Нехай «закон милості» буде на вашому язиці

«Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці» (ПРИП. 31:26).

1, 2. а) Яку рису варто розвивати поклонникам Єгови? б) Що ми обговоримо в цій статті?

У СИВУ давнину цар Лемуїл отримав від своєї матері цінне навчання, яке стосувалось і важливих рис доброї дружини. «Свої уста вона відкриває на мудрість,— говорила мати,— і милостива наука [«закон милості», НС] їй на язиці» (Прип. 31:1, 10, 26). Милість на язиці в мудрої жінки, як і в кожного, хто прагне подобатись Єгові,— бажана риса. (Прочитайте Приповістей 19:22). Милість має бути помітною в мові усіх правдивих поклонників Бога.

² Що таке милість? До кого її виявляти? Що допоможе нам мати «закон милості» на своєму язиці? Як це позначиться на нашому спілкуванні з рідними й одновірцями?

Коли спонукою доброти є віддана любов

3, 4. а) Що таке милість? б) Як милість відрізняється від звичайної людської доброти?

³ Милість поєднує в собі любов і доброту. Виявляти доброту означає особисто цікавитись людьми і доводити свою турботу про них корисними вчинками та продуманими словами. Оскільки любов теж є рушійною силою, то, щоб виявляти милість, нам треба бути зацікавленими в добробуті інших з любові до них. Однак слово «милість» у мові оригіналу значить щось більше, ніж спонукана любов’ю доброта. Виявляти милість означає охоче й віддано ставитися з добротою до людини, поки не буде досягнуто мети, з якою виявляється така доброта.

⁴ Милість відрізняється від доброти й іншим чином. Зі звичайною людською добротою можна ставитися навіть до незнайомців. Приміром, апостолові Павлу та 275 особам, які разом з ним зазнали корабельної аварії, таку доброту виявили мешканці острова Мальта, зовсім незнайомі їм люди (Дії 27:37—28:2). А от милість пов’язується з відданістю і любов’ю між особами, котрі вже розвинули близькі взаємини *. Це видно на прикладі кенеян, які «зробили були милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту» (1 Сам. 15:6).

Важлива роль роздумів і молитви

5. Що допоможе нам приборкувати язика?

⁵ Виявляти милість у мові нелегко. Учень Яків писав: «Язик приборкати не може ніхто із людей. Він — нестримне зло, повне смертоносної отрути» (Як. 3:8). Як нам приборкувати цей підступний член тіла? Відповісти на це запитання допоможуть Ісусові слова, звернені до релігійних провідників того часу. Він сказав: «Чим переповнене серце, те говорять уста» (Матв. 12:34). Щоб  милість оберігала наш язик, вона має вкоренитися в серці, нашій внутрішній людині. Розгляньмо, як завдяки роздумам і молитві ми зможемо це робити.

6. Чому нам слід із вдячністю роздумувати про милостиві вчинки Єгови?

⁶ Біблія говорить, що Бог Єгова «многомилостивий» (Вих. 34:6). «Милосердя Твого [«милості твоєї», НС], о Господи,— співав псалмописьменник,— повна земля» (Пс. 119:64). У Святому Письмі міститься багато розповідей про те, як Єгова милостиво ставився до своїх поклонників. Якщо ми відводимо час, щоб із вдячністю роздумувати про вчинки Єгови, це вселятиме в нас бажання розвивати милість — рису, яка подобається Богові. (Прочитайте Псалом 77:13).

7, 8. а) Яку милість Єгова виявив до Лота та його сім’ї? б) Як почувався Давид, коли Бог повівся з ним милостиво?

⁷ Поміркуймо, наприклад, як Єгова врятував Аврамового племінника Лота і його сім’ю, коли ось-ось мав знищити Содом. З наближенням того часу ангели, які прийшли до Лота, почали наполягати, щоб він забрав рідних і швидко покинув місто. «А що він вагався,— розповідає Біблія,— то ті мужі [ангели] — через Господню до нього любов — схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом». Хіба наше серце не зворушується, коли ми роздумуємо над цим рятівним вчинком, і хіба ми не вбачаємо в ньому вияв Божої милості? (Бут. 19:16, 19).

⁸ Крім того, пригадаймо приклад царя стародавнього Ізраїлю Давида, який співав про Єгову: «Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє». Наскільки, мабуть, вдячним Богові був Давид за прощення його гріха з Вірсавією! Він вихваляв Єгову, кажучи: «Як високо небо стоїть над землею,— велика така Його милість до тих, хто боїться Його» (Пс. 103:3, 11). Роздуми над цими та іншими розповідями зі Святого Письма сповнюють наше серце вдячністю за милість Єгови, і ми відчуємо спонуку славити його та дякувати йому. Чим більшою вдячністю сповнене наше серце, тим охочіше ми будемо наслідувати правдивого Бога (Еф. 5:1).

9. Яку вагому підставу мають поклонники Єгови, щоб виявляти милість у щоденному житті?

⁹ Біблійні приклади засвідчують, що Єгова виявляє свою милість — віддану любов — тим, хто вже втішається з ним дружбою. А що сказати про осіб, які не мають близьких стосунків з живим Богом? Чи Єгова жорстокий і злий до них? Зовсім ні. «[Бог] добрий навіть до невдячних і злих»,— сказано в Луки 6:35. «Він наказує сонцю своєму сходити над злими і добрими та посилає дощ на праведних і неправедних» (Матв. 5:45). Перед тим як ми пізнали правду і почали ходити в ній, ми вже отримували доброту Бога, яку він виявляє до всіх людей. Але, як його поклонники, ми стали відчувати його віддану любов — його незмінну милість. (Прочитайте Ісаї 54:10). Які ж ми вдячні йому за це! У нас є вагома підстава щодня виявляти милість у мові, а також в інших сферах життя.

10. Чому молитва є неоціненною допомогою в тому, щоб милість стала невід’ємною частиною нашої особистості?

¹⁰ Неоціненною допомогою у вияві милості є дар молитви. І це тому, що любов і доброта — складові частини милості — належать до плоду святого духу Єгови (Гал. 5:22). Милість вкорениться в нашому серці, якщо ми будемо дозволяти Божому духу впливати на нас. Ми можемо отримати святий дух  Єгови передусім тоді, коли просимо про нього в молитві (Луки 11:13). Зажди доречно молитися про Божий дух і підкорятися його керівництву. Тож, якщо ми хочемо мати закон милості на язиці, нам вкрай необхідно роздумувати і молитися.

Милість на язиці в подружжі

11. а) Звідки ми знаємо, що Єгова сподівається від чоловіка милостивого ставлення до дружини? б) Яким чином закон милості допоможе чоловікові стерегти свого язика?

¹¹ Апостол Павло заохочує чоловіків: «Не переставайте любити своїх дружин, подібно як Христос полюбив збір настільки, що навіть віддав себе за нього» (Еф. 5:25). До того ж Павло нагадує їм, що́ Єгова сказав Адаму і Єві. Апостол пише: «Покине чоловік батька і матір та приліпиться до своєї дружини, і стануть двоє одним тілом» (Еф. 5:31). Безумовно, Єгова очікує, що чоловіки віддано «приліпляться» до своїх дружин, завжди ставлячись до них з милістю. Чоловік, який у мові керується відданою любов’ю, не розповідатиме іншим про помилки своєї дружини і не буде висловлюватися про неї зневажливо. Він з радістю хвалитиме її (Прип. 31:28). Коли з певних причин виникатимуть незгоди, милість буде спонукувати чоловіка стримувати свого язика, щоб не принижувати дружини.

12. Як дружина покаже своєю мовою, що її язиком керує закон милості?

¹² Закон милості повинен також керувати язиком дружини. На її мову не має впливати дух світу. Якщо дружина «глибоко поважає свого чоловіка», вона добре говоритиме про нього прилюдно і сприятиме тому, щоб інші ще більше його поважали (Еф. 5:33). Жінка не хоче підривати повагу дітей до батька, тому вона не буде в їхній присутності сперечатися з чоловіком чи піддавати сумніву його думку. Дружина вирішуватиме такі справи сам на сам з чоловіком. «Мудра жінка будує свій дім»,— говориться в Біблії (Прип. 14:1). Її домівка є приємною і тихою гаванню для всієї сім’ї.

13. Де особливо слід керуватися законом милості і як це робити?

¹³ Подружні партнери навіть наодинці у власному домі повинні послуговуватись язиком так, щоб це свідчило про повагу одне до одного. «Відкиньте і лютість, і гнів, і зло, і образливу мову, і непристойні слова, які навіть не повинні виходити з ваших уст,— написав Павло, а потім додав: — Одягніться в ніжне співчуття, доброту, смиренність, лагідність і довготерпіння... Одягніться в любов, бо вона — досконалі узи єдності» (Кол. 3:8, 12—14). Якщо діти звикли чути вдома сердечну і лагідну мову, вони не лише розцвітатимуть від того, а й, скоріш за все, будуть наслідувати манеру спілкування своїх батьків.

14. Як головам сімей своїм язиком потішати тих, про кого вони піклуються?

 ¹⁴ Про Єгову псалмоспівець написав: «Нехай буде милість Твоя на розраду мені» (Пс. 119:76). Єгова дає своїм служителям справжню розраду, тобто дуже потішає їх тим, що перестерігає і веде їх (Пс. 119:105). Як головам сімей брати приклад з небесного Батька і своїм язиком потішати тих, про кого вони піклуються? Чоловіки роблять це, якщо надають рідним необхідний провід і заохочення. Сімейне поклоніння ввечері дає чудову нагоду для того, щоб знаходити духовні скарби! (Прип. 24:4).

Виявляйте віддану любов одновірцям

15. Як старійшини та інші духовно зрілі християни можуть «стерегти» одновірців, правильно послуговуючись язиком?

¹⁵ Цар Давид молився до Бога: «Милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть» (Пс. 40:12). Старійшинам та іншим духовно зрілим членам збору варто роздумувати, як вони можуть наслідувати в цьому Єгову. Якщо послуговуватися язиком так, щоб звертати увагу на біблійні думки, це, безумовно, буде виявом милості (Прип. 17:17).

16, 17. Яким чином показати, що в мові ми керуємося законом милості?

¹⁶ А як бути, коли ми бачимо, що християнин діє всупереч біблійним принципам? Хіба милість не спонукуватиме нас використати свого язика, щоб виправити його? (Пс. 141:5). Якщо ми дізнаємося, що одновірець вчинив серйозний гріх, то, спонукані відданою любов’ю, ми заохотимо грішника «покликати старійшин збору», щоб «вони помолилися над ним, намастивши його олією в ім’я Єгови» (Як. 5:14). Коли людина відмовляється говорити зі старійшинами, ми не виявимо ні любові, ні доброти, якщо не повідомимо їх про це. Дехто з нас іноді знеохочується, усамітнюється, засмучується через почуття нікчемності або дуже розчаровується. Чудовий спосіб показати, що закон милості у нас на язиці,— це «втішати пригнічені душі» (1 Фес. 5:14).

¹⁷ Як нам реагувати, коли Божі вороги поширюють про наших співвіруючих плітки? Замість того щоб сумніватися в непорочності братів, ми повинні мовчки ігнорувати подібні розмови. Або ж запитаймо обвинувача, якщо він розважний, чи в нього дійсно є підстава так говорити. Якщо вороги Божого  народу намагатимуться дізнатись про місцеперебування наших одновірців, щоб завдати їм шкоди, ми з відданої любові до братів не надамо цієї інформації (Прип. 18:24).

Милостива людина «знаходить життя»

18, 19. Чому закон милості завжди повинен бути в нас на язиці, коли ми маємо справу з одновірцями?

¹⁸ Віддана любов має завжди бути очевидною в наших стосунках з іншими поклонниками Єгови. Закон милості повинен бути в нас на язиці навіть за важких обставин. Коли милість Ізраїлевих синів стала «мов та роса, що зникає уранці», Єгові це не сподобалось (Ос. 6:4, 6). Але Єгова тішиться, якщо наше життя сповнене вчинками милості. Розгляньмо, як він благословляє тих, хто виявляє милість.

¹⁹ У Приповістей 21:21 сказано: «Хто женеться за праведністю та за милістю, той знаходить життя, справедливість та славу». До благословень, які пожнуть такі особи, належить те, що вони знайдуть життя — не короткий період існування, а життя без кінця. Єгова допомагає їм «міцно вхопися за справжнє життя» (1 Тим. 6:12, 19). Тож з усіх сил «чинімо один одному... милість» (Зах. 7:9).

[Примітка]

Як би ви пояснили?

• Що таке милість?

• Що допоможе нам мати закон милості на язиці?

• Як чоловік і дружина виявлятимуть у своїй мові віддану любов?

• З чого видно, що закон милості на нашому язиці, коли ми маємо справу з одновірцями?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 23]

Давид вихваляв милість Єгови

[Ілюстрація на сторінці 24]

Чи ви регулярно проводите ввечері сімейне поклоніння?