких цілей?

⁹ Мартін, який уже два десятиліття служить у Бетелі, з вдячністю пригадує, як 30 років тому районний наглядач цікавився ним, коли вони обоє були в служінні. Наглядач з ентузіазмом розповідав про своє бетелівське служіння в молоді роки. Він заохотив Мартіна подумати про те, щоб так само виявляти готовність в організації Єгови. Мартін вважає, що та незабутня розмова вплинула на його подальші рішення. Хто знає, скільки доброго ти можеш зробити для своїх молодих друзів, розмовляючи з ними про теократичні цілі.

 «Втішайте пригнічені душі»

10. Як почувався Епафродит і чому?

¹⁰ Епафродит здійснив довгу і виснажливу подорож з Филип до Рима, щоб побачити апостола Павла, якого ув’язнили за віру. Цей мандрівник діяв від імені филип’ян. Він не лише ніс апостолові дар, а й планував залишитися з Павлом, щоб надати йому необхідну підтримку в тій важкій ситуації. Але в Римі Епафродит «захворів, навіть мало не помер». Через те що Епафродиту не вдалося виконати задумане, він відчував пригнічення (Фил. 2:25—27).

11. а) Чому нас не має дивувати, якщо хтось у зборі пригнічений? б) Що Павло радив у випадку Епафродита?

¹¹ У наші дні люди почуваються пригніченими з різних причин. Згідно з повідомленнями Всесвітньої організації охорони здоров’я, в певний період життя від депресії страждає кожен п’ятий мешканець землі. Не захищені від неї і служителі Єгови. Нас знеохочують труднощі, пов’язані з піклуванням про сім’ю, проблеми зі здоров’ям, знеохочення через свої помилки чи щось інше. Як могли филип’яни допомогти Епафродиту? Павло написав: «Привітайте його сердечно, зі щирою радістю, як і прийнято серед тих, хто служить Господу, та дорожіть такими людьми. Бо, трудячись для Господа, він наражав душу свою на небезпеку й мало не помер — так сильно хотів зробити все те, що зробили б ви, якби були тут і служили мені» (Фил. 2:29, 30).

12. Що може бути джерелом підбадьорення для пригнічених?

¹² Ми теж повинні підбадьорювати знеохочених і пригнічених одновірців. Безперечно, можна розповісти багато хорошого про їхнє служіння Єгові. Можливо, їм довелося зробити значні зміни в житті, щоб стати християнами або служити повночасно. Ми цінуємо їхні зусилля і можемо запевнити, що Єгова також їх цінує. Якщо проблеми зі здоров’ям чи похилий вік перешкоджають деяким вірним братам і сестрам робити те, що вони робили раніше, ці християни все одно заслуговують поваги від усіх нас за роки свого служіння. Хоч би як там було, Єгова радить кожному вірному служителеві «втішати пригнічені душі, підтримувати слабких, бути довготерпеливим до всіх» (1 Фес. 5:14).

«З готовністю простіть цього чоловіка та потіште»

13, 14. а) Який важливий крок зробив коринфський збір і чому? б) Які були результати того, що чоловіка виключили зі збору?

¹³ У I столітті один чоловік з коринфського збору нерозкаяно чинив блуд. Його поведінка загрожувала чистоті збору і шокувала навіть невіруючих. Тому Павло слушно наказав виключити цього чоловіка зі збору (1 Кор. 5:1, 7, 11—13).

¹⁴ Такий виховний захід мав позитивні результати. Збір був захищений від згубного впливу, а грішник усвідомив свою помилку і щиро покаявся. З огляду на вчинки чоловіка, які свідчили про каяття, Павло у другому листі до того ж збору дав вказівку поновити його. Але потрібно було ще щось. Павло звелів, щоб збір «з готовністю простив цього чоловіка та потішив, аби часом його не охопив надмірний смуток». (Прочитайте 2 Коринфян 2:5—8).

15. Як треба ставитися до розкаяних грішників, котрих поновлюють у зборі?

¹⁵ Чого ми вчимося з цієї розповіді? Нам прикро, коли когось виключають зі збору. Такі люди могли стягнути ганьбу на ім’я Бога та його збір. Або вони навіть згрішили проти нас особисто. Все ж, коли призначені дослідити справу старійшини вирішують, згідно  з вказівками Єгови, що розкаяного грішника слід прийняти знову в збір, це свідчить, що йому простив Єгова (Матв. 18:17—20). Хіба нам не треба наслідувати Його? Проте якби ми поводилися суворо і не пробачили, то, по суті, протидіяли б Єгові. Щоб сприяти миру та єдності в Божому зборі і мати схвалення Єгови, нам необхідно «запевняти... у своїй любові» грішників, які справді покаялись і яких поновили (Матв. 6:14, 15; Луки 15:7).

«Я потребую його допомоги»

16. Чому Павло розчарувався в Маркові?

¹⁶ Інша біблійна розповідь показує, що ми не повинні затаювати негативних почуттів до тих, хто нас розчарував. Іван Марко, наприклад, гірко засмутив апостола Павла. Яким чином? Коли Павло і Варнава вирушили у свою першу місіонерську подорож, з ними пішов Марко. Але на певному етапі подорожі і з невідомих причин Іван Марко залишив своїх товаришів та повернувся додому. Це настільки засмутило Павла, що, плануючи другу подорож, він не погодився з Варнавою, коли той запропонував, аби Марко знову їх супроводжував. Пам’ятаючи про те, що́ трапилося впродовж першої подорожі, Павло не хотів, щоб Марко подорожував разом з ними. (Прочитайте Дії 13:1—5, 13; 15:37, 38).

17, 18. Звідки ми знаємо, що незгода між Павлом та Марком вирішилась, і чого ми з цього вчимося?

¹⁷ Очевидно, Марко не знеохотився через відмову Павла, бо продовжував місіонерську діяльність в іншій території з Варнавою (Дії 15:39). Те, що Марко довів свою вірність і надійність, чітко видно зі слів Павла, які той написав про нього через кілька років. Будучи ув’язненим у Римі, Павло в листі просив Тимофія прийти. У цьому ж листі апостол сказав: «Приведи із собою Марка, бо я потребую його допомоги» (2 Тим. 4:11). Отже, Марко знову здобув повагу Павла.

¹⁸ Ми можемо почерпнути з цієї оповіді урок. Марко став умілим місіонером. Він не спотикнувся через відмову Павла. Марко й Павло були духовними чоловіками, і непорозуміння між ними не тривало довго. Пізніше апостол назвав Марка цінним помічником. Тож, подолавши труднощі та проблеми, було б мудро йти вперед і далі допомагати іншим робити духовний поступ. Позитивне мислення зміцнює збір.

Збір і ви

19. Яку допомогу можуть надавати одне одному члени збору?

¹⁹ У ці «скрутні часи, коли жити... дуже важко», вам необхідна допомога братів і сестер, а вони потребують підтримки від вас (2 Тим. 3:1). Іноді християни не знають, яке рішення прийняти, щоб успішно залагодити ситуацію, в якій вони опиняються, але Єгова знає. І він може послуговуватися різними членами збору, в тому числі вами, щоб допомагати іншим йти правильним шляхом (Ісаї 30:20, 21; 32:1, 2). Тому від усього серця прислухайтеся до заохочення апостола Павла: «Продовжуйте потішати та зміцняти один одного, як ви, власне, й робите» (1 Фес. 5:11).

Як би ви відповіли?

• Чому необхідно зміцнювати членів збору?

• Які труднощі ми допомагаємо іншим долати?

• Чому ми потребуємо допомоги одновірців?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 11]

Коли одновірець опиняється в скрутній ситуації, ми можемо надати йому підтримку

[Ілюстрація на сторінці 12]

Багато молодих братів і сестер мають великий потенціал