Чи ти дорожиш своїми благословеннями?

КОЛИ Єгова в чудесний спосіб визволив Ізраїлевих синів з Єгипту, вони спочатку тішилися, що могли вільно йому поклонятися (Вих. 14:29—15:1, 20, 21). Але невдовзі їхнє мислення змінилось. Ізраїльтяни почали нарікати на життя. Чому? Вони забули, що́ Єгова для них вже зробив, і зосередилися на незручностях життя в пустині. Ізраїльтяни сказали Мойсеєві: «Нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бо ж нема тут хліба й нема води, а душі нашій обридла ця непридатна їжа [манна]» (Чис. 21:5).

Через кілька століть цар Ізраїлю Давид промовив: «Я надію на милість Твою покладаю, моє серце радіє спасінням Твоїм! Я буду співати Господеві, бо Він добродійство для мене вчинив» (Пс. 13:6). Давид не забував милості, яку Єгова йому виявив. Він постійно знаходив час, щоб роздумувати про Божі діла (Пс. 103:2). Єгова винагороджує і нас, тому не було б мудро нехтувати тим, що́ він робить для нашого блага. Розгляньмо декотрі Божі благословення, якими втішаємося ми.

«Приязнь Господня»

Псалмоспівець написав: «Приязнь Господня до тих, хто боїться Його» (Пс. 25:14). Яка ж честь для недосконалих людей розвивати тісні стосунки з Єговою! А що, коли ми настільки зайняті щоденними справами, що відводимо мало часу на молитву? Подумаймо, як це може вплинути на нашу дружбу з Єговою. Будучи нашим Другом, Єгова хоче, щоб ми довіряли йому і виливали серце в молитві, розповідаючи про свої  побоювання, бажання і тривоги (Прип. 3:5, 6; Фил. 4:6, 7). Тому варто проаналізувати, якими є наші молитви.

Коли молодий Свідок на ім’я Пол роздумував про свої молитви, то зрозумів, що їх слід поліпшити *. Пол сказав: «Я набув звичку раз у раз вживати в молитві до Єгови ті самі фрази». Брат зробив пошук на цю тему в «Індексі публікацій Товариства “Вартова башта”» і дізнався, що в Біблії міститься приблизно 180 молитов. У них служителі Єгови виражали свої найпотаємніші почуття. Пол говорить: «Роздумуючи над такими біблійними прикладами, я навчився бути конкретним у своїх молитвах. Це допомогло мені відкривати перед Єговою серце. Тепер мені приємно наближатися до нього в молитві».

«Пожива своєчасно»

Інше благословення Єгови — це численні біблійні істини, які ми знаємо. Отримуючи надмір багатої духовної поживи, ми маємо всі підстави «співати від радости серця свого» (Ісаї 65:13, 14). Однак ми повинні пильнувати, щоб через шкідливий вплив не втратити за́палу в правді. Наприклад, якби ми звертали увагу на відступницьку пропаганду, вона могла б запаморочити наш розум і засліпити нас. Тоді ми перестали б цінувати духовну поживу, яку Єгова своєчасно дає через «вірного і розсудливого раба» (Матв. 24:45—47).

Андре, який роками служив Єгові, пожав гіркі плоди, коли був зведений на манівці відступницькими поглядами. Він думав, що немає нічого небезпечного в тому, щоб побіжно переглядати веб-сайт відступників. Андре пригадує: «Спочатку мене привабили так звані істини відступників. Чим більше я аналізував, що вони говорять, тим більше починав вважати, що маю підстави залишити організацію Єгови. Але пізніше, коли я дослідив докази відступників проти Свідків Єгови, то збагнув, якими хитрими є лжевчителі. Їхнім “могутнім доказом” проти нас була насправді інформація, вирвана з контексту. Отже, я вирішив знову почати читати наші публікації і відвідувати зібрання. Згодом я усвідомив, скільки пропустив». На щастя, Андре повернувся в збір.

«Усе братство»

Благословенням від Єгови є і наше сердечне об’єднане братство (Пс. 133:1). Недарма апостол Петро написав: «Любіть усе братство» (1 Пет. 2:17). Належачи до християнського братства, ми маємо щиру підтримку духовних батьків, матерів, братів і сестер (Марка 10:29, 30).

 А втім, різні обставини іноді спричиняють напруження в наших стосунках з братами і сестрами. Приміром, можна легко роздратуватися через чиїсь слабкості і почати критично дивитися на цю людину. Якби таке трапилося з нами, варто пам’ятати, що Єгова любить своїх служителів попри їхню недосконалість. Крім того, «якщо твердимо: “Ми не маємо гріха”, то вводимо самі себе в оману і правди немає в нас» (1 Ів. 1:8). Чи ж не ліпше «терпеливо зносити один одного і продовжувати з готовністю прощати»? (Кол. 3:13).

Молодій дівчині, на ім’я Енн, було нелегко зрозуміти цінність християнського товариства. Поводячись, як блудний син з Ісусового прикладу, вона віддалилася від збору. Потім дівчина оговталася і повернулась до правди (Луки 15:11—24). Чого Енн навчилася зі своїх помилок? Вона розповідає: «Тепер, коли я повернулася до організації Єгови, я ціную всіх братів і сестер, незважаючи на їхні слабкості. У минулому я була схильна критикувати їх. Але нині я рішуче постановила не дозволити нічому позбавити мене благословень, якими я втішаюся серед одновірців. Ніщо у світі не варте того, щоб відмовитися від духовного раю».

Завжди дорожи своїми благословеннями

Наша надія на те, що Боже Царство вирішить усі людські проблеми,— це неоціненний скарб. Коли ми вперше дізналися про цю надію, наші серця переповнювалися надзвичайною вдячністю. Ми почувались, як купець з Ісусового прикладу, котрий «продав увесь свій маєток», щоб купити «одну дорогоцінну перлину» (Матв. 13:45, 46). Ісус не говорив, що купець потім перестав дорожити цією перлиною. Подібно й ми хочемо завжди цінувати нашу чудову надію (1 Фес. 5:8; Євр. 6:19).

Подумаймо над прикладом Джін, яка понад 60 років служить Єгові. Вона каже: «Пам’ятати про Боже Царство мені вдається завдяки тому, що я розмовляю про нього з людьми. Коли я бачу, як сяють їхні очі від розуміння того, що́ таке Царство, це зміцнює мене. Помічаючи зміни, які правда про Царство робить у житті людей, що вивчають Біблію, я задумуюсь: “Якими ж чудовими істинами я ділюся з іншими!”»

У нас є всі підстави бути вдячними за щедрі духовні благословення. Хоча нас можуть гнітити такі випробування, як протидія, хвороби, похилий вік, депресія, втрата близької людини та економічні труднощі, ми знаємо, що вони тимчасові. Під правлінням Божого Царства, окрім духовних благословень, ми втішатимемося й іншими благословеннями. У новій системі будь-яке теперішнє страждання кане в забуття (Об’яв. 21:4).

Тим часом дорожімо духовними благословеннями та виявляймо вдячність, як і псалмоспівець, котрий сказав: «Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої — тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти» (Пс. 40:6).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 18]

Ми маємо духовну підтримку в часи випробувань