Ми будемо ходити у своїй непорочності!
Ми будемо ходити у своїй непорочності!
«Я буду ходити в своїй непорочності» (ПС. 26:11).
1, 2. Що сказав про непорочність Йов і що ми дізнаємося про нього з 31-го розділу книги Йова?
У ДАВНИНУ люди часто зважували щось на важільних терезах. Зазвичай терези складалися з поперечного коромисла, яке по центру надівали на стрижень. На двох кінцях поперечки висіли шальки. Те, що хотіли зважити, клали на одну шальку, а гирю — на другу. Божі служителі мали використовувати точні терези і гирі (Прип. 11:1).
2 Коли побожний чоловік Йов зазнавав страждань від Сатани, він сказав: «Нехай на вазі справедливости [Єгова] зважить мене,— і невинність мою Бог пізнає» (Йова 31:6). Йов згадав ряд ситуацій, в яких могла випробовуватися його непорочність. Але він зрештою успішно зніс випробування, як видно з його слів у 31-му розділі книги Йова. Гарний приклад цього чоловіка може спонукувати нас діяти подібним чином і переконливо говорити, як це робив псалмоспівець Давид: «А я буду ходити в своїй непорочності» (Пс. 26:11).
3. Чому важливо бути вірними Богові як у великих, так і в малих справах?
3 Хоча Йов зазнав тяжких випробувань, він залишився вірним Богові. Дехто навіть вважає, що Йовова тверда непорочність попри суворі випробування була чимось надзвичайним. Ми не страждаємо саме так, як Йов. Проте якщо ми хочемо й далі виявляти непорочність і підтримувати верховну владу Бога, нам треба доводити свою вірність йому у великих та малих справах. (Прочитайте Луки 16:10).
Зберігаймо моральну чистоту
4, 5. Чого уникав Йов, будучи непорочною людиною?
4 Щоб бути непорочними перед Єговою, ми, подібно до Йова, повинні дотримуватися Його моральних принципів. Йов сказав: «Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину? Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мого товариша, то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші» (Йова 31:1, 9, 10).
5 Рішуче постановивши зберігати непорочність, Йов не дивився похітливо на жінок. Як одружений чоловік, він не фліртував з незаміжніми жінками і не крутив романів з чужими дружинами. Ісус у Нагірній проповіді чітко висловив думку щодо моральної чистоти, про яку слід завжди пам’ятати тим, хто хоче ходити в непорочності. (Прочитайте Матвія 5:27, 28).
Не вдаваймось до лукавства
6, 7. а) Чим, як і у випадку Йова, послуговується Бог, щоб визначити нашу непорочність? б) Чому ми не повинні вдаватися до лукавства чи обману?
6 Непорочна людина не може вдаватися до лукавства. (Прочитайте Приповістей 3:31—33). Йов промовив: «Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,— то нехай на вазі справедливости [Єгова] зважить мене,— і невинність мою Бог пізнає» (Йова 31:5, 6). Єгова зважує всіх людей на «вазі справедливости». Як і у випадку Йова, Бог послуговується своїми досконалими нормами справедливості, щоб визначити, наскільки ми, його присвячені служителі, є непорочними.
7 Якщо ми будемо лукавити чи обманювати, то не залишимось непорочними перед Богом. Непорочна людина «відкидає таємні вчинки, яких можна лише соромитись» і «не вдається до підступності» (2 Кор. 4:1, 2). А що, коли наші слова та вчинки лукаві і через це наш одновірець благає Бога про допомогу? Тоді ми пожнемо гіркі плоди! «Я кликав до Господа в горі своїм,— і Він мене вислухав,— писав псалмоспівець.— Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого» (Пс. 120:1, 2). Варто пам’ятати, що Бог бачить наші найпотаємніші думки і «вивідує... [наші] серця й нирки», щоб визначити, чи ми справді непорочні (Пс. 7:9, 10).
Належно ставмося до інших
8. Як Йов ставився до інших?
8 Для того щоб залишатися непорочними, нам треба, подібно до Йова, бути справедливими, смиренними і належно ставитися до інших. Він казав: «Якщо я понехтував правом свого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною, то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім? Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?» (Йова 31:13—15).
9. Як Йов поводився зі своїми слугами і як нам брати з нього приклад?
9 За днів Йова, очевидно, не існувало якихось складних процедур, щоб вирішувати правові справи. Їх розглядали впорядковано, і до суду могли звертатися навіть раби. Йов поводився зі своїми слугами справедливо і милосердно. Якщо ми хочемо ходити в непорочності, то маємо виявляти такі ж риси, особливо коли служимо старійшинами в зборі.
Будьмо щедрими, а не жадібними
10, 11. а) Звідки ми знаємо, що Йов був щедрим і помагав іншим? б) Які біблійні поради ми пригадуємо з огляду на слова в Йова 31:16—25?
10 Йов не виявляв егоїзму і жадібності, а був щедрим і помагав іншим. Він говорив: «Чи... очі вдовицям засмучував? Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота? ...Якщо бачив я гинучого без одежі... Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,— хай рамено моє відпаде від свого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана». Йов перестав би бути непорочним, якби покладався на золото і казав про нього: «Ти, безпеко моя» (Йова 31:16—25).
11 Такі поетичні висловлювання, мабуть, нагадують нам слова учня Якова: «Чистий і неопоганений спосіб поклоніння в очах нашого Бога та Батька полягає в тому, щоб піклуватися сиротами і вдовами, коли вони зносять лихо, а також зберігати себе незаплямованими світом» (Як. 1:27). Ми пригадуємо і пересторогу Ісуса: «Будьте обачні, остерігайтеся всілякої пожадливості, бо навіть якщо людина й має достаток, її життя не залежить від її майна». Далі Ісус навів приклад про пожадливого багача, який помер, не будучи «багатим у Божих очах» (Луки 12:15—21). Щоб зберігати непорочність, ми повинні остерігатися гріховної пожадливості та жадоби. Пожадливість — це ідолопоклонство, бо річ, яку пожадлива людини прагне мати, відвертає її від Єгови і стає для неї ідолом (Кол. 3:5). Між непорочністю і пожадливістю немає нічого спільного!
Міцно тримаймось правдивого поклоніння
12, 13. Який приклад подав Йов у тому, щоб уникати ідолопоклонства?
12 Непорочні люди не відхиляються від чистого поклоніння. Це робив Йов, адже він говорив: «Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе, то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,— це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього» (Йова 31:26—28).
13 Йов не поклонявся неживим об’єктам. Якби його серце потаємно спокушувалось, коли він споглядав на небесні тіла, як-от місяць, і якби він посилав «цілунки рукою», здійснюючи в такий спосіб ідольський вчинок, він був би ідолопоклонником, що відрікся Бога (Повт. 4:15, 19). Непорочна людина має остерігатися будь-якого ідолопоклонства. (Прочитайте 1 Івана 5:21).
Не мстімося і не лицемірмо
14. Чому можна сказати, що Йов не був злою людиною?
14 Патріарх Йов не був злою чи жорстокою людиною. Цей чоловік знав, що такі риси свідчили б про брак непорочності, адже він сказав: «Чи я тішивсь упадком свого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його? Таки ні,— не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його» (Йова 31:29, 30).
15. Чому неправильно тішитися з лиха, яке спадає на тих, хто ненавидить нас?
15 Праведний Йов ніколи не тішився з лиха, яке спадало на тих, хто його ненавидів. Одне прислів’я перестерігає: «Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться,— хай серце твоє не радіє, щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе» (Прип. 24:17, 18). Оскільки Єгова читає серця, йому відомо, чи ми тішимося з чиєїсь біди, і, безперечно, він не схвалює такого мислення (Прип. 17:5). Бог відповідно поведеться з нами, тому що каже: «Моя пімста й відплата» (Повт. 32:35).
16. Як нам бути гостинними, навіть якщо ми небагаті?
16 Також Йов виявляв гостинність (Йова 31:31, 32). Ми можемо бути небагатими, але в змозі «бути гостинними» (Рим. 12:13). Чому б не пригостити когось чимось простим, пам’ятаючи, що «ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому»? (Прип. 15:17). Навіть скромне частування в товаристві непорочної людини, що проходить у дусі любові, може бути приємним та зміцнити нас духовно.
17. Чому не слід приховувати серйозний гріх?
17 Йовова гостинність, мабуть, духовно зміцнювала інших, бо він не поводився лицемірно. Цей чоловік не був схожий на безбожників, котрі прокрадалися в ранній християнський збір і «розхвалювали інших заради власної користі» (Юди 3, 4, 16). Йов не ховав власних прогріхів і не хотів «у своєму нутрі затаїти провину свою», боячись презирства з боку інших. Він бажав, аби Єгова досліджував його, і міг розповісти йому все (Йова 31:33—37). Якщо ми серйозно згрішили, не затаюймо гріха, щоб зберегти свою репутацію. Як нам показати, що ми намагаємося зберігати непорочність? Ми повинні визнати проступок, покаятись, шукати духовної допомоги і робити все можливе, щоб загладити провину (Прип. 28:13; Як. 5:13—15).
Непорочний не боїться Божого суду
18, 19. а) Звідки відомо, що Йов ніколи не визискував інших? б) Що Йов був готовий робити, якби хтось довів його провину?
18 Йов був чесним і справедливим. Тому він міг сказати: «Якщо проти мене голосить земля моя, і її борозни плачуть із нею, якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,— то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю — кукіль» (Йова 31:38—40). Йов ніколи не привласнював собі чужої землі і не отримував з робітників зиску. Подібно до нього, нам треба зберігати непорочність перед Єговою як у великих, так і в малих справах.
19 Перед тим Йов розповів про власне життя своїм трьом товаришам і молодому Елігу. Йов запропонував тому, хто хотів би судитися з ним, подати на нього скаргу про його спосіб життя, що був підтверджений його власним «підписом». Якби хтось довів, що на Йовові лежала вина, він був би готовий отримати покарання. Тому цей праведник, так би мовити, подав свою справу на судовий розгляд і чекав Божого присуду. На цьому «слова Йова скінчилися» (Йова 31:35, 40).
Ти можеш зберігати непорочність
20, 21. а) Завдяки чому Йов зберігав непорочність? б) Як нам поглиблювати любов до Бога?
20 Йов міг зберігати непорочність, оскільки любив Єгову, а Бог любив його і помагав йому. Йов промовив до Єгови: «Життя й милість [віддану любов] подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа» (Йова 10:12). Крім того, Йов виявляв любов до інших, розуміючи, що той, хто не ставиться до ближнього з відданою любов’ю, не матиме благоговійного страху перед Всемогутнім (Йова 6:14). Непорочна людина любить Бога і ближнього (Матв. 22:37—40).
21 Ми поглиблюватимемо любов до Бога, читаючи щодня його Слово і роздумуючи над тим, що довідалися про Нього. У щиросердих молитвах ми можемо нести Єгові хвалу і дякувати за всю його великодушність (Фил. 4:6, 7). Славмо Єгову в піснях і зміцнюймось постійним спілкуванням з його народом (Євр. 10:23—25). Також наша любов до Бога зростатиме, якщо ми будемо брати участь у служінні і проголошуватимемо добру новину про спасіння (Пс. 96:1—3). Тоді нам вдасться залишатись непорочними, як і псалмоспівцю, котрий казав: «Близькість Бога для мене добро,— на Владику, на Господа свою певність складаю» (Пс. 73:28).
22, 23. У чому наша діяльність як тих, хто обстоює владу Єгови, подібна до діяльності давніх непорочних служителів?
22 Протягом століть Єгова давав своїм непорочним служителям різні призначення. Ной будував ковчег і був «проповідником праведності» (2 Пет. 2:5). Ісус Навин увів ізраїльтян в Обіцяну землю. Йому це вдалося лише тому, що він читав «книгу цього Закону... вдень та вночі» і дотримувався записаного в ній (Іс. Нав. 1:7, 8). Ранні християни готували учнів і регулярно збиралися для вивчення Святого Письма (Матв. 28:19, 20).
23 Ми обстоюємо верховну владу Єгови і зберігаємо непорочність, якщо проповідуємо праведність, робимо людей учнями, застосовуємо біблійні поради та збираємося з одновірцями на зібраннях і конгресах. Така діяльність допомагає нам бути відважними та духовно сильними й успішно виконувати Божу волю. Це нам не надто важко робити, адже нас підтримує небесний Батько і його Син (Повт. 30:11—14; 1 Цар. 8:57). До того ж ми відчуваємо підтримку «усього братства», члени якого теж ходять у непорочності і несуть честь Єгові як Всевладному Господові (1 Пет. 2:17).
Як би ви відповіли?
• Як нам ставитися до моральних норм Єгови?
• Які риси Йова вам особливо подобаються?
• Як, згідно з Йова 31:29—37, поводив себе Йов?
• Чому нам під силу зберігати непорочність перед Богом?
[Запитання для вивчення]
[Ілюстрація на сторінці 29]
Йов зберіг непорочність перед Єговою; це вдасться й нам!
[Ілюстрація на сторінці 32]
Ми можемо зберігати непорочність!