Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Допомагаймо іншим прагнути обов’язків

Допомагаймо іншим прагнути обов’язків

Допомагаймо іншим прагнути обов’язків

«Учень, котрий навчений досконало, стане таким, як його вчитель» (ЛУКИ 6:40).

1. Як Ісус під час земного служіння заклав основу унікального збору?

АПОСТОЛ ІВАН у кінці свого Євангелія написав: «Крім того, Ісус робив ще багато чого іншого, і якби все детально описати, то, думаю, весь світ не вмістив би написаних сувоїв» (Ів. 21:25). Під час свого короткого, але активного служіння Ісус виконував багато важливих справ, у тому числі шукав, навчав і готував чоловіків брати провід, коли його не буде на землі. Перед тим як повернутись у 33 році н. е. в небо, він вже заклав основу унікального збору, який швидко зростав (Дії 2:41, 42; 4:4; 6:7).

2, 3. а) Чому так важливо, щоб охрещені чоловіки прагнули обов’язків? б) Що ми розглянемо в цій статті?

2 Сьогодні по цілому світі в більш ніж 100 000 зборів служить понад сім мільйонів вісників Царства. З огляду на це й далі існує потреба в чоловіках, які брали б провід у духовних справах. Особливо бракує християнських старійшин. Кожен, хто прагне таких обов’язків, заслуговує похвали, бо «бажає він доброї справи» (1 Тим. 3:1).

3 Однак чоловіки не можуть автоматично відповідати вимогам, щоб мати обов’язки в зборі. Ні освіта, ні життєвий досвід не відіграють основної ролі в підготовці до цієї праці. Щоб належно виконувати таке служіння, передусім потрібна духовність. Духовні риси значно важливіші, ніж здібності чи досягнення. Як допомагати братам відповідати необхідним вимогам? «Учень, котрий навчений досконало, стане таким, як його вчитель»,— сказав Ісус (Луки 6:40). У цій статті ми розглянемо, як Ісус Христос, Майстерний Учитель, допомагав своїм учням прагнути більших обов’язків, і чого ми можемо навчитись від нього.

«Я ж назвав вас друзями»

4. Як Ісус показав, що є справжнім другом для своїх учнів?

4 Ісус ставився до своїх учнів як до друзів і не вважав їх нижчими від себе. Він проводив з ними час, довіряв їм і «відкрив [їм] усе, що чув від Батька». (Прочитайте Івана 15:15). Уявіть собі, наскільки схвильованими вони були, коли Ісус відповів на їхнє запитання: «Коли це станеться і за якою ознакою можна буде побачити час твоєї присутності та закінчення цієї системи?» (Матв. 24:3, 4). До того ж він ділився зі своїми послідовниками власними думками і почуттями. Приміром, у ніч перед зрадою Ісус взяв Петра, Якова та Івана в Гефсиманський сад, де він палко молився про те, що тривожило його серце. Хоча три апостоли, можливо, не чули Ісусової молитви, вони, скоріш за все, розуміли серйозність події (Марка 14:33—38). Подумайте також, як на цих апостолів, мабуть, вплинуло преображення, що відбулося раніше (Марка 9:2—8; 2 Пет. 1:16—18). Близька дружба, яку Ісус зав’язав зі своїми учнями, була для них наче якір і допомагала їм пізніше виконувати важливі завдання.

5. Як старійшини з готовністю допомагають іншим?

5 Подібно до Ісуса, християнські старійшини в наші дні ставляться по-дружньому до інших і допомагають їм. Вони розвивають сердечні тісні стосунки з одновірцями, виділяючи час, щоб особисто цікавитися ними. Старійшини розуміють, наскільки важливо зберігати конфіденційність, водночас вони не створюють зайвих таємниць. Старійшини довіряють братам і діляться з ними біблійними істинами, про які довідуються самі. Вони ніколи не ставляться до служителів збору, як до нижчих від себе, навіть якщо ті молодші від них. Натомість старійшини вважають їх духовними чоловіками, котрі можуть виконувати цінне служіння на благо збору.

«Я дав вам приклад»

6, 7. Розкажіть, який приклад Ісус подав своїм учням і як це вплинуло на них.

6 Ісусові учні цінували духовне, але їхнє походження і культура іноді впливали на їхнє мислення (Матв. 19:9, 10; Луки 9:46—48; Ів. 4:27). Проте Ісус не картав їх і не погрожував їм. Він не обтяжував учнів нерозсудливими вимогами і не просив їх робити того, чого сам не робив. Ісус навчав учнів власним прикладом. (Прочитайте Івана 13:15).

7 Який приклад Ісус залишив своїм учням? (1 Пет. 2:21). Він вів просте життя і міг без відволікань служити іншим (Луки 9:58). Ісус був скромним і, навчаючи людей, завжди посилався на Писання (Ів. 5:19; 17:14, 17). Він виявляв доброту і до нього тягнулися люди. Рушійною силою його вчинків була любов (Матв. 19:13—15; Ів. 15:12). Приклад Ісуса позитивно впливав на апостолів. Скажімо, Яків не боявся смерті, а віддано служив Богові, поки його не стратили (Дії 12:1, 2). Іван вірно йшов Ісусовими слідами понад 60 років (Об’яв. 1:1, 2, 9).

8. Який приклад подають старійшини молодшим чоловікам та іншим одновірцям?

8 Саможертовні, смиренні та сердечні старійшини є добрим прикладом для молодших чоловіків (1 Пет. 5:2, 3). Крім того, старійшини, які подають приклад у вірі, навчанні, християнському житті та служінні, радіють, коли інші наслідують їхню віру (Євр. 13:7).

Посилаючи учнів проповідувати, Ісус дав їм вказівки

9. Звідки ми знаємо, що Ісус вчив своїх учнів звіщати добру новину?

9 Провівши приблизно два роки в ревному служінні, Ісус послав проповідувати своїх 12 апостолів, і так праця проповідування набула більшого розмаху. Але перед тим Ісус дав їм вказівки (Матв. 10:5—14). Перш ніж чудом нагодувати величезний натовп, Ісус розповів своїм учням, як зорганізувати людей і роздати їжу (Луки 9:12—17). Отож Ісус навчав учнів, даючи їм чіткі і конкретні вказівки. Завдяки такому навчанню, а також могутньому впливові святого духу апостоли пізніше могли організувати масштабну працю проповідування, яка почалася в 33 році н. е.

10, 11. Як поступово навчати нових осіб?

10 У наші дні чоловік починає здобувати знання духовних істин, погодившись вивчати Біблію. Можливо, йому необхідно допомогти навчитися вміло читати. Під час біблійних вивчень ми і далі допомагаємо чоловікові робити духовний поступ. Коли чоловік почне регулярно приходити на християнські зібрання, це допоможе йому зростати духовно і зрештою стати неохрещеним вісником, записатися в Школу теократичного служіння тощо. Після хрещення він буде отримувати ще й інше навчання, скажімо, як утримувати Зал Царства. З часом брату допоможуть побачити, що слід робити, аби відповідати вимогам для служителя збору.

11 Коли старійшина дає охрещеному братові завдання, він охоче пояснює, як прийнято виконувати його і дає необхідні вказівки. Брат, якого навчають, повинен розуміти, чого від нього очікують. Якщо йому важко виконувати доручене завдання, сердечний старійшина не робитиме поспішних висновків, що той не відповідає вимогам. Натомість старійшина лагідно пояснить, над чим братові треба працювати і як це робити. Старійшинам приємно, коли чоловіки позитивно відгукуються на такі зусилля і згодом самі отримують радість від того, що служать іншим (Дії 20:35).

«Мудрий послухає ради»

12. Завдяки чому Ісусові поради були ефективні?

12 Ісус навчав своїх учнів, даючи поради відповідно до їхніх потреб. Наприклад, він докорив Якову та Івану, які хотіли, щоб вогонь з неба винищив самарян, котрі не прийняли його (Луки 9:52—55). Якось мати Якова та Івана підійшла до Ісуса і попросила для своїх синів видатного місця в Царстві. У відповідь Ісус прямо сказав цим братам: «Хто сидітиме праворуч чи ліворуч — це залежить не від мене. Таку можливість отримують ті, для кого це приготував мій Батько» (Матв. 20:20—23). Ісус завжди давав чіткі практичні поради, які ґрунтувалися на Божих принципах. Він вчив своїх учнів роздумувати над такими принципами (Матв. 17:24—27). До того ж Ісус усвідомлював, що його послідовники мають обмеження, і не чекав від них досконалості. Давати поради його спонукувала справжня любов (Ів. 13:1).

13, 14. а) Хто потребує поради? б) Які поради старійшина може дати тому, хто не робить духовного поступу?

13 Кожному чоловікові, який прагне обов’язків у християнському зборі, час від часу необхідна порада чи біблійне нагадування. «Мудрий послухає ради»,— сказано в Приповістей 12:15. Ось що розповідає один молодий брат: «Найважче мені було боротися з власною недосконалістю. Але старійшина порадив мені надто не зосереджуватися на цьому».

14 Якщо старійшини бачать, що поведінка брата сповільнює його духовний поступ, вони намагаються виправити його в дусі лагідності (Гал. 6:1). Іноді порада потрібна для того, щоб допомогти братові змінити певні риси. Приміром, брат трохи поблажливо ставиться до себе. Чому б старійшині не показати йому, що Ісус був ревним проповідником Царства і доручив своїм послідовникам працю навчання? (Матв. 28:19, 20; Луки 8:1). Якщо брат, здається, є честолюбним, старійшина може пояснити, як Ісус допомагав своїм учням побачити, чому небезпечно шукати слави (Луки 22:24—27). А що, коли брату важко пробачати інших? Тоді варто навести приклад про раба, який відмовився скасувати невеликий борг, хоча йому було прощено значно більший (Матв. 18:21—35). Коли необхідно дати пораду, старійшинам було б добре не зволікати, а робити це якнайшвидше. (Прочитайте Приповістей 27:9).

«Вправляйся в цьому»

15. Як сім’я може допомагати брату служити іншим?

15 Старійшини беруть провід у навчанні чоловіків, щоб ті виконували обов’язки у зборі. Але інші теж можуть вносити свою лепту. Наприклад, великою допомогою для брата будуть його рідні. І якщо брат вже служить старійшиною, то підтримка люблячої дружини та неегоїстичних дітей стане йому в пригоді. Щоб чоловік успішно виконував доручені йому обов’язки, сім’ї необхідно розуміти, що він мусить присвячувати час зборові. Охочий і саможертовний дух сім’ї сприяє радості чоловіка та викликає велику вдячність в інших (Прип. 15:20; 31:10, 23).

16. а) Хто найперше має показати, що хоче служити іншим? б) Як чоловік може прагнути обов’язків у зборі?

16 Хоча інші можуть допомагати чоловікові та підтримувати його, найперше він сам має показати, що хоче служити одновірцям. (Прочитайте Галатів 6:5). Звісно, щоб допомагати іншим і брати повну участь у служінні, брат не мусить бути служителем збору чи старійшиною. А втім, прагнути обов’язків у зборі означає докладати зусиль, щоб відповідати вимогам, викладеним у Святому Письмі (1 Тим. 3:1—13; Тита 1:5—9; 1 Пет. 5:1—3). Тому, якщо чоловік бажає бути служителем збору або старійшиною, йому слід звернути увагу на те, в чому необхідно поліпшитись духовно. Для цього треба регулярно читати Біблію, ретельно проводити особисте вивчення, серйозно роздумувати, щиросердо молитися і брати активну участь у християнському служінні. Тоді він застосовуватиме Павлову пораду, дану Тимофієві: «Постав собі за мету бути відданим Богу і вправляйся в цьому» (1 Тим. 4:7).

17, 18. Що може робити охрещений брат, який через страх чи почуття невпевненості або через брак спонук не прагне обов’язків?

17 А як бути, коли чоловік не прагне обов’язків через страх або почуття невпевненості? Йому варто поміркувати, скільки доброго Бог Єгова та Ісус Христос роблять для нас. Дійсно, Єгова «тягарі... щоденно нам носить» (Пс. 68:20). Тож наш небесний Батько може допомогти братові виконувати обов’язки в зборі. Брату, який не є служителем збору чи старійшиною, також корисно подумати про те, що існує велика потреба в зрілих чоловіках, котрі брали б на себе почесні обов’язки в Божій організації. Ці роздуми можуть спонукати брата боротися з негативними почуттями. Він може молитися про святий дух, пам’ятаючи, що плід духу включає такі риси, як мир і самовладання — риси, необхідні для того, щоб подолати страх чи почуття невпевненості (Луки 11:13; Гал. 5:22, 23). І можна не сумніватися, що Єгова поблагословить тих, хто прагне обов’язків з правильних спонук.

18 Що робити охрещеному братові, якщо він не відчуває спонук брати на себе більше обов’язків в організації? Апостол Павло написав: «Бог, прагнучи виконати свою добру волю, діє в вас, аби ви і бажання мали, і діяли» (Фил. 2:13). Бажання служити походить від Бога Єгови, і його дух може дати силу виконувати священне служіння (Фил. 4:13). Крім того, християнину варто молитися до Бога про допомогу поводитись правильно (Пс. 25:4, 5).

19. У чому нас запевняє те, що будуть підняті «сім пастирів та вісім князів»?

19 Єгова благословляє зусилля старійшин, які навчають інших. Благословення отримують і ті, хто відгукується на таке навчання і прагне обов’язків у зборі. Біблія запевняє нас, що серед Божого народу будуть підняті «сім пастирів та вісім князів» — необхідна кількість вмілих чоловіків,— щоб брати провід в організації Єгови (Мих. 5:4, Кул.). Яке ж це благословення, що так багато християнських чоловіків навчається і смиренно прагне почесних обов’язків, аби нести хвалу Єгові!

Як би ви відповіли?

• Як Ісус допомагав своїм учням прагнути більших обов’язків?

• Як старійшинам наслідувати Ісуса, навчаючи чоловіків брати провід у зборі?

• Як сім’я може допомогти брату прагнути обов’язків?

• Що може робити сам чоловік, аби отримати обов’язки в зборі?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 31]

Яке навчання може отримати чоловік, що вивчає Біблію і прагне робити поступ?

[Ілюстрація на сторінці 32]

Як чоловіки покажуть, що прагнуть обов’язків?