Викуп — наше спасіння

«Хто вірить у Сина, той має вічне життя. Хто ж Сина не слухається, той життя не побачить, і на ньому перебуває гнів Божий» (ІВ. 3:36).

1, 2. Чому видання «Сіонської Вартової башти» було своєчасним?

«КОЖНА людина, яка старанно вивчає Біблію, розуміє, наскільки вагоме значення має Христова смерть»,— зазначалось у четвертому номері цього журналу за жовтень 1879 року. Стаття, з якої взяті ці слова, закінчувалась важливою думкою: «Остерігайтеся будь-чого, що применшує або заперечує Христову смерть як жертву і спокутування гріхів». (Прочитайте 1 Івана 2:1, 2).

² Одна з причин, чому в липні 1879 року почали видавати «Сіонську Вартову башту», полягала в тому, щоб обстояти біблійне вчення про викуп. На її сторінках подавалась «пожива своєчасно», адже наприкінці XIX століття чимраз більше людей, які визнавали себе християнами, сумнівалися в тому, що Ісусова смерть могла викупити людство від гріха (Матв. 24:45). У той же час багато хто попав у пастку теорії еволюції — ідеї, яка суперечить факту, що людина втратила досконалість. Еволюціоністи навчають, що людина сама може вдосконалюватись і не потребує викупу. Тож особливо доречною є порада апостола Павла, яку він дав Тимофієві: «Бережи довірене тобі, відвертайся від пустих балачок, які опоганюють святе, а також від суперечностей так званого “знання”. Бо декотрі, вихваляючись таким знанням, відійшли від віри» (1 Тим. 6:20, 21).

3. Які запитання ми далі розглянемо?

 ³ Без сумніву, ви рішуче постановили не «відійти від віри». Тому було б мудро розглянути такі запитання: «Чому я потребую викупу? Яка ціна викупу? Як мені черпати пожиток з дорогоцінного дару, який може врятувати мене від Божого гніву?»

Врятовані від Божого гніву

4, 5. З чого видно, що на теперішній злій системі перебуває Божий гнів?

⁴ Біблія та людська історія показують, що відтоді, як Адам згрішив, на людях «перебуває гнів Божий» (Ів. 3:36). Це видно з того, що жодна людина не може уникнути смерті. Правління Божого противника, Сатани, абсолютно не спроможне захистити людей від постійних лих, і жоден людський уряд не в стані задовольнити основні потреби всіх своїх підданих (1 Ів. 5:19). Отож люди й далі потерпають від воєн, злочинів і бідності.

⁵ Як ми чітко бачимо, Єгова не благословляє теперішньої злої системи. Павло говорив, що «Божий гнів виливається з неба на всіляку безбожність» (Рим. 1:18—20). З цієї причини люди, котрі нерозкаяно ведуть безбожне життя, не уникнуть гірких наслідків своєї поведінки. Сьогодні Божий гнів видно у звістках осуду, які наче кари спадають на сатанинський світ, і такі звістки містяться в багатьох наших біблійних публікаціях (Об’яв. 16:1).

6, 7. За якою працею наглядають помазанці і яку можливість все ще мають люди, котрі належать світу Сатани?

⁶ Чи це означає, що людям вже надто пізно звільнитися від панування Сатани й отримати схвалення Бога? Ні, оскільки двері, що ведуть до примирення з Єговою, все ще широко відчинені. Помазанці, «посли, які виконують Христову працю», наглядають за проповідницьким служінням, завдяки якому люди з усіх народів чують заклик: «Примиріться з Богом» (2 Кор. 5:20, 21).

⁷ Апостол Павло сказав, що Ісус «визволяє нас від прийдешнього гніву» (1 Фес. 1:10). Остаточний вияв гніву Єгови полягатиме в тому, що він раз і назавжди знищить нерозкаяних грішників (2 Фес. 1:6—9). Хто ж врятується? У Біблії сказано: «Хто вірить у Сина, той має вічне життя. Хто ж Сина не слухається, той життя не побачить, і на ньому перебуває гнів Божий» (Ів. 3:36). Так, усі люди, які віритимуть в Ісуса та викуп, коли прийде кінець нинішній системі, будуть врятовані в завершальний день Божого гніву.

Як діє викуп

8. а) Яку чудову перспективу мали Адам і Єва? б) Як Єгова довів, що є Богом досконалої справедливості?

⁸ Адам і Єва були створені досконалими. Якби вони залишились слухняними Богові, то на землі в Раю разом з ними жили б сьогодні їхні щасливі нащадки. На жаль, наші перші прабатьки свідомо  порушили Божий наказ. Внаслідок того вони були засуджені на вічну смерть і вигнані з Раю. Коли в Адама і Єви народилися діти, гріх передався їм і згодом усім людям, а перша пара врешті-решт постаріла і померла. Це доводить, що Єгова вірно дотримується свого слова. Крім того, він є Богом досконалої справедливості. Єгова попередив Адама, що, з’ївши заборонений плід, той помре. Так і сталося.

9, 10. а) Чому Адамові нащадки помирають? б) Як нам уникнути вічної смерті?

⁹ Ми, нащадки Адама, успадкували недосконале тіло, яке перебуває в рабстві гріха і смерті. Коли Адам згрішив, ми, так би мовити, були в його стегнах. Тому засудження на смерть стосується і нас. Якби Єгова скасував смерть без сплати викупу, його слова виявилися б неправдивими. По суті, Павло мав на увазі всіх нас, кажучи: «Адже ми знаємо, що Закон — духовний, а я — тілесний, проданий у рабство гріха. Нещасна я людина! Хто врятує мене від тіла, яке веде мене до такої смерті?» (Рим. 7:14, 24).

¹⁰ Лише Єгова міг подбати про законну підставу, на основі якої він по справедливості простив би наші гріхи і звільнив би від покарання вічною смертю. Бог зробив це, пославши з неба свого улюбленого Сина, який мав народитися досконалою людиною, котра віддала б власне життя як викуп за нас. На відміну від Адама Ісус залишився досконалим. Дійсно, «він не вчинив жодного гріха» (1 Пет. 2:22). Тож Ісус мав змогу дати початок досконалому людству. Однак він дозволив Божим ворогам заподіяти йому смерть. Так він міг усиновити грішних Адамових нащадків і подарувати тим, хто віритиме в нього, можливість отримати вічне життя. Святе Письмо пояснює: «Є один Бог і один посередник між Богом та людьми — людина, Христос Ісус, що віддав себе як відповідний викуп за всіх» (1 Тим. 2:5, 6).

11. а) Як можна пояснити дар викупу? б) Наскільки значні блага викупу?

¹¹ Те, як діє викуп, можна пояснити на прикладі людей, що втратили всі свої заощадження через корумпованість банку і потрапили в борги. Власників банку справедливо засудили до багатьох років ув’язнення. А що робити невинним жертвам? Збіднівши, вони не бачать жодного виходу з ситуації. Аж тут заможний добродій переймає контроль над банком і повертає людям усі їхні заощадження, скасовуючи їхні борги. Подібним чином Бог Єгова і його улюблений Син викупили Адамових нащадків і скасували їхній борг-гріх на основі пролитої Ісусом крові. Власне тому Іван Хреститель міг сказати про Ісуса: «Дивіться, ось Агнець Божий, який покінчить з гріхом світу!» (Ів. 1:29). Світ людства, з гріхом якого покінчено, включає в себе не лише живих, а й мертвих.

Ціна викупу

12, 13. Що ми довідуємося з Авраамової готовності принести в жертву Ісака?

¹² Неможливо до кінця збагнути, чого насправді коштував викуп нашому небесному Батькові і його улюбленому Синові. Але в Біблії містяться розповіді, які допоможуть нам ліпше зрозуміти це. Розгляньмо приклад Авраама. Уявімо, як він почувався під час триденної подорожі до краю Морія, слухняно виконуючи Божий наказ: «Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі» (Бут. 22:2—4).

 ¹³ Нарешті Авраам прибув у вказане місце. Авраамові, мабуть, було дуже тяжко, коли він зв’язував Ісакові руки та ноги і клав його на жертовник, який сам і збудував. Як же боляче було Аврааму занести над сином ножа, яким він мав його вбити! Подумаймо, як почувався Ісак на жертовнику, очікуючи різкого пронизливого болю, що поклав би край його життю. Ангел Єгови вчасно зупинив Авраама. Те, що в тій ситуації зробили Авраам та Ісак, допомагає нам ліпше зрозуміти, чого коштувало Єгові те, що він дозволив прибічникам Сатани убити його Сина. Ісаків послух Авраамові чудово показує Ісусову готовність постраждати і померти за нас (Євр. 11:17—19).

14. Який випадок з життя Якова допомагає нам усвідомити ціну викупу?

¹⁴ Ціну викупу можна побачити і з випадку, який стався в житті Якова. Серед усіх його синів найулюбленішим був Йосип. На жаль, брати заздрили Йосипу і ненавиділи його. Все ж він охоче послухався батька і пішов подивитися, чи все добре в його братів. У той час вони пасли Яковову отару приблизно за 100 кілометрів на північ від їхньої домівки в Хевроні. Тільки подумаймо, як почувався Яків, коли сини повернулися з покривавленим одягом Йосипа! «Вбрання мого сина,— вигукнув Яків.— Дикий звір його з’їв... Справді розшарпаний Йосип!» Все це сильно вразило батька, і він оплакував Йосипа багато днів (Бут. 37:33, 34). Єгова не реагує на ситуації точно так, як недосконалі люди. Проте роздуми над цим випадком у житті Якова допоможуть нам певною мірою усвідомити, як Бог почувався, коли люди знущалися з його улюбленого Сина і зрештою жорстоко його вбили.

 Благословення завдяки викупу

15, 16. а) Як Єгова показав, що приймає викуп? б) Як вам допомагає викуп?

¹⁵ Бог Єгова воскресив свого вірного Сина і дав йому славне духовне тіло (1 Пет. 3:18). Впродовж 40 днів воскреслий Ісус з’являвся учням, щоб зміцнити їхню віру і підготувати їх до майбутньої грандіозної праці проповідування. Потім він вознісся на небо. Там Ісус представив Богові цінність своєї пролитої крові заради правдивих послідовників, які віритимуть у його дорогоцінну викупну жертву. Бог Єгова показав, що приймає викуп Христа, доручивши йому злити святий дух на учнів, котрі зібралися разом в Єрусалимі в день П’ятидесятниці 33 року н. е. (Дії 2:33).

¹⁶ Ті помазані послідовники Христа відразу почали настійно заохочувати людей врятуватися від Божого гніву, охрестившись в ім’я Ісуса Христа задля прощення їхніх гріхів. (Прочитайте Дії 2:38—40). Від того знаменного дня аж досі мільйони людей з усіх народів зав’язують міцну дружбу з Богом на основі віри в Ісусову викупну жертву (Ів. 6:44). Тому нам варто розглянути ще два питання: чи хтось з нас може отримати вічне життя завдяки власним добрим учинкам? Чи є небезпека втратити цю чудову надію?

17. Як вам ставитися до чудової можливості бути Божим другом?

¹⁷ Викуп неможливо заслужити. Але, вірячи у викуп, мільйони людей сьогодні стають друзями Бога і надіються жити вічно на райській землі. Якщо ж ми стали друзями Єгови, це не є гарантією того, що ми збережемо такі стосунки з ним. Щоб врятуватися в прийдешній день Божого гніву, нам треба й далі виявляти глибоку вдячність за «викуп, який заплатив Христос Ісус». (Рим. 3:24; прочитайте Филип’ян 2:12).

Продовжуйте вірити у викуп

18. Що означає вірити у викуп?

¹⁸ Провідний вірш цієї статті, а саме Івана 3:36, показує, що вірити в Господа Ісуса Христа означає також слухатися його. Вдячність за викуп має спонукувати нас жити відповідно до Ісусових вчень, у тому числі до моральних принципів, яких він навчав (Марка 7:21—23). А на всіх нерозкаяних людей, котрих тішить блуд, непристойні жарти і «всіляка нечистота», що включає в себе постійний перегляд порнографії, «спаде гнів Божий» (Еф. 5:3—6).

19. Як ми на ділі засвідчимо свою віру у викуп?

¹⁹ Вдячність за викуп повинна спонукувати нас виявляти «побожну відданість» на ділі (2 Пет. 3:11). Відводьмо достатньо часу на регулярні і палкі молитви, особисте вивчення Біблії, відвідування зібрань, сімейне поклоніння та ревну проповідницьку діяльність. І «не забуваймо робити добро й ділитися з іншими, бо такі жертви дуже приємні Богу» (Євр. 13:15, 16).

20. Яких благословень можуть сподіватися всі, хто вірить у викуп?

²⁰ Коли гнів Єгови зійде на цю злу систему, ми будемо дуже щасливі, що вірили у викуп і постійно на ділі доводили, що цінуємо його. В обіцяному Богом новому світі ми будемо вічно дякувати йому за цей чудовий дар, який врятує нас від його гніву. (Прочитайте Івана 3:16; Об’явлення 7:9, 10, 13, 14).

Як би ви відповіли?

• Чому ми потребуємо викупу?

• Яка ціна викупу?

• Які благословення приносить викуп?

• Як ми виявляємо віру в Ісусову викупну жертву?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 13]

Двері до примирення з Єговою широко відчинені

[Ілюстрації на сторінці 15]

Роздуми над випадками з життя Авраама, Ісака і Якова допоможуть нам усвідомити велику ціну викупу