Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Довга юридична боротьба закінчилась перемогою!

Довга юридична боротьба закінчилась перемогою!

Довга юридична боротьба закінчилась перемогою!

У 1995 році почалась боротьба, яка тривала довгих 15 років. Увесь цей час противники релігійної свободи перешкоджали діяльності правдивих християн у Росії. Вони хотіли добитися заборони Свідків Єгови в Москві та в інших місцях. Але Єгова винагородив наших дорогих братів і сестер, що залишались непорочними, юридичною перемогою. Як же розвивалися події?

НАРЕШТІ СВОБОДА!

На початку 1990-х років наші брати в Росії отримали релігійну свободу, яку втратили ще 1917 року. В 1991 році уряд Радянського Союзу зареєстрував релігійну організацію Свідків Єгови, а після розпаду СРСР вона була зареєстрована в Російській Федерації. Крім того, держава офіційно визнала жертвами політичних репресій усіх Свідків, котрі кілька десятиліть тому зазнали гонінь за релігійні переконання. У 1993 році Управління юстиції Москви зареєструвало московську громаду Свідків Єгови, надавши їй статус юридичної особи. Того ж року вступила в силу нова Конституція Росії, яка гарантує свободу релігії. Один брат поділився своїми почуттями: «Ми навіть і не мріяли, що дочекаємось свободи в цій системі». А потім він додав: «П’ятдесят років ми чекали свободи».

Брати і сестри в Росії негайно взялись за проповідування, добре використовуючи цю «сприятливу... пору» (2 Тимофія 4:2). Багато хто відгукнувся на добру новину. «Люди в колишньому Радянському Союзі дуже цікавились релігією»,— пригадує одна жінка. За короткий час збільшилася чисельність вісників, піонерів і зборів. З 1990 по 1995 рік кількість Свідків у Москві зросла з 300 до понад 5000! Такий ріст числа служителів Єгови в Москві неабияк занепокоїв противників релігійної свободи. У середині 1990-х вони перейшли в наступ і почали юридичну війну. Хід цієї затяжної боротьби можна розбити на чотири етапи.

НЕСПОДІВАНЕ ЗАВЕРШЕННЯ СЛІДСТВА

Перший етап боротьби почався в червні 1995 року. Одна московська організація, яка відкрито співпрацює з Російською православною церквою, подала до суду позов, у якому звинувачувала Свідків у злочинній діяльності. Ця організація заявляла, що діє в інтересах членів сімей, незадоволених тим, що їхні чоловіки, дружини або діти стали Свідками. У червні 1996 року слідчі здійснили перевірку, але порушень не виявили. Однак та ж сама організація подала ще один позов, знову звинувачуючи братів у злочинній діяльності. У результаті ще однієї перевірки всі звинувачення були спростовані. І все ж противники подали третій позов з тими самими звинуваченнями. Прокуратура знову провела перевірку, але дійшла того ж висновку, що й раніше: підстав для порушення кримінальної справи проти Свідків Єгови в Москві немає. Після цього противники подали позов того ж змісту вчетверте, і знову прокурор не виявив доказів скоєних злочинів. У це важко повірити, але противники не зупинились і подали ще один позов. Зрештою, 13 квітня 1998 року новий слідчий закрив справу.

«Тоді сталося щось дивне»,— каже один з адвокатів, які займалися цією справою. Представниця прокуратури, яка здійснила четверту перевірку, визнала, що не знайшла жодних доказів злочину, але рекомендувала порушити цивільну справу проти наших братів. Вона стверджувала, що громада Свідків Єгови в Москві порушує державні й міжнародні закони. Прокурор Північного адміністративного округу Москви погодився з цим твердженням і подав у суд позов проти Свідків *. 29 вересня 1998 року відбулося перше засідання в Головінському районному суді Москви. Так почався другий етап юридичної боротьби.

БІБЛІЯ В СУДІ

У маленькому залі засідань в північному районі Москви прокурор Тетяна Кондратьєва почала наступ на наших братів і сестер. Вона посилалась на Федеральний закон, підписаний у 1997 році, згідно з яким православ’я, іслам, юдаїзм і буддизм є традиційними релігіями *. На практиці цей закон перешкоджає іншим конфесіям отримати державну реєстрацію. Він також дозволяє судам забороняти конфесії, які розпалюють ненависть. Посилаючись на цей закон, прокурор безпідставно стверджувала, що Свідки Єгови розпалюють ворожнечу і руйнують сім’ї, а тому їхню діяльність слід заборонити.

Адвокат запитала: «Хто саме в московському зборі винен у порушенні закону?» Прокурор не могла назвати жодного імені. Однак вона стверджувала, що література Свідків Єгови підштовхує до релігійної ненависті. Щоб довести своє твердження, вона навела кілька цитат з журналів «Вартова башта» і «Пробудись!» та з інших публікацій (дивіться ілюстрацію вгорі). На запитання, як ці публікації розпалюють ненависть, вона відповіла: «Свідки Єгови навчають, що їхня релігія правдива».

Інший адвокат, який є Свідком, дав по примірнику Біблії судді й прокурору і прочитав Ефесян 4:5: «Один Господь, одна віра, одне хрещення». І от суддя, прокурор і адвокат — кожен з Біблією в руках — почали обговорювати такі біблійні уривки, як Івана 17:18 та Якова 1:27. Суддя Олена Прохоричева запитала: «Чи це розпалює релігійну ворожнечу?» Прокурор відповіла, що не може коментувати Біблію. Адвокат показав публікації Російської православної церкви, в яких гостро критикують Свідків Єгови, і запитав: «Чи порушують закон ці висловлювання?» На це прокурор відповіла: «Богословські запитання не входять у мою компетенцію».

НЕПЕРЕКОНЛИВІ АРГУМЕНТИ

Прокурор Кондратьєва звинуватила Свідків Єгови в тому, що вони руйнують сім’ї, бо не святкують таких свят, як Різдво. Але згодом вона додала, що закон не вимагає від громадян Росії відзначати Різдво. Росіяни, в тому числі Свідки Єгови, мають право вибору. Прокурор також висловила думку, що наша організація «позбавляє дітей нормального відпочинку та емоційних радостей». Відповідаючи на поставлене їй запитання, вона визнала, що ніколи не спілкувалася з дітьми Свідків. Коли адвокат запитала прокурора, чи вона колись приходила на зібрання Свідків Єгови, та відповіла: «У цьому не було потреби».

Сторона обвинувачення представила суду свого свідка-експерта, професора психіатрії, який стверджував, що читання наших публікацій спричиняє психічні розлади. Адвокат зазначила, що письмове свідчення професора ідентичне документу, підготовленому Московським патріархатом. Професор визнав, що деякі частини його свідчення справді збігаються з вищезгаданим документом слово в слово. Він пояснив: «Ми працюємо з однієї дискетки». У ході перехресного допиту з’ясувалося, що Свідки Єгови ніколи не були пацієнтами професора. Натомість інший професор психіатрії засвідчив перед судом, що провів експертне дослідження понад сотні Свідків Єгови в Москві. Він сказав, що всі вони мають здорову психіку, і додав, що члени цієї групи навчились ставитися більш терпимо до інших релігій, відколи стали Свідками.

ПЕРЕМОГА, АЛЕ НЕ ОСТАТОЧНА

12 березня 1999 року суддя Олена Прохоричева доручила п’ятьом спеціалістам провести експертизу літератури Свідків Єгови і призупинила розгляд справи. Незалежно від московського судового процесу Міністерство юстиції Російської Федерації дещо раніше призначило комісію для аналізу наших публікацій. У своєму звіті за 15 квітня 1999 року ця комісія оголосила, що не знайшла в нашій літературі нічого небезпечного. Тож 29 квітня 1999 року Міністерство юстиції поновило реєстрацію Свідків Єгови. Незважаючи на позитивні висновки цієї комісії, Головінський районний суд наполіг на проведенні ще однієї експертизи. Склалась досить дивна ситуація: на рівні держави Міністерство юстиції визнало Свідків Єгови законослухняною організацією, в той час як Управління юстиції міста Москви звинувачує їх у порушенні закону.

Судовий розгляд поновили приблизно через два роки, і 23 лютого 2001 року суддя Олена Прохоричева винесла рішення. Розглянувши висновки комісії, яку вона призначила, суддя оголосила: «Немає підстав ліквідувати релігійну громаду Свідків Єгови в Москві і забороняти її діяльність». Нарешті з наших братів було знято всі звинувачення! Однак прокурор оскаржила це рішення і подала апеляцію до Московського міського суду. Через три місяці, 30 травня 2001 року, міський суд анулював рішення судді Прохоричевої і наказав прокурору провести повторний розгляд справи, але за участю іншого судді. Почався третій етап боротьби.

ПОРАЗКА, АЛЕ НЕ ОСТАТОЧНА

30 жовтня 2001 року суддя Віра Дубинська розпочала повторний розгляд справи *. Прокурор Кондратьєва по-новому представила старі звинувачення в тому, що Свідки Єгови розпалюють ворожнечу, а потім додала, що ліквідація московської громади Свідків Єгови як юридичної особи насправді посприяє захисту прав Свідків у Москві. У відповідь на це вкрай дивне твердження всі 10 000 московських Свідків негайно підписали звернення, в якому просили суд відхилити таку пропозицію «захисту».

Прокурор заявила, що їй не потрібні жодні факти для обґрунтування своїх звинувачень. За її словами, під час судового засідання мають розглядатися публікації та вірування Свідків Єгови, а не їхня діяльність. Вона запросила до суду представника Російської православної церкви, який дав експертну оцінку віровчень Свідків Єгови. Звичайно, такий розвиток подій лише підтвердив, що православні священики дуже зацікавлені в забороні діяльності Свідків. 22 травня 2003 року суддя знову призначила комісію для експертизи публікацій Свідків Єгови.

17 лютого 2004 року судові засідання відновились, щоб розглянути висновки експертної комісії. Фахівці зазначили, що наші публікації заохочують читачів «зберігати сім’ю і шлюб» і що твердження про те, ніби наша література розпалює ненависть, безпідставне. З цим погодились також інші науковці. На запитання: «Чому Свідки Єгови проповідують?» — професор-релігієзнавець відповів: «Проповідування є обов’язком християнина. Про це говориться в Євангеліях, і це наказ Христа його послідовникам: “Ідіть по цілому світі й проповідуйте”». І все ж 26 березня 2004 року суддя постановила заборонити діяльність Свідків Єгови в Москві. А 16 червня 2004 року це рішення схвалив Московський міський суд *. Ось що сказав про постанову суду один брат, який вже давно є Свідком Єгови: «За радянських часів росіянин мав бути атеїстом, а тепер повинен бути православним».

Як на заборону відреагували брати? Так, як колись Неемія. За його днів вороги Божого народу всіляко хотіли завадити відбудові мурів Єрусалима, але Неемія та інші євреї не допустили, щоб протидія зупинила їх. Вони продовжували будівництво, і «серце народу було, щоб далі робити» (Неем. 3:33—38). Подібно й наші брати в Москві не дозволили противникам зупинити їх у проповідуванні доброї новини (1 Пет. 4:12, 16). Брати і сестри не сумнівались, що Єгова подбає про них, і були готові до четвертого етапу цієї тривалої боротьби.

ВОРОЖІСТЬ ПОСИЛЮЄТЬСЯ

25 серпня 2004 року наші брати подали звернення в Кремль Володимиру Путіну, тодішньому президентові Росії. Звернення, в якому йшлося про те, що Свідки Єгови вкрай занепокоєні забороною, складалося з 76 томів і містило понад 315 000 підписів. Тим часом священики Російської православної церкви показали своє справжнє обличчя. Речник Московського патріархату сказав: «Нам надзвичайно не подобається діяльність Свідків Єгови». А на думку одного з релігійних лідерів мусульман, прийняття постанови про заборону діяльності Свідків Єгови можна назвати «визначною і позитивною подією».

Не дивно, що чимало росіян повірили цій пропаганді і почали вороже ставитись до Свідків Єгови. Деяких Свідків під час проповідування побили. Наприклад, один розлючений чоловік вигнав нашу сестру з будинку і так сильно вдарив її ногою в спину, що вона впала і забила голову. Сестра потребувала медичної допомоги. Однак міліція не притягнула кривдника до відповідальності. Крім того, Свідків арештовували, знімали в них відбитки пальців, фотографували і деколи всю ніч тримали під вартою. Директорам установ погрожували звільненням, якщо вони не відмовлять Свідкам в оренді залів. Невдовзі багато зборів не мали де проводити зібрання. У чотирьох аудиторіях комплексу Залів Царства збиралося 40 зборів. Один із них розпочинав публічне зібрання о пів на восьму ранку. Роз’їзний наглядач розповідає: «Щоб прийти на зібрання, вісники мусили вставати о п’ятій годині, але вони з радістю робили це більш ніж рік».

НАГОДА СВІДЧИТИ

Щоб довести неправомірність заборони діяльності Свідків у Москві, в грудні 2004 року наші адвокати звернулися в Європейський суд з прав людини (Дивіться інформацію в рамці «Чому рішення російського суду розглядалось у Франції» на сторінці 6). Через шість років, 10 червня 2010 року, суд виніс одностайне рішення на користь Свідків Єгови! * Судді розглянули всі звинувачення, висунуті проти нас, і дійшли висновку, що вони цілком безпідставні. Суд також зобов’язав Росію «припинити встановлені Європейським судом порушення і, наскільки можливо, відшкодувати наслідки такого порушення» (Дивіться інформацію в рамці «Рішення суду» на сторінці 8).

Постанова суду, в якій ясно викладено, як Європейська конвенція з прав людини захищає Свідків Єгови, є обов’язковою для виконання не лише в Росії, але й у 46 країнах, які є членами Ради Європи. До того ж рішення ЄСПЛ буде цікавим для викладачів юриспруденції, суддів, членів законодавчих органів і правозахисників по всьому світі, оскільки воно ґрунтується на докладному аналізі законів і фактів. У своєму рішенні судді посилаються на свої вісім попередніх рішень на користь Свідків Єгови, а також на дев’ять юридичних перемог, які Свідки здобули у верховних судах Аргентини, Великобританії, Іспанії, Канади, Південно-Африканської Республіки, Росії, Сполучених штатів Америки і Японії. Цей факт та незаперечне спростування звинувачень московської прокуратури є сильним аргументом, який Свідки Єгови у всьому світі можуть використовувати для захисту своєї діяльності й переконань.

Ісус сказав своїм послідовникам: «Через мене поведуть вас до правителів та царів, аби вони й люди з інших народів отримали свідчення» (Матв. 10:18). За 15 років, упродовж яких точилась юридична боротьба, ім’я Єгови стало відомим не лише в Москві. Завдяки неодноразовим перевіркам, судовим процесам і, нарешті, рішенню міжнародного суду щодо справи Свідків багато людей отримали свідчення, і все це «пішло на користь добрій новині» (Фил. 1:12). Коли Свідки в Москві проповідують, мешканці квартир часто запитують їх: «Хіба вас не заборонили?» Так у наших братів з’являється можливість більше розказати про свої переконання. Тож очевидно, що жодна протидія не в змозі зупинити проповідування доброї новини про Царство. У молитвах ми просимо Єгову, щоб він продовжував благословляти і підтримувати наших дорогих мужніх братів і сестер у Росії.

[Примітки]

^ абз. 8 Позов був поданий 20 квітня 1998 року. Через два тижні, 5 травня, Росія зобов’язалась дотримуватися Європейської конвенції з прав людини.

^ абз. 10 «Цей Закон був прийнятий під сильним впливом Російської православної церкви, яка будь-якою ціною хоче зберегти своє становище в Росії і добивається заборони діяльності Свідків Єгови» (інформагентство Ассошіейтед Пресс, 25 червня 1999 року).

^ абз. 20 Цього дня минуло десять років відтоді, як у Росії прийняли закон, у якому визнається, що в Радянському Союзі Свідки Єгови були жертвами репресій за релігійні переконання.

^ абз. 22 Через цю заборону московські збори втратили статус юридичної особи. Противники сподівались, що цим перешкодять проповідуванню.

^ абз. 28 22 листопада 2010 року комісія Великої палати ЄСПЛ, що складається з п’яти суддів, відмовила Росії в перегляді постанови Великою палатою. Таким чином рішення, винесене 10 червня 2010 року, є остаточним і обов’язковим для виконання.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 6]

Чому рішення російського суду розглядалось у Франції

28 лютого 1996 року Росія підписала Європейську конвенцію з прав людини. (5 травня 1998 року конвенція була ратифікована в Росії). Підписавши цю угоду, уряд Росії зобов’язався забезпечувати своїм громадянам такі права:

«право на свободу... релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію...як прилюдно, так і приватно» (стаття 9);

«право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї» (стаття 10);

«право на свободу мирних зібрань» (стаття 11).

Особи чи організації, які стали жертвою порушень цієї угоди і вичерпали всі засоби захисту своїх прав, передбачених національною правовою системою, можуть подати свою справу в Європейський суд з прав людини в Страсбурзі, що у Франції (дивіться ілюстрацію вгорі). Суд складається з 47 суддів відповідно до кількості країн, які підписали Європейську конвенцію з прав людини. Рішення суду обов’язкові для виконання. Країни, які підписали угоду, повинні виконувати постанови суду.

[Рамка на сторінці 8]

Рішення Європейського суду

Ось кілька цитат з рішення суду.

Свідків Єгови звинуватили в тому, що вони руйнують сім’ї. Суд заперечує це звинувачення:

«Причиною конфлікту є протидія з боку членів сім’ї, які мають інші релігійні погляди, а також їхня відмова приймати і поважати право віруючого родича сповідувати свою релігію і займатися релігійною діяльністю» (пункт 111).

Суд не знайшов доказів того, що організація Свідків Єгови «контролює свідомість» своїх членів. Про це в рішенні говориться:

«Європейський суд вважає вартим звернути особливу увагу на те, що [російські] суди не назвали імені жодної особи, чиє право на свободу совісті було порушено внаслідок застосування подібних прийомів» (пункт 129).

Громаду Свідків Єгови звинуватили в тому, що її члени відмовляються від переливання крові і цим завдають шкоди своєму здоров’ю. Суд спростував ці звинувачення:

«Право погодитись на певний метод лікування чи відмовитись від нього або вибрати альтернативний метод лікування є необхідним для принципів самовизначення і особистої автономії. Дієздатний повнолітній пацієнт має право приймати рішення, наприклад щодо того, чи погоджуватись йому на операцію або лікування і, згідно з цією ж логікою, на переливання крові» (пункт 136).