Хто для вас є найважливішою особою?

«Сам Ти, Всевишній, на цілій землі» (ПС. 83:19).

1, 2. Чому для нашого спасіння недостатньо лише знати ім’я Єгови?

ВИ, МОЖЛИВО, вперше побачили ім’я Єгови, коли вам показали його у Вихід 15:3. Ви були здивовані, прочитавши: «Господь — Муж війни, Єгова — Йому Ймення». З того часу ви, без сумніву, використовуєте цей вірш, щоб допомагати іншим людям пізнавати нашого люблячого Бога, Єгову (Рим. 10:12, 13).

² Хоча людям важливо знати ім’я Єгови, цього не достатньо. Зверніть увагу, як псалмописьменник наголошує, від чого залежить наше спасіння, коли говорить про Єгову: «Сам Ти, Всевишній, на цілій землі» (Пс. 83:19). Справді, Єгова — найважливіша Особа у всесвіті. Як Творець усього, він по праву очікує цілковитого підкорення від кожного зі своїх створінь (Об’яв. 4:11). Тому в нас є вагомі підстави запитати себе: «Хто є найважливішою особою в моєму житті?» Кожному слід ретельно проаналізувати відповідь на це запитання.

Порушене в Едемі спірне питання

3, 4. Як Сатані вдалося обманути Єву і до чого це призвело?

³ Важливість цього питання чітко видно з того, що трапилося колись в Едемському саду. Бунтівний ангел, який пізніше став знаний як Сатана Диявол, підштовхнув першу жінку, Єву, поставити власне бажання вище від наказу Єгови не їсти плоду з певного дерева (Бут. 2:17; 2 Кор. 11:3). Вона піддалася спокусі і так виявила неповагу до верховної влади Єгови. Єва перестала визнавати Єгову найважливішою Особою у своєму житті. Але як Сатані вдалося обманути Єву?

⁴ У розмові з нею Сатана використав кілька хитрих методів. (Прочитайте Буття 3:1—5). По-перше, він не вживав особистого імені Єгови. Сатана просто називав його «Богом». На противагу цьому в книзі Буття письменник згадав ім’я Єгови вже в першому вірші 3-го розділу *. По-друге, Сатана не говорив, що Бог щось «наказав», а лише запитав (як це видно з мови оригіналу), чи Бог «сказав» (Бут. 2:16). Цією хитрістю Сатана, ймовірно, хотів применшити серйозність Божого наказу. По-третє, хоча Сатана говорив тільки з Євою, він використав у звертанні форму множини. Так він, скоріш за все, прагнув викликати в неї почуття гордості, щоб вона почала вважати себе важливою особою, яка представляє себе і чоловіка. До чого це призвело? Єва, схоже, вирішила говорити від імені обох, кажучи змієві: «З плодів дерева раю ми можемо їсти».

5. а) На чому Сатана зосередив увагу Єви? б) Що Єва показала, з’ївши від забороненого плоду?

⁵ Крім того, Сатана спотворив факти. Він натякав, що Бог був несправедливий, вимагаючи від Адама і Єви «не їсти з усякого дерева раю». Потім Сатана спонукав Єву думати про себе і про те, наскільки поліпшиться її життя, якщо вона стане «як Бог» (Бут. 3:5, Хом.).  Зрештою, Сатана зробив так, що Єва зосередила свою увагу на дереві і на його плодах, а не на стосунках з Тим, хто дав їй усе. (Прочитайте Буття 3:6). На жаль, з’ївши від плоду, Єва показала, що Єгова не був для неї найважливішою Особою.

Спірне питання за днів Йова

6. Як Сатана піддав сумніву Йовову непорочність і яка нагода випала цьому чоловікові?

⁶ Через багато століть після того у вірного Богові чоловіка, Йова, була можливість засвідчити, хто найважливіша особа в його житті. Коли Єгова вказав Сатані на Йовову непорочність, той промовив: «Чи ж Йов дармо боїться Бога?» (Прочитайте Йова 1:7—10). Сатана не заперечував, що Йов слухався Бога. Натомість він поставив під питання його спонуки. Сатана хитро звинуватив Йова в тому, що той служить Єгові не з любові, а з егоїстичних спонук. Лише Йов міг відповісти на підступний закид, і йому випала така нагода.

7, 8. Яких випробувань зазнав Йов і що він довів своєю вірністю та витривалістю?

⁷ Єгова дозволив Сатані навести на Йова одне лихо за іншим (Йова 1:12—19). Як Йов реагував на такий поворот подій? У Біблії говориться, що він «не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного» (Йова 1:22). Але Сатана не зупинився на цьому. Він невдоволено заявив: «Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою» * (Йова 2:4). Сатана натякав ось на що: якби сам Йов зазнав страждань, то дійшов би висновку, що Єгова для нього не найважливіша Особа.

⁸ Бридка хвороба спотворила Йова, та ще й дружина потім змушувала його проклясти Бога і померти. Пізніше троє фальшивих розрадників звинуватили його у проступках (Йова 2:11—13; 8:2—6; 22:2, 3). Все ж протягом усього періоду страждань Йов залишався непорочним. (Прочитайте Йова 2:9, 10). Своєю вірністю і витривалістю він засвідчив, що вважає Єгову найважливішою Особою. Також Йов довів, що недосконала людина спроможна дати відповідь — щоправда, не в повній мірі — на фальшиві звинувачення Диявола. (Порівняйте Приповістей 27:11).

Ісусова вичерпна відповідь

9. а) Як Сатана намагався спокусити Ісуса, використовуючи природне бажання? б) Як Ісус зреагував на цю спокусу?

⁹ Невдовзі після хрещення Ісуса Сатана намагався спокусити його, щоб той  піддався егоїстичним бажанням і перестав вважати Єгову найважливішою Особою. Ісус постав перед трьома спокусами. Спершу Диявол хотів використати природне бажання, спонукуючи Ісуса перетворити каміння на хліб (Матв. 4:2, 3). Ісус не їв уже 40 днів і був дуже голодним. Тому Диявол підштовхував його зловжити своєю чудесною силою для втамування голоду. Як Ісус зреагував? На відміну від Єви, Ісус зосередився на Слові Єгови і негайно відкинув спокусливу пропозицію. (Прочитайте Матвія 4:4).

10. Чого прагнув Сатана, запропонувавши Ісусові кинутися з храмового муру?

¹⁰ Сатана продовжував домагатися, щоб Ісус повівся егоїстично. Він запропонував йому кинутися з храмового муру (Матв. 4:5, 6). Чого прагнув Сатана? Як він натякав, Ісус доведе, що є «Божим сином», якщо не розіб’ється. Диявол, мабуть, хотів, щоб Ісус занадто перейнявся своєю репутацією і вдався навіть до видовищного вчинку. Сатана знав, що людина могла б прийняти небезпечний виклик через гордість і бажання не осоромитися перед іншими. Сатана неправильно застосував біблійний вірш, але Ісус показав, що глибоко розуміє Слово Єгови. (Прочитайте Матвія 4:7). Не прийнявши такого виклику, Ісус знову довів, що вважає Єгову найважливішою Особою.

11. Чому Ісус відхилив пропозицію Диявола дати йому всі царства світу?

¹¹ Зрештою Сатана вдався до останньої спокуси і запропонував Ісусові всі царства світу (Матв. 4:8, 9). Ісус відразу відмовився від цього. Він усвідомлював, що погодитись на таке означало відкинути верховну владу Єгови, тобто заперечити саме право Бога бути Всевишнім. (Прочитайте Матвія 4:10). У кожному з випадків Ісус відповідав Сатані, наводячи вірш із Писань, який містив особисте ім’я Єгови.

12. Перед яким важким рішенням постав Ісус наприкінці свого земного життя і чого ми вчимося з його ставлення до згаданої ситуації?

 ¹² Наприкінці свого земного життя Ісус постав перед вкрай важким рішенням. Неодноразово під час служіння він говорив, що охоче віддасть своє життя в жертву (Матв. 20:17—19, 28; Луки 12:50; Ів. 16:28). Проте Ісус розумів, що його фальшиво звинуватять, засудять згідно з правовою системою юдеїв і стратять як богозневажника. Його глибоко непокоїло, що він помре саме так. Ісус молився: «Батьку мій, якщо можливо, нехай омине ця чаша мене». Все ж далі він сказав: «Нехай буде не так, як хочу я, а як хочеш ти» (Матв. 26:39). З того, що Ісус зберіг вірність аж до смерті, чітко видно, хто був для нього найважливішою особою.

Яку відповідь дамо ми?

13. Чого ми навчилися з прикладу Єви, Йова та Ісуса Христа?

¹³ Що ми дізналися з цього обговорення? З випадку Єви ми бачимо, що ті, хто піддається егоїстичним бажанням або починає занадто багато про себе думати, показують, що Єгова не є для них найважливішою Особою. Та як видно з непорочності Йова, навіть недосконалі люди можуть довести, що ставлять Єгову на перше місце в житті. Вони вірно долають труднощі і тоді, коли неповністю розуміють, чому ці труднощі виникли (Як. 5:11). Зрештою, Ісусів приклад навчає нас бути готовими зносити ганьбу і при цьому не надто перейматися власною репутацією (Євр. 12:2). Але як нам застосовувати ці уроки?

14, 15. Як реакція Ісуса на спокуси відрізнялася від реакції Єви і в чому нам брати з нього приклад? (Прокоментуйте ілюстрацію на сторінці 18).

¹⁴ Стикаючись зі спокусами, ніколи не забуваймо про Єгову. Єва дозволила собі зосередитись на спокусі, яка постала перед нею. Вона побачила, що плід «добрий на їжу, і принадний для очей, і пожаданий» (Бут. 3:6). Як же відрізнялася від її погляду Ісусова реакція на три спокуси! Щоразу він зосереджувався не на принаді спокуси, а роздумував про наслідки своїх дій. Ісус покладався на Боже Слово, а також вживав ім’я Єгови.

¹⁵ На що ми скеровуємо свою увагу, коли стоїмо перед спокусою зробити щось невгодне в очах Єгови? Чим більше ми зосереджуємося на спокусі, тим сильнішим буде бажання піддатися їй (Як. 1:14, 15). Негайно викорінюймо таке бажання, навіть якщо це буде так болісно, як позбутися частини тіла (Матв. 5:29, 30). Подібно до Ісуса, роздумуймо про наслідки своїх вчинків — як вони вплинуть на наші стосунки з Єговою. Пригадуймо, що говорить його Слово, Біблія. Тільки тоді ми доведемо, що Єгова — найважливіша Особа для нас.

16—18. а) Через що ми можемо почуватися пригніченими? б) Що допоможе нам зносити гнітючі обставини?

¹⁶ Не озлоблюймось на Єгову через трагічні події (Прип. 19:3). З наближенням кінця теперішнього безбожного світу чимраз більше служителів Єгови стають жертвами стихійних лих і трагедій. Ми не очікуємо чудесного захисту. Однак, як і Йов, ми можемо почуватися пригніченими, коли втрачаємо дорогих нам людей або самі зазнаємо труднощів.

¹⁷ Йов не розумів, чому Єгова допустив певні речі, і ми іноді не розуміємо, чому трапляється якесь лихо. Мабуть, ми чули про вірних братів, які загинули під час землетрусу, наприклад на Гаїті, чи в інших стихійних лихах. Або ми знаємо непорочного служителя, який став жертвою насилля чи загинув у жахливій катастрофі. Можливо, ми самі потерпаємо від гнітючих обставин або якоїсь  ситуації, що здається нам несправедливою. Згорьоване серце може питати: «Єгово, чому це сталося зі мною? Що я зробив не так?» (Ав. 1:2, 3). Як нам долати такі почуття?

¹⁸ Не спішімо робити висновок, що такі події свідчать про несхвалення Єгови. Ісус звернув на це увагу, коли згадав два трагічні випадки за своїх днів. (Прочитайте Луки 13:1—5). Багато лих стаються внаслідок «часу і випадку» (Еккл. 9:11, Москаленко). Але хоч би що завдавало нам болю, зосереджуймось на «Богові усілякої потіхи» і так вистоїмо. Єгова даватиме нам сил, щоб ми і далі вірно йому служили (2 Кор. 1:3—6).

19, 20. Що допомагало Ісусові зносити приниження і що допоможе нам?

¹⁹ Не дозвольмо гордості чи страху перед ганьбою заволодіти нами. Завдяки смиренності Ісус зміг «відмовитися від усього, прийняти вигляд раба» (Фил. 2:5—8). Йому вдалося витримати багато принижень, тому що він покладався на Єгову (1 Пет. 2:23, 24). Так Ісус ставив волю Єгови на перше місце в житті і зрештою був піднесений на вище становище (Фил. 2:9). Він радив своїм учням наслідувати його (Матв. 23:11, 12; Луки 9:26).

²⁰ Певні випробування нашої віри доволі принизливі. Проте маймо впевненість, подібно до апостола Павла, який казав: «Саме тому я зношу ці страждання і не соромлюсь, бо знаю того, в кого повірив. Я впевнений: він зможе аж до того дня оберігати все, що я залишив під його опіку» (2 Тим. 1:12).

21. Що ви рішуче постановили, незважаючи на самолюбність світу?

²¹ Біблія передрекла, що в наші дні «люди будуть самолюбні» (2 Тим. 3:2). Тож не дивно, що нас оточують егоцентричні люди. Ніколи не занечищуймося таким самолюбним мисленням! Хоча ми стикаємося зі спокусами, трагічними подіями і нас ганьблять, рішуче постановімо доводити, що Єгова є для нас найважливішою Особою.

[Примітки]

Чого ми вчимося з того...

• як Сатана обманув Єву?

• як Йов реагував на свої лиха?

• на чому передусім зосередився Ісус?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 17]

Єва не зважала на свої стосунки з Єговою

[Ілюстрація на сторінці 18]

Ісус відхилив спокуси Сатани і зосередився на виконанні волі Єгови

[Ілюстрації на сторінці 20]

Свідчення від намету до намету після землетрусу на Гаїті

У скрутні часи зосереджуймось на «Богові усілякої потіхи»