Єгова слухає благання пригнічених

МУДРИЙ цар стародавнього Ізраїлю Соломон помітив, що «від часу й нагоди залежне [все]» (Еккл. 9:11). Якась трагедія чи тяжке випробування може завдавати нам сильного болю. Наприклад, раптова смерть рідної людини нерідко емоційно спустошує нас. У подальші тижні й місяці нас, можливо, огортає смуток і розпач. Людина іноді стає такою розгубленою, що почувається недостойною, аби молитися до Єгови.

У такому випадку вона потребує підбадьорення, уваги і любові. Псалмоспівець Давид запевнив: «Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує» (Пс. 145:14). Біблія говорить, що «очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього» (2 Хр. 16:9). Він перебуває «з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених» (Ісаї 57:15). Як Єгова підтримує і потішає зламаних та упокорених?

«Слово на часі своєму»

Єгова своєчасно дає допомогу, приміром, через християнське братство. Християнам необхідно «втішати пригнічені душі» (1 Фес. 5:14). Вирази турботи і любові від співчутливих одновірців зміцнюють людину в час пригнічення й горя. Слова потіхи навіть у короткій розмові часто приносять велике полегшення особам, які занепали духом. Такі вирази співчуття інколи походять від тих, хто зазнав подібних психічних і емоційних страждань. Або ж це можуть бути проникливі слова потіхи від досвідченого друга. Завдяки усьому цьому Єгова відновлює духа принижених.

Розгляньмо приклад старійшини на ім’я Алекс. Невдовзі після одруження в його дружини виявили невиліковну хворобу і вона померла. Один співчутливий роз’їзний наглядач вирішив потішити Алекса. Він теж втратив дружину, а потім знову одружився. Цей роз’їзний наглядач розповів, як його охоплювало почуття розпачу. Він почувався добре лише тоді, коли проповідував з одновірцями і перебував на зібранні. Та, повернувшись додому, цей брат почувався самотнім. «Як же потішає те, що такі почуття цілком природні і що їх маю не тільки я»,— каже  Алекс. Безперечно, «слово на часі своєму» може бути справжньою підтримкою в період лиха (Прип. 15:23).

Інший старійшина, знайомий з кількома людьми, котрі втратили подружнього партнера, також захотів потішити Алекса. Брат зі співчуттям і сердечністю показав, що Єгова знає, як ми почуваємось і чого потребуємо. «Якщо в подальші місяці і роки ти потребуватимеш дружину,— сказав старійшина,— пам’ятай, що Єгова з любові дозволяє одружитися знову». Звичайно, не всі, в кого помер чоловік або дружина і хто хоче згодом одружитися, мають змогу вступити в новий шлюб. Роздуми над вищезгаданими словами старійшини спонукали Алекса сказати: «Думка про те, що це сердечний дар Єгови, звільняє від почуття вини. Ти не думаєш, що, одружившись знову, зрадиш свого колишнього подружнього партнера або порушиш шлюбний устрій Єгови» (1 Кор. 7:8, 9, 39).

Псалмописьменник Давид, який особисто зазнав численних випробувань і труднощів, промовив: «Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк» (Пс. 34:16). Без сумніву, Єгова відповість на благання смиренних у належний час через проникливі й розсудливі слова співчутливих та зрілих одновірців. Такий дар дорогоцінний і корисний.

Допомога через зібрання

Занепала духом людина вразлива до негативних думок, через які вона може віддалитися від інших. Однак у Приповістей 18:1 (Хом.) міститься пересторога: «Хто відокремлюється, той шукає власного бажання й кепкує з усякої розумної поради». Алекс визнає: «Коли ти втрачаєш подружнього партнера, твій розум наповнюють негативні думки». Він пригадує, що запитував себе: «Чи міг я щось зробити інакше? Чи міг бути уважнішим і чуйнішим?» Далі Алекс каже: «Я не хотів бути самотнім  і неодруженим. Важко перестати так думати, бо кожен день нагадує тобі, що ти одинокий».

Пригнічена людина особливо потребує благотворного спілкування. Таке спілкування є на зібраннях. У сердечному оточенні ми сприйнятливі до позитивних і підбадьорливих Божих думок.

Християнські зібрання допомагають нам зберігати врівноважений погляд на власні обставини. Коли ми слухаємо біблійні уривки і роздумуємо над ними, то зосереджуємо свої думки не на особистих справах, а на дійсно важливих питаннях — доведенні правомірності верховної влади Єгови та освяченні його імені. Крім того, під час такого духовного навчання ми ще більше розуміємо, що, навіть якщо інші не знають про наші труднощі і не розуміють наших почуттів, Єгова, безумовно, знає і розуміє. Йому відомо, що «при смутку сердечному дух приголомшений» (Прип. 15:13). Правдивий Бог хоче допомогти нам, і це зміцнює нас та додає сил, щоб далі боротися (Пс. 27:14).

Відчуваючи неймовірний тиск з боку ворогів, цар Давид молився до Бога: «Омліває мій дух у мені, кам’яніє в нутрі моїм серце моє» (Пс. 143:4). Біди нерідко настільки висотують з людини фізичні й емоційні сили, що в неї навіть завмирає серце. Нещастя іноді пов’язані з захворюваннями чи тривалими фізичними недугами. Ми можемо бути впевненими, що Єгова допоможе нам усе витримати (Пс. 41:2—4). Хоча сьогодні Бог чудом не зціляє, він дає згорьованій людині мудрості та сил, щоб справитися з ситуацією. Не забуваймо, що перебуваючи під гнітом труднощів, Давид звертався до Єгови. «Я згадую дні стародавні,— співав він,— над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук» (Пс. 143:5).

Те, що ці натхнені почуття записані в Божому Слові, показує, що Єгова розуміє, як ми почуваємось. Такі слова є запорукою того, що він чутиме наші благання. Якщо ми приймаємо допомогу Єгови, «він підтримає» нас (Пс. 55:23).

«Безперестанку моліться»

В Якова 4:8 написано: «Наблизьтесь до Бога — і він наблизиться до вас». Ми можемо наближатися до Бога, наприклад, через молитву. Апостол Павло радить нам «безперестанку молитися» (1 Фес. 5:17). Навіть якщо нам нелегко висловлювати свої почуття, «дух сам просить за нас невимовленими стогнаннями» (Рим. 8:26, 27). Єгова, безперечно, розуміє, як ми почуваємось.

Моніка, котра втішається близькими взаєминами з Єговою, каже: «Завдяки молитві, читанню Біблії та особистому вивченню я почала усвідомлювати, що Єгова — мій найближчий Друг. Він став для мене таким реальним, що я постійно відчуваю його руку допомоги. Потішає те, що, навіть коли я не можу пояснити своїх почуттів, він розуміє мене. Я знаю, що його великодушність і благословення нескінченні».

Тож з усіх сил сприймаймо сердечні слова потіхи від одновірців, застосовуймо почуті на зібраннях доброзичливі поради та благотворні нагадування і виливаймо своє серце Єгові в молитвах. Такими своєчасними дарунками Єгова показує, що дбає про нас. Відчувши цю турботу на собі, Алекс каже: «Якщо ми завжди застосовуємо те, що Бог Єгова дає нам для зміцнення нашої духовності, то “отримаємо силу, яка перевершує людську” і зможемо знести будь-яке випробування» (2 Кор. 4:7).

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 18]

Розрада для пригнічених

У псалмах міститься чимало виразів людських почуттів, а також запевнень Єгови в тому, що він слухає благання пригнічених, які зазнають емоційних страждань. Ось деякі з них.

«В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю,— Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця його в уші Йому» (Пс. 18:7).

«Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає» (Пс. 34:19).

«[Єгова] зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв’язує» (Пс. 147:3).

[Ілюстрація на сторінці 17]

Як же потішає в період лиха «слово на часі своєму»!